Через збільшення кількості хворих місцева влада в регіонах ухвалила рішення про переведення школярів на онлайн-заняття. Це стосується не лише шкіл, а й позакласних гуртків.

Де учні перейшли на дистанційку
Львів
З 24 січня учні 5 – 11 класів через зростання захворювання на COVID-19 перейшли на онлайн-навчання. Дистанційка триватиме протягом двох тижнів – до 7 лютого. Позашкільна школа теж пішла на карантин.

Незабаром має бути рішення щодо молодших класів. Садочки поки працюють у звичайному режимі.

Івано-Франківськ
В Івано-Франківську з 24 січня починає діяти червона зона карантину. Тому місцева влада прийняла рішення перевести навчальні заклади, зокрема ліцеї та гімназії, на дистанційну форму навчання. Тобто учні 5 – 11 класів навчатимуться дистанційно до 7 лютого.

Водночас Дитячі садки з 24 січня та 1 – 4 класи шкіл в місті працюють у звичайному режимі. Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбуці мер Руслан Марцінків.

Ужгород
З 24 січня до 7 лютого школи Ужгорода переходять на дистанційне навчання з тієї ж причини – зростання захворюваності на гострі респіраторні захворювання та COVID-19.

Двотижневий карантин з дистанційною формою навчання відноситься також до міських художніх та спортивних шкіл. Дитячі садочки працюватимуть у звичайному режимі.

Чернівецька область
З 24 січня до 7 лютого всі школи на Буковині переходять на дистанційне навчання. Таке рішення ще 20 січня ухвалила обласна комісія з ТЕБ та НС. Онлайн-заняття запроваджують на два тижні – до 6 лютого включно.

Суми
Учні 5 – 11 класів та вихованці закладів позашкільної освіти міста переходять на дистанційне навчання. Рішення комісії діятиме протягом двох тижнів – до 4 лютого включно.

Так, з 24 січня працювати можуть лише садочки, спеціальні заклади освіти та початкові школи. Проте всі працівники освіти цих навчальних закладів мають бути повністю вакциновані проти COVID-19.

Тернопіль
У Тернополі учні 5 – 11 класів переходять на дистанційну форму навчання через зростання кількості хворих на коронавірус. У початковій школі та садочках критичної ситуації немає, тож вони й надалі працюватимуть у звичному режимі.

Рівне
У понеділок, 24 січня, 10 шкіл Рівного переходять на дистанційне навчання. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міський голова Олександр Третяк.

Загалом у зв’язку з високим рівнем захворюваності дітей на COVID-19 та ГРВІ на Рівненщині впроваджують обмежувальні заходи. Так, в області 36 шкіл працюють дистанційно, а 16 шкіл – призупинили навчання.

У 25 закладах окремі класи на карантині, у них запроваджене змішане навчання. Інші освітні заклади вчаться очно.

Скільки вчителів вакциновано? Станом на 21 січня дві дози щеплення проти COVID-19 отримали понад 1,1 мільйона освітян. Окрім того, серед працівників шкіл зменшився відсоток невакцинованих від 2,5% до 2,3% за тиждень.

Найвищі показники щеплених двома дозами вакцини демонструють – Полтавська (майже 97% освітян), Дніпропетровська (96,5% освітян) та Луганська (96,3% освітян) області. Відсторонених працівників шкіл наразі лише 0,3%.
Дистанційне навчання через “мінування”
У декількох областях адміністрації шкіл ухвалили рішення про перехід на дистанційне навчання через регулярні повідомлення про мінування:

Миколаїв
Черкаси
Кривий Ріг
Бердянськ.
До слова, минулої доби, 23 січня, в Україні захворіли на коронавірус майже 13 тисяч людей. Серед інфікованих 1 826 дітей. Найбільше хворих у Івано-Франківській області (1 765 осіб) та Львівській області (2 036 осіб).

The post В Україні школи переходять на онлайн-навчання: де учні навчаються вдома first appeared on UA-IN.

Запис В Україні школи переходять на онлайн-навчання: де учні навчаються вдома спершу з'явиться на UA-IN.

Якщо так, то вам не здалося.

Їх дійсно стало менше у мегаполісах.

В рамках спецпроекту “Запитай Життя” з цим питанням ми звернулись до орнітологині, кандидатки біологічних наук Наталії Атамась.

Нагадаємо, у форматі AMA (ask me anything) ви можете поставити нам будь-яке запитання і ми знайдемо експерта, який на нього відповість.

“У містах Європи та України найпоширенішими є два види горобців – польовий та хатній.

Саме щодо хатнього горобця, який часто мешкає у містах поряд з людиною, виникає запитання: куди вони поділися?

Загалом у Західній та Північній Європі з 80-х рр. існує потужний тренд на скорочення чисельності хатнього горобця. Щодо причин такого явища точаться дискусії.

Вважається, що на птахів у містах негативно впливають забруднення повітря та ґрунту важкими металами та діоксидом вуглецю, електромагнітне забруднення також згадується”, – пояснює науковиця.

Наталія Атамась також додає, що загалом є тенденція до урбанізації: коли все менше залишається місць, де зерноїдний горобець може нормально живитися.

“Є дослідження, які показують, що чим більш “багатий та соціально успішний” район, тим менше там горобців, певно, через перераховані вище причини.

Також горобці не люблять і уникають щільної новітньої забудови, з відсутністю парків та зелених зон, цього зараз в Україні у містах багато.

Що стосується польового горобця, який більше тяжіє до відкритих ландшафтів, але трапляється й у містах, то його чисельність змінюється по-різному у різних країнах Європи.

Наприклад, у Фінляндії вона зростає.

Це пов’язано з тим, як ведеться сільське господарство у різних країнах”, – каже орнітологиня.

The post Куди з вулиць міст поділися горобці? first appeared on UA-IN.

Запис Куди з вулиць міст поділися горобці? спершу з'явиться на UA-IN.