На цьому наголошує екскерівниця управління освіти Голосіївського району у місті Києві та вчителька Ірина Чернілевська-Бойко в інтервʼю ZN.ua. Вона запевняє, що поглиблене вивчення окремих предметів не вирішить усіх проблем середньої школи, проте збереже напрацювання, які є в українській освіті й довели свою ефективність.

Освітянка навела кілька аргументів щодо критичної необхідності збереження можливість для учнів поглиблено вивчати окремі предмети.

Восьмикласники та девʼятикласники вже більш-менш орієнтуються в тому, які предмети їм подобаються, що дається легше та що їм цікаво.

Цього, наприклад, не мали учні спеціалізованих шкіл, які існували до реформи НУШ, куди набирали дітей з першого класу.

За словами Чернілевської-Бойко, саме завдяки тому, що у восьмому класі підлітки вивчатимуть поглиблено предмети, їм буде легше обирати траєкторію навчання у старшій школі або закладі професійно технічної освіти. Таким чином, для дітей відкриваються можливості.

Програма НУШ має багато для слабких школярів, проте не передбачається навчання сильних.

Саме тому створення класів з поглибленим вивченням окремих предметів стане у пригоді у такому випадку. Адже діти, яким подобається певна дисципліна, можуть вивчати її більше, ніж пропонує усереднена шкільна програма.

Ба більше, саме в підлітковому віці в мозку дитини триває активне формування нейронних звʼязків, що сприяє успіху в навчанні. Тож важливо створити всі умови для розвитку дітей.

Освітянка нагадала, що в Україні немає цілісної державної програми для роботи з обдарованими дітьми, тож такі локальні рішення дуже важливі. Вона пояснює, що є ліцеї, які відбирають школярів для поглибленого вивчення предметів, і саме вони готують майбутніх олімпіадників.

З іншого боку існує проблема і з тими дітьми, які не встигають за програмою вже з початкової школи й навчаються разом з тими, хто біжить попереду них. Тому питання поглибленого вивчення окремих предметів потребує допрацювання, хоч і не вирішить усіх проблем у освіті.

Крім того, за словами Чернілевської-Бойко, проблема існує і в нових підручниках, які обіцяли зробити доступнішими для дітей. Натомість більшість з них виявилися передрукованими з незначними правками старими. Крім того, не узгоджені між собою й навчальні програми, що також призводить до складнощів.

Щоб розв’язати задачі з хімії у восьмому класі, потрібно знати дії зі ступенями (й це не просто квадрат чи куб), а на математиці їх вивчають пізніше.

Або, наприклад, на уроках природознавства в п’ятому класі діти повинні за два уроки навчитися розв’язувати три типи задач на масштаб, а на уроках математики з масштабом знайомитимуться в шостому класі.

Вектори у задачах із фізики в дисонансі з векторами на математиці, – пояснює освітянка.

Статтю прокоментував інший відомий педагог Віктор Громовий:

Під прапором НУШ продовжують утверджуватись у суспільній свідомості ідеї «сніжинковості» (нічим тендітне дитятко не перевантажувати в школі та вдома).

А на Заході в цей час утверджується прямо протилежний підхід: «Ми можемо робити важкі речі» (‘we can do hard things’).

Авторкою цього крилатого вислу є американська письменниця Гленнон Дойл (Glennon Doyle).

Ну не може людина бути щасливою від того, що просто байдикує, а до неї ставляться як до неповносправної. Треба дітям надати можливість відчути смак перемоги, отримати задоволення від: я це зробив!

The post На Заході протилежний «сніжинковості» підхід: освітяни розкритикували НУШ first appeared on UA-IN.

Запис На Заході протилежний «сніжинковості» підхід: освітяни розкритикували НУШ спершу з'явиться на UA-IN.