Пілотний проєкт Міносвіти запустить уже в цьому році.

В Україні планують запровадити трирічну профільну середню освіту. Це означає, що українські школярі вчитимуться не 11 років, а 12.

Відомо, що пілотний проєкт Міністерство освіти і науки України запустить у 2025 році, а вже з 2027 – трирічну профільну середню освіту. Як розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, відповідну реформу організували так, щоб після випуску зі шкіл абітурієнти були краще підготовленими до університету.

При цьому міністр наголосив, що школярі зможуть самостійно обирати профілі навчання відповідно до власних інтересів.

Крім того, після 9 класу учні зможуть піти вчитися до професійного коледжу, а відповідно – швидше здобути нову професію. Починаючи з 2027 року, девʼятикласники матимуть ухвалити рішення – навчатися в академічному ліцеї або в професійному коледжі, відповідно до своїх зацікавлень та здібностей.

Також Оксен Лісовий помідомив, що плануються зміни і у сфері вищої освіти.

“Ми зараз працюємо з нашою командою директорату вищої освіти й за деякими напрямками передбачаємо скорочення бакалаврату. Ми окремо анонсуємо, коли прийдемо до цього рішення”, – сказав міністр.

Під час вступної кампанії-2024 від бюджетного місця в українських закладах освіти відмовилися 6,3 тисячі абітурієнтів. Таку інформацію навів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. За його словами, переважна частина осіб з цього числа вступили до українських університетів на контракт.

The post Українські школярі навчатимуться не 11 років, а 12: коли зміни набудуть чинності first appeared on UA-IN.

Запис Українські школярі навчатимуться не 11 років, а 12: коли зміни набудуть чинності спершу з'явиться на UA-IN.

Також змін зазнала і типова освітня програма для 5 – 9 класів. Про це заявив заступник очільника МОН Андрій Сташків.

Посадовець каже: тепер школи матимуть більше можливостей для адаптації програм до конкретних потреб учнів.

Кожен заклад освіти може зменшити або збільшити кількість годин на вивчення певних предметів, залежно від рівня освітніх втрат. Також можна буде використовувати інтегровані курси, де замість двох окремих предметів викладатиметься один інтегрований”,– уточнив він.

І навів приклад: МОН розробило концептуальні засади реформування історичної освіти – курсів “Історія України” та “Всесвітня історія”.

“Аналогічно можна інтегрувати курси хімії, фізики й біології в один предмет: наприклад, “Природничі дисципліни”. Може йтися і про спільний курс української мови та української літератури”,– зазначив Сташків.

І додав, що насправді варіантів дуже багато. До прикладу, можна навіть інтегрувати іноземну мову й фізику – вивчати фізику англійською. Посадовець погоджується, що це непросто, адже вимоги до педагогів зростуть. Все ж нові стандарти як базової, так і старшої профільної освіти дають змогу це робити.

Заступник Лісового акцентував: інтеграція предметів зменшує загальну кількість дисциплін у школі, роблячи підхід до вивчення більш комплексним.

The post Хімія, фізика та біологія – одним предметом: Міносвіти зробило заяву про можливість об’єднання окремих предметів у школі first appeared on UA-IN.

Запис Хімія, фізика та біологія – одним предметом: Міносвіти зробило заяву про можливість об’єднання окремих предметів у школі спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомило Міністерство освіти і науки України під час конференції FinLit Forum.

Директор директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний пояснив, що фінансову грамотність вже інтегровано у навчальний процес із початкової школи. Молодші школярі в ігровій формі навчаються планувати покупки та економити. Для старших класів програма стане глибшою та охопить складніші теми.

“Фінансова грамотність – це знання та вміння, без яких складно жити в сучасному світі. Ще нещодавно цій темі не приділяли належної уваги у школах, давали фрагментарні знання. Із початком реформи “Нова українська школа” ситуація змінюється”, – зазначив Хворостяний.

Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на важливості цієї ініціативи для розвитку фінансово здорового суспільства. За його словами, новий предмет допоможе приблизно 800 тисячам учнів щороку навчитися приймати виважені фінансові рішення, ефективно управляти грошима та уникати шахрайства.

НБУ продовжуватиме підтримувати освітні ініціативи, спрямовані на підвищення фінансової грамотності населення. Міністерство освіти і науки також заохочує такі проекти, що сприяють формуванню важливих життєвих навичок у молоді.

The post У школах України введуть новий предмет: ухвалено довгоочікуване рішення first appeared on UA-IN.

Запис У школах України введуть новий предмет: ухвалено довгоочікуване рішення спершу з'явиться на UA-IN.

Ці дати рекомендувало міністерство освіти та науки України.

Проте остаточні дати канікул можуть бути й іншими, оскільки рішення про це ухвалюватимуть на місцях, зауважує Оглядач.

Згідно з порадою МОН, відпочинок дітей міг би скласти дев’ять днів поспіль, оскільки перед канікулами будуть вихідні в суботу та неділю.

Кожна школа/ліцей має право самостійно вирішити, коли учням піти на канікули. Чиновники зазначають, що в цьому контексті звертатимуть увагу на епідеміологічну обстановку в регіоні, ситуацію з безпекою, погоду та інші фактори.

Нагадаємо, що весняні канікули в Україні (кінець третьої навчальної чверті) традиційно відбуваються наприкінці березня.

The post Весняні шкільні канікули: Міносвіти визначилося з датою і тривалістю first appeared on UA-IN.

Запис Весняні шкільні канікули: Міносвіти визначилося з датою і тривалістю спершу з'явиться на UA-IN.

Таку заяву зробив міністр освіти в науки, Сергій Шкарлет.

Чиновник пише, що нинішнє положення змушує одноразово змінити алгоритми щодо державної підсумкової атестації для учнів 11 класу та вступу до закладів вищої освіти України у 2022 році.

“Пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг в 2022 році виключно!” – говориться в заяві.

За його словами, це необхідно, в першу чергу, заради безпеки, а також для того, щоб зберегти студентський контингент, національний інтелектуальний потенціал, стимулювати до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час.

The post Міносвіти пропонує повністю скасувати ЗНО і ДПА через воєнний стан first appeared on UA-IN.

Запис Міносвіти пропонує повністю скасувати ЗНО і ДПА через воєнний стан спершу з'явиться на UA-IN.

Як передає Укрінформ з посиланням на Міністерство освіти та науки, відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН.

“Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання”, – йдеться у повідомленні.

Так, рекомендації запроваджують поняття “вербальної оцінки” (оцінювальне судження) та “рівневої оцінки” (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У МОН наголошують, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі: формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду; підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки надало гриф “рекомендовано” 75 модельним навчальним програмам для базової середньої освіти.

The post Букви замість балів: для учнів 1-4 класів змінять систему оцінювання first appeared on UA-IN.

Запис Букви замість балів: для учнів 1-4 класів змінять систему оцінювання спершу з'явиться на UA-IN.

Як відомо, Уряд ухвалив даний документ ще минулого року. А його дію припинено до 31 грудня 2020 року, повідомляється на сайті Міністерства освіти та науки.

Документ передбачав поступове збільшення окладу до 2023 року до рівня чотирьох прожиткових мінімумів, але у місцевих бюджетах грошей на це поки немає.

У відомстві наголосили, що зацікавлені у введенні в дію саме цієї постанови, оскільки вона виконує не тільки норми законодавства, а й підвищує соціальні стандарти та гарантії держави, спрямовані на підвищення рівня життя педагогів.

У Міносвіти заявили, що цю проблему потрібно негайно вирішити. Міністерство вже попросило уряд передбачити в держбюджеті на 2021 року необхідні кошти.

“Під час формування бюджету області розмір оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників має дуже важливе значення”, – йдеться в повідомленні.

За попередніми розрахунками фахівців МОН, впровадження програми в 2021 році вимагатиме додатково близько 50 млрд грн (державний бюджет – близько 39 млрд грн, місцеві бюджети – близько 11 млрд грн).

The post Грошей немає: у Міносвіти пояснили, чому досі не підвищили заробітну плату українським педагогам first appeared on UA-IN.

Запис Грошей немає: у Міносвіти пояснили, чому досі не підвищили заробітну плату українським педагогам спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство освіти та науки розглядає три можливих сценарії початку навчального року, сказав виконувач обов’язків міністра Сергій Шкарлет. Про це повідомляється на сайті Міністерства освіти і науки України.

«В.о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет у межах робочого візиту до Чернігівської області зустрівся з керівництвом обласної адміністрації, керівниками закладів загальної середньої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Під час зустрічі він розповів про три можливі сценарії початку нового навчального року», – йдеться в повідомленні пресслужби міністерства.

За словами Шкарлета, навчальний рік для більшості учнів розпочнеться традиційно: діти підуть до школи 1 вересня.

«Спільно з МОЗ ми здійснюємо моніторинг епідеміологічної ситуації у кожному регіоні та розробляємо можливі сценарії. Найближчим часом будуть впроваджені відповідні алгоритми, про що МОН надасть докладні роз’яснення. Також не виключено, що навчальний процес може відбуватись у змішаній формі», – зазначив він.

В.о. міністра повідомив, що навчальний рік в Україні розпочнеться відповідно до одного з трьох сценаріїв, а рішення про обрання сценарію, за яким відбуватиметься навчання, визначатимуть регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні.

Зокрема, перший варіант – низький рівень захворюваності, відвідування навчальних закладів дозволено у звичайному режимі; другий – високий рівень захворюваності, освітній процес забезпечується дистанційно; третій (найбільш імовірний) – середній рівень захворюваності, освітній процес забезпечується і дистанційно, і в навчальних закладах із дотриманням правил дистанціювання і гігієни.

The post Міносвіти розглядає три сценарії початку навчального року – Шкарлет first appeared on UA-IN.

Запис Міносвіти розглядає три сценарії початку навчального року – Шкарлет спершу з'явиться на UA-IN.