Позаяк лікарям потрібен час на одягання захисних комбінезонів, і більшість таких викликів не є екстреними.

Про це розповів керівник виїзної бригади київського Центру екстреної медичної допомоги Фелікс Лідерман.

За словами фахівця з медицини невідкладних станів, хворий “цілком може деякий час терпіти свою температуру” і приймати жарознижуючі.

“Кисень, на щастя, теж показаний далеко не всім”, – додав він.

Лідерман також пояснив, чому відрізняється час прибуття бригади медиків у випадку “коронавірусного” виклику і, приміром, до хворого з проблемами серця.

“Якщо прийдуть одночасно виклики, де буде звучати, наприклад, “погано з серцем, помирає” або двостороння пневмонія з направленням, і вільних бригад не буде, останній виклик може і постояти. Все має широкий діапазон і залежить від багатьох змінних”, – зазначив він.

Також керівник виїзної бригади нагадав, що, згідно до закону про екстрену допомогу, що набув чинності від 1 січня 2021-го, “швидка” на екстрені виклики в межах району обслуговування повинна прибути протягом 10 хвилин, а на неекстрені – протягом 20 хвилин.

“У другому випадку бригади нормативу, в основному, дотримуються. За великого навантаження запізнення можливі. Але при цьому все одно виклики упорядковано, і на екстрені виклики “швидкі” намагаються надіслати швидко”, – підсумував він.

The post Київський лікар пояснив, чому “швидкі” не поспішають на “ковідні” виклики: цілком можуть потерпіти first appeared on UA-IN.

Запис Київський лікар пояснив, чому “швидкі” не поспішають на “ковідні” виклики: цілком можуть потерпіти спершу з'явиться на UA-IN.