Попри рішення Верховної Ради скасувати сезонне переведення годинників, українцям у 2025 році знову доведеться змінювати час.

Чому так сталося, коли переводити годинник і чи можливі зміни в майбутньому – розповідаємо у нашому матеріалі.

Чому Україна досі переходить на літній час?
У 2024 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201, який передбачав відмову від сезонного переведення годинників. Документ встановлював єдиний зимовий час (GMT+2) протягом усього року. Таким чином, осінній перехід мав би стати останнім в історії України.

Однак для набуття чинності закону необхідний підпис президента. І хоча термін для накладення вето минув, Володимир Зеленський поки що не підписав документ. Це означає, що юридично він не набрав сили, а отже, перехід на літній час 2025 року відбудеться за звичним графіком.

Коли переводити годинники в 2025 році?
Як і раніше, Україна переходить на літній час в останню неділю березня. У 2025 році ця дата припадає на 30 березня. О 3:00 ночі стрілки годинника слід перевести на годину вперед – тобто, доведеться спати на годину менше.

На сучасних смартфонах та гаджетах зміни відбудуться автоматично. А ось механічні годинники та старі телефони доведеться налаштовувати вручну. У розкладах транспорту час буде вказаний з урахуванням переведення.

Чи можливе скасування літнього часу в майбутньому?
Остаточне рішення щодо скасування сезонного переведення часу залишається відкритим. Якщо президент все ж підпише законопроєкт, то осінній перехід на зимовий час 2025 року може стати останнім для України.

The post Українці знову переводять годинники в березні: чому скасування літнього часу відкладається first appeared on UA-IN.

Запис Українці знову переводять годинники в березні: чому скасування літнього часу відкладається спершу з'явиться на UA-IN.

Переходу України з долара на євро як курсоутворюючу валюту найближчим часом не буде. За сприятливих обставин цього варто очікувати не раніше ніж за 3 роки. Водночас про відмову від гривні не йдеться, а тому скуповувати євро, щоб запастися валютою, сенсу немає.

Для переходу має бути виконана низка умов. Серед яких:

Кількість експортно-імпортних операцій у євро має суттєво переважити аналогічні показники в інших валютах, зокрема у доларах.
Рух України в ЄС має бути не лише декларативним, а й з максимальною інтеграцією до норм та принципів європейської спільноти всіх державних процесів, а також економіки та законодавства.
В Україні має настати мир – із чіткими гарантіями безпеки.
Україна не відмовиться від гривні
Водночас про відмову від гривні та перехід на євровалюту не йдеться. Тому скуповувати валюту, сподіваючись запастися нею перед змінами, не варто.

Зі свого боку, аналітики «Мінфіну» раніше зазначали: попри наміри Нацбанку відв’язати гривню від долара і почати рахувати її курс за євро, переходу на євровалюту не планується. Причому ні в найближчому, ні у віддаленому майбутньому. Адже, серед іншого, у такий спосіб Україна втратить можливість самостійно проводити відсоткову політику. Крім того, відмова від гривні унеможливить здійснення незалежної курсової політики.

Також, зазначається, поки що немає єдиної думки про те, наскільки такий крок є ефективним для країн з нестійкою демократією та нерозвиненими ринками. До яких належать і Україна.

The post Україна відмовиться від гривні та перейде на євро? Чи «мінятимуть гроші» після змін first appeared on UA-IN.

Запис Україна відмовиться від гривні та перейде на євро? Чи «мінятимуть гроші» після змін спершу з'явиться на UA-IN.

Електронна петиція до Президента Володимира Зеленського про ветування законопроєкту, який передбачає скасування переведення годинника на «літній» час, набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.

Автор петиції пояснює, що постійне життя у «зимовому» часі має низку недоліків:

Тепер згідно «нового часу» – світанок влітку наставатиме близько 3 години ночі (нині – 4 ранку), особливо відчутно це буде на сході країни. А сутенітиме відповідно близько 20 вечора.

Економії електроносіїв не відбудеться, бо підприємства і офіси більше споживатимуть у вечірні години.

Також через «зимовий час» у нас буде цілих дві години різниці з Європою, що буде суттєво впливатиме на ефективність нашої співпраці з партнерами.

Тож ухвалення законну у петиції називають шкідливим для всієї країни. Наразі петиція очікує на розгляд, і офіційної відповіді на неї ще не було.

The post Українці проти «зимового» часу: петиція на сайті президента набрала необхідні голоси first appeared on UA-IN.

Запис Українці проти «зимового» часу: петиція на сайті президента набрала необхідні голоси спершу з'явиться на UA-IN.

Того ж дня до Почаївської лаври навідалася СБУ. Про те, чому московський патріархат досі знаходиться в Почаєві, про перехід на новий календар та чому Почаївська лавра повинна належати ПЦУ, а не УГКЦ, в інтерв’ю Вірі Касіян розповів митрополит Нестор.

Тернопільська єпархія – одна з найчисельніших в Українській Православній Церкві. На кінець 2022 року вона налічувала понад 400 парафій і чотири чоловічі монастирі. Проте найбільший і найвідоміший із православних монастирів Тернопілля досі перебуває у підлеглості московської церкви.

Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор очолює кафедру з березня 2006 року. А з березня 2023-го архієрей є також священноархімандритом Почаївської Успенської Лаври.

Інтерв’ю з владикою Нестором планувалося, як підсумки першої Всеукрaїнської нaукової конференції, присвяченої Почаївській Лаврі («Почаївська Лавра та її вплив на формування української православної ідентичності», Кременець, вересень 2023). Однак розмова вийшла значно ширшою й грунтовнішою, хоч і розпочалася таки з конференції, що була приурочена до 90-річчя української маніфестації (вересень 1933 р.) під гаслом «Почаївська лавра мусить бути українською».Як не сумно було б визнавати, гасло «Геть московського попа!» досі залишається актуальним.

– Ми провели наукову конференцію, присвячену Почаївській Лаврі. Реакція як учасників-науковців, так слухачів конференції показала, що ця тема цікавить багатьох. І йдеться не тільки про питання приналежності Лаври – адже дехто вважає, що конференції проводять, щоби позначити приналежність. Нашою метою було показати, що Лавра всю свою історію, навіть історію 20-го століття, коли вона перебувала у складі московського патріархату, була своєрідним центром тяжіння українських сил. Люди давно мріяли про те, щоби Лавра була українською. І маніфестація, яка відбулася 90 років тому, зокрема, стала підтвердженням цьому.

Сьогодні ми теж, розуміючи, що Почаївська Лавра є українською православною святинею, говоримо про те, що її потенціал повинен бути реалізований, що вона має бути не проповідником «русского міра», а тим місцем, навколо якого будуть гуртуватися православні українці, як це було в часи преподобного Іова Почаївського, як це було всю історію Лаври до 18-го століття і в кінці 19-го і 20-го століття. Тобто всі розуміють, що московський патріархат у Почаєві – це аномалія, яка повинна зникнути.

Ми віримо, що з Божою допомогою Лавра, яка всю свою історію була для західного регіону України, повторюсь, центром тяжіння людей, котрі прагнуть мати в Україні патріотичну сильну Помісну Українську Православну Церкву і хочуть, щоби ця святиня українська була частиною цієї Церкви, – щоби це нарешті сталося. І всі українці могли заходити в Лавру на молитву, на служіння, не боячись, що їх виженуть чи якимось іншим способом принизять, а що вони дійсно будуть відчувати, що прийшли в українську святиню на українській землі.

– За 90 років у питанні Почаївської Лаври справді істотно мало що змінилося. Але якщо тоді люди мали сміливість виступити проти московщини у Церкві, то чому зараз нічого такого там не відбувається?

– Ну чому не відбувається? 2008 року багато духовенства, і архієреїв, і мирян зібралися, коли патріарх Кіріл, який є очільником РПЦ і який і тоді проповідував ті самі ідеї, що йсьогодні, приїхав у Почаїв. І українці зібралися, щоб показати: Почаїв є українською землею і патріархові РПЦ тут не раді. Тоді відбулося і богослужіння, і хресний хід. Такі події були. Якщо ж згадаємо маніфестацію 1933 року, то вона відбулася не просто якогось випадкового дня, а тоді, коли туди прибув митрополит Діонісій, якого розглядали як одного з російських, навіть не тільки за національністю, а й за переконаннями, архієрея, який був за Росію. Українці такого не хотіли – вони хотіли мати українську Церкву, хотіли мати українських архієреїв і щоби Церква проповідувала любов до свого народу. Фактично можна сказати, що повторення цього сталося у 2008 році, тобто майже 15 років тому. Якби знов Гундяєв планував сюди приїхати, то тепер, думаю, була б іще більша маніфестація. Можливо, якісь подібні акції будуть відбуватися ще, тобто ми цього не відкидаємо. Але разом з тим точно не під часвійни, коли наші сили зосередження на інших питаннях.

– Думаю, багато хто може закинути нашій Церкві надмірну поміркованість у питанні Почаївської Лаври зокрема. Адже в Києві події довкола Лаври відбуваються набагато активніше. Але, як ми знаємо, були закиди й у надмірній агресії.

– Чому можуть? Нам це вже закидають, і не тільки щодо Почаївської Лаври.

– Що закидають? Надмірну агресію?

– Навпаки, надмірну поміркованість. Те, що в нас надто спокійно все відбувається. Інші конфесії більш радикальні в цьому плані. У нас усі процеси справді відбуваються після довгого обдумування, зважування і тоді аж вирішення. Але ми бачимо, що всі питання, які, як кажуть, довго запрягаються – потім довго їдуть. Тобто навіть із таким болісним питанням, як календарне, ці довгі обговорення не викликали всередині якогось неспокою чи нерозуміння.

– Перехід на новий календар це вже був якийсь такий єдиний порив, як на мене. Склалося так історично: російська агресія прискорила процес. Здається, кращого часу для відходу від старого календаря годі й чекати.

– Але навіть на тому самому Помісному Соборі були голоси проти.

– Скільки? Я чула, що незгідних було п’ятеро. Цікаво, хтоголосував проти.

– Я не стежив, щоби цим спеціально цікавитися. Але казали,що нібито частина парафій в областях на Заході України виступала активно проти. Ніхто не забороняє, залишайтеся на старому календарі! Але питання у тому, що звучать усі ці питання майже завжди з боку священиків. З боку людей ми бачимо прагнення до цих календарних змін, тобто якщо йдеться про вагання, то з боку священиків його порівняно більше, ніж з боку людей.

Якщо говорити про спосіб ухвалення рішень, то фактично з початку самого утворення ПЦУ, відповідно до Статуту у нас дуже багато рішень приймаються соборно. Якщо говорити про Синод, то я можу порівняти, як проходили його засідання до Об’єднавчого Собору, в УПЦ КП, і як проходять вони тепер. Тоді рішення були приготованінаперед і треба було фактично тільки проголосувати за них. Рідко коли відбувалися зміни внаслідок обговорення. У Православній Церкві України виносяться питання, які Синод обговорює, а тоді вже формулюється рішення чи постанова Синоду. Тобто ми бачимо, що це відбувається дуже відкрито, соборно. І сама політика Блаженнійшого у тому, що якщо йдеться про якісь важливі рішення – він з архієреєм особисто спілкується і питає його думку. Тому,напевно, оця соборність дає свої плюси в одностайності сприйняття рішень. Але в часі це триває довше.

Але якщо ми говоримо про питання Почаївської Лаври, томи розуміємо, що зараз переконувати суспільство в тому,що Лавра повинна бути українською, по-перше, не потрібно, а, по-друге, воно нічого не змінить. Тому на нинішньому етапі важливіше, щоби влада це зрозуміла.

Ми не можемо впливати на те, що Лавра законно чи незаконно робить певні дії, тобто ми не маємо заразможливостей ці речі змінювати законодавчо чи добиватися, щоби органи, правоохоронні структури якісь робили щодо цього вивчення ситуації, ініціювали судові розгляди. Але ми знаємо, що процес уже йде – просто не всі процеси на поверхні. Напевно, краще не бігти, а зробити все повільніше, але результативніше, ніж поспішити – і в результаті потім довго добиватися вирішення проблеми. Ми це бачимо навіть у питаннях переходів громад з московського патріархату. Там, де всі процедури були дотриманні, всі документи відповідним чином підготовлені, жоден суд не скасував жодне рішення зборів. Єдиний випадок – в одному із сіл Шумського району, де всі кричали, що рішення потрібно швидко, вже, не хочемо чекати. І все було зроблено поспіхом. У результаті це єдине рішення про перехід, яке судом скасоване і на сьогоднішній день там московська громада залишилася, а Українська Церква була змушена створювати нову громаду, богослужіння відбуваються почергово. Якщо ми хочемо рішення «вже і зараз», нам треба бути готовими, що це рішення складно буде відстояти у суді. Тож краще нехай буде повільно і результативно, ніж швидко і програшно.

– Повернімося до Почаївської Лаври. Претензії на неї, бажання зайти туди після звільнення святині від московських окупантів неодноразово озвучувала Українська Греко-католицька Церква.

– Претензії можуть бути різні. І якщо просто посилатися на історію, що було колись, – це як казати, що українці претендують на Перемишль і Хелм, а поляки на Львів і Тернопіль. В історії були різні події, в різні боки пересовувалися кордони, в різні юрисдикції входили ті чи інші храми чи монастирі. Зараз легко заявляти, що якщо там якийсь порівняно короткий період щось було, то там воно має бути і тепер. Це шлях, який, по-перше, не дасть ніяких добрих результатів, по-друге – приведе до сварок,непорозумінь і конфліктів. Мені здається, що так свідомо гальмують, що спеціально намагаються посіяти розбрат між українцями і щоб заважати утвердженню єдиної Помісної Церкви. Кинута кістка на гризню між людьми, тому що кожен при своїй позиції, вважає, що це є моє. І протилежна думка дуже важко сприймається. Це так само, як з трагічними подіями минулого, через які сусідні народи часто досі не можуть справді примиритися одне з одним. Плюс інформаційна війна, тобто є люди, які свідомо зацікавлені в розпалюванні суперечок і це все використовують.

Вони можуть багато на що претендувати, але будьмо щирі: Волинь, до якої історично належить Почаїв – православний, а не унійний регіон.

І знову ж таки, якщо ми зі свого боку почнемо наводити список тих усіх монастирів, соборів які були спочатку, віддавна православними, а потім були переведені в унію – чи згодяться опоненти з цим? Адже всі давні їхні монастирі, та сама Унівська Лавра, наприклад, починалися як православні і були засновані првославними. Але ж тепер ми не претендуємо на них і не кажемо: а згадайте-но отой період, що більшу частину своєї історії вони були все-таки православними. Всі давні монастирі на наших теренах до того, як була прийнята Унія, були православними. На мою думку питання приналежності Почаївської Лаври зараз порушується більше для того, щоби не було згоди. А кому служать ті, хто сіє незгоду, нехай вирішують наші читачі.

– Владико, не боїтеся, що Церква, як інституція втратить свою роль у недалекому майбутньому?

– Ні, тому що різні важкі події, якісь труднощі супроводжують Церкву всі дві тисячі років її історії. Не треба думати, що всього того, що відбувається зараз, ще не було. Воно вже було, і не раз – у різних формах, з різним баченням. Церква може втратити свою роль тільки тоді,коли вона обере напрямок йти від Христа до якихосьвиключно соціальних сьогоденних проєктів. Якщо втрачається основна сутність ведення людини до Христа, то пастирське служіння Церкви перетворюється на якусь таку діяльність, на якісь проєкти соціальні, політичні, громадські. На щось таке, що ніколи не було і не є основною місією Церкви, але чим Церква завжди займалася, тому що дуже часто більше не було кому. І от якщо інше, земне, не обирати, як основний напрямок діяльності замість служіння Христу, то Церква ніколи не втратить свою роль. Вона може втрачати на який час популярність, комусь, як блудному сину з притчі, бажаним буде інше життя. Бо ми маємо в історії різні періоди, і суспільство відверталося від Церкви. Але наша Церква завжди залишалася Церквою, і в цьому,напевно, сила Православної Церкви. І з часом ті, хто відвертався, вони, або нащадки – розуміли неправоту, і поверталися до Бога і віри.

The post Московський патріархат у Почаєві – це аномалія, яка повинна зникнути – митрополит Нестор first appeared on UA-IN.

Запис Московський патріархат у Почаєві – це аномалія, яка повинна зникнути – митрополит Нестор спершу з'явиться на UA-IN.

Тож коли правильно святкувати це велике свято? Ми намагалися розібратися в цьому питанні.

Останні роки дата Різдва в Україні стала по-справжньому дискусійним питанням. Православні віряни розділилися на два табори — ті, хто вважає доречним перехід на святкування Різдва Христового 25 грудня, і ті, хто хоче надалі святкувати 7 січня. Хоча більшість вірян дотримується другої точки зору, все ж прихильників дати 25 грудня з кожним роком стає все більше.

Юліанський та Григоріанський календарі: чому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни — 7 січня

Якщо казати точно, то рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Коли створювали Юліанський календар, 5 годин врахували (тому раз на чотири роки бувають високосні роки, які тривають 366 днів), а ось про 48 хвилин та 6 секунд забули. Тому 1582 року помітили, що календар “відстає” від сонячного циклу. Зробив відкриття математик та астроном Алоізій Ліліус, і відразу пішов із цим до Папи Римського Григорія XIII, який тоді керував Західною Церквою. Папа послухав астронома і вирішив створити новий календар, який назвали Григоріанським.

Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли Григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православний Патріархат відмовився та зажадав і далі жити за Юліанським календарем.

Щоправда, в повсякденному житті східних вірян все ж відбулися зміни. 1918 року почали дотримуватися Григоріанського календаря, але Церква однаково продовжувала прив’язувати всі дати до Юліанського. Від XVI до XX століть минуло 400 років і різниця між календарями становить рівно 14 діб. Саме тому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни за два тижні — 7 січня.

Різдво 25 грудня: аргументи “за”

Насправді всі християни святкують Різдво Христове 25 грудня, однак деякі православні церкви роблять це за Юліанським календарем, тому дата припадає на 7 січня. Чому варто перейти на святкування Різдва 25 грудня:

В сучасному побуті ми всі користуємося новим (Григоріанським) календарем, тому святкувати великі церковні свята за старим просто нелогічно.
За словами очільника ПЦУ митрополита Епіфанія, українцям варто перейти на дату святкування 25 грудня. Він вважає, що перехід триватиме близько 10 років. “Ми покликані проводити, перш за все, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити”.
Прихильники 25 грудня як дати святкування Різдва Христового вважають, що перехід віддалить нас від російських і радянських традицій.
Доктор богословських наук Дмитро Степовик вважає, що українцям варто святкувати Різдво 25 грудня, і для цього є кілька вагомих причин. Насамперед не існує точної дати, коли народився Ісус Христос, однак у християнській традиції це сталося під час зимового сонцестояння (саме 25 грудня до світлового часу доби починає додаватися одна хвилина). Також до Різдва повинен закінчитися Пилипівський піст. Якщо велике свято буде 25 грудня, то піст закінчуватиметься до Нового року (це день співів, веселощів і танців, які заборонені під час суворого посту).
Чому потрібно залишити Різдво 7 січня: аргументи “за”

Для багатьох українців святкування Різдва 7 січня залишається теплою сімейною традицією, від якої вони не хочуть відмовлятися. Також є й інші аргументи “за”, щоб залишити святкування Різдва 7 січня:

На думку згаданого вище митрополита Епіфанія, не можна різко змінювати дату святкування, адже це призведе лише до розколу серед українців. Тому перехід повинен бути поступовим і мудрим.
Якщо перенести святкування Різдва на 25 грудня, доведеться переносити й інші великі православні свята. Зокрема, День святого Миколая, Хрещення, Василя тощо. Багатьом вірянам таку зміну буде важко сприйняти.
В українських традиціях споконвіку від Різдва 7 січня починався період святок, який тривав до 19 січня (Водохреще). Він має чимало обрядових пісень і звичаїв. Не можна просто викорчувати з пам’яті народу вікові традиції.
Деякі етнографи та історики вважають, що дата святкування 7 січня прийшла не з Москви, а була створена ще під час Київської Русі. Тобто російські землі перейняли її від нас.
Немає принципової різниці, коли святкувати таку подію, як народження Ісуса Христа, адже в Біблії немає точної її дати.
Обидві дати Різдва мають свої вагомі аргументи. Тому кожен вірянин повинен сам вирішити для себе, коли святкувати, але сваритися з цього приводу з рідними і друзями не варто. Адже справжня віра — в наших серцях, і вона не прив’язана до дат.

The post 7 січня чи 25 грудня святкувати Різдво? Ну нарешті остаточну крапку поставлено. Ось що вирішили… first appeared on UA-IN.

Запис 7 січня чи 25 грудня святкувати Різдво? Ну нарешті остаточну крапку поставлено. Ось що вирішили… спершу з'явиться на UA-IN.

Зміст
В Україні годинники переводять два рази на рік: в березні (на літній час) і в жовтні (на зимовий час). Хоча останнім часом все частіше в парламенті звучать розмови про скасування цього переходу в нашій країні услід за Євросоюзом.

Перехід на літній час 2022 року: коли це буде?

На літній час Україна традиційно переходить в останні вихідні березня. 2022 року ця дата припадає на 27 березня. Стрілки годинника потрібно буде перевести на годину вперед о 3 годині ночі.

Згідно з травневим документом Кабінету міністрів України №509 від 1996 року, перехід на літній час називають “скасуванням зимового часу в Україні”. Проте це скасування є тимчасовим, адже восени стрілки годинника знову переводять на годину назад, коли “скасовується літній час”.

Навіщо потрібен перехід на літній і зимовий час?
Необхідність переведення годинників на літній час і зимовий час легко пояснити. Україна — досить велика країна, а тому географічні відстані між західною та східною її частинами немаленькі. Періодичне переведення годинників є так званим “часовим компромісом”. Адже якщо, наприклад, скасувати перехід восени, в Харкові сонце сходитиме о 03:25 годині, а заходитиме о 19:47. А це призведе до таких результатів:

майже половина ночі буде занадто світлою, а робоча зміна людей закінчуватиметься після настання темряви;
протягом року люди втратять від 120 до 200 “світлових” годин;
у вечірню годину-пік швидкі сутінки призведуть до збільшення кількості ДТП;
психологи вважають, що зросте кількість випадків депресивних станів, адже деякі гормони, зокрема, серотонін погано виробляються, коли світловий день короткий.
Якщо ж скасувати перехід після переведення годинників на літній час, взимку в Ужгороді сонце сходитиме лише о 09:20 ранку, а заходитиме о 17:38. Для школярів, у яких уроки часто розпочинаються від 8-ї години, такий варіант важко назвати хорошим.

The post Коли переводять годинники на літній час 2022 року: точна година і дата first appeared on UA-IN.

Запис Коли переводять годинники на літній час 2022 року: точна година і дата спершу з'явиться на UA-IN.

Перехід на літній час відбувається щорічно в останню неділю березня відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року № 509 “Про порядок обчислення часу на території України”.

А в останню неділю жовтня стрілки годинника переводять вдруге – на одну годину назад.

В останні роки сезонне переведення годинників нерідко ставало причиною дискусій. Так, спочатку його метою була економія електроенергії, однак, за сучасними даними вчених, маніпуляції з часом можуть бути шкідливими для здоров’я.

Зокрема, 2019 року більшість депутатів Європарламенту проголосували за скасування переведення годинників з 2021 року. Проте через те, що територією ЄС проходять три часові пояси, а між його країнами-членами немає єдності в цьому питанні, процес відклали до 2026 року.

У березні 2021 року скасувати переведення годинників намагалися й в Україні. Так, депутати Верховної Ради більшістю голосів підтримали законопроект №4201 (у першому читанні), який передбачав перехід країни на постійний “зимовий” час. Його ініціатор, на той момент віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук посилався на дослідження про шкоду від переведення стрілок.

Зокрема, як нагадав Стефанчук, 2017 року троє вчених із США стали лауреатами Нобелівської премії, оскільки довели шкоду переведення годинника для організму на молекулярному рівні.

Згідно з усіма дослідженнями, які проводилися в Україні та за її межами, сезонний переведення стрілок годинника негативно позначається на здоров’ї людини, яке, відповідно до Конституції, є найвищою соціальною цінністю”, – зазначив парламентарій.

Зі свого боку прем’єрміністр Денис Шмигаль також заявив про підтримку переходу на постійний зимовий час і повідомив, що насправді ця ініціатива не означає ні економії, ні втрат для енергетики, а, навпаки, захистить громадян від психологічного “тиску”.

“Енергозабезпечення повністю дає можливість працювати ефективно без зміни часу. Але стрес для людей буде знято”, – сказав він.

Проте голосування законопроекту Стефанчука в другому читанні депутати провалили й скасувати переведення годинників в Україні не вдалося. Документ направили до комітету на доопрацювання.

The post Переведення годинника 2022: коли Україна перейде на літній час first appeared on UA-IN.

Запис Переведення годинника 2022: коли Україна перейде на літній час спершу з'явиться на UA-IN.

Україна в ніч з 24 на 25 жовтня переведе стрілки годинника на годину назад, таким чином на всіх циферблатах в країні буде “зимовий час”. У 2020 року цей день збігається з днем місцевих виборів. Спеціально для наших читачів ми зібрали все, що потрібно знати про перехід на зимовий час.

Коли і як переводять годинник?

На зимовий час годинник переводять о 04:00 в останню неділю жовтня. Цього року стрілки на годину назад переведуть 25 жовтня.

Чи переводячи годинник в Криму і на Донбасі?

Анексований Крим, Донецьк і Луганськ живуть за московським часом. У Росії скасували переведення годинників, тому, якщо зараз київський і московський час збігаються, то з 25 жовтня час буде на годину відрізнятися. Наприклад, якщо в Києві буде 8 ранку, то в Москві вже 9 ранку.

Як дізнатися точний час?

Смартфони, планшети, ноутбуки – переведуть час автоматично. Виняток складе техніка, не підключена до інтернету, наприклад, кнопкові телефони без інтернету, електронний годинник і т.д. дізнатися точний час можна, набравши наступне поєднання клавіш (єдине для всіх українських операторів): *160# кнопка виклику.

Коли почнеться літній час?

На літній час Україна переходить в останню неділю березня о 03:00. У 2021 році це буде 28 березня. У цей день потрібно буде перевести стрілки на годину вперед, тобто прокидатися доведеться раніше.

Чи відмовиться Україна від зимового часу?

В Україні ведуться дискусії про те, щоб припинити переводити годинник двічі на рік. У 2011 році Верховна Рада підтримала законопроєкт, який пропонував відмовитися від сезонного переведення годинників, скасувавши повернення на зимовий час. Україна повинна була перейти в часовий пояс UTC+3. При цьому збереглася б постійна різниця з московським часом в одну годину. Однак рішення переглянули через місяць і Україна як завжди перевела годинник.

У жовтні 2020 року перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт № 4201, який передбачає відмову від подальшого сезонного переведення годинників. Стефанчук аргументував це протидією агресії з боку Росії. Парламент цей законопроєкт ще не розглядав.

The post Україна переходить на зимовий час: коли перевести годинник і як адаптуватися first appeared on UA-IN.

Запис Україна переходить на зимовий час: коли перевести годинник і як адаптуватися спершу з'явиться на UA-IN.