Серед причин – зростання імпорту, виплати за борговими зобов’язаннями та значний попит на купівлю валюти серед населення.

Про це РБК-Україна розповіли керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій та фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Нацбанк витратив у жовтні 3,43 млрд доларів із валютних резервів для підтримки стабільності національної валюти. Це на понад 200 млн доларів більше, ніж у вересні. Востаннє інтервенції НБУ були більш масштабними ще в грудні 2023 року – тоді регулятор витратив 3,55 млрд доларів.

Експерти пояснюють нинішню динаміку значними оборонними витратами та сплатою внутрішніх і зовнішніх боргів країни. Зокрема, у жовтні Україна мала виплатити понад 90 млрд грн за облігаціями внутрішньої державної позики. Крім того, ростуть об’єми імпорту, які значно перевищують надходження валюти від експортних операцій.

Важливим фактором, що спричинив додаткові витрати валюти з резервів НБУ у жовтні, став ріст попиту населення на валюту напередодні зими.

“Поки офіційних даних немає, але, за моїми розрахунками, у жовтні ми мали історичний рекорд попиту на готівку за всю історію. Це викликано внутрішніми інфляційними очікуваннями населення – намаганням зберегти свої заощадження у валюті. Адже долар чи євро – один з найсуттєвіших інструментів для населення, щоб зберегти гроші”, – розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

За його словами, люди просто купують валюту та ховають під подушку, а дехто інвестує або намагається спекулювати. Також певна частина людей готується релокуватися перед зимою, бо не знають, як пройде опалювальний сезон і що буде зі світлом.

З квітня поточного року НБУ витрачає кожен місяць понад 2 млрд доларів для збереження фінансової стабільності в країні. Це є переважно наслідком того, що у нас зростає імпорт, отже Нацбанк вимушений задовільняти підвищений попит імпортерів на валюту, каже Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital.

За його словами, на дисбаланс між імпортом та експортом найбільше впливає війна, оскільки до повномасштабного вторгнення ринок був відносно стабільним. Наразі наші експортери не заробляють стільки валюти, скільки потрібно. Це стосується багатьох галузей економіки, зокрема металургії. До прикладу, за даними Держстату, протягом першого півріччя 2024 року Україна експортувала товарів на суму 19,5 млрд доларів, при цьому імпорт склав 33,2 млрд доларів. Торік було не краще – за даними Держмитслужби, в 2023-му імпорт майже вдвічі обігнав експорт – 63,5 млрд доларів проти 36 млрд.

Чи вистачить Україні валюти

Хоча нинішнє вливання валюти на ринок було найбільшим за поточний рік, але ситуація наразі стабільніша, ніж була в червні 2022 року, коли Національний банк витратив майже 4 млрд доларів, що стало абсолютним рекордом за 12 років спостережень НБУ. Тоді на тлі війни виникли панічні настрої щодо девальвації гривні, але вже в липні вони знизилися, і НБУ продав того місяця лише 2,8 млрд доларів. Тоді ж, у липні, Нацбанк відкоригував офіційний курс гривні з 29,3 до 36,6 гривень за долар.

Наразі валютну і фінансову стабільність в Україні гарантують значні резерви НБУ. Згідно очікувань регулятора, за підсумками поточного року золотовалютні резерви складатимуть 43,6 млрд доларів, а 2025-го – 41 млрд. Здебільшого ці кошти поступають від наших міжнародних партнерів. За прогнозами НБУ, цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне 41,5 млрд доларів, а наступного – 38,4 млрд.

“Якщо, наприклад, наступного року валютних надходжень від наших партнерів буде менше, то в нас просто скоротяться золотовалютні резерви, але не на десятки мільярдів доларів, а на 3-5 млрд порівняно з очікуваннями. Можливо, Національний банк запровадить ще якісь заходи для зменшення спекулятивного попиту на валюту, якщо вважатиме, що попит занадто високий”, – пояснив Олександр Паращій.

Проте до кінця поточного року Мінфін очікує залучити ще понад 15 млрд доларів зовнішнього фінансування. За словами Андрія Шевчишина, це рекордна сума допомоги від партнерів, яка дозволить покрити боргове навантаження. Однак, додає він, подальша фінансова стабільність нашої держави значною мірою залежить від виборів у Сполучених Штатах.

“Вибори в США можуть повністю поміняти ситуацію. У разі якщо Трамп усе ж таки стане президентом США, то, як очікується з його заяв, політика Штатів буде внутрішньо орієнтованою, тому він може зменшити присутність в Європі та закликати країни-учасниці ЄС самостійно підтримувати Україну. Але будемо залишатися оптимістами, адже між Україною та США є домовленості”, – додає Шевчишин.

Рецепти зменшення валютних витрат

Зменшити потребу країни у валюті можна, зокрема, за рахунок покращення торгівельного балансу, тобто співвідношення між імпортом та експортом. Для цього потрібно нарощувати експорт, що в умовах війни зробити вкрай складно, або скорочувати імпорт. Однак Україна обмежена у використанні загороджувальних мит та інших протекціоністських заходів.

Один із виходів – впровадити максимальну прозорість на Митниці, що суттєво зменшить контрабанду та “сірі” схеми на кордоні.

“Як тільки за товари, які ввозять в країну, будуть сплачувати ПДВ, вони автоматично подорожчають на внутрішньому ринку. Країна та бізнес отримають більші надходження, а “сірий” імпорт перейде в “білий”. І, що важливо, – це дозволить зменшити імпорт навіть без девальвації гривні”, – зауважує фінансовий аналітик.

Іншими способами зменшення об’ємів імпорту може бути девальвація гривні, що призведе до його здорожчання, та валютні обмеження НБУ (один зі способів контролю держави за витоком грошей за кордон). Але Нацбанк, навпаки, проводить послідовну валютну лібералізацію. Зокрема, від початку повномасштабного вторгнення регулятор потроху знімає валютні обмеження для населення і бізнесу. Девальвація ж гривні, окрім стимулювання експортерів і гальмування імпортерів, може мати значні негативні наслідки для здатності України обслуговувати зовнішні борги. Тож дешевше для держави, зокрема, – навести лад на Митниці і в Податковій.

Наразі завдяки достатнім обсягам зовнішньої підтримки уряду вдається фінансувати значні видатки бюджету, а НБУ – забезпечувати стійкість валютного ринку. Але допомога партнерів колись має зменшитись. І це нормально.

The post Це вже нагадує паніку: українці масово кинулися скуповувати валюту first appeared on UA-IN.

Запис Це вже нагадує паніку: українці масово кинулися скуповувати валюту спершу з'явиться на UA-IN.

Мобілізовані росіяни із Калінінградської області, які не хочуть бути “гарматним м’ясом”, записали звернення до свого губернатора та Міноборони РФ.

На російський пабліках з’явилося відеозвернення військових, яких мобілізували до армії в жовтні минулого року в Калінінградській області РФ. “Мобіки” запанікували після того, як їхній батальйон перейменували на “піхотний” і наказали “виконувати штурмові завдання” під командуванням ватажків так званої “ДНР”.

На опублікованих кадрах видно 12 людей у балаклавах, частина з них у військовій формі.

Звернення до губернатора Антона Аліханова, уряду Калінінградської області та Міноборони озвучує один із чоловіків.

За його словами, мобілізовані належали до територіальної оборони регіону та займалися “охороною особливо важливих об’єктів”. П’ятого числа (якого місяця, не уточнюється) їх відправили до Ростова, після чого військовослужбовці опинилися в Донецьку під керівництвом ватажків “Донецької народної республіки”, а їхній батальйон перейменували на “піхотний” і наказали “виконувати штурмові завдання”.

“У нашому батальйоні вже є втрати. Командування далеко, зв’язок майже відсутній… Нас у прямому розумінні ведуть на забій”, — сказав російський окупант.

Він наголосив, що записати звернення у батальйоні наважилися після того, як їх вирішили “вкотре кинути на штурм як гарматне м’ясо”, але вони відмовилися. Військові просять губернатора зв’язатися із командуванням.

Під відео з’явився коментар від офіційної сторінки уряду Калінінградської області. “Здрастуйте! Знаємо про відеозвернення, розбираємося. Дякую”, — йдеться в ньому.

The post “Нас ведуть на забій”: російські “мобіки” запанікували через наказ іти на штурм first appeared on UA-IN.

Запис “Нас ведуть на забій”: російські “мобіки” запанікували через наказ іти на штурм спершу з'явиться на UA-IN.

У місті Бєлгороді, розташованому за 40 кілометрів від кордону з Україною, увечері 29 квітня було чутно звуки вибухів, а в місцевих пабліках з’явилися зображення, які вважають попередженнями про заплановане нанесення масового удару по місту з боку ЗСУ.

Як повідомляють російські інформаційні агентства, звуки вибухів упродовж кількох годин долинали з боку українського кордону.

Місцеві мешканці припускають, що, імовірно, звуки вибухів були наслідком роботи російської система протиповітряної оборони (ППО). Водночас небо у Бєлгородській області було чистим, слідів роботи ППО у регіоні не видно.

Тим часом у місцевих Telegram-каналах та пабліках в соцмережах з’явилися зображення, які користувачі тлумачать як попередження про нанесення ЗСУ потужного удару по російському місту о 5:14 ранку в суботу, 30 квітня. Про всяк випадок у місті відкрили усі підвали та бомбосховища.

The post Російський Бєлгород лякають обстрілом з боку ЗСУ: з’явилися “попередження” з точним часом удару (фото) first appeared on UA-IN.

Запис Російський Бєлгород лякають обстрілом з боку ЗСУ: з’явилися “попередження” з точним часом удару (фото) спершу з'явиться на UA-IN.

У Кремлі паніка через те, як швидко ЄС та інші західні союзники відмовляються від імпорту російської нафти, газу та вугілля, адже це має вирішальне значення для економіки РФ.

Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц лідерам ЄС на саміті, пише Politico.

Зазначається, що Шольц за зачиненими дверима перед очільниками ЄС визнав, що Європі може знадобитися до п’яти років, щоб повністю відмовитися від постачання енергоносіїв із Росії.

Міністр економіки Роберт Габек зауважив, що у випадку з газом для цього знадобиться більше часу, принаймні до середини 2024 року.

The post У Кремлі паніка через відмову ЄС від енергоносіїв РФ – Шольц first appeared on UA-IN.

Запис У Кремлі паніка через відмову ЄС від енергоносіїв РФ – Шольц спершу з'явиться на UA-IN.

У Києві в п’ятницю, 19 червня, ближче до вечора на небі було помічено незвичайне природне явище, яке багато жителів і гостей столиці сприйняли за щось надприродне. Фото і відео явища поспішили оприлюднити в соцмережах.

На опублікованих кадрах – величезна хмара незвичайної форми, що нагадує так званий «ядерний гриб» – хмару, яка утворюється при ядерному вибуху. При цьому явище було таких розмірів, що вражаючу хмару можна було спостерігати практично з будь-якої точки Києва.

Городяни почали жартувати, що це або величезний вибух, або корабель інопланетян, які «прилетіли подивитися, як тут людство виживає в 2020 році».

Серед киян знайшлися і ті, хто зміг швидко ідентифікувати природу хмари – за їх словами, це один з видів купчасто-дощової хмари, який також має назву «ковадло».

Цю версію підтвердили і в столичній службі ДСНС, куди почали звертатися за роз’ясненнями городяни стривожені. Рятувальники додають, що подібні хмари зустрічаються досить рідко, і кілька років тому вже спостерігалися в багатьох регіонах України.

«Як я люблю гриби від ядерного вибуху в цю пору року», «Всього лише легка коронавірусна хмарка з чорнобильським ароматом», «Що тільки ці інопланетяни не придумають для маскування Брюсу Віллісу вже подзвонили», – регочуть в соцмережах кияни.

The post Киян підняло на вуха незвичайне явище в небі, – “Хмарка з чорнобильським ароматом…” first appeared on UA-IN.

Запис Киян підняло на вуха незвичайне явище в небі, – “Хмарка з чорнобильським ароматом…” спершу з'явиться на UA-IN.

У вівторок, 12 травня, на південному заході Польщі випав сніг. Синоптики попередили поляків ще й про ожеледицю.

Фото і відео із засніженого поля виклав у Facebook польський фермер.

Він зазначив, що сильний снігопад був 12 травня, у наступні ночі обіцяють мороз до -3.

Рятувальники також попереджають поляків, що на дорогах варто бути обережними, бо вночі обіцяють мінусову температуру.

The post Польщу засипало снігом: фермери хапаються за голову first appeared on UA-IN.

Запис Польщу засипало снігом: фермери хапаються за голову спершу з'явиться на UA-IN.