Джерело: “Нова українська школа”
Нижче читайте закордонні приклади комунікації з батьками та про те, як проводяться батьківські збори в європейських країнах.

Як проводять батьківські збори в Європі
Іспанія
Батьківські збори тут проводяться 3 – 4 рази на рік. Зазвичай на початку й наприкінці навчального року – тоді запрошують одночасно всіх батьків.

Зустріч призначають у школі або останнім часом через карантин у зумі. Спочатку вчитель докладно розповідає про навчальну програму, підручники та зошити, якими діти будуть користуватися, заплановані позакласні заходи.

Далі батькам пропонують екскурсію школою: показують, у яких кабінетах вчитимуться їхні діти, де вони проводитимуть перерви, грати, займатися спортом, гуляти,
– каже мати двох школярів Ніна Шляхова.

В Іспанії діти проводять значну частину дня в школі, але мають двогодинну перерву на обід. У цей час вони можуть лишатися в школі й обідати в шкільній їдальні чи мати вільний час. З батьками, які лишають дітей на обід у школі, вчитель проговорює загальне меню та вартість харчування.

За словами мами, це єдине фінансове питання, яке порушують на батьківських зборах в іспанській школі.

“Також вчитель може запропонувати батькам також придбати додаткові робочі зошити з якогось предмету, але якщо хтось із батьків відмовляється, педагог запропонує дитині інше завдання для навчання разом із класом”, – додала Шляхова.

Приблизно наприкінці першого навчального триместру вчитель запрошує батьків на індивідуальну зустріч. Усі комунікації з батьками відбуваються через навчальну платформу школи.

А телефонують зі школи рідко, переважно, якщо сталася якась термінова ситуація. Вчитель також ніколи не дає персональний номер, тому якщо вам потрібно з ним поговорити, треба телефонувати на загальний номер школи.

Формат та час індивідуальної зустрічі узгоджують завчасно: можна прийти до школи й поспілкуватися напряму або зустрітися з учителем онлайн. На такій зустрічі будуть говорити виключно про вашу дитину. Але не перераховуватимуть її оцінок, адже для цього є електронні кабінети.

Окрім того, вчитель на прохання батьків може показати контрольні роботи дитини. Але загальна мета такої зустрічі в іншому – розповісти вам, чим і як живе ваша дитина в школі, коли ви її не бачите.

Про що говорять на батьківських зборах? Перша частина такої зустрічі присвячена навчальним досягненням дитини. Батькам розповідають, у яких дисциплінах та досягла особливих успіхів, а де потребує допомоги.

В іспанській школі ніколи не сварять за неуспішність, батькам можуть рекомендувати звернути увагу на те, де дитина потребує допомоги. Але завжди наголошують, що додаткові заняття не потрібні – не можна відбирати в дитини вільний час,
– каже мама.

Другою обов’язковою темою для розмови з батьками під час індивідуальних зустрічей є навички соціалізації та комунікації.

“Вчитель розповідає батькам про свої спостереження за дитиною в школі – з ким дружить, як спілкується, чим цікавиться. На основі цих спостережень педагог може дати батькам рекомендації”, – додала вона.

Підсумкові батьківські збори відбуваються наприкінці навчального року. Відповідно, на них проговорюються результати навчання. Можуть порекомендувати під час канікул приділити увагу якомусь предмету, але не наполягають на цьому.

Франція
Загальні батьківські збори у Франції – явище рідкісне. Так, перші збори проводять під час вступу в середню школу, де говорять про освітню програму, предмети, особливості шкільних правил та те, як відбуватимуться уроки.

Другі збори зазвичай відбуваються на другому році навчання старшої школи, яка називається ліцеєм (10 – 12 класи). Вони присвячені профорієнтації.

Про призначені збори батьків повідомляють заздалегідь, як правило, електронною поштою або через шкільну платформу. Батьки вільні прийти чи відмовитися відвідувати захід.

Додамо, що там у жодному разі не будуть привселюдно говорити про досягнення чи недоліки в навчанні окремих учнів. Якщо батьки хочуть дізнатися оцінки своєї дитини, кожен має доступ до її е-щоденника та е-кабінету.

У французькій школі є індивідуальні зустрічі з учителями. Щось схоже до наших зборів, коли предметники спілкуються з батьками щодо успіхів їхньої дитини. Це триває 2 – 3 години, батьки разом із дітьми ходять по кабінетах на коротке (до 10 хвилин) рандеву з вчителями,
– розповідає одна мама.

Якщо ж у батьків виникає нагальна потреба поспілкуватися з кимось із педагогів, класним керівником чи директором, вони можуть зателефонувати в школу, і їм призначать зустріч у найкоротші терміни.

Словаччина
Як країна колишнього соціалістичного табору, Словаччина найбільш схожа до України правилами проведення батьківських зборів.

Вони відбуваються, як правило, 3 – 4 рази на рік (мінімум – два). Обговорюються організаційні питання – вибори представників у батьківську раду школи, внески у фонди школи та класу.

За словами словацьких батьків, у середньому внески складають 20 євро на рік. Додатково також батьки щомісячно оплачують групу подовженого дня та обіди на цей період.

Про успішність класу загалом та плани щодо позакласних активностей (екскурсій, відвідин театрів, музеїв, поїздки тощо) повідомляє класний керівник.

Напередодні зборів батьки отримують план майбутньої зустрічі з переліком питань до обговорення: умови карантину в школі, які книжки треба прочитати на канікулах та під час навчання, внутрішні правила школи.

Якщо вчитель бачить, що має донести якусь інформацію до батьків дитини індивідуально, він може зателефонувати, відправити повідомлення чи запросити на зустріч.

Задля оперативного повідомлення батьків про результати навчання дитини використовуються шкільні платформи та додатки. Там учитель може:

лишати записи батькам щодо присутності їхньої дитини на уроці,
проводити дистанційне навчання,
вести онлайн-уроки,
розробляти плани та матеріали уроку,
вести електронні журнали та щоденники,
залишати учням домашні завдання,
проводити тестування та оцінювання тощо.
А батьки, відповідно, мають змогу спостерігати за навчанням їхньої дитини.

Фінляндія
Батьківські збори, вважають в Асоціації батьків Фінляндії, – це не лише спосіб донести інформацію щодо навчання до родини, але й метод залучення батьків до активної комунікації зі школою.

У фінських школах 1 – 3 рази на навчальний рік проводяться так звані батьківські вечори. Там обговорюються актуальні теми, що стосуються шкільної діяльності чи навчання, наприклад, методи оцінювання, добробут учнів чи втручання в булінг.

Якщо зустріч передбачає заповнення анкет чи відповідей на формалізовані питання, рекомендується не втрачати на це час, а зробити це онлайн заздалегідь.

Початок зустрічі, як правило, – інформаційний, коли вчитель (класний керівник) ознайомлює батьків з основними моментами навчання їхніх дітей. Далі батькам пропонують обговорити питання з “порядку денного”, який батьки отримали заздалегідь.

Приблизно 75% шкіл мають батьківські асоціації, а в класах є й батьківські комітети. Вони можуть організовувати виїзди, дискусії, соціальні заходи та підтримку однолітків. Батьківські асоціації також можуть брати участь у розвитку школи.

У фінських школах також практикують індивідуальні зустрічі з батьками, де обговорюються успіхи та траєкторія навчання окремої дитини. Вони можуть відбуватися як за ініціативою вчителя, так і батьків, і навіть самої дитини.

The post Як проводять батьківські збори в Європі: цікавий досвід first appeared on UA-IN.

Запис Як проводять батьківські збори в Європі: цікавий досвід спершу з'явиться на UA-IN.

Щоб у 6 років вступити в гарну початкову школу, потрібно спершу потрапити у хороший дитячий садок. Після початкової школи діти переходять у середню, а потім в найкращу вищу школу. Початкова і середня освіта в Японії безкоштовні, але в приватних школах рівень навчання вищий. Тому освіта дитини часто є дуже витратною для батьків. Тим паче, щоб здати всі поточні й проміжні іспити, діти часто відвідують додаткові заняття у спеціальних навчальних закладах або при ВНЗ.

Звичайний робочий день середньостатистичного японського школяра виглядає так: ранкові заняття у школі, після обіду – відвідування гуртків (теж у школі), потім – додаткові заняття. Після цього діти повертаються додому, щоб зробити домашнє завдання і лягти спати.

Від музики до геології

У Японії шкільний день триває найдовше у світі. Звичайно, враховуючи позакласні заняття, які проходять при школах. Окрім стандартного набору дисциплін (математика, державна мова, музика, фізкультура, трудове навчання), ще з початкових класів діти також освоюють навички традиційного каліграфічного письма і різних видів мистецтва.

У середній школі до звичного для нас списку уроків додаються заняття з гри на музичних інструментах. Старша школа розрахована на підготовку учнів до вступу в університет. Японські школярі вивчають як сучасні, так і давні державні мови, соціологію, етику, економіку і політологію, а також геологію і ремесла. І це додатково до стандартних дисциплін шкільної програми.

Клуби та позакласні заняття

Ключовою перевагою японської освітньої системи є те, що всі гуртки і позакласні заняття проходять у будівлі школи. Ба більше, вони є частиною навчальної програми. Вибір у дітей досить широкий: бойові мистецтва, каліграфія, танці, музика, – усе від клубів юних техніків до художніх студій. Учні їздять на змагання, отримують нагороди та вдосконалюють майстерність. Тобто мають можливість розвиватися так само, як і наші діти в платних позакласних гуртках.

Нагорода чи покарання? Спірні моменти японського освіти

1. Вступні та випускні іспити на всіх рівнях підготовки

З молодшого шкільного віку діти постійно складають іспити. Найважливішими є вступні іспити в середню і старшу школи. З одного боку, у дітей постійний стрес, з іншого, діти настільки звикають складати іспити, що це не здається таким вже складним випробуванням.

                                                                                                                                                                                            2. Висока мобільність школярів

Якщо дитячий садок і початкову школу можна вибрати залежно від району проживання, то середня і старша школи можуть знаходитись за декілька кілометрів від дому. Часто дітям доводиться діставатися до місця навчання по кілька годин поїздом. Але чого тільки не зробиш, щоб мати якісну освіту.

3. Постійна зміна вчителів і студентів

Хоча за одним класом закріплена окрема аудиторія, переходячи на наступний рівень, діти фактично повністю змінюють своє оточення. Зміна школи відбувається після 6 років навчання у початковій школі, потім після 3 років у середній школі і 3 років у старшій школі.

4. Обов’язкова уніформа для всіх шкіл

Всюди, окрім початкової школи (хоча і там діти носять симпатичні жовті шапочки), є уніформа. Темні піджаки і штани на хлопчиках та темні спідниці і сорочки на дівчатках – візитна картка японської освітньої системи. З одного боку, форма згладжує всі соціальні нерівності та усуває конфлікти на ґрунті рівня матеріального забезпечення студентів. З іншого ж – відверто тисне на прояв індивідуальності в одязі. Хоча японські школярі знайшли вихід, розвиваючи дивні та унікальні субкультури. Також японська жіноча форма вважається однією з найбільш відвертих і сексуальних, що навряд чи позитивно впливає на психіку дівчаток.

5. Рейтингові таблиці з середнім балом

Ці таблиці з оцінками за контрольні та іспити прикрашають стіни будь-якого навчального закладу. На загальний огляд вивішуються результати всіх внутрішніх тестів і контрольних робіт. Всі знають на вигляд найкращого і найгіршого учнів школи. З одного боку, це підвищує конкурентну здатність учнів, але з іншого – принижує тих школярів, у яких нижчий рівень успішності.

6. Шкільні фестивалі й серйозне ставлення до них

Якщо це культурний фестиваль, то підготовка до нього починається задовго до початку, а на території школи вибудовують ціле містечко з кафе, кімнатами для розваг, ігровими майданчиками та багатьма іншими площами. І найчастіше все завершується багаттям і феєрверками. Спортивний фестиваль є не менш важливою подією в житті школи. А також існують різноманітні концерти та театральні постановки.

7. Церемонії

Найважливішими є церемонії, що відкривають і завершують навчальний рік. Ці заходи проводять більше для батьків, ніж для дітей. Можливість прочитати промову на урочистій церемонії – велика честь для учня, адже вибирають завжди найкращого з них.

8. Канікули для навчання

Навчальний рік в Японії починається 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. Зазвичай навчання розділене на триместри: квітень-липень, вересень-грудень, січень-березень. Канікули у школярів бувають влітку (6 тижнів), взимку (до і після Нового року – 2 тижні) і навесні (після іспитів – 1 тиждень). І навіть під час канікул діти вчаться, адже домашні завдання і додаткові заняття ніхто не скасовував.

Японці дуже наполягають на саме такій системі освіти. Під час одного з освітніх самітів на обговорення було винесено питання про те, щоб трансформувати поділ навчального року на американський кшталт: осінь – початок, літо – кінець. Але система залишилася незмінною – прощання зі школою під пелюстками сакури для японської культури вже стало символічним.

The post Дисципліна і традиції: особливості японської освіти first appeared on UA-IN.

Запис Дисципліна і традиції: особливості японської освіти спершу з'явиться на UA-IN.

Ці завдання вчитель опублікував у соцмережі ще у 2015 році, проте вони досі не втратили своєї актуальності. Після розміщення цих завдань публікація Чезаре Ката набрала понад 9 тисяч репостів від людей з різних країн світу.

І причина такої популярності проста – ще ніхто не отримував на літо такого чудового домашнього завдання.

15 завдань на літо від Чезаре Ката
Намагайтеся використовувати нові слова, які ви вивчили цього року. Що більше ви зможете сказати, то цікавіше ви зможете думати. А чим більше у вас буде думок, тим вільнішими ви будете.
Гуляйте вранці берегом моря у повній самоті – дивіться на відблиски сонця на воді й думайте про те, що робить вас щасливим.
Читайте! Багато! Скільки зможете. Та не тому, що ви зобов’язані це робити. Читайте тому, що літо надихає на мрії та пригоди, а читання – це як злет. Читайте, бо це найкраща форма спротиву.
Уникайте всього, що приносить вам негатив та відчуття порожнечі (речей, ситуацій та людей). Шукайте натхнення і друзів, які вас збагачують, які розуміють вас і цінують такими, які ви є.
Якщо ви відчуваєте смуток і страх, не хвилюйтеся: літо, як і будь-яка інша чудова річ у житті, може збентежити душу. Ведіть щоденник, описуйте те, як почуваєтеся.
Танцюйте й не соромтеся нічого. Будь-де: хоч на танцполі, хоч у власній кімнаті на самоті. Літо – це танок, і нерозумно не взяти в цьому участі.
Хоча б раз зустріньте схід сонця. Стійте мовчки й глибоко дихайте. Закрийте очі та відчуйте вдячність.
Багато займайтеся спортом.
Якщо зустрінете того, хто вам дуже сподобається, скажіть про це йому чи їй так красиво й переконливо, як тільки зможете. Не бійтеся, що вас не зрозуміють. Коли нічого не вийде – значить, не судилося, а якщо вас зрозуміють і підуть назустріч, то це літо ви проведете разом і це буде вашим золотим часом.
Перечитайте конспекти наших уроків: порівняйте все, про що ми читали, з тим, що відбувається у вашому житті.
Будьте такими ж щасливими, як сонячне світло, і такими ж вільними й невгамовними, як море.
Будь ласка, не сваріться. Будьте ввічливими та добрими.
Дивіться гарні фільми із глибокими емоційними діалогами, якщо можете, англійською, аби водночас покращити свою англійську. Нехай кіно не закінчується для вас фінальними титрами, проживайте його знову та знову.
Літо – це магія. У мінливому сонячному світлі ранку і гарячими літніми вечорами мрійте про те, яким воно має бути та як повинне скластися життя. Зробіть усе, що від вас залежить, щоби ніколи не здаватися на шляху до мрії.
Будьте хорошими.

До слова, у МОЗ видали постанову про протиепідемічні заходи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Що тепер забороняється та як будуть працювати літні табори – читайте у статті.

The post Вчитель з Італії дав учням домашнє завдання на літо і став відомим на весь світ first appeared on UA-IN.

Запис Вчитель з Італії дав учням домашнє завдання на літо і став відомим на весь світ спершу з'явиться на UA-IN.