Соціальні мережі вибухнули обговоренням, чи потрібно змушувати учнів прибирати в школі та навколо неї, чи законно це. Одні батьки вважають, що дітей змалечку потрібно до неї привчати. Інші переконані, що для прибирання в школі є техпрацівники.

Чи законно в школі змушувати дітей прибирати – у сюжеті Сніданку з 1+1.

“Приходить моя дитина в білій сорочці. Я дивлюся на цю сорочку, а на ній білого нічого немає”, – каже Наталія. Причина в тому, що двоє її шестикласників замість уроків у школ прибирали територію навколо неї.

Батьки про такий “виховний” процес дізналися вже постфактум. “В кожній школі є штат прибиральників, двірників тощ. Чому вони не виконують свою роботу, а діти повинні цю чорну роботу робити?”, – обурюється жінка.

Коли Наталя написала пост-обурення у соціальних Мережах, то дехто побачив у примусовому шкільному прибиранні дієвий метод виховання:

“Так і повинно бути. Вони зараз нічого не вміють і не бачать нічого, крім телефонів. Я свого часу також в школі ходила буряки сапати і нічого – жива. Свою дитину відправила”.
“А ми як ходили до школи, то і клумби пололи, і городину садили, і навіть сміття збирали. Руки і ноги на місці – не відвалилися”.
“Цікаво, а коли їх привчати до праці? Що вони у вас вміють робити, окрім як лише сидіти в інтернеті?”.
Що каже закон про таке шкільне прибирання? “Відбувається реальна експлуатація дітей – про це треба говорити прямою мовою. Це експлуатація дітей, коли дітей використовують як робочу силу для прибирання, для перенесення важких речей”, – коментує ситуацію- юрист громадської організації “Батьки-SOS” Роман Бондаренко.

За його словами, все, що не стосується освітнього процесу в школі, зась. “Це незаконно. Діти не можуть залучатися до будь-яких робіт, які не передбачені освітньою програмою”, – каже фахівець.

Виняток – це прибирання власного робочого місця. Все інше, саджання квітів, наприклад, і сапання клумби, можливі лише як факультатив.

Цей факультатив винятково добровільний та повинен відбуватися за обов’язково згодою батьків, каже освітній омбудсмен Сергій Горбачов. “Коли чую заклики про привчаня дітей до праці, то я запитую: до безкоштовної рабської праці чи добровільної праці на користь громади. Надзвичайно важливо розуміти, що наших дітей не можна привчати змалечку, мовляв, є робота, яку просто можна взяти і безкоштовно забрати. Будь-яка робота має бути оплачена, якщо це не є вільним вибором, якщо це не є волонтерством”, – пояснив він.

Якщо ваших дітей у школі примушують працювати віником, фахівці радять запитувати – на яких умовах. Варто запитати, чи є відповідний документ – наказ чи розпорядження. Крім того, із письмовою скаргою можна звернутися до органів управління освітою.

The post Експлуатація чи виховання: Мережа вибухнула обговоренням, чи законно діти прибирають у школі first appeared on UA-IN.

Запис Експлуатація чи виховання: Мережа вибухнула обговоренням, чи законно діти прибирають у школі спершу з'явиться на UA-IN.

«Державна підсумкова атестація (ДПА) – це підсумок роботи учня на певному рівні освіти. Проводиться після завершення 4, 9 та 11 класу. ДПА потрібна для розуміння, наскільки учні засвоїли те, що передбачено Державним стандартом та освітньою програмою. Нині під час ДПА учнів 4 та 9 класів оцінюють вчителі, які їх навчали.

У таких умовах складно розраховувати на неупереджене оцінювання за єдиними критеріями. Тому бачимо приклади, коли у школі може бути п’ятнадцять «медалістів» та жодного призера олімпіади. В ліцеї «Логос», який ми з колегами відкрили у Запоріжжі в 90-х, одного року понад половина серед сорока випускників були призерами обласних і національних олімпіад, кілька міжнародних. Але серед них тільки шестеро мали «золоті медалі», – зазначив Горбачов.

Сергій Горбачов акцентував на ідеї зміни підходу до атестації:

«Я вважаю, що ДПА для всіх школярів треба проводити так, як це робиться для учнів 11 класу – як зовнішнє незалежне оцінювання, але не обов’язково саме у форматі звичного ЗНО, коли випускники йдуть до пункту тестування і з ними працюють незнайомі вчителі. Можливий варіант, щоб завдання готувалися централізовано і були невідомі до ДПА, щоб діти виконували роботу у своїй школі зі своїм вчителем. Щоб більша частина робіт перевірялася у школі за єдиними критеріями, а менша частина (10-15%) – за випадковою вибіркою – незалежними експертами», – підсумував експерт.

The post В Україні хочуть по-новому проводити ДПА: деталі first appeared on UA-IN.

Запис В Україні хочуть по-новому проводити ДПА: деталі спершу з'явиться на UA-IN.