Румунія стала першою країною ЄС, яка ратифікувала угоду про Асоціацію з Україною. Після Революції Гідності стосунки між обома країнами, здавалося б, вийшли на цілковито новий рівень. Та чи так це насправді? І що залишається за лаштунками?

Однією рукою тисне нам руку, а в іншій, за спиною, тримає ножа. Так можна описати політику Бухареста щодо України сьогодні. Тривожним сигналом про справжні наміри румунського уряду стала його реакція на реформу шкільної освіти в Україні. Київ зробив українську обов’язковою для учнів середніх та старших шкіл, з поступовим відходом від рідної мови національних меншин. Звісно ж, залишаються уроки, які викладаються румунською. А ще факультативи, культурні заклади – і все за кошт платників податків. Втім, Бухаресту цього замало. Румунія вирішила втрутитися у внутрішні справи Україні – мовляв, змінюйте закон, інакше діалогу не буде. А президент Румунії Клаус Йоханес скасував свій візит до Києва.

«Напруга з Румунією назрівали довгий період. Потрібен був лише привід, щоб ми побачили трансформацію цієї напруги у щось інше. Ми чуємо подібні заяви від болгар і поляків, але головна проблема – це все ж таки Румунія і Угорщина. В Румунії завжди було популярна оце імперська антиукраїнська тема. Це підтримували праворадикали. Там говорили про “Велику Румунію”. В Румунію на Україну дивляться не обов’язково з великою симпатією. Коли ми сильні – ці ідеї залишаються для маргінальних політичних сил. А зараз, коли Україна у війні, багато політичних сил підіймають голову і думають, чи не зявиться така політична ситуацію, коли можна буде втілити в життя ідею “Великої Румунії”, – розповідаюють експерти.

І ідея «Великої Румунії» належить не лише політичним маргіналам. Не так давно правоохорнці провели обшук в офісі румунської організації у Чернівцях. Її представники розповсюджували матеріали, які містили  заклики до порушення територіальної цілісності нашої держави. Представники цього товариства гучно святкували «100-річчя Великої Румунії». І надрукували цілий стос карт, де Буковина та прикарпатська Верховина позначені, як територія Румунії. А ще – поширювали літературу, що містила заклики до відновлення так званої історичної справедливості через анулювання чинних міжнародно-правових і міждержавних документів і “повернення” територій Північної Буковини, Північної Бессарабії і Південної Бессарабії до складу румунської держави.

Водночас, на Буковині та Прикарпатті активно поширюють румунські паспорти. Достатньо довести, що у вас є родичі, що жили на Буковині до 1940-го і ще «дрібниця» – скласти присягу на вірність Бухаресту. Київ не змовчав, та в МЗС Румунії не побачили нічого дивного.

“Що стосується подвійного громадянства, не існує жодних норм міжнародного права або певних практик, які не дозволяли б чи забороняли подвійне громадянство. Це право кожної держави – надавати просте єдине чи подвійне громадянство”, – сказав міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану.

Він також відмовився назвати кількість уже виданих громадянам України румунських паспортів, пославшись на норму румунського законодавства, яке забезпечує міжнародне право на захист особистих даних.

Навряд чи Румунія, член НАТО, атакує Україну з тилу. Принаймні, цього не дозволять зробити Вашингтон та Лондон. Втім, з південними сусідами слід бути обачними.

The post Румунія: союзник чи таємний ворог? first appeared on UA-IN.

Запис Румунія: союзник чи таємний ворог? спершу з'явиться на UA-IN.