Реформа “Нова українська школа” (НУШ), яка активно впроваджується в Україні, змінює підхід до освіти учнів. Проте, скасування поглибленого вивчення окремих предметів у 8 класах викликало хвилю критики серед освітян.

Відомі педагоги, зокрема екскерівниця управління освіти Голосіївського району в Києві Ірина Чернілевська-Бойко попередила: цей крок може мати довгострокові негативні наслідки для майбутнього української освіти.

Раніше учні 8-9 класів мали змогу поглиблено вивчати предмети, які були для них цікавими або важливими для подальшого навчання. Восьмикласники вже здебільшого знають, які дисципліни даються їм легше, а які — захоплюють. Це дає їм можливість обрати майбутню траєкторію навчання — профільну старшу школу чи заклад професійної освіти.

За словами Чернілевської-Бойко, саме підлітковий вік — найкращий час для розвитку здібностей дитини. У цей період активно формуються нейронні зв’язки, а діти, які поглиблено вивчають улюблені предмети, демонструють кращі результати. Без такої можливості школярі ризикують втратити мотивацію та перспективи для розвитку.

Реформа НУШ спрямована на підвищення загального рівня освіти, але, за словами освітянки, вона переважно орієнтована на слабких учнів. Тим часом обдаровані діти залишаються поза увагою. В Україні й так немає цілісної державної програми для роботи з талановитими школярами, а відмова від поглибленого навчання лише посилить цю проблему.

Ірина Чернілевська-Бойко також наголошує на недоліках нових навчальних програм. Вони часто не узгоджені між собою, що ускладнює процес навчання. Наприклад, задачі з хімії потребують знань про дії зі ступенями, які учні опановують на уроках математики значно пізніше.

Чим загрожує відмова від поглибленого навчання?
Втрати серед обдарованих дітей.
Ліцеї, які готують олімпіадників і майбутніх професіоналів, ризикують втратити можливість якісно навчати учнів через відсутність умов для поглибленого вивчення дисциплін.

Загострення нерівності між учнями.
У різнорівневих класах сильні учні не отримують необхідного виклику для розвитку, тоді як слабкі школярі відчувають тиск і часто втрачають інтерес до навчання.

Зниження якості профільної освіти.
Якщо восьмикласники не матимуть бази для поглибленого навчання, у старшій школі їм буде важко ефективно засвоювати складні предмети.

Чернілевська-Бойко закликає зберегти можливість поглибленого вивчення окремих предметів у 8-9 класах. Вона впевнена, що саме це стане фундаментом для профільної освіти у старших класах і підготує учнів до реальних викликів.

Окрім того, необхідно розробити нові навчальні програми, які будуть узгоджені між собою, і врахувати потреби як слабких, так і сильних учнів. А вчителі, які забезпечують високий рівень викладання, повинні отримувати підтримку, щоб не залишати школи.

The post Без математики, історії та біології: освітянка розкритикувала шкільну реформу – гублять талановитих учнів first appeared on UA-IN.

Запис Без математики, історії та біології: освітянка розкритикувала шкільну реформу – гублять талановитих учнів спершу з'явиться на UA-IN.

Український парламент ухвалив законопроєкт, який зобов’язує директорів шкіл сприяти розвитку волонтерства серед школярів. Новація спрямована на формування культури соціальної відповідальності серед молоді.

Згідно з новими нормами:

Керівники шкіл мають активно підтримувати волонтерську діяльність учнів.
Волонтерство набуде статусу важливого напряму виховної роботи.
У школах стимулюватимуть популяризацію волонтерства та суспільної відповідальності серед дітей.
Волонтерська діяльність учнів проводитиметься у вільний від навчання час.

Як зазначив автор законопроєкту, народний депутат Роман Грищук, школа — це ключове середовище для формування майбутніх громадян. Дослідження Global Education Futures підтверджує, що волонтерська діяльність розвиває навички, необхідні для сталого розвитку суспільства.

Законопроєкт спрямований на:

Формування активної громадянської позиції;
Збільшення престижу волонтерства серед молоді;
Набуття практичного досвіду для подальшого професійного та особистого розвитку.
Кабмін має привести нормативно-правові акти у відповідність із ухваленим законом.

Школи адаптують свою виховну роботу для включення волонтерства у діяльність учнів. Ухвалений закон підтримало 298 народних депутатів.

The post У школярів з’являться нові обов’язки: тепер мають не лише навчатися first appeared on UA-IN.

Запис У школярів з’являться нові обов’язки: тепер мають не лише навчатися спершу з'явиться на UA-IN.

Заступник міністра Михайло Вінницький запропонував інтегрувати медичні дослідження в класичні університети, де студенти спершу отримають загальну вищу освіту, а потім проходитимуть спеціалізовану підготовку в галузі медицини.

Цю концепцію обговорювали на вебінарі «МедОсвіта: шлях до змін», де наголошували на відмінностях між підходом України та європейською практикою.

Нині в Україні діють 15 незалежних медичних університетів, тоді як у Європі їх лише чотири. За словами Вінницького, реструктуризація медичної освіти може підвищити якість навчання і привести систему у відповідність до міжнародних стандартів.

Він наголосив, що створення медичних факультетів у класичних університетах надасть студентам більш комплексну освітню базу, що дасть їм змогу пізніше спеціалізуватися на медицині.

Очікується, що реформа відбуватиметься поступово, без різких чи вимушених змін. Такий підхід відображає мету міністерства щодо модернізації системи з плином часу, відходячи від радянської моделі автономних медичних університетів.

Об’єднання медичних досліджень із ширшою університетською освітою може надати студентам доступ до ширшого спектра дисциплін, забезпечуючи всебічну академічну основу. Така структура дасть змогу майбутнім фахівцям у галузі охорони здоров’я розвивати критичні навички та знання в суміжних галузях, перш ніж звузити свою увагу до медичної практики.

Приймаючи цю модель, Україна прагне підвищити якість своєї медичної освіти та випускати випускників, які краще підготовлені до дотримання міжнародних стандартів.

Ці зміни також можуть допомогти українським студентам більш ефективно конкурувати в глобальному академічному та професійному середовищі.

Хоча пропоновані реформи все ще перебувають на ранніх стадіях, ініціатива являє собою зрушення в бік модернізації системи медичної освіти України для кращої відповідності світовим практикам.

The post Освіту в Україні “уріжуть” у рази: яке майбутнє чекає дітей first appeared on UA-IN.

Запис Освіту в Україні “уріжуть” у рази: яке майбутнє чекає дітей спершу з'явиться на UA-IN.

Навчання, до якого школярів змушують учителі чи батьки, часто не має довготривалих результатів. Про це заявив доктор філософії та ментор Володимир Страшко. У своєму дописі на Facebook освітянин розмірковує над проблемою мотивації учнів та підходами до навчання, які переважають у сучасній українській освіті.

“Чи може освіта бути з-під палиці? Коли вчити щось треба, бо так хтось сказав”, – запитує Страшко. Він переконаний, що навчання без внутрішнього розуміння його важливості стає марним. “Вчителька сказала, мама покарає, тато перевірить” – це досвід, який знайомий багатьом. Однак такий підхід не створює ґрунту для довготривалого засвоєння знань.

На думку Страшка, ефективне навчання можливе лише за наявності мотивації. Вона може бути різною:

інтерес до нових знань;
можливість отримати вигоду від навичок;
бажання стати кращим чи перемогти в грі;
прагнення застосувати знання на практиці.
Однак примус у стилі “так написано, отже, так треба” не сприяє ні інтересу, ні зацікавленості.

Страшко звертає увагу, що проблема мотивації стосується не лише школярів, а й державних службовців та педагогів. Закон вимагає від них постійного навчання, але на практиці курси часто проходять формально – лише для отримання сертифіката.
“Ідея навчатися протягом життя знецінюється, коли стає неприємною необхідністю, а не джерелом особистого й професійного розвитку”, – наголошує освітянин.

На думку Страшка, система освіти повинна зосереджуватися на створенні умов для внутрішньої мотивації до навчання. Для цього потрібен не лише інший підхід з боку вчителів та батьків, а й загальна зміна освітніх принципів. Лише тоді знання перестануть бути “тягарем” і перетворяться на цінний ресурс для розвитку особистості.

The post Чому освіта “з-під палиці” втрачає сенс: експерт про недоліки сучасної системи освіти first appeared on UA-IN.

Запис Чому освіта “з-під палиці” втрачає сенс: експерт про недоліки сучасної системи освіти спершу з'явиться на UA-IN.

Починаючи з вересня 2025 року, Україна запровадить нову обов’язкову політику під назвою «Офлайн-школа», яка вимагатиме від усіх учнів відвідувати школи за місцем проживання, як повідомляє «znaj.ua».

Онлайн-освіта залишиться варіантом лише для учнів, які мають вагомі причини для необхідності дистанційного навчання.

Міністерство освіти і науки пояснило, що початковий план запуску цієї політики у 2024 році було відкладено на прохання спільнот у прифронтових регіонах.

Однак, починаючи з 2025 року політика стане обов’язковою для всіх учнів. Особлива увага приділятиметься забезпеченню того, щоб діти внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у безпечних регіонах, повернулися до очної освіти, а онлайн-навчання стане винятком, а не нормою.

Міністерство наголосило, що деяким групам дітей, таким як ВПО, як і раніше, можуть знадобитися індивідуальні плани навчання. Проте від тих, хто проживає в безпечних районах, очікується, що вони відвідуватимуть школу очно.

Учні, які продовжать онлайн-навчання, мають надати документи, що підтверджують, що їхні обставини виправдовують такий режим навчання.

Мета політики — не лише повернути дітей до очних шкіл, а й відновити традиційне освітнє середовище. Наприклад, у Львівській області лише невелика частина дітей-переселенців – близько 10 000 із 60 000 – відвідують школу очно, решта залишаються на дистанційному навчанні у своїх місцевих установах.

The post Школи не залишать дітям вибору: нові правила введуть у ступор батьків first appeared on UA-IN.

Запис Школи не залишать дітям вибору: нові правила введуть у ступор батьків спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство освіти та науки України офіційно анонсувало проведення масштабної реформи старшої профільної школи. Основна мета цих змін — модернізувати підхід до навчання у старших класах, зробити його більш гнучким та орієнтованим на індивідуальні інтереси та потреби учнів.

Докладніше про те, що в українських школах урізають кількість предметів для вивчення, інформує “Хвиля”.

Повідомляється, що починаючи з 2027-2028 навчального року, учні 10-12 класів вивчатимуть лише сім обов’язкових предметів замість нинішніх тринадцяти, що значно скоротить навчальне навантаження та дозволить зосередитися на поглибленому вивченні профільних дисциплін.

До переліку обов’язкових предметів для старшокласників увійдуть українська мова, українська література, історія України, англійська мова, математика, фізична культура та дисципліна «Захист України».

Усі інші навчальні предмети школярі зможуть обирати самостійно залежно від своїх інтересів та майбутніх професійних планів. Ця можливість обирати додаткові предмети за профілем навчання стане доступною під час вступу до академічного ліцею.

На сьогодні учні 10-11 класів вивчають набагато більший набір обов’язкових предметів. До них входять зарубіжна література, всесвітня історія, громадянська освіта, біологія, екологія, географія, фізика, хімія та інші дисципліни.

Крім цього, учні повинні додатково вибрати один із кількох вибірково-обов’язкових предметів, таких як мистецтво, технології, інформатика чи фінансова грамотність. Новий формат навчання запропонує більш спеціалізований підхід, що відповідає інтересам кожного учня.

Важливим елементом реформи стане можливість для учнів 9-х класів самостійно обирати свій подальший освітній напрямок. Після завершення базової середньої освіти вони матимуть вибір: продовжити навчання в академічному ліцеї з поглибленим вивченням профільних предметів або вступити до закладу професійного спрямування для здобуття спеціалізованих навичок.

Планується, що пілотування реформи стартує з 1 вересня 2025 року у кількох ліцеях по всій Україні. Наразі вже визначено 30 пілотних установ, які активно готуються до участі у проєкті.

The post З освітою в школах настане біда: предмети вчити взагалі не потрібно буде first appeared on UA-IN.

Запис З освітою в школах настане біда: предмети вчити взагалі не потрібно буде спершу з'явиться на UA-IN.

Система освіти в Україні сильно постраждала ще за часів ковіда, коли українські школярі познайомились із поняттям “дистанційна освіта”. І війна ще більше посилила і без того існуючі проблеми, і це викликає низку питань у батьків, дітей, а також у влади, щоб зрозуміти, як діяти для мінімізації освітніх прогалин у підростаючого покоління.

Детальніше про те, як справи зі шкільною освітою в Україні, повідомляє заступник міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, інформує РБК-України.

Критичне відставання у знаннях учнів
Першою і однією з найтривожніших тез стала заява про те, що рівень знань українських школярів значно відстає від необхідного. За словами Кузьмичової, учні відстають щонайменше на два роки порівняно з міжнародними стандартами. Це — серйозний сигнал для всіх як для батьків, так і для педагогів і влади. Пандемія, військові дії та нестабільне освітнє середовище сильно вплинули на навчання. Багато дітей не набувають повноцінних знань, що вже сьогодні викликає тривогу. На думку заступника міністра, необхідно терміново вживати заходів для усунення цього розриву, щоб запобігти подальшому погіршенню ситуації.

Підтримка учнів із окупованих територій
Наступне важливе питання, яке порушила Кузьмичова, стосується українських дітей, які продовжують навчатися дистанційно з тимчасово окупованих територій. Таких учнів налічується понад 40 тисяч, і для них дуже важливо зберегти доступ до якісної освіти. Незважаючи на всі складнощі, вони продовжують навчатися, і Міністерство освіти ставить собі завдання підтримувати цей зв’язок. Держава докладає значних зусиль для того, щоб діти з окупованих територій могли продовжити своє навчання і в майбутньому не були ізольовані від української освітньої системи.

Політика “Школа офлайн”
Один із пріоритетних кроків Міністерства — це реалізація політики “Школа офлайн”, яка спрямована на повернення щонайменше 300 000 учнів за шкільні парти. Очне навчання — це процес отримання знань, а й важливий елемент соціалізації. В умовах дистанційного навчання школярі стикаються з численними труднощами, такими як нестача спілкування та обмежений доступ до практичних навичок. Офлайн-освіта має стати основою повернення до нормального шкільного життя, де діти можуть розвиватися повноцінно.

Інвестиції у безпечні школи
Ключовим елементом для повернення до офлайн-навчання є безпека. В умовах військових дій держава змушена будувати протирадіаційні укриття у школах, які мають стати місцем не лише для захисту, а й для повноцінного навчального процесу. Державні інвестиції у створення таких укриттів – це важливий крок, який дозволить гарантувати, що діти зможуть навчатися навіть за умов загроз. Ці укриття забезпечуватимуть безпеку школярів і одночасно дозволять продовжувати освітній процес.

Новий підхід до підручників
Серед реформ в освіті також варто зазначити кардинальну зміну підходу до створення шкільних підручників. Міністерство усвідомлює, що застарілі матеріали не відповідають сучасним реаліям та викликам, з якими стикаються українські школярі. Створення нових підручників з урахуванням новітніх освітніх стандартів та потреб дітей має підвищити якість навчання та допомогти учням краще засвоювати матеріал.

Подвійне навантаження на вчителів
Не оминули й питання роботи педагогів. Надія Кузьмичова зазначила, що вчителі зазнають подвійного навантаження, коли ведуть уроки одночасно очно та онлайн. Такий формат, на її думку, потребує перегляду. У майбутньому заняття для різних категорій учнів, що знаходяться на очній та дистанційній формі, повинні бути розмежовані, щоб оптимізувати процес навчання та полегшити працю педагогів. Це дозволить більш ефективно справлятися з навантаженням та забезпечувати високу якість викладання.

Гроші “слідують за вчителем”
Важлива реформа стосується професійного розвитку вчителів. У майбутньому гроші “слідуватимуть за вчителем”, що означає, що кожен педагог зможе самостійно обирати, де і як проходити професійне навчання. Це дасть змогу вчителям підвищувати свою кваліфікацію в тих галузях, які найбільш актуальні та цікаві їм, що у свою чергу позитивно позначиться на рівні освіти загалом.

The post Погані новини для батьків: заступник міністра освіти розповіла всю правду про школи та учнів first appeared on UA-IN.

Запис Погані новини для батьків: заступник міністра освіти розповіла всю правду про школи та учнів спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство освіти вирішило оновити програму шкільної дисципліни «Захист України». Планують включити навчання керування дронами, основи тактичного мислення та розуміння взагалі простору, як такого. Про це пише АрміяInform.

— Ми започаткували з партнерами такий проєкт з забезпечення та навчання вчителів «Захисту України» FPV БПЛА дронами, — розповів генерал-майор Олександр Нестеренко. — Ба більше, декілька шкіл отримали дрони, а представники шкіл пройшли дводенний курс від військового інструктора та навчились основ володіння цією сучасною технікою. Завдяки партнерам плануємо долучити ще ряд навчальних закладів освіти. Дякую освітянам, інструкторам та партнерам за реалізацію сталого проєкту!

Далі кожен учень буде мати базові навички та зможе свідомо обрати військову або цивільну спеціальність з керування, вироблення, конструювання чи модернізації дронів.

The post Українських школярів вчитимуть управляти дронами first appeared on UA-IN.

Запис Українських школярів вчитимуть управляти дронами спершу з'явиться на UA-IN.

Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків в ефірі національного телемарафону розповів, коли можуть впровадити довготривалі канікули у школах.

Чи будуть довготривалі канікули в українських школах
Посадовець зазначив: Міністерство освіти і науки визначає тільки початок і кінець навчального року. За безпосередню організацію освітнього процесу відповідає керівництво школи.

Якщо виникне потреба в організації великих канікул у зв’язку з тим, що будуть перебої з електроенергією, в кожній школі чи в кожному регіоні буде прийнято відповідне рішення і будуть організовані такі великі канікули,
– акцентував заступник міністра освіти.

Але це значно залежатиме від безпекової ситуації та ситуації із постачанням електроенергії, яка буде взимку, додав він.

Як вчитимуться учні з 1 вересня в Україні
Очільник Міносвіти України Оксен Лісовий розповів, що навчальні заклади в Україні з 1 вересня працюватимуть в очному, дистанційному та змішаному форматах. Рішення ухвалюватимуть на місцях.
Так, в Україні роботу відновило майже 13 тисяч шкіл.
На навчання повернулися 3 мільйони 951 тисяча учнів. Близько пів мільйона з них мають вчитися офлайн.
84% шкіл мають облаштовані укриття.
Якщо батьки не хочуть, аби їхня дитина вчилася очно, можуть перевести її на іншу доступну форму навчання.
Якщо укриття школи не може вмістити потрібну кількість дітей та педагогів, варто налагодити позмінне очне навчання офлайн, уточнив міністр.
На тих територіях, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде.
Педагогічні ради шкіл, до слова, можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального дня, тижня, занять і навіть форму організації навчання.
До слова, з початку повномасштабної війни в Україні вже повністю відбудувати понад 500 шкіл, зруйнованих росіянами.

The post У школах України можуть запровадити довготривалі канікули у цьому навчальному році first appeared on UA-IN.

Запис У школах України можуть запровадити довготривалі канікули у цьому навчальному році спершу з'явиться на UA-IN.

За результатами дослідження аналітичного центру Cedos в партнерстві з агентством Info Sapiens на замовлення ООН та за підтримки Міністерства освіти і науки України, по 60% батьків та педагогів підтримують ідею запровадження статевого виховання в освіту. Водночас лише 40% педагогів говорять, що мають достатньо знань, щоб проводити такі заняття чи бесіди.

Однак елементи статевого виховання вже внесені до змістів початкової та загальної середньої освіти. На запит “Всеосвіти” Міністерство освіти та науки України детально розказало в яких класах та на яких предметах мають розглядатися ті чи ті теми.

Елементи статевого виховання присутні вже в початковій школі. Це визначено типовими освітніми програмами для початкової школи, які розроблені до нового Державного стандарту початкової освіти і які реалізують засади концепції Нової української школи. Зокрема, після закінчення 2 класу діти мають вміти протидіяти проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе. Учні мають розуміти свої кордони та відстоювати недоторканість, зокрема відсторонюватися від неприйнятних дотиків з боку інших людей, повідомляти про це дорослих, яким діти довіряють. Такі навички допоможуть уникнути сексуальних домагань і насильства в майбутньому.

Після 4 класу діти мають знати, як зароджується життя людини, як відбувається її розвиток та дорослішання. Вони мають розуміти та оцінювати зміни у своєму тілі та зовнішньому вигляді як ознаки дорослішання. Також учні після початкової школи мають вміти порівнювати різні види стосунків між людьми (родинні зв’язки, дружні, ділові стосунки, подружнє життя), спілкуватися з дітьми іншої статі, демонструючи повагу, приязнь та щирість у стосунках.

За даними МОН, елементи статевого виховання в загальній середній освіті внесені до змісту обов’язкових навчальних предметів «Основи здоров’я», «Біологія» та факультативних курсів «Я — моє здоров’я — моє життя», «Захисти себе від BІЛ\Проти СНIДу», «Дорослішай на здоров’я» тощо.

Та крім того, окремі питання статевого виховання так чи так порушуються і в межах вивчення інших предметів. Наприклад, на уроках літератури обговорюються питання кохання; побудови гармонійних дружніх, романтичних, сімейних стосунків. На уроках історії можуть розглядатися питання гендерних ролей та стереотипів. А на правознавстві – правові засади шлюбу та батьківства, наприклад.

На уроках з основ здоров’я у 6 -7 класах розповідають про розвиток підлітків, ознаки, строки i темпи статевого дозрівання; клініки, що дружні до молоді; культуру вияву почуттів; як розпізнавати маніпуляції та протидіяти тиску.

У 8 класі порушують питання статевого дозрівання, причин та наслідків ранніх статевих стосунків, підліткової вагітності, а також говорять про захворювання, що передаються статевим шляхом.

Також у 8 класі розглядають питання статі та статевих ролей, гендерних ролей та стереотипів і стосунків між статями. Крім того, згідно зі змістом освіти, восьмикласники мають бути ознайомлені з питанням захворювань, що передаються статевим шляхом, мають знати, які пропозиції можуть бути небезпечними, не погоджуватися на них, а також підлітки мають знати як протидіяти сексуальному насильству.

Дев’ятикласники мають розглядати в школі теми родинних цінностей та готовності до сімейного життя. Також вони мають знати про небезпеку ранніх статевих стосунків, про захворювання, що передаються статевим шляхом, та про ВІЛ, зокрема.

Елементи статевого виховання були внесені й до змісту нової програми з біології для 10 класу. Наприклад, під час вивчення теми «Репродукція та розвиток», педагог з учнями має розглядати питання суті та біологічного значення запліднення. Підлітки мають знати причини порушення процесів запліднення у людини, сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини. Також у них має формуватися відповідальне ставлення до планування сім’ї.

Описане вище відповідає чинним Державним стандартам початкової і базової та повної загальної середньої освіти.

Проте варто зауважити, що Державний стандарт базової середньої освіти змінився у 2020 році, але підручники та частину інших навчальних матеріалів ще не замінили. Аналітичний центр CEDOS у своєму дослідженні відзначили помилкові факти та судження в підручниках. Так, у підручнику біології О.В. Костильова та С.П. Яценко подають неправильне визначення статевих губ. До того ж таке формулювання може спричинити у підлітків відразу чи сором до свого тіла.

Тож, статеве виховання вже є в українських освітніх закладах і педагоги мають знати, як працювати з цими темами. Однак, згідно з результатами дослідження “Обізнаність та ставлення вчительської спільности та батьків до комплексної сексуальної освіти”, майже половина педагогів ані в ЗВО, ані в межах підвищення кваліфікації не отримували знань, що допомогли б в роботі зі статевим вихованням.

Тому у травні “Всеосвіта” проведе науково-практичну конференцію про статеве виховання. Запрошені спікери розкажуть, в якому віці варто починати обговорювати ті чи ті теми з учнями, яким питанням варто приділити більше уваги, як шукати підходи до дітей та підлітків, щоб всім було комфортно обговорювати ці теми. Крім того, запрошені лікарі нададуть основні знання про статевий розвиток підлітків та зміни в їхніх організмах на всіх етапах дорослішання. Окрему увагу приділять питанням статевого виховання дітей з комплексними інтелектуальними порушеннями.

The post Статеве виховання вже є в українських школах first appeared on UA-IN.

Запис Статеве виховання вже є в українських школах спершу з'явиться на UA-IN.