Відповідальність за ймовірний корупційний злочин голови медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи має понести не лише посадовиця, а й усі прокурори з фіктивною інвалідністю, які давали хабаря керівниці МСЕК. Таку думку висловив директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

За словами посадовця, відповідальний за корупцію не лише корупціонер, а й суспільство.

«От як ви вважаєте, голова медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), яка накопичила повне ліжко доларів, одна має відповідати за корупційний злочин? Безперечно, всі ці прокурори-псевдоінваліди теж є суб’єктами правопорушення. Тому що давати хабара керівникові МСЕК або ТЦК – це злочин. В один бік це не працює. Й тому ті, хто в такий спосіб ухиляється від військової служби, теж мають понести кримінальну відповідальність», – наголосив Кривонос.

Він підтвердив, що справу за підозрою керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи ДБР передало НАБУ.

«Справу за підслідністю недавно передали нам. Детективи вивчають матеріали, проводять усі потрібні слідчі дії. Більше зараз сказати не можу через потребу зберігати таємницю слідства», – зазначив директор НАБУ.

The post У ТЦК та МСЕК знайшли списки: усіх, хто відмазався, тепер розкрутять на повну, чого чекати first appeared on UA-IN.

Запис У ТЦК та МСЕК знайшли списки: усіх, хто відмазався, тепер розкрутять на повну, чого чекати спершу з'явиться на UA-IN.

Очільника Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Володимира Деуліна відсторонили від виконання обов’язків, після того, як 13 жовтня він відвідав університет “Одеська юридична академія” і отримав нагороду від його президента Сергія Ківалова. Він не виконуватиму посадових обов’язків поки триває перевірка.

Про це 16 жовтня повідомила пресслужба НАБУ.

“За фактом участі директора Одеського територіального управління Національного бюро Володимира Деуліна у заході з нагоди Дня юриста, який проходив у стінах Національного університету “Одеська юридична академія”, та отримання ним нагороди від ректора цього вишу розпочато службову перевірку”, – йдеться у повідомленні.

Володимир Деулін очолює Одеське територіальне управління Національного антикорупційного бюро України від 2017 року.

За даними ЗМІ, у жовтні 2023 року Деулін брав участь у заході з нагоди Дня юриста, який проходив у Національному університеті “Одеська юридична академія” (НУОЮА), де отримав нагороду від президента цього вишу – ексрегіонала й проросійського політика Сергія Ківалова, який фігурує у кримінальних справах про підкуп суддів, які веде НАБУ.

The post Очільника Одеського управління НАБУ відсторонили від роботи – яка причина first appeared on UA-IN.

Запис Очільника Одеського управління НАБУ відсторонили від роботи – яка причина спершу з'явиться на UA-IN.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурора Ірини Венедіктової у справу про ймовірне хабарництво Олега Татарова, заступника Офісу президента. Про це заявив виконувач обов’язків голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук в програмі «Мокрик По Живому» на hromadske.

За його словами, 3 грудня в ЄРДР внесене провадження «щодо втручання в роботу правоохоронних органів».

Мова йде про рішення Венедіктової змінити групу прокурорів у справі Татарова. Вона зробила це ввечері 1 грудня, саме перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру. Через це нова група прокурорів була змушена заново вивчати справу і про підозру заступнику глави ОП повідомили вже 18 грудня.

За словами Грищука, коли прокурор з колишньої групи прокурорів вже був у суді і мав клопотати про обрання запобіжного заходу для Татарова, у САП дізнались, що групу прокурорів змінили.

«Ми спочатку подумали, що це помилка, потім зрозуміли, що це не помилка, а була свідома дія. Ми витребували матеріали, вивчили їх і надали вказівки детективам (що змінити у справі – ред.). У них на це пішло десь два тижні», – сказав він.

Тоді, 2 грудня, НАБУ обвинуватило Венедіктову у перешкоджанні в справі Татарова, зокрема, Бюро вказало, що генпрокурор не мала права змінювати групу прокурорів.

Грищук також не зміг підтвердити, що Венедіктова діяла законно.

«Я б сказав так, у 37-ій статті (КПК, на яку посилалась Венедіктова – ред.) не описані ті обставини, які давали можливість змінювати (групу прокурорів – ред.)», – зазначив він.

Нагадаємо: 1 грудня, редактор інтернет-видання «Цензор.net» Юрій Бутусов у Фейсбуці поінформував, що колишній народний депутат і екскерівник «Укрбуду» Максим Микитась дав викривальні показання на Татарова у справі про махінації з квартирами для Нацгвардії. За словами журналіста, Микитась повідомив слідству, що Татаров під час роботи в «Укрбуді» нібито підкупив експерта МВС, щоб той фальсифікував експертизу на користь компанії. Також журналіст написав, що НАБУ підготувало підозру Татарову, проте суддя ВАКС Мойсак нібито заблокував вручення повідомлення про підозру.

Водночас у ВАКС заявили, що не отримували клопотання про надання дозволу щодо затримання Татарова.

Своєю чергою Татаров 12 грудня заявив, що подасть до суду на директора НАБУ про захист честі, гідності та ділової репутації.

18 грудня стало відомо, що виконуючий обов’язки голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук підписав повідомлення про підозру Татарову. Тоді ж детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили заступнику голови ОП про підозру.

The post Справа Татарова: НАБУ відкрило кримінальне провадження через втручання Венедіктової first appeared on UA-IN.

Запис Справа Татарова: НАБУ відкрило кримінальне провадження через втручання Венедіктової спершу з'явиться на UA-IN.

Глава Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк заявив, що не має наміру ходити на допити в Національне антикорупційне бюро оскільки вважає, що ні він, ні судді ОАСК не є підозрюваними в кримінальному провадженні, яке розслідує НАБУ. Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці.

«Ще раз заявляю, що ми не зобовʼязані і не будемо ходити на піар-заходи, які в НАБУ називають «слідчими» не тому, що ми не поважаємо Закон, а саме тому, що ми його поважаємо», – написав Вовк.

Він звернув увагу, що терміни розслідування цієї справи закінчилися ще 16 вересня, а Вищий антикорупційний суд продовжив їх незаконно.

«Вже втомився повторювати, що ні я, ні більшість суддів ОАСК офіційно не є підозрюваними у справі, яку «розслідує» НАБУ, що було підтверджено рішеннями суду і Вищої ради правосуддя, який повернув з цієї причини Генеральному прокурору подання про відсторонення від здійснення правосуддя мене і моїх колег без розгляду ще у вересні цього року», – додав глава ОАСК.

При цьому Вовк заявив, що «буде радий», якщо генеральний прокурор підпише клопотання про його затримання, бо в такому випадку він зможе «довести Вищій раді правосуддя, всю некомпетентність і упередженість НАБУ і самого генерального прокурора».

The post Суддя ОАСК Вовк відмовився ходити на допити в НАБУ first appeared on UA-IN.

Запис Суддя ОАСК Вовк відмовився ходити на допити в НАБУ спершу з'явиться на UA-IN.

Національне антикорупційне бюро направило до суду справу проти колишньої очільниці Департаменту доступу до публічної інформації Офісу Президента Світлани Кондзелі, яку звинувачують у шахрайстві на $300 000. Про це повідомляється на сайті НАБУ.

«25 листопада 2020 року до суду скеровано обвинувальний акт. Дії всіх обвинувачених кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 («Шахрайство») КК України», – йдеться у повідомленні.

У цій справі окрім Кондзелі фігурують також колишня заступниця міністра культури Вікторія Ліснича та керівник неназваної юридичної компанії.

У НАБУ зазначають, що через затягування адвокатами процесу ознайомлення із матеріалами справи, суд 16 жовтня встановив конкретні терміни для завершення цього. Також судді підтвердили обґрунтованість підозр усім трьом обвинуваченим.

The post НАБУ скерувало до суду справу проти ексчиновниці Офісу президента first appeared on UA-IN.

Запис НАБУ скерувало до суду справу проти ексчиновниці Офісу президента спершу з'явиться на UA-IN.

Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили розслідування розкрадань коштів під час будівництва на полігоні «Широкий лан» (Миколаївська область). Про це повідомляється на сайті НАБУ.

П’ятьом підозрюваним та їхнім захисникам відкрили матеріали слідства для ознайомлення перед передачею обвинувального акта до суду. Серед підозрюваних – чиновники Міністерства оборони, Головного контрольно-ревізійного управління (ГКЕУ) ЗСУ, власник та директор одного з комерційних підприємств.

Серед підозрюваних:

начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України у складі Міноборони;
начальник Управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об’єктів Головного КЕУ ЗСУ;
начальник відділу технічного нагляду за будівництвом Головного КЕУ ЗСУ;
бенефіціар ТОВ;
директор ТОВ.
Слідство зʼясувало, що посадовці Міноборони, змовившись з представниками приватної компанії, організували прийом робіт та послуг з облаштування полігону. Завдяки цьому приватна компанія отримала від Міноборони понад 37 млн гривень за роботи, які фактично не виконала. Сума збитків підтверджена висновком Державної аудиторської служби та експертизами.

Дії всіх підозрюваних кваліфіковано за ч.5 ст. 191 (розтрата майна), ч.1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу.

The post НАБУ та САП завершили розслідування розкрадань під час будівництва військового полігону «Широкий лан» first appeared on UA-IN.

Запис НАБУ та САП завершили розслідування розкрадань під час будівництва військового полігону «Широкий лан» спершу з'явиться на UA-IN.

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова відмовилась задовольнити скаргу детективів Національного антикорупційного бюро і скасувати постанову про закриття справи Роттердам +. Про це повідомив «Центр протидії корупції» у своєму телеграм-каналі.

За даними центру, у четвер у Вищому антикорупційному суді відбулось чергове засідання щодо відновлення справи Роттердам+ за скаргою ЦПК. На ньому з’ясувалось, що генпрокурорка Венедіктова відмовила детективам НАБУ у задоволенні скарги на постанову про закриття справи. Підстава для відмови: відсутність матеріалів кримінального провадження.

15 жовтня суд перейшов до дослідження першої експертизи, яка проводилася СБУ і встановила збитки майже на 19 млрд грн. Саме після цієї експертизи були пред’явлені підозри у справі.

Прокурор САП Віталій Пономаренко підтвердив, що згадана експертиза є належним і допустимим доказом і вона дійсно встановила наявність потенційних збитків, але це не завадило йому ухвалити постанову про закриття справи.

Наступне засідання відбудеться 27 жовтня.

Нагадаємо: Раніше Вищий антикорупційний суд відмовив екснардепу Чумаку у задоволенні скарги на постанову прокурора САП Пономаренка про закриття провадження у справі Роттердам +.

У серпні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи Роттердам +.

The post Венедіктова відмовила НАБУ у поновленні справи Роттердам + first appeared on UA-IN.

Запис Венедіктова відмовила НАБУ у поновленні справи Роттердам + спершу з'явиться на UA-IN.

Національне антикорупційне бюро України оголосило в розшук Миколу Злочевського – колишнього міністра екології та природокористування часів Януковича, вказано на сайті Міністерства внутрішніх справ. Раніше йому було повідомлено про підозру у справі про хабарі в $6 млн.

Зокрема, Злочевський потрапив в категорію осіб, які переховуються від органів досудового розслідування за ст. 369 ч.4 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди посадовій особі).

Як повідомляє ZN.ua, 14 червня суд заарештував директора з правових питань компанії Burisma Андрія Кіча з альтернативою 40,3 млн гривень застави. Наступного дня гроші внесли і підозрюваний вийшов з СІЗО.

13 червня глава Державної податкової служби України Олексій Любченко відсторонив з посади першого заступника начальника столичного управління служби Миколу Ілляшенка. Через два дні суд взяв його під варту на 60 діб з альтернативою застави в 84,8 млн гривень.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт дачі хабара керівництву НАБУ і главі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому в розмірі $6 млн.

Гроші підозрюваний передавав за посередництва своєї «правої руки» з управління ДФС в Києві та інших осіб. За словами журналіста Юрія Бутусова, посередниками були заступник начальника Податкової служби Києва Микола Ілляшенко та директор з правових питань компанії Burisma Андрій Кіча. Після затримання Кічі в компанії повідомили про те, що він вже давно не працює в ній.

За ці гроші правоохоронці мали закрити справу про пособництво Злочевського в заволодінні коштами кредиту Нацбанку, виданого «Реал Банку» (належав олігархові Сергію Курченку): за ч. 5 статті 191 та ч. 3 статті 209 (привласнення майна та легалізація (відмивання) доходів) КК України.

Генеральна прокуратура розслідувала кілька кримінальних проваджень, фігурантом яких був міністр часів Віктора Януковича, в 2015-2016 роках передала одну зі справ в НАБУ.

У січні 2017 року компанія Burisma заявила про закриття в Україні всіх процесуальних і судових дій щодо президента цієї групи Злочевського і операційних компаній, що входять в Burisma Group.

У травні 2014 роки син на той час віце-президента США Джозефа Байдена Хантер Байден став членом ради директорів Burisma Limited. Розслідування Генпрокуратури у справі Burisma цікавили оточення президента США Дональда Трампа.

The post НАБУ оголосило в розшук екс-міністра екології Злочевського через хабар у $6 млн first appeared on UA-IN.

Запис НАБУ оголосило в розшук екс-міністра екології Злочевського через хабар у $6 млн спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомляє пресслужба Національного антикорупційного бюро України.

Зазначається, що якщо вони не з’являться до НАБУ 10 та 11 серпня, їх оголосять у розшук.

“Аби запобігти подальшим маніпуляціям, інформуємо, що у разі чергового неприбуття підозрюваних на виклик до детективів, НАБУ буде змушене оголосити підозрюваних у розшук та звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про необхідність застосування заходів примусу”, – йдеться у повідомленні.

Раніше у відомстві заявляли, що на допити не ходять 9 з 12 фігурантів справи. Вони весь час продовжують терміни перебування у відпустках і фактично ховаються від детективів.

The post “Якщо не з’являться – оголосимо в розшук”: у НАБУ зробили заяву про допит Вовка та суддів ОАСК first appeared on UA-IN.

Запис “Якщо не з’являться – оголосимо в розшук”: у НАБУ зробили заяву про допит Вовка та суддів ОАСК спершу з'явиться на UA-IN.

Джерело: NABU

Деталі: За версією слідства, фактично зазначена організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних, надуманих, адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим “надшвидким” їх розглядом та з наперед визначеним результатом.

У відеозверненні йдеться, наприклад, що Вовк та Аблов розробили план, щоб стороння особа подала позов про заборону широкому колу держслужбовців виїжджати за кордон після проведення виборів президента у 2019 році.

В НАБУ повідомили, що в такий спосіб голова ОАСК хотів продемонструвати свою владу та можливості суду, залякати та помститися ексвисокопосадовцям.

Передбачалося запровадити заборону на виїзд держслужбовцям до розгляду справи по суті.

У квітні 2019 року на сайті Окружного адміністративного суду міста Києва з’явилась інформація про нібито позов колишнього народного депутата Давида Жванії.

The post Скандал на всю Україну: НАБУ презентувало 45-хвилинний фільм про скандальний ОАСК first appeared on UA-IN.

Запис Скандал на всю Україну: НАБУ презентувало 45-хвилинний фільм про скандальний ОАСК спершу з'явиться на UA-IN.