Про це в ефірі телеканалу «Україна 24» розповів глава Союзу українського селянства Іван Томич.

«Капуста, яка сьогодні від 40 до 60 грн, була 12–20 грн минулого року в цей період. Якщо говорити про картоплю, то вона була до 30, сьогодні від 60 до 80 грн. Такі тенденції подорожчання порівняно з минулим роком ще будуть довго тривати. Мені 30% херсонських фермерів підтвердили, що не сіяли ранню редиску, тому що побачили, що з неї нічого не вийде в цих умовах, перейшли на щось інше», — розповів Томич.

За його словами, погодні умови і площа посадки вже вплинули на виробництво овочів: «У найближчий місяць серйозно збільшити пропозиції на ринку не вдасться, і ціни будуть триматися високими. А потім підуть теплі температури, весна візьме своє, буде більше виробництво, і, відповідно, зниження ціни. Але вони не будуть такими, як минулого року».

Нагадаємо, помідори й огірки, що заполонили українські базари, значно дешевше вирощувати за межами України. Вирощені у турецьких теплицях овочі все одно виходять дешевшими, ніж вітчизняні. Причому, на п’ятки українським фермерам наступають польські та білоруські.

За останні п’ять років імпорт помідорів та огірків збільшився вдвічі. За рік у країну ввезли 86,7 тис. тонн імпортних помідорів і 20,6 тис. тонн огірків.

Зазначимо, середня вартість великоднього кошика за рік зросла на 39% в номінальному вираженні. Подорожчання відбулося переважно за рахунок зростання цін на яйця і курятину.

The post В Україні зміняться ціни на овочі: чого чекати покупцям. first appeared on UA-IN.

Запис В Україні зміняться ціни на овочі: чого чекати покупцям. спершу з'явиться на UA-IN.

Нутриціолог Надя Андрєєва вже розповіла, які продукти-суперфуди для імунітету варто їсти в сезон холодів, щоб не хворіти. Серед них є овочі, але, як відомо, далеко не всі члени сім’ї з радістю їх їдять, особливо не завжди їх люблять діти. Виявляється, є спосіб навчити малюка їсти корисну їжу, про це спеціалістка по харчуванню написала в новому пості.

“Ноа зараз 3 роки і він, як і ми, їсть овочі 3 рази в день. І один з найчастіших мені питань – як навчити дитину їсти овочі? Я не спеціаліст по дитячому харчуванню. Також поважаю факт, що всі діти різні і, може бути, нам попався любитель овочів. Можливо, з часом його смаки зміняться і мені ще доведеться придумувати креативні способи нагодувати його овочами. Поки ділюся своїм досвідом і тим, що працює на даний момент.

В першу чергу, не варто вчити дитину спочатку потрібно навчити себе! Діти копіюють саме поведінку батьків. Якщо він буде бачити, як батьки їдять рослинну їжу, сочевичний суп, тушковані і запечені овочі з кожним прийомом їжі, то і дитина захоче з’їсти. Це працює і у зворотний бік. Якщо вдома не буде печива, то дитина не буде просити.
Важливо забезпечити різноманітність і продовжувати пропонувати овочі в різних варіаціях. З часом ви зможете визначити смакові вподобання вашого малюка.
У нас в родині є своєрідне правило: я даю дитині те, що їмо ми. І якщо маленькі хитрощі та правила, які мені допомагають:⠀

1. Намагаюся пропонувати 2-3 варіанти овочів на вибір. Наприклад, брокколі, цвітна капуста, солодкий картопля.

2. Даю овочі в першу чергу. Іноді Ноа їх з’їдає відразу, іноді тільки половину.

Готую різнокольорові овочі, які цікаво роздивлятися. Також супи: сочевичний, овочевий бульйон із олією і часником.

4. Коли різалися зубки, я давала шматочок моркви або паличку селери.

5. І найважливіше, на мій погляд: дитина повинна встигнути зголодніти за час між прийомами їжі. Я намагаюся не підгодовувати його в ці проміжки не попоїсти, щоб до прийому їжі було легке відчуття голоду – і тоді дитина з’їсть все, що ви йому запропонуєте.

Якщо щось є на столі, що його зацікавило, і він хоче спробувати, нехай навіть я наперед знаю, що це йому не сподобається, ми все одно даємо це спробувати – це розвиває інтерес. Так він пробував кімчі, радичио, редьку дайкон.

А ось овочі, які особливо любить Ноа: запечена цвітна капуста, різнобарвний перець, маленькі помідори, брокколі, гарбуз, запечена солодка картопля, зелений горошок, запечена спаржа, іноді – оливки.

The post На замітку матусям: нутриціолог розповіла, як навчити дитину їсти овочі first appeared on UA-IN.

Запис На замітку матусям: нутриціолог розповіла, як навчити дитину їсти овочі спершу з'явиться на UA-IN.

Туреччина, Єгипет, Албанія і Китай – ось топ країн, звідки українцям привозять продукти. Саме такими надписами рясніють цінники у супермаркетах. Здебільшого завозять з-за кордону свіжі овочі і фрукти. Про це написав відомий журналіст та блогер Михайло Шнайдер у своєму Facebook.

Користувачі у коментарях зауважують, що потрібно зобов’язати законом супермаркети щоб мінімум 70% овочів і фруктів були українські і все.
У нас стара наполовину зіпсована картопля українського виробника 18-20. Вибір очевидний. Нашому виробнику разом з посередниками жадності б менше та вирощувати з дотриманням вимог щоб могли сертифікацію пройти. А так торгують дворами та базарами без належної перевірки якості. У вказаних цінах закладено ще й великі транспортні витрати, а ціни наших господарів вище і без таких витрат”, – додає користувач під ніком Наталія Бугайчук.

The post Краще купити “з-під поли на базарі” – чому так дорого коштують овочі та фрукти у супермаркетах first appeared on UA-IN.

Запис Краще купити “з-під поли на базарі” – чому так дорого коштують овочі та фрукти у супермаркетах спершу з'явиться на UA-IN.

Як пише “Цинічний Львів” про це йдеться у сюжеті “ТСН.ТИЖДЕНЬ”.

На Закарпатті у селі Заріччя чи не в кожному дворі по парі стометрових теплиць. З них перша молода капуста та огірки традиційно роз’їжджалися ринками західної України. Та не цього року. Ігор Садвар має п’ять соток вже стиглої капусти. Вона мала б забезпечити піврічний дохід двох родин та майбутній урожай перцю, вирощений на цьому ж місці.

“От перець, в принципі, розсада така, що можна було б висаджувати. Але як, коли нема збуту на капусту. Ми чекаємо, коли це можна забрати. Знову зорати, переробити землю”, – каже фермер.

Однак через карантин посипалась система, відпрацьована десятиліттями. Тут у Заріччі цього ніхто не чекав. Бо свої теплиці селяни почали закладати ще в листопаді, коли про COVID-19 ще й не чули. Але у квітні, коли прийшов час зрізати ці тонни капусти, з’ясувалось – везти її нікуди.

Наслідки всі відчули дуже швидко. За умов, коли працювали лише супермаркети або гуртові ринки, ціни на ранні овочі посипались. Якщо торік у квітні перша капуста продавалась по 35 гривень, цього року за неї виробнику давали максимум 10. Така ж ситуація з редискою та огірками. Тож селяни постали перед непростим вибором між поганим варіантом та ще гіршим: або здати городину нечисленним перекупникам за безцінь, або залишити гнити врожай у теплицях. Бо цей товар має дуже короткий термін придатності.

Наслідки першими відчули жителі міст – в супермаркетах засилля імпорту. Наскільки він підскочив, легко побачити з даних митниці. Цього року в Україну завезли втричі більше огірків ніж торік, у два з половиною рази більше капусти і цибулі. Тобто ми гривнею підтримували албанських, македонських, азербайджанських фермерів. І це в той час, коли ці самі овочі перезрівали в закарпатських, херсонських чи вінницьких теплицях. Виявилось, що звичайний базар – недооцінений у високих кабінетах канал збуту. І це вивело на трасу аграріїв Півдня.

Крики з траси біля Херсону донеслися до столичних високих кабінетів. І змусили чиновників терміново переглянути свої рішення щодо ринків. Вже втретє. Цієї п’ятниці мали відновити роботу близько тисячі таких торгових майданчиків по всій країні. Вимоги для них точно такі самі, як і для супермаркетів: вимірювання температури, санітайзери на входах, не більше одного покупця на кожні десять метрів, між продавцями відстань у три метри і дезінфекція території кожні три години. І контролюватимуть все це представники Держпродспоживчслужби. Якщо щось піде не так – штраф і закриття.

І ось тут закрадається великий сумнів щодо виконання оцих вимог. Один з найбільших в України гуртових ринків на Херсонщині – аби працювати, тут дотримувались усіх карантинних вимог ще до того, як це стало нормою. Але його закрили на цілий тиждень, чим спричинили справжню паніку серед аграріїв, аргументувала місцева влада “19 зауваженнями організаційного та інвестиційного плану”. Що це за зауваження інвестиційного плану? Які і як можна вимагати інвестиції від тих, хто сам потребує негайної помочі. З’ясувалось, що одна з вимог – це проведення додаткового водопроводу та Інтернету в одній з будівель на ринку. І це просто виглядає як мародерство під час кризи. Свого підлеглого спробував виправдати голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв та спихнути провину на самих базарників.

“Що стосується зауважень, які, як ви сказали, інвестиційні, певним чином треба було забезпечити підведення додаткової води. Для того, щоб забезпечити унеможливлення розповсюдження COVID-19 на території цього ринку. Ми працювали, щоб виробники відчували турботу з боку влади і могли активно реалізовувати свою продукцію”, – стверджує Гусєв.

Однак турботи влади мешканці Херсонщини не оцінили – вийшли на вулиці. За різними оцінками, в той час, поки влада, центральна і місцева, гралася з закриттям та відкриттям ринків, селяни втратили до третини свого врожаю. І це теж матиме наслідки. Однак, міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко катастрофи для держави в цьому не бачить.

“Якщо норми не будуть виконуватися, вони будуть закриватися, штрафуватися. Ми звернем увагу на “інвестиційні норми”. Ми не вважаєм, що це було дуже катастрофічно для економіки, враховуючи, що ми швидко ухвалюємо рішення про відкриття. Те, як зараз ми реагуємо по відкриттю, воно теж є правильним. Я не вважаю що воно було запізніле”, – каже Петрашко.

Втім, так не вважають ані на Херсонщині, ані в Закарпатті. Найголовніше в цій історії – втрачений час. Городина, що опинилась на смітниках або була продана за три копійки, це втрата обігових коштів аграріїв. Це означає, що в теплицях в селі Заріччя на наступний виробничий цикл не стане грошей. Менше грошей – менше городини. А для містян це знов означає імпорт і вища ціна. А для держави втрата ВВП і вивіз валюти з країни. Ми просто всі стали біднішими і це в кращому випадку.

Тут на допомогу могла б прийти влада, яка б організувала розрізнених фермерів, запропонувала їм кооперацію та вихід на супермаркети. І тут важка і неповоротка державна машина має зробити вибір: чиїх виробників підтримувати – наших чи закордонних. І те, на чий бік вона стане, ми можемо легко зрозуміти, пішовши в магазин.

The post Тонни дбайливо вирощених овочів на смітниках: українські фермери вимушені знищувати урожай, поки супермаркети торгують імпортом (ВІДЕО) first appeared on UA-IN.

Запис Тонни дбайливо вирощених овочів на смітниках: українські фермери вимушені знищувати урожай, поки супермаркети торгують імпортом (ВІДЕО) спершу з'явиться на UA-IN.

Але покупці, які прийшли в п’ятницю на ринки за покупками, були неприємно здивовані тим, що овочі буквально за добу дуже сильно подорожчали. Про це повідомляє hyser, пише agronews.ua.
Тепер зробити салатик з мелітопольських огірочків буде в два рази дорожче: з відкриттям ринків підприємці замість вже звичних 18-20 гривень за один кілограм стали просити за свій товар 33 гривні за один кілограм.

Вся справа в тому, що через закритих ринків фермери були змушені втратити значну частину своїх доходів, а тепер намагаються компенсувати втрати підвищенням цін на сезонні овочі.

Експерти коментують ситуацію на українських продуктових ринках ситуацію. Вони стверджують, що план підприємців по відновленню втрачених заробітків шляхом підвищення вартості товару ні до чого доброго не призведе, оскільки купівельна спроможність українців значно знизилася через карантин, а ранній сезонний врожай буде продовжувати гнити через відсутність покупця.

Крім того, фахівці вже роблять прогнози про вартість деяких продуктів на майбутнє. Так, кандидат економічних наук Ярослав Навроцький стверджує, що незабаром збільшиться вартість борщового набору, круп, а також яловичини і телятини, що може спровокувати попит на курятину.

The post На продуктових ринках фермери підняли ціни на овочі в два рази first appeared on UA-IN.

Запис На продуктових ринках фермери підняли ціни на овочі в два рази спершу з'явиться на UA-IN.