У 2024 році було відновлено програму з безкоштовного харчування учнів початкових класів. Чи триватиме ця ініціатива у 2025 році, розповіли у пресслужбі Міністерства освіти і науки України.

Батьки дітей, які навчаються у 1-4 класах, можуть бути спокійні – безкоштовне харчування у шкільних їдальнях буде забезпечене і протягом 2025 року.

“З жовтня 2024 року учні початкових класів отримують безоплатне гаряче харчування і продовжуватимуть у 2025-му. Кошти розподілено між громадами пропорційно, тож кожен учень незалежно від місця проживання зможе харчуватися безоплатно”, – говориться в повідомленні.

У Міністерстві освіти зазначили, що уряд уже розподілив між бюджетами громад субвенцію-2025 на харчування учнів початкових класів. Усього було виділено 2,83 мільярда гривень. За субвенцію можна як закуповувати продукти, так і оплачувати послуги кейтерингу та/або аутсорсингу.

The post Безкоштовне харчування для школярів: у Міносвіти зробили важливу заяву first appeared on UA-IN.

Запис Безкоштовне харчування для школярів: у Міносвіти зробили важливу заяву спершу з'явиться на UA-IN.

Про це розповідає “ВсеОсвіта”.

У чому суть освітньої реформи?

З 1 вересня 2027 року шкільна освіта буде поділятися на три рівні:

Початковий (1—4 роки навчання).
Базовий (5—9 роки навчання).
Старша профільна школа (10—12 роки навчання).
Найбільші метаморфози чекатимуть старшу школу — її перейменують у ліцей.

Таким чином, гімназії та ліцеї стануть рівнями освіти, а не статусами окремих шкіл, як повідомила ексміністерка освіти та науки Ганна Новосад.

Це передбачає реформа Нової української школи, яка закріплена законом “Про освіту” 2017 року та деталізована законом “Про повну загальну середню освіту” 2020 року.

Найголовніші зміни:

Початкова, середня та старша школа будуть розділені на різні будівлі. Однак в окремих випадках, якщо школа має спеціальний статус (наприклад, з математичним чи англійським ухилом), початкові класи може входити у склад гімназії, адже рівень підготовки буде складнішим.
Профільна старша школа має окрему мету: не тільки надати знання, але й допомогти школярам обрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Для цього будуть введені додаткові тести та співбесіди.
Школа стане 12-річною. Першими за новою програмою навчатимуться десятикласники 2027 року, ті, що починали навчання за системою Нової української школи.
Реформа лише розпочалася, але громадські обговорення, а також відкриті дискусії діячів Міністерства освіти оголили ряд проблем, з якими доведеться зіштовхнутися в процесі змін.

Порядок випливе з хаосу: що не так з реформою освіти?

Найперша проблема — це розділення шкіл. Усі три рівні нової освіти зможуть забезпечити лише у приватних та корпоративних школах. Звичайні загальноосвітні не підійдуть, адже немає ані додаткових приміщень, ані технічних можливостей, ані людського ресурсу через брак вчителів.

До 1 вересня 2024 року (тобто, вже за 8 місяців) обласні та міські ради мають визначитись, які школи мають стати початковими, які — базовими, а які — ліцеями для старших класів. Однак поки що жодних готових проєктів немає.

Друга проблема — це кількість учнів та шкіл. Через повномасштабне вторгнення в Україні зруйновано повністю або частково майже 5000 шкіл. Кількість школярів також зменшиться: через демографічну кризу, яка посилилася в Україні з 2018 року та масовий відʼїзд за кордон

Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій, — зазначає заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

До 2027 року Україні потрібно не лише проаналізувати усі проблеми освіти, але й вирахувати правильну стратегію змін та визначити «правила гри». Є усього лише 3,5 роки, щоб визначити, які освітні заклади зможуть включитися у реформу першими, які учителі та за якими профілями викладатимуть.

І тут ми спираємось на ще одну величезну проблему шкільної освіти: катастрофічний брак вчителів. До речі, ця проблема глобальна не лише в Україні. За даними ЮНЕСКО, до 2030 року світ потребуватиме 69 млн вчителів. А щодо нашої держави, показово те, що у школах Дніпра станом на жовтень 2023 року відкрито понад 300 вакансій (з них 200 — це профільні викладачі, «серце» нової освітньої реформи). У жодному нормативному акті стосовно нової освітньої реформи МОН не прописало, як будуть боротися з браком кадрів і також не зазначає, якою буде мотивація тих викладачів, що залишаться та будуть згодні на зміни. Як ми вже писали, зарплата вчителів в Україні сьогодні складає у середньому 9—10 тисяч гривень і підвищувати її поки не планують.

Зауважуючи усі фактори, на такі суттєві зміни в освіті залишається лише молитися й вірити, адже єдиного механізму все ще немає. Чи не стане освітня реформа, згадуючи усі невирішені проблеми, черговим експериментом — поки що невідомо. Однак сподіваємось, як завжди, на краще.

МОН кличе на допомогу: як у реформі може допомогти громадськість?

Надію в успіх реформи вселяє те, що ніхто не буде вводити її методом директив зверху. Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, МОН вже розробили приблизний стандарт для старшої профільної школи. Зараз тривають обговорення проєкту з експертами, представниками громадськості та освітянами. До спільної роботи МОН запрошувало експертів ще у червні 2023 року. Серед них є й іноземці.

Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову, — повідомив Сташків.

Наприкінці жовтня МОН відзвітувало про закінчення попередньої роботи над проєктом. 31 жовтня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив про початок громадських обговорень, до яких може доєднатися будь-хто охочий, для цього варто написати свої пропозиції на електронну пошту: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua. до 30 листопада.

Учні зможуть самі формувати “освітню траєкторію”

Саме так пише Оксен Лісовий про нову реформу шкільної освіти. Учні старшої школи зможуть обрати профіль та частково — предмети для вивчення. Усього освітніх галузей буде девʼять:

мовно-літературна;
математична;
природнича;
технологічна;
інформаційна;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізична культура.
Навчальні результати передбачатимуть основний та поглиблений рівні, що дасть закладам освіти змогу комбінувати власні моделі профілів — поглиблене вивчення предметів, курси для поглиблення профільності та інше. Поки що навчальний план не буде остаточно вільним для вибору, проте міститиме години для вільного обрання предметів та курсів. У 10 класі — 105—210 годин за обраним профілем та 35—140 годин загальних предметів. У 11—12 класах — 385—595 профільних годин та 70—280 поза профілем за два роки.

У такій системі є два безсумнівних плюси: діти зможуть обрати уроки та активності до свого смаку, а також суттєво знизиться навантаження з загальних предметів. На цьому, до речі, наголошує й освітній омбудсмен.

На жаль, багаторічна система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів, понять, другорядною інформацією, яка не дозволяє учням отримати цілісну картину світу. В результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало. Така ж ситуація і з освітою старшокласників. Навчальний план для учнів 10—11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті, до чого мають хист, — повідомляє омбудсмен.

Таким чином мотивація до навчання падає, діти вивчають лише ті предмети, які потрібні на ЗНО та не можуть свідомо обрати для себе професію чи галузь освіти.

Розділення на профілі: це ж було вже?

Ще на початку 2000-х років у школах України розробили систему класів з поглибленим вивченням якогось профілю. Діти могли обрати галузь освіти, але не окремі предмети. Така концепція була втілена у ліцеях та гімназіях, а також у спеціалізованих школах. Однак до навчальних планів не були підключені факультативи, гуртки чи окремі курси.

Також концепція 12-річної школи обговорювалась з 2008 року. До 2018 це питання декілька разів відкладали, потім на цю ідею не було достатньо фінансування. Однак далі почалася реформа Нової української школи, яка передбачала перехід на 12-річну систему навчання, зокрема через сильне навантаження на дітей у старших класах.

Реформа старших класів: приклади закордонних шкіл

США. У Штатах система навчання також поділяється на початкову, середню та вищу школу. Однак самі навчальні заклади розподіляються на державні (з середнім рівнем освіти), приватні та закриті школи (нерідко це може бути школа з релігійним ухилом). Предмети діти починають обирати вже у середній школі — з 6-го класу їм дозволяється обрати самостійно 1—2 уроки.

Вчаться діти 12 років, випускаються зі школи у 18, а перед першим класом дуже часто йде підготовча група, куди приймають у 5—6 років.

Цікава також частина позакласної діяльності: у школах діють різноманітні гуртки та факультативи, оркестр чи театр, спортивні секції, радіо чи газета, проводять наукові та сільськогосподарські ярмарки, концерти тощо. Участь та успіхи зараховуються дітям у бал атестата та нерідко допомагає при вступі до коледжу. Окрім того, діти з 15 років можуть працювати неповний день та проходять обовʼязковий профорієнтаційний тест.

Нідерланди. Діти саме з цієї країни вважаються найщасливішими за даними UNICEF, а все завдяки системі stress-free schooling. Дітей тут готують до школи вже у чотири роки, а до 12 не ставлять оцінок та не проводять тестів. Потім діти складають профорієнтаційний тест за здібностями та уподобаннями, після чого їм пропонують навчання по трьох напрямках. VMBO — найпростіший рівень навчання, HAVO — середній рівень, VWO — складний рівень. Усі вони визначають, яку професію та коледж надалі може отримати дитина.

Данія. Усе заради особистості та творчості дитини! До 5-го класу у данських школах не ставлять оцінок та не проводять тестів. Завчення та нервову конкуренцію тут не заохочують. Креативність, ініціатива та вміння фільтрувати інформацію цінують найбільше. У 8-му класі учнів так само розподіляють по профілях. Однак, якщо дитина не готова обрати профіль, є ще один рік постшколи (Efterskole), під час якого вчителі максимально приділяють час творчим здібностям.

Школу закінчують у 18 років, після чого кожен може спробувати вступити до вищого навчального закладу, це для громадян країни безплатно.

The post “Старших класів більше не буде?”: які зміни чекають на шкільну освіту у найближчі роки first appeared on UA-IN.

Запис “Старших класів більше не буде?”: які зміни чекають на шкільну освіту у найближчі роки спершу з'явиться на UA-IN.

Україна не збирається закривати повітряний простір, про що повідомлялось раніше у низці ЗМІ.

Як повідомили у Міністерстві інфраструктури України, небо залишається відкритим.

«Інформація про закриття повітряного простору України не відповідає дійсності. Закриття авіапростору є суверенним правом України, відповідне рішення не ухвалювалось», – йдеться у заяві.

У профільному міністерстві під час наради за участі керівництва Офісу Президента України, Державної авіаційної служби України, ДП «Украерорух», ДП МА «Бориспіль» та українських авіакомпаній щодо ситуації на ринку авіаперевезень напрацювали рішення для запобігання подальшому загостренню ситуації.

Зазначимо, що літаку авіакомпанії SkyUp, який летів з Португалії до Києва, лізингодавець заборонив влітати в повітряний простір України. Через це повітряне судно із пасажирами приземлилось у Молдові. Нагадаємо, Міністерство закордонних справ Ізраїлю закликало своїх громадян утриматись від поїздок до України через те, що за даними США, Росія у вівторок, 15 лютого, планує вторгнення до України.

The post Небо над Україною залишається відкритим first appeared on UA-IN.

Запис Небо над Україною залишається відкритим спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство цифрової трансформації України презентувало розширення функціоналу додатку «Дія» у сфері сплати податків. Про це на брифінгу повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Коли наступає період сплати податків, ФОП буде отримувати сповіщення у «Дії», в якому буде говоритися про терміни сплати податків. І можна буде подати через Дію декларацію в кілька «кліків» та підписати її електронним підписом. Це займає кілька хвилин, адже всі дані, які є реєстрах, не потрібно буде заповнювати», – розповів міністр. (Відео https://www.facebook.com/watch/live/?v=267943295038691&ref=external)

Наразі послуга сплати податків через додаток перебуває у режимі закритого тестування. Водночас, за словами Федорова, залишається актуальною можливість сплачувати податки в електронному кабінеті Податкової.

Наступний проєкт, який Мінцифри буде реалізовувати разом із податковою службою – електронний акциз та електронна марка. Першим пілотним проєктом в межах даної програми буде електронний акциз на алкогольну продукцію. Його запуск запланований на осінь 2021 року.

Наприкінці березня Мінцифри анонсувало нову функцію у додатку «Дія». Отже, на Diia Summit скоро презентують послугу «Статичний QR». Б

The post Мінцифри презентувало оновлення «Дії» для підприємців. first appeared on UA-IN.

Запис Мінцифри презентувало оновлення «Дії» для підприємців. спершу з'явиться на UA-IN.

Що відбувається?
Тільки-но у Верховній Раді, нарешті, звернули увагу на мізерні зарплати молодих фахівців-освітян, як виникла інша проблема. Причому, її масштаби ще більші. А стосується вона заборгованості по заробітній платі вчителям українських шкіл – мова йде про десятки та навіть сотні мільйонів гривень. Педагоги з різних регіонів України повідомляють про критичність ситуації і готовність до протестів. Про найпроблемніші області, причини кількамісячної затримки та шляхи вирішення цього питання дізнавалися.

5 проблемних областей: борги на сотні мільйонів
За словами парламентарів, звернень щодо недоотримання належних виплат від працівників освітньої сфери сьогодні надходить чимало.

“До мене надходять чисельні звернення голів обласних територіальних центрів з приводу того, що у багатьох громадах вчителі зараз недоотримують зарплату. Лише по Львівській області сума недонарахувань сягає близько 243 млн грн на рік – це велика сума. На сьогодні в Україні є 5 проблемних областей”, – зазначає секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

А пов’язано це з недоопрацьованим принципом нарахування коштів в умовах вже діючої децентралізаціїї.

Як відомо, 17 липня Парламент проголосував за один з важливих етапів реформи децентралізації України – ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. Але деякі моменти на той час враховані не були.

Через те, що сільські школи стали належати до міських ОТГ, відповідно, коефіцієнт у формулі нарахування заробітних плат вчителям змінився.

“Є громади із залишками освітньої субвенції – за даними Держказначейства, це громади Одеської, Харківської, Дніпропетровської області. Деякі ОТГ, де були невеликі суми заборгованості, перекрили їх зі своїх фондів. Але це не вихід, адже субвенція на зарплати є гарантована державою субвенція. Але багато громад не можуть забезпечити ці виплати. Наразі це реальна проблема, яку потрібно якомога швидше вирішити”.

Рішення – за трьома Міністерствами
Дане питання днями було винесене на обговорення Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

“Домовились, що Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів України та Мінрегіон мають проаналізувати реальні потреби освітньої субвенції в розрізі територіальних громад. Збільшити розмір субвенції громадам, які цього потребують, а також розглянути можливість зміни коефіцієнту у формулі розподілу освітньої субвенції”, – ділиться з нами секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

“Другим шляхом вирішення даної проблеми – внести спільно зміни до законопроекту Про бюджет на 2021 рік. Ми його приблизно будемо готувати до травня і десь в червні голосувати. Але для цього потрібен фінансовий розрахунок. Навіть якщо зараз це питання буде закрито за рахунок субвенцій ОТГ, воно нікуди не дінеться в майбутньому, тому вирішити його потрібно у 2021 році, а не перекладати на 2022”, – відзначає Наталія Піпа.

Саме з приводу перерахувань і зміни прорахувань коефіцієнту профільний Комітет звертатиметься до Міністерства фінансів України.

Педагоги – на межі зриву: є ризик закриття шкіл?
Чимало педагогів вже відверто починають говорити про масштабний страйк. Зокрема, і вчителі шкіл Запорізької області.

“Ми хочемо достукатися до тих можновладців, які допустили помилку. Щоб вони зробили все обдумано – так, щоб ми не страждали. Якщо нам не оплатять тих 40 % за лютий і березень, ми припинимо навчання в синхронному і асинхронному режимі”, – зазначає вчителька Долинської обласної територіальної громади Лілія Кондрин.

Про недосконалість нині існуючої системи нарахувань говорять і працівники ВИШів.

“Чи добре, що вчитель – державна особа – фінансується з місцевого бюджету? Чи не є це дискримінацією за територіальною ознакою, бо є громади бідні і багаті? Може, тоді і держслужбовців замкнути на місцевий бюджет? Вчитель виконує однакову роботу, а йому платять надбавку не в залежності від її якості, а від спроможності місцевого бюджету, в той час, як у сусідньому селі все інакше. Хіба ж не дискримінація?”, – обурюється кандидат історичних наук, завідувач кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Валентина Матяшук.

Варто додати, що разом зі статусом “міської школи” сільські заклади освіти отримали і можливість самостійно приймати рішення про закриття деяких з них. А точніше – право на оптимізації мережі, що передбачає об’єднання двох шкіл в одну.

“Є два ключові моменти: гроші на зарплати дає держава, а утримання школи – на громаді. Тому громада має вирішувати, як забезпечити якість освіти. Тобто, якщо вона бачить сенс 2 школи об’єднати в 1, забезпечивши таким чином кращих вчителів і тепло в школі, то тоді має сенс оптимізація. Якщо ж громада має достатньо коштів, щоб забезпечувати і утримувати всі школи, тоді держава має знайти гроші на існуючі зарплати вчителям”, – пояснює секретар профільного Комітету Верховної Ради України.

The post Вчителі недоотримують зарплат на десятки мільйонів гривень – назріває масштабний “страйк” first appeared on UA-IN.

Запис Вчителі недоотримують зарплат на десятки мільйонів гривень – назріває масштабний “страйк” спершу з'явиться на UA-IN.