Опитування показало, українцям катастрофічно не вистачає грошей
Майже половина українців (44%) зазначають, що при купівлі продуктів харчування найчастіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше через їхню якість, свідчать результати соціологічного опитування. Цією інформацією ділиться Інтерфакс.

Варто зазначити, при цьому стільки ж і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%), решті 11% опитаних важко з відповіддю.

Після початку війни в порівнянні з червнем 2021 року хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки не в змозі (квартиру, автомобіль)(з 6% до 9%), при зменшенні частини тих, хто відповідає, що їхні сім’ї у Загалом на життя не вистачає, але придбання речей тривалого споживання, таких як меблі, холодильник, телевізор вже викликає труднощі (з 44% до 41%)», – наголошується в результатах дослідження.

У порівнянні з 2005 роком з 38% до 54% ​​зросла частка громадян, які основну частину коштів до існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% знизилася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів.

З 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, з 5% до 3% – за рахунок побічних приробітків, з 3% до 2% – за рахунок доходів від підприємництва.

Опитування методом face-to-face проводилось на всіх територіях, контрольованих урядом України та на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. На початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки вбирається у 2,3%.

The post Докотилися до дна: українцям не вистачає грошей навіть на їжу, і це ще не все first appeared on UA-IN.

Запис Докотилися до дна: українцям не вистачає грошей навіть на їжу, і це ще не все спершу з'явиться на UA-IN.

Однак, як пише The Wall Street Journal, одна ключова група населення, як і раніше, негативно ставиться до будь-якої угоди з Росією: військові, пише УНІАН.

“Згідно з одним із нещодавніх опитувань, тільки 18% ветеранів і військовослужбовців, які перебувають на дійсній військовій службі, вважають, що Україна повинна прагнути до припинення війни шляхом переговорів, що є найнижчим показником серед усіх демографічних груп, які брали участь у дослідженні.

15% солдатів і ветеранів заявили, що долучилися б до збройного протесту, якби Київ підписав мирний договір, з яким вони не згодні”, – пише видання.

Командир Третьої штурмової бригади Андрій Білецький, зазначив, що, хоча в суспільстві й накопичується втома від війни, “жодної військової катастрофи не сталося”.

“Україна може відвоювати принаймні дуже значну частину територій”, – сказав він. “Я бачу величезну небезпеку в тому, щоб припинити війну навмання”.

Мирні переговори з РФ – думки цивільних і військових

Багато військових переконані, що в разі укладення мирного договору Путін скористається перервою в бойових діях тільки для того, щоб переоснастити російські збройні сили, а потім знову вторгнеться в країну. Інші говорили, що жертви загиблих товаришів були б марними, якби Україна просто погодилася віддати територію Росії.

Іван Панченко, 42-річний ветеран, заявив, що буде проти будь-якого плану, який передбачає здачу української території.

“Росія порушила десятки міжнародних договорів за останні 30 років – угода з нею нічого не варта”, – сказав він. “Якщо ми хочемо миру, який триватиме довго, нам потрібно заподіяти їм якомога більше болю”.

Водночас, хоча опитування показують, що широка громадськість, як і раніше, скептично ставиться до угод із Путіним, багато хто – особливо молодь – готовий навіть на невиграшні умови миру, щоб зупинити війну.

Алла Проніна із Запоріжжя каже, що почала переглядати можливість переговорів після торішнього контрнаступу. Тепер, коли її чоловік воює, вона готова віддати всю територію, яку зараз займає Росія, в обмін на мир.

При цьому, як зазначає Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, зміна громадської думки дасть президенту Володимиру Зеленському можливість укласти якусь угоду.

“Сам факт того, що люди, схоже, більше готові до переговорів із Росією, – це велика зміна”, – сказав Дубовик. Але він додав, що будь-яке припинення вогню пов’язане зі значним політичним ризиком: “Багато українців, ймовірно, сприймуть його як погану угоду”.

Розкол у суспільстві поглиблюється

Багато солдатів, які воюють на сході, кажуть, що між тими, хто воює, і жителями великих міст країни, які не звертають уваги на війну, утворився бар’єр.

“Уряд створив умови, за яких ті, хто справді мотивований, не погодяться на угоди, що віддають територію. Але ті, хто не воює, ухвалюватимуть рішення. Це болісно”, – каже один із військових.

Мирні переговори з Росією

Президент Зеленський підтвердив, що Київ спільно з партнерами готує до розгляду на наступному саміті миру, на який запросять також і представників РФ, детальний план закінчення війни. Однак у Росії попереджають, що не підуть на запропоновану Україною формулу миру, оскільки вона передбачає відновлення міжнародно визнаних кордонів України.

Нещодавно Путін говорив, що переговори мають базуватися на “мирному плані”, проєкт якого було підготовлено навесні 2022 року. Цей план передбачає фактичну капітуляцію України.

Днями стало відомо, що канцлер Німеччини Олаф Шольц готує “мирний план” для України. За інформацією La Repubblica, він передбачає збереження за РФ раніше захоплених українських територій.

The post Частина українців готова поступитися територіями, аби тільки закінчилась війна, військові ж категорично проти first appeared on UA-IN.

Запис Частина українців готова поступитися територіями, аби тільки закінчилась війна, військові ж категорично проти спершу з'явиться на UA-IN.

Враховуючи інтенсивність попередніх обговорень, варто одразу звернути увагу на наступні методичні аспекти. Так, формулювання запитання звучить «З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?», а респондента просили обрати одне з двох таких тверджень (при цьому різним респондентам твердження зачитувалися в різному порядку для зниження ефекту порядку):

«Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій» «За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»

Ми окремо підкреслюємо, що перше твердження не містить в собі уточнення, які саме території можуть бути предметом поступок. Також мова не йде про офіційне визнання належності певних територій до Росії (наприклад, частина людей готові відкласти визволення окремих територій на майбутнє у більш слушний для цього час, але наразі не визнавали офіційної належності до Росії). Також у жодному випадку перше твердження не є тотожним «миру на будь-яких умовах» чи тим більше готовності до капітуляції. Зазначене твердження вимірює, наскільки в цілому українці готові обговорювати можливі параметри миру в контексті питання контролю територій. (Проте водночас оскільки реальність є складнішою, у другій частині пресрелізу представлені експериментальні дані, які краще проливають світло на ставлення українців до параметрів миру.)

На графіку 1 наведені відповіді респондентів. У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, у травні 2024 року – до 32%.

Частка тих, хто виступає проти жодних територіальних поступок, відповідно, стабільно знижувалися в зазначений період. Водночас попри все станом на травень 2024 року більшість українців – 55% – виступали проти жодних територіальних поступок.

Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?

На графіку нижче дані наведені в розрізі регіону проживання респондентів. Хоча у всіх регіонах порівняно з травнем 2023 року стало помітно більше тих, хто готовий до територіальних поступок, але при цьому у всіх регіонах таких – не більше третини. І також у всіх регіонах (зокрема, на Півдні і Сході) більше тих, хто виступає проти жодних поступок, ніж тих, хто підтримує поступки.

Для уникнення хибних ототожнень тих, хто обрав варіант «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій», із «проросійськими настроями», нижче в таблиці наведені дані, як ці люди бачать відносини з Росією та якою бачать мету Росії у війні проти України.

Так, і серед тих, хто загалом готовий до поступок, 73% хочуть відгородження від Росії – щоб між Україною і Росією були закриті кордони, візи та митниці (аналогічний показник серед тих, хто проти жодних поступок – 79%). Щодо мети Росії, то ці люди трохи менше відчувають екзистенційність загрози, але і серед них 46% вважають, що Росія прагне знищити українську націю або здійснити фізичний геноцид (серед тих, хто проти жодних поступок – 68%). При цьому лише ті ж 5% поділяють дійсно проросійський наратив, що Росія «прагне здійснити денацифікацію і демілітаризацію без посягання на незалежність України».

Таблиця 1. Якими бачать відносини з Росією та якою бачать мету Росії у війні проти України ті, хто готовий / категорично проти поступок

% у стовпчику Готові до поступокПроти жодних поступокЯкими б Ви хотіли бачити відносини України з росією? Відносини України з росією мають бути такими ж, як з іншими державами – із закритими кордонами, візами, митницями 73 79 Україна й росія мають бути незалежними, але дружніми державами – з відкритими кордонами, без віз і митниць 16 9 Україна й росія мають об’єднатися в одну державу 1 0 Важко сказати 11 12 За Вашими відчуттями, якою є остаточна мета росії щодо України? Провести денацифікацію і демілітаризацію України без посягань на незалежність України 5 5 Збереження за собою вже окупованих територій без претензії на всю або більшість територій країни 15 3 Зміна влади та створення в Україні маріонеткової держави, яка буде у всьому слухатися Росію 16 11 Приєднання всіх українських територій до Росії із збереженням певної культурної автономії 7 5 Знищення української нації та національної самосвідомості, примусова асиміляція українців і перетворення в росіян 20 32 Геноцид та фізичне знищення більшості українців 26 36 Важко сказати 11 8 Ставлення до окремих пакетів мирних домовленостей

Після початку повномасштабного вторгнення в опитуваннях звичними стали запитання, наскільки українці готові чи ні до конкретних можливих поступок (наприклад, відмова від вступу до НАТО). Отримані результати є безумовно цінними для розуміння і загалом готовності до поступок, і визначення умовного «рейтингу прийнятності» поступок.

Проте такий підхід (коли ми для окремої можливої поступки ставимо окреме запитання) має свої недоліки. Насамперед проблема полягає в тому, що в реальності будь-які домовленості є пакетними та є, насправді, батогами і пряниками. Людина можна відкидати певну поступку, але якщо вона буде «запакована» у пакет з іншими, більш важливими аспектами, то такий пакет може хоч і без ентузіазму, але отримати схвалення.

Далі в пресрелізі наведені результати власного експерименту КМІС. Зазначений експеримент насамперед є ілюстративним, оскільки вимірів мирних домовленостей може бути значно більше (як і можливих варіантів кожного виміру). Ми же обмежуємося декількома особливо важливими моментами з їх більш рельєфними описами (наприклад, через виразну обережність щодо безпекових угод ми говоримо про членство або заборону членства в НАТО, оскільки «членство в НАТО» має більш рельєфне і зрозуміле сприйняття населенням). Можливо, надалі у когось з наших українських чи закордонних партнерів, які ознайомляться з цими результатами, з’явиться інтерес та ресурси для більш масштабного і детального дослідження цього питання.

Отже, ми розробили три можливі пакети, які включають в себе як позитивні, так і негативні аспекти для України. Для кожного респондента випадковим чином відбирався один пакет (split-sample). Запитання звучало так: «Є різні варіанти завершення війни. Зараз я зачитаю Вам один варіант, а Ви скажіть, як Ви би поставилися до нього. Використовуйте шкалу «я легко погоджуюся на цей варіант», «це буде важкий варіант, але загалом прийнятний» чи «цей варіант зовсім неприйнятний». Отже, цей варіант включає в себе…» («усередині» пакету для зниження ефекту порядку частині респондентів складові зачитувалися в одному порядку, частині респондентів – в іншому). Ми спеціально додали варіант «це буде важкий варіант, але загалом прийнятний», оскільки він у більш соціально прийнятній формі дозволяє людині висловити згоду на певний компроміс.

Самі пакети звучали наступним чином:

Пакет №1:

Росія зберігає контроль над усіма окупованими зараз територіями Україна відмовляється від вступу до НАТО Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови

Пакет №2:

Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей та Криму Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови

Пакет №3:

Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Донецької і Луганської областей та Криму Україна повертає контроль над Запорізькою і Херсонською областями в повних межах Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови

На графіку нижче наведені результати для кожного пакету. Як можна бачити, варіант з відкладенням визволення окупованих зараз територій та забороною на вступ до НАТО, проте із вступом до ЄС, підтримують 38%, а для більшості – 54% – такий варіант є категорично неприйнятним. (Варто зазначити, що одне з опитувань КМІС раніше показувало, що цінність членства ЄС сприймається не тільки як соціально-економічний прогрес, але і як питання безпеки.)

Водночас якщо Україна отримає членство в НАТО (на додачу до членства в ЄС), то навіть із відкладенням визволення окупованих зараз територій 47% готові підтримати цей варіант, а категорично проти будуть – 38%.

А якщо Україна крім членства в НАТО і ЄС також зможе визволити хоча би Херсонщину та Запоріжжя, то на такий варіант будуть згодні (хоч і переважно як «важкий компроміс», оскільки інші території залишаться під контролем Росії) 57%. Категорично неприйнятним такий варіант буде для 33%.

Ці ілюстративні результати допомагають краще зрозуміти, як українці оцінюють різні підходи до миру. Важливо врахувати такі моменти:

Хоча українці є гнучкими і відкритими до дискусій щодо параметрів мирних домовленостей, але водночас однозначно не згодні на «мир на будь-яких умовах». Ставлення до розглянутих пакетів показує, що якби пакети включали нинішні вимоги Росії, то абсолютна більшість категорично відкинули би їх; Критично важливим, навіть пріоритетним, є питання забезпечення безпеки та захисту від майбутніх вторгнень. Попередні опитування КМІС показували дуже обережне ставлення до безпекових угод і наразі фактично лише членство в НАТО виступає для українців маркером надійності гарантій безпеки. Якщо це зараз є неможливим, тоді має бути конфігурація, якій українці дійсно повірять; Питання повернення всіх територій є болючим для населення. Опитування КМІС показують, що абсолютна більшість населення хотіли би відновлення повної територіальної цілісності. Проте частина можуть вважати це більш віддаленою можливістю і наразі скоріше намагаються «прагматично» дивитися на це питання. Ці результати показують, що повернення контролю над усією Херсонщиною та Запоріжжям у ближчій перспективі було би особливо бажаним для українців.

Графік 3. Є різні варіанти завершення війни. Зараз я зачитаю Вам один варіант, а Ви скажіть, як Ви би поставилися до нього.

Нижче на графіку дані наведені у розрізі окремих регіонів (потрібно враховувати, що в кожному регіоні було не так багато респондентів, що зумовлює вищу похибку на рівні окремих регіонів). Загалом серед населення всіх регіонів тенденції подібні. Більшість у всіх регіонах (зокрема, і на Півдні та Сході) відкидають варіант без членства в НАТО, але з членством в ЄС. Водночас у разі членства в НАТО стає більше тих, хто (хоча і без ентузіазму), але могли би прийняту таку домовленість (особливо у разі визволення Херсонщини і Запоріжжя).

Графік 4. Ставлення до можливих пакетів мирних домовленостей у регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Ми знову в ситуації, коли результати опитування можна трактувати або як «наполовину повну», або як «наполовину порожню» склянку. Для коректного трактування обов’язково треба враховувати контекст. У травні, коли ми в черговий раз запитували про готовність до територіальних поступок, повномасштабне вторгнення тривало вже понад два роки, росіяни почали масштабний наступ на Харківщині, затримки з постачанням необхідної зброї продовжували мати місце, Україну намагалися розхитувати питанням про легітимність Президента, набув чинності Закон про мобілізацію тощо. Тому те, що попри всі складнощі сучасних реалій більшість українців продовжують відкидати територіальні поступки, говорить, що склянка «наполовину повна». Безумовно, тривожні тренди є і на них необхідно виважено та конструктивно реагувати, але не варто і занадто драматизувати ситуацію.

Також важливо, що в контексті можливих «поступок» українці проти «миру на будь-яких умовах». Хоча амбівалентність у поглядах українців і є (і це – цілком нормальна ситуація для демократичних суспільств), але вона не така разюча, як її намагаються представляти, і результати опитування показують гнучкість українців у рамках можливого діалогу. Пріоритетною вимогою є безпека і дійсно переконливі гарантії. Якщо не буде переконливої безпекової конфігурації, українці не приймуть такий варіант. Сподіваємося, Західні друзі України та інші «коментатори» будуть більш інтенсивно доповнювати свої гуманістичні заклики до миру реалістичними пропозиціями забезпечення справжньої безпеки українців від подальшої російської агресії.

Водночас нам, українцям, необхідно дотримуватися рамок цивілізованого діалогу всередині країни щодо можливих сценаріїв розвитку ситуації. Як показують результати опитування, ті, хто в цілому готовий до певних поступок, також хочуть відгородження від Росії, насправді ненавидять її і розуміють екзистенційність загрози. Не варто записувати одразу таких людей у «зрадники» і підвищувати градус і без того занадто емоційних розмов. Проте ми також закликаємо і громадян, які з певних причин готові до поступок, зі свого боку цивілізовано підходити до комунікації. Наразі у багатьох українців їх позиція ототожнюється із скандальними заявами деяких українських блогерів. Вочевидь, блогери із сумнівною репутацією та відсутньою експертністю не можуть бути голосом цих людей.

Ми в опитуваннях бачимо багато точок дотику та наявність спільного фундаменту для абсолютної більшості українців. Ми всі маємо вести спокійний діалог один із одним, обмінюватись аргументованими міркуваннями і зберігати єдність української громадянської нації.

Упродовж 16-22 травня 2024 року і 20-25 червня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів два окремих власних всеукраїнських опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав власне моніторингове запитання про готовність до територіальних поступок для завершення війни та про сприйняття окремих можливих мирних домовленостей. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI)на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1067 респондентів протягом 16-22 травня і 2008 респондентів протягом 20-25 червня. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас у кожній вибірці близько 2% – це українців, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для результатів опитування, проведеного в травні. В опитуванні, яке було проведене в червні, проводився експеримент і 2008 респондентів були випадково розподілена на три еквівалентні підвибірки (644-694 респондентів кожна) (див. деталі нижче). Результати аналізувалися для кожної вибірки окремо і для кожної підвибірки похибка близько 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

The post Результати опитування шокували: уже третина українців готова на територіальні поступки, аби лише завершилась війна first appeared on UA-IN.

Запис Результати опитування шокували: уже третина українців готова на територіальні поступки, аби лише завершилась війна спершу з'явиться на UA-IN.

Більшість українців (55% опитаних) виступають за покарання корупціонерів навіть з порушенням законів. Це тривожна тенденцієя, адже суперечить розбудові сучасної європейської правової держави.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Опитування КМІС та інших компаній демонструють, що після початку повномасштабної війни проблема №1 для українців – корупція.

Так, у грудні в Україні було проведене соцопитування щодо механізму покарання корупціонерів. За результатами опитування, більше половини українців – 55% – хочуть якомога швидшого покарання корупціонерів, навіть якщо це буде через порушення законів. За покарання за законом, навіть якщо це займе багато, виступили 42% опитаних. Ще 3% не визначилися зі своїм поглядом.

Що менше українці довіряють судам, то більшою є вимога карати якомога швидше навіть з порушенням закону. Так, серед опитаних, які довіряють судам, 41% виступають за якомога швидше покарання. А серед респондентів, які не довіряють судам, за якомога швидше покарання висловилися 63%. Схожа тенденція простежується і щодо довіри поліції.

Водночас щодо довіри до президенти тенденція протилежна. У цьому випадку на якомога швидшому покаранні корупціонерів наполягає більше тих, хто довіряє главі держави.

“Корупція лишається одним із найбільших подразників в українському суспільстві. На тлі критично низької довіри судам і прокуратурі все більше українців не будуть бачити легальних шляхів досягнення справедливості. Кожна наступна гучна корупційна справа буде сприйматися ще більш емоційно, а без належної каналізації справедливого громадського обурення наростатиме деструктивне невдоволення, яке розхитуватиме українське суспільство”, – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

The post Українці висловились, як треба карати корупціонерів: результати опитування first appeared on UA-IN.

Запис Українці висловились, як треба карати корупціонерів: результати опитування спершу з'явиться на UA-IN.

Інститут проводив відповідне соціологічне дослідження
На сьогоднішній момент, згідно із соціологічним дослідженням, понад 1 млн українців купили сертифікати вакцинації проти коронавірусу. Про це в етері програми “Дійові особи” на “5 каналі” повідомив виконавчий директор Інституту майбутнього Вадим Денисенко.

“Ми зробили соціологію, хто такі антивакцинатори, і, зокрема, ми поцікавилися скільки на сьогоднішній момент куплено COVID-сертифікатів. Я можу сказати, що на сьогоднішній момент, якщо це перевести в абсолютні цифри – щонайменше 800 тисяч людей купили COVID-сертифікати. Реально ця цифра, я думаю, що зараз у районі 1 млн, можливо 1,2 млн навіть”, – зазначив він.

Нагадаємо, в Україні понад 1200 кримінальних проваджень відкрили правоохоронці за фактом підроблення COVID-сертифікатів.

The post Понад 1 млн українців купили сертифікати вакцинації проти коронавірусу. (ВІДЕО) first appeared on UA-IN.

Запис Понад 1 млн українців купили сертифікати вакцинації проти коронавірусу. (ВІДЕО) спершу з'явиться на UA-IN.

За останні півтора місяця побільшав відсоток тих, хто планує вакцинуватися. Головна причина – необхідність ковід-сертифікатів для пересування у громадському транспорті.

20% українців, які купили ковід-сертифікати, вважають, що вони стануть мутантами, і ще 10% вважають, що їх чіпують, якщо змусять вакцинуватися.

У загальному серед усіх антивакцинаторів 10% вважає, що вакцина призведе до мутацій. Тобто приблизно 1 мільйон українців боїться мутацій від вакцин.

Близько 40% заявили, що серед їхніх знайомих чи близьких були померлі від ковіду, але це особливо не впливає на бажання чи небажання вакцинуватися.

Серед тих, хто мав померлих родичів, бажання вакцинуватися знаходиться у статистичній похибці від загальної кількості українців, які бажають/не бажають вакцинуватися.

The post Близько 1 млн українців вважають, що вакцина зробить їх мутантами — опитування УІМ first appeared on UA-IN.

Запис Близько 1 млн українців вважають, що вакцина зробить їх мутантами — опитування УІМ спершу з'явиться на UA-IN.

69,2% українців вважають, що олігархи скуплять більшість сільськогосподарських земель після відкриття ринку. Про це свідчать результати опитування фонду «Демініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соцслужбою центру Разумкова, проведеного з 14 по 19 серпня 2020 року

Згідно з результатами дослідження, станом на середину серпня громадська думка стосовно купівлі-продажу землі була розділена:

43% респондентів впевнені, що земля у принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу.
44% респондентів допускають купівлю-продаж.
Крім того, 69,2% опитаних вважають, що після відкриття ринку землю олігархи скуплять більшість сільськогосподарських земель.

Проте серед них немає одностайності щодо умов обігу землі:

19% вважають, що землю можна продавати тільки, якщо покупці не будуть іноземцями;
11% вважають, що ринок землі можна відкривати, якщо є обмеження на величину площі землі, що продається одній людині чи фірмі;
9% вважають, що землю можна продавати, якщо буде закріплена мінімальна ціна;
4% впевнені, що продаж землі має відбуватися вільно і без обмежень.
Не змогли визначитися з відповіддю 13% громадян.

The post Майже 70% українців вважають, що олігархи скуплять більшість земель після відкриття ринку – опитування first appeared on UA-IN.

Запис Майже 70% українців вважають, що олігархи скуплять більшість земель після відкриття ринку – опитування спершу з'явиться на UA-IN.

Про цеповідомляє пресслужба ОАСК.

Так, з позовом до ОАСК звернувся житель Івано-Франківської області.

Серед інших вимог – зобов’язати Зеленського утриматись від вчинення дій щодо призначення та проведення всенародного опитування громадської думки на виборчих дільницях 25 жовтня 2020 року.

Наразі вирішується питання відкриття провадження в адміністративній справі.

The post Всенародне опитування Зеленського: в ОАСК зареєстрували позов до президента first appeared on UA-IN.

Запис Всенародне опитування Зеленського: в ОАСК зареєстрували позов до президента спершу з'явиться на UA-IN.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”.

Зокрема, 43 % опитаних не уявляють, коли проходитимуть вибори, 3 % респондентів вказали неправильні дати, а ще 19 % знають лише те, що волевиявлення заплановане на жовтень.

Більшість (69%) опитаних не знають, за якою системою пройдуть місцеві вибори. Лише 13% впевнено відповіли, що знають, як відбуватиметься голосування, 18% зазначили, що знають про це частково. Відносно високий рівень обізнаності про системи виборів демонструють старші опитані. Проте серед молодшої вікової групи (18-29 років) майже 80% взагалі нічого не знають про систему виборів.

При цьому 57% респондентів зазначили, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах. Коливаються (50/50) – 19% респондентів, можливо візьмуть участь – ще 9% респондентів. Про малоймовірність участі у виборах заявили 15% респондентів.

Відносно високу готовність до участі у виборах проявляють старші категорії населення, жінки, ті респонденти, у кого високий рівень обізнаності про дату і систему виборів.

The post Українці не знають, коли відбудуться місцеві вибори: результати опитування вражають first appeared on UA-IN.

Запис Українці не знають, коли відбудуться місцеві вибори: результати опитування вражають спершу з'явиться на UA-IN.

Зокрема, незадоволені роботою Верховної Ради аж 73 % респондентів.

Щодо роботи Кабінету міністрів, то її схвалюють 17 %. У свою чергу, незадовільними дії Кабміну під керівництвом Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля вважають 59 % опитаних.

47 % українців не підтримують діяльність президента України Володимира Зеленського, 42 % респондентів задоволені діями глави держави.

Опитування проводили наприкінці липня. Кількість опитаних українців віком від 16 років – майже 2500.

The post Опитування показало, скільки українців незадоволені роботою Ради, Кабміну та президента first appeared on UA-IN.

Запис Опитування показало, скільки українців незадоволені роботою Ради, Кабміну та президента спершу з'явиться на UA-IN.