19 лютого 1992 року – Затвердження Верховною Радою України Малого Герба України

До невід’ємних атрибутів держави належить герб. Герб (від німецького – спадщина) – це художньо-графічний символ держави, міста, роду, окремої особи. Це офіційна емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах. Його призначення – сформувати уявлення про державу, її історію, суспільний і державний лад в умовних і лаконічних символах.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою № 2137- XII затвердила малий Державний Герб України – у синьому полі щита золотий Тризуб. Проєкт малого герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів – Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. У 1996 році його статус був закріплений у статті 20 Конституції України, у якій він також згадується як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».

Історики вважають, що саме поняття «герба» бере свої витоки ще з античних часів, коли воїни Давньої Греції почали наносити на свої бронзові та металеві щити ті чи інші зображення. Кожне таке зображення мало своє символічне значення: хтось хотів ще до бою залякати супротивника, хтось, зображуючи лева, намагався показати, що і власник зброї є хоробрим та сильним як лев.

Застосування Тризуба та його утвердження як державного символу, як герба Русі-України пов’язують з династією Рюриковичів.

Думки стосовно трактування символічних зображень герба досить різноманітні. Так, частина дослідників вбачає у ньому тризубець, інші – стилізовану блискавку; є серед них ті, які розглядають його як стилізоване зображення сокола у момент атаки. Але якби там не було, а вже князь Святослав Хоробрий використовує печатку з двозубцем (хоча у болгарських літописах його військо зображувалося з прапорами, на яких майоріли саме тризуби). І саме син Святослава, князь Володимир Великий, володар, який остаточно об’єднав усі східнослов’янські землі у складі давньоруської держави й охрестив Русь-Україну, почав використовувати Тризуб не лише як власний родовий знак, але і як герб своєї держави.

У часи правління Володимира Великого можна побачити Тризуб на його золотих і срібних монетах, зображення Тризуба робили майстри навіть на цеглі, з якої зводили перший на наших землях кам’яний храм – Десятинну церкву.

Зображувався Тризуб і на монетах сина Володимира Великого – князя Ярослава Мудрогого. На могилі його доньки, Анни Ярославівни, яка стала дружиною французького короля, теж було викарбовано Тризуб. (Деякі дослідники навіть у зображеннях лілій – геральдичних знаках французьких монархів, вбачають стилізоване зображення тризуба).

Нащадки Ярослава Мудрого досить активно використовували зображення Тризуба, хоча і вносили у нього деякі зміни. Проте, коли Русь-Україна почала дрібнитися на велику кількість князівств, практика використання Тризуба, як символу держави, почала забуватися. Після ж монгольської навали Тризуб надовго зникає з нашої історії.

Але Тризуб не забули історики, які бачили його на багатьох речах періоду Русі-України, на ювелірних прикрасах, на монетах. І саме тому, коли в 1917 році українці знову почали боротьбу за відродження своєї незалежної держави, Тризуб став символом – гербом новоутвореної Української Народної Республіки. Творчий процес розробки проєкту малюнка державного герба УНР перебував під пильним контролем М. Грушевського. Художник В.Кричевський, який за дорученням Голови УЦР працював над ескізом герба, вмістив стилізований Тризуб в оливковий вінок, що мав символізувати всенаціональне замирення і спокій, а барви було запозичено з галицького краєвого герба, схваленого в 1848 році. 12 (25) лютого 1918 року Мала Рада у місті Коростені своїм законом затвердила Тризуб як герб Української Народної Республіки. Оскільки історичний документ було підписано на залізничній станції Коростень, то саме цей вокзал вважають місцем народження державного герба УНР. У 2006 році біля місцевого перону було встановлено пам’ятний знак, на той час це був перший і єдиний в Україні пам’ятник тризубу. Коли на зміну Українській Народній Республіці прийшла гетьманська влада, яка проголосила Українську державу, Тризуб залишився її геральдичним державним символом.

Тризуб продовжував бути гербом і за часів Директорії УНР. Більше того, коли в березні 1939 року проголосили незалежність Карпатської України, одним з елементів її герба став саме Тризуб.

У цей же період в передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі художник Микола Битинський створив комплекс символів України — великого, середнього й малого державних гербів. Лейтмотивом цієї праці стала соборність українських земель, що на час створення проєктів перебували у складі різних державних утворень: Чехословаччини, Польської республіки, Румунського королівства, СРСР. Малий герб складався із золотого Тризуба на блакитному щиті.

Тризуб активно використовували й українські борці за незалежність та права людини, які увійшли в історію як дисиденти.

Тож коли в 1991 році Україна здобула незалежність і постало питання про прийняття геральдичних державних символів, саме Тризуб став основою державного герба України. Тризуб було затверджено у якості малого Державного Герба України і передбачено, що в подальшому буде сформовано і

Великий Державний Герб України. У 1991 р., 1996 р., 2007-2009 рр. було проведено конкурси ескізів великого герба, але через відсутність консенсусу як у науковому середовищі, так і в суспільстві загалом жоден з варіантів не було затверджено Верховною Радою України. У 2020 році група народних депутатів на чолі з Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим 18 серпня 2020 року зареєстрували у парламенті проєкт постанови про конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України, яка була ухвалена 25 серпня. Так, проєктом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів провести конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України. Провівши оцінювання отриманих ескізів, журі конкурсу з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів 19 листопада 2020 року оголосило переможців. Лауреатом конкурсу (із зауваженнями) журі визнало Олексія Кохана, другу премію не присуджено, а третю отримала авторська група у складі: Іван Турецький, Лук’ян Турецький, Ігор Глоба, Дмитро Дубілет та Іван Сварник. Згодом буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проєкту Великого Державного Герба. Після визначення переможців дискусія все ще триває. Тож порядок використання Великого Державного Герба України набуде чинності після затвердження відповідного закону у Верховній Раді України.

Тризуб, як наш Державний Герб, – це символ давності та історичності державотворення, державної традиції українців. Це не посилання на спадковість нашої держави як правонаступниці держави Русі-України; як держави, яка бере свої витоки у діяннях Володимира Великого, для багатьох українців Тризуб став дійсно сакральним символом. І недаремно у його зображенні ми бачимо закодоване слово «ВОЛЯ». Слово – яке є істинним прагненням для кожного українця.

Основні події:

19 лютого 1992 року – Верховна Рада України своєю постановою затвердила Тризуб як малий Герб України;

12 (25) лютого 1918 року – Мала Рада у місті Коростені своїм законом затвердила Тризуб як герб Української Народної Республіки;

18 серпня, 25 серпня 2020 року – реєстрація та ухвалення Верховною Радою України проєкту постанови «Про конкурс на кращий ескіз Великого Державного Г ерба України»;

19 листопада 2020 року – оголошено переможців конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України».

Список використаних джерел

Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення : альб. / упоряд., ред. Б. Завітій, текст А. Гречило. – Київ : Родовід, 2018. – 399 с.
Про Державний герб України: постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. № 2137-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 40. – Ст. 592.
Як і чому Тризуб став гербом України: 7 фактів, яких ви можете не знати. – Режим доступу: https://chytomo.com/iak-i-chomu-tryzub-stav-herbom-ukramy-7-faktiv- iakykh-vy-mozhete -пє -znaty/

The post Перший урок 2021 патріотичної геральдики. Тризуб, як наш Державний Герб first appeared on UA-IN.

Запис Перший урок 2021 патріотичної геральдики. Тризуб, як наш Державний Герб спершу з'явиться на UA-IN.

Затвердження Верховної Радою України Державного Прапора України

Більше конспектів у збірці “30 років Незалежності України – 30 уроків: Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.”

У всі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Він символізував єдність земель і племен, консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – у націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших усенародних подій, свят, ритуалів.

З проголошенням незалежної України національні символи – Гімн, Прапор і Г ерб – стали на сторожі утвердження суверенітету держави.

Формування українських державних символів сягає історичної традиції часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Хоругва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 р. Сталося це під час європейської «весни народів». У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто- блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу в XIX – на початку XX століть. Синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани як показник достатку.

25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1 квітня цього ж року в Києві (несли 320 національних прапорів). У подальшому синьо- жовті прапори стали обов’язковим атрибутом усіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.

Улітку 1917 року під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ – полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.

29 квітня 1918 року на есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель «Г еоргій Побідоносець» подав сигнал про підняття прапора над українським Чорноморським флотом.

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про Державний прапор республіки» і затвердила жовто-блакитний прапор її символом.

Саме таким, жовто-блакитним, був і прапор, під яким у часи УНР відбувалися масові маніфестації. Улітку 1917 року частина кораблів колишнього Російського Чорноморського флоту підняла на своїх щоглах українські жовто-блакитні прапори. За гетьмана П. Скоропадського було змінено порядок кольорів і затверджено блакитно-жовтий прапор Західноукраїнської Народної Республіки.

Невипадково акцентується увага на порядку розташування кольорів, оскільки тривалий час це було дискусійним питанням.

листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, тобто Закарпатті, а в 1939-му – у Карпатській Україні.
Він був ідентичним тому, яким є в наші дні прапор незалежної України. Відтак можна вважати, що справжня історія нашого сучасного державного прапора починається з листопада 1918 року.

Протягом ХХ ст. блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.

У другій половині ХХ ст. були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор.

Зокрема, 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий.

26 квітня 1989 року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті Чорнобильської трагедії.

1 травня 1989 року Василь Рибак, член Хмельницької філії УГС встановив синьо-жовтий прапор на даху 16-поверхівки у Хмельницькому, а потім майже через чотири місяці вдруге – 23 серпня, у день підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

22 травня 1989 року в Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

З 17 по 24 вересня 1989 року прапор України неодноразово піднімали на фестивалі «Червона Рута» в Чернівцях.

21 січня 1990 року під час акції «Живий ланцюг» до Дня соборності України вперше на території країни люди масово вийшли на вулиці з синьо- жовтими прапорами, які переважно самотужки шили вдома.

березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою.
березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990 року – над Львівською міськрадою.
13 червня 1990 року Житомир став першим за межами Галичини містом, де теж офіційно вивісили прапор.

липня 1990 року у Києві синьо-жовтий прапор був урочисто піднято над будинком міської ради.
24 серпня 1991 року, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла до сесійної зали Верховної Ради синьо-жовтий український прапор розміром 8х4 метри і накрила ним трибуну. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів. Цей момент за ініціативою Івана Плюща закарбував художник Олексій Кулаков на картині «Державотворення», яку 22 серпня 2001 року урочисто відкрили на другому поверсі будівлі Верховної Ради України.

Цей прапор урочисто зберігається під склом у музеї Верховної Ради.

А 4 вересня 1991 року після тривалих дискусій прапор було урочисто піднято над Верховною Радою України.

вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю постановою «Про Державний прапор України» фактично надала синьо- жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З того дня під цим прапором зустрічають іноземних гостей, складають присягу військовослужбовці, працюють посольства України, він вивішується в ООН.
28 січня 1992 року український парламент своєю постановою затвердив Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівновеликих горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.

Роль синьо-жовтого стягу як одного із державних символів юридично закріплено у статті 20 Конституції України 1996 року. А вже у 2004 році, вшановуючи багатовікову історію українського державотворення, державну символіку незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України, встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня.

Після проголошення незалежності України синьо-жовтий прапор на морському торговельному судні був уперше піднятий 12 лютого 1992 року в іспанському порту Валенсія за ініціативою капітана корабля «Кременчук» В’ячеслава Кисловського.

листопада 1997 року український прапор уперше було розгорнуто на орбіті Землі українським космонавтом Леонідом Каденюком на борту шатлу «Колумбія» під час експедиції STS-87 на висоті 279 км над Землею. Удруге український стяг на навколоземній орбіті (висота над Землею 408 км) 28 липня 2017 року розгорнув американський астронавт Рендольф Брезнік на Міжнародній космічній станції, який пристикувався до неї на кораблі Союз МС-05.
Національний прапор – наша декларація причетності до нації. Революція гідності поглибила усвідомлення ціни й цінності рідного прапора українцями, зміцнила їхні серця вірою, відданістю та любов’ю.

У заснованому у 2015 році Меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї гідності експонується кілька сотень прапорів різного дизайну, значення та розміру. Найбільше їх з часів буремних подій листопада 2013 – лютого 2014 року. Ці прапори не просто унікальні артефакти – це нагадування про державність і свободу, про відвагу й нескореність; це світоглядні орієнтири та самобутній шлях українців, зафіксовані на полотнищах національних стягів; це імена, назви міст і містечок, історії боротьби, особисті підписи…

Синьо-жовтий прапор піднімали бійці Збройних Сил України над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави.

26 травня 2014 року Державний Прапор з’явився на старому терміналі ДАП після першого штурму проросійських сепаратистів. Його підняли військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго Євген Подолянчук, «Док» і «Сандора». Прапор установили так, щоб його бачили всі. У ніч з 3 на 4 жовтня 2014 року, під час виходу груп 3-го ОП СпП з Донецького аеропорту, цей прапор забрали з собою. Нині він зберігається в Кімнаті Бойової Слави частини.

За ініціативою полковника Олександра Трепака у 2016 році започатковано традицію піднімати Державний Прапор України та бойовий прапор частини. Відтоді це відбувається двічі на рік: 23 серпня – у День Державного Прапора України та в День частини – 4 жовтня.

16 жовтня 2014 року український прапор на будівлі аеропорту встановили «кіборги» з Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади. І над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею – майорів синьо-жовтий прапор, аж поки ворог не знищив саму вежу.

У 2020 році на печерських пагорбах у Києві до Дня Державного Прапора підняли найбільший стяг України. Висота флагштока – близько 90 метрів, розміри полотнища найбільшого стягу, який коли-небудь майорів над українським містом, – 16 на 24 метри. До цього прапор-рекордсмен (розміри – 12 на 18 метрів, висота флагштока – 72 метра) був встановлений у Дніпрі у 2018 році.

Український прапор – це символ країни, що є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.

Основні події:

березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про Державний прапор республіки» і затвердила жовто-блакитний прапор її символом;
13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом Західноукраїнської Народної Республіки;

15 березня 1939 року державним прапором Карпатської України став синьо-жовтий стяг;

24 серпня 1991 року після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла до сесійної зали Верховної Ради синьо-жовтий український прапор;

28 січня 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила синьо-жовтий національний прапор як Державний Прапор України;

серпня 2004 року Указом Президента України встановлено День Державного Прапора України;
23 серпня 2020 року встановлено рекорд України – у Києві підняли найбільший стяг, який коли-небудь майорів над українським містом.

Список використаних джерел

Історія Державного прапору України. – Режим доступу: http://zhv.gov.ua/news/istoriya-derzhavnogo-praporu-ukra%D1%97ni/
Над 3-м полком підняли Державний Прапор з Донецького аеропорту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://3polk.info/news/nad-3-m-polkom-pidnyaly- derzhavnyj-prapor-z-donetskogo-aeroportu-foto-video/
Найбільший прапор і найвищий флагшток: у Дніпрі встановили два нацрекорди [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrmform.ua/mbric-regions/2523422- najbilsij-prapor-i-najvisij-flagstok-u-dnipri-vstanovili-dva-nacrekordi.html
Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України». 28 січня 1992 р. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 4740, арк. 11. – Режим доступу: http s://old. uinp. gov.ua/ site s/default/files/userupload/ arhivni_dokumenti_z_pitannya_stvorennya _derzhavnogo_praporu_ukrayini.pdf
Про День Державного Прапора України: Указ Президента України від 08.2004 р. № 987 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 35. – С. 42.
Про Державний Прапор України: Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. № 2067 // Голос України. – 1992. – 15 лют. (№ 27). – С
Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України: наказ МОН України від 7 вересня 2000 р. № 439 // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2001. – № 5. – С. 28-32.
У Києві підняли найбільший прапор України: все там було – і Кличко, і військові, і барабани [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/u-kiyevi-pidnyali-najbilshij-prapor-ukrayini-vse-tam-bulo-i-klichko- i-vij skovi-i-barabani
Український інститут національної пам’яті. 23 серпня Україна відзначає День Державного прапора. – Режим доступу: https://old.uinp.gov.ua/news/23-serpnya-ukraina- vidznachae-den-derzhavnogo-prapora

The post Перший урок 2021. Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України first appeared on UA-IN.

Запис Перший урок 2021. Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України спершу з'явиться на UA-IN.

Такі зміни до постанови №1236 від 9 грудня 2020 року («Про внесення змін до Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, на період до 31 грудня 2021 року») затвердили 28 липня на засіданні Кабміну.

Як відомо, раніше у «червоній» зоні школи припиняли працювати, а в «помаранчевій» та «жовтій» вводилися обмеження, а якщо рівень захворюваності підсилювався, було рекомендовано і їм переходити на дистанційне навчання у 5–11-х класах. Рішення щодо особливостей організації освітнього процесу за «жовтого» та «помаранчевого» рівнів карантинних обмежень ухвалює педрада з урахуванням тимчасових рекомендацій Головного державного санітарного лікаря. Тепер є варіант, коли навчання в закладах освіти відбуватиметься, як зазвичай.

Міністерство охорони здоров’я пояснює, що це не означає примусову вакцинацію. Йдеться лише про випадки, коли не менше чотирьох з п’яти працівників школи добровільно пройдуть щеплення. Змушувати до цього керівництво закладу освіти не має права.

Алгоритм запису та проведення вакцинації такий:

Керівники закладів освіти формують списки охочих вакцинуватись у своєму закладі.
Керівники закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти надають списки органам управління освітою місцевих рад, а ті надають списки департаментам чи управлінням освіти і науки обласних держадміністрацій та Київської міської адміністрації.
Департаменти та управління освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій надають списки закладів освіти департаментам охорони здоров’я цих адміністрацій.
Регіональні координатори з вакцинації повідомляють керівників закладів освіти, які подали списки, про дату і час, коли мобільна бригада приїде до закладу для щеплення колективу.
Уточнені списки керівники мають надати до першого приїзду мобільної бригади до закладу освіти. Надалі будь-які зміни в списках узгоджуються з регіональними координаторами з вакцинації в індивідуальному порядку.

The post Які школи не закриють на карантин. Названо умову, за якої школа може працювати. first appeared on UA-IN.

Запис Які школи не закриють на карантин. Названо умову, за якої школа може працювати. спершу з'явиться на UA-IN.

Немає різниці, в якому класі навчаються учні – перший урок завжди запам’ятовується дитині. Кожна сім’я цікавиться першим навчальним днем й радо ділиться у соцмережах урочистими світлинами біля прикрашеної дошки. Про що ж треба не забути у цей зворушливий день, а від чого краще відмовитись?

ВДАЛІ ІДЕЇ ДЛЯ ПЕРШОГО УРОКУ:

Емоційність педагога – це можливість продемонструвати учням щирість своїх почуттів та зарядити їх позитивом на новий навчальний рік. Коли ви зустрічаєте дітей вперше після літнього відпочинку, посміхайтесь, якщо вас намагаються обійняти чи просять зробити спільне фото – тобто встановлюйте контакт з перших секунд. Запитуйте, як пройшли літні канікули, що нового бачили, про що дізналися. Такий нескладний діалог допомагає учням відчути, що їхнє життя цікавить дорослого, що педагог може розділити з ним радощі та переживання.

Підготуйте кабінет. Створіть у ньому відповідну святкову атмосферу. Реалізація цього пункту залежатиме від вашої фантазії та матеріального забезпечення, але й з мінімальними фінансовими витратами можна створити гарну фотозону. Наприклад, з кольорових листочків А4 легко зробити кругове віяло, а у центрі написати «2021/2022 навчальний рік», або вказати клас, в якому учні навчаються. Також можна скористатись гофрованим папером та створити об’ємні квіти, або ж облаштувати арку з кольорових кульок.) Така маленька, але приємна особливість у вашому кабінеті викличе зацікавленість не лише серед ваших учнів, але й серед дітей всієї школи.

Напишіть на дошці тему Першого уроку. Насправді не всі учні запам’ятовують, як звучала тема першої зустрічі, а от якщо вона буде прописана на дошці й під час уроку ви до неї декілька раз звернетесь, – це краще зафіксується у пам’яті.

Обирайте такі форми роботи на уроці, щоб діти більше висловлювали власні думки, міркування, щоб під час цих відповідей не було розділення на правильні та неправильні відповіді. Ця маленька вчительська хитрість допоможе учням відчути, що міркування – доречні, а їхні думки почуті й, крім того, ніхто за них не осудить.

Створіть на уроці елемент гри, казкового сюжету, таємничості. Наприклад, заховайте певний символічний (відповідно до теми уроку) предмет в яскраву скриньку, запропонуйте учням ставити вам конкретні запитання, відповідь на яке буде «так» чи «ні». Спонукайте учнів до співпраці, підтримуйте бажання бути активними творцями уроку, а не сторонніми глядачами.

Запропонуйте дітям створити свою п’ятірку цілей на новий навчальний рік, збережіть дописи учнів, а під час останнього дзвоника дістаньте та проаналізуйте, чиїм надіям пощастило здійснитися. Протягом року стимулюйте та підбадьорюйте дітей, пропонуйте згадати написане і рухатись до обраної мети. Така проста вправа допомагає учням відповідально ставитись до своїх планів та плідно працювати.

Закінчуючи урок і підбиваючи підсумки, перепитайте в учнів, чи всі висловилися, чи ніхто не бажає доповнити розмову своїми міркуваннями та пропозиціями.

Діти дуже полюбляють колективні творчі завдання. Перший урок – це саме час реалізувати таку ідею. Немає різниці, що спільного ви створите – велетенський будинок з цеглинок лего, дерево з неймовірною кількістю листочків з побажаннями одне одному чи колективне виконання пісні. Головне – це відчути єдність спільноти й отримати позитивні емоції від зустрічі.

Якщо ви вчитель початкової школи, затримайтесь хвилин на 10 після уроку в кабінеті. Зробіть по дві світлини з кожним учнем біля святкової дошки, надішліть родинам. Нехай такий приємний подарунок від вчителя підніме їм настрій та допоможе налаштуватися на новий навчальний рік.

НЕДОРЕЧНІ ІДЕЇ ДЛЯ ПЕРШОГО УРОКУ:

Не ведіть урок у форматі суцільного монологу. Пам’ятайте, що є парна, групова форми роботи.

Не варто завчасно обирати двох учнів та робити їх ведучими на уроці. Вчитель – це головна людина в освітньому процесі, і не варто відходити у тінь та дозволяти виступати іншим. У когось з класу може виникнути неприємне відчуття, адже, можливо, і йому хотілося б побути у ролі вчителя.

Не роздавайте за декілька днів кожному учню вірші, аби перетворити урок на їхнє суцільне декламування. Вірші потрібно вчити, їх необхідно знати, але використовувати цей вид роботи як один з етапів уроку не варто.

Не обирайте для парної чи групової роботи занадто складні завдання. Перший урок – це не перевірка знань, не контрольна і не самостійна роботи.

Не створюйте ситуацій, які мають на меті конкуренцію. Наприклад, коли клас розділений на три групи, кожна з яких отримує бали, а в кінці уроку переможці нагороджуються призами. Такими діями можна образити частину колективу, адже робота в групі чи команді – це результат спільних зусиль, а не особисте досягнення учня.

Не концентруйте увагу на декількох учнях, давайте можливість долучатись до обговорення всім охочим.

Найголовніше правило Першого уроку – спланувати завчасно, продумати всі деталі та проводити його з неймовірним бажанням подарувати дітям відчуття радості та щастя.

The post Перший урок у новому навчальному році. На що звернути увагу? first appeared on UA-IN.

Запис Перший урок у новому навчальному році. На що звернути увагу? спершу з'явиться на UA-IN.