Про це повідомляє Урядовий портал.

Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет розповів, що частина батьків хоче повернутися до звичного формату навчання, а частина – турбується про те, як діти навчатимуться в умовах повітряної тривоги.

“Одні хочуть якнайшвидшого повернення дітей до традиційного навчання, взаємодії з вчителями та спілкування з однолітками, адже соціалізація – важливий елемент для розвитку. Інші батьки задоволені створеними умовами в захисних спорудах школи, однак їхні серця стискаються від думки, що вони не будуть поруч зі своєю дитиною в разі повітряної тривоги”, – підкреслив міністр.

Він додав, що всі діти повинні отримувати знання виключно в безпечних умовах. Шкарлет зазначив, що батьки зможуть самі вибрати формат навчання.

“Право вибору форми навчання буде за батьками. Адміністрація школи створити умови для очного та дистанційного навчання, а також вже працює над форматом змішаного навчання”, – пояснив міністр.

The post Як вчитимуться діти – онлайн чи офлайн? Шкарлет зробив важливу заяву first appeared on UA-IN.

Запис Як вчитимуться діти – онлайн чи офлайн? Шкарлет зробив важливу заяву спершу з'явиться на UA-IN.

Заклади освіти продовжують роботу у звичному режимі, освітній процес триває і жодних рішень про його призупинення немає.

Про це заявив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

“Наголошую, що заклади освіти, як і раніше, продовжують свою роботу у звичному режимі, освітній процес триває і ніяких рішень про його призупинення немає! Формат навчання в різних регіонах залежить винятково від рівня епіднебезпеки”, – написав він у Telegram.

За словами міністра, в соціальних мережах та засобах масової інформації останнім часом шириться “значна кількість повідомлень дезінформаційного змісту, що призводить до панічних настроїв у суспільстві”.

У зв’язку із цим очільник Міносвіти закликав кожного зберігати спокій та тверезо аналізувати все, що лунає сьогодні в інформаційному просторі України та за її межами.

Міністр закликав громадян довіряти інформації лише з офіційних джерел, зокрема каналам комунікації Генерального штабу Збройних сил України, Міністерства оборони, уряду та Офісу президента.

The post Заклади освіти продовжують свою роботу, рішень про її призупинення немає – Шкарлет first appeared on UA-IN.

Запис Заклади освіти продовжують свою роботу, рішень про її призупинення немає – Шкарлет спершу з'явиться на UA-IN.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет задекларував нову квартиру в Чернігові та мільйони на рахунках своєї матері.
Про це свідчить декларація за 2020 рік, подана очільником МОН в березні.

Згідно з декларацією, за 2020 рік Шкарлет отримав близько 940 тисяч гривень зарплатні. З них 483 тисячі – в «університеті «Чернігівська політехніка», ректором якого Шкарлет був до грудня 2020 року.

Ще 440 тисяч Шкарлет отримав від МОНу як зарплату. Як відомо, з 25 червня 2020 року він тимчасово виконував обов’язків міністра, а 17 грудня став повноцінним очільником відомства.

Ще 1,7 тисячі гривень МОН заплатило Шкарлету як гонорар або інші виплати. «Чернігівська політехніка» – ще 15 тисяч за тією ж статтею.

Крім цього, задекларовано 68 тисяч гривень пенсії та 200 гривень бонусів на банківській карті матері міністра Людмили.

Шкарлет задекларував дві квартири. Одна розташована в Чернігові, площа – 76,9 кв.м. Нею володіє Шкарлет, а мешкає його дочка Анна. Цю квартиру було отримано у власніть 18 грудня 2020 року. Вартість у декларації не відбито.

Також задекларовано квартиру матері міністра. Вона розташована в Києві, придбана в 2013 році, і міністр, згідно з декларацією, мешкає саме там. У минулій декларації це майно відбито не було.

Змін в цій категорії з червня минулого року не сталося. Шкарлет все ще володіє Toyota Land Cruiser 200 (2011) та Mitsubishi Pajero Wagon (2013).

У банку та готівкою, відповідно до декларації, Шкарлет зберігає 193 тисячі гривень та 50 тисяч доларів.

Значно більше грошей зберігає його мати. 18 тисяч гривень, 95 тисяч доларів, 65 тисяч євро. В гривневому еквіваленті ця сума майже дорівнює 4,8 млн гривень.

Зауважимо, що в декларації за 2020 рік Шкарлет не вказав дружину Тетяну Бобришеву-Шкарлет. В декларації, поданій Шкарлетом в червні (декларація кандидата на посаду міністра освіти та науки) Тетяна була зазначена.

Було задекларовано її зарплату (85 тисяч гривень), її авто (Ford Kuga), квартиру в Чернігові (76,9 кв.м.) та грошові активи (15 тисяч гривень та 32 тисячі доларів).

The post Квартира і мільйони на рахунках мами: що задекларував міністр освіти Шкарлет first appeared on UA-IN.

Запис Квартира і мільйони на рахунках мами: що задекларував міністр освіти Шкарлет спершу з'явиться на UA-IN.

«Стратегічні цілі, завдання і заходи Плану розроблені в розрізі пріоритетів державної політики у сфері освіти і науки, визначених Стратегічним планом діяльності Міністерства освіти і науки України до 2024 року, з урахуванням документів державної політики: указів Президента України, законів України, Програми діяльності Уряду та інших», – зазначив Сергій Шкарлет.

За підсумками 2020 року виконані наступні завдання:

створено умови для подолання черги до закладів дошкільної освіти та оновлено зміст дошкільної освіти;
оновлено зміст загальної середньої освіти й методики навчання, що відповідають потребам формування ключових компетентностей для життя;
вдосконалено систему ІРЦ та забезпечено заклади освіти допоміжними засобами для осіб з ООП;
створено безпечне, сучасне, комфортне, інклюзивне та мотивувальне для всіх учасників освітнього процесу середовище в закладах дошкільної та загальної середньої освіти;
розпочато вдосконалення мережі закладів професійної освіти відповідно до потреб регіональних ринків праці;
розширено доступ вступників, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, до українських закладів вищої освіти;
створено умови для інтеграції до європейського та світового дослідницького просторів українських вчених.
«Працюємо над завданнями, які виникли через виклики, спричинені пандемією COVID-19», – підкреслив Міністр.

Серед завдань МОН, над якими триває робота:

схвалення Концепції розвитку дошкільної освіти та проведення оцінки якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за методикою ECERS-3;
впровадження реформи НУШ на рівні базової середньої освіти та розбудова старшої профільної школи;
забезпечення відповідності змісту та якості професійної (професійно-технічної) освіти потребам ринку праці;
затвердження та впровадження Стратегії розвитку вищої освіти на 2021–2031 рр. та розроблення законопроєкту «Про освіту дорослих»;
розроблення та внесення на розгляд Уряду проєктів законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва України з ЄС та США.
Нормативно-правові акти, які розроблені МОН у 2020 році та ухвалені на засіданнях Уряду:

постанови Кабінету Міністрів України – 60;
розпорядження Кабінету Міністрів України – 33;
проєкти указів Президента України – 4;
проєкти законів України – 2.
«Серед цілей на 2021 рік – забезпечення доступу дітей до якісної освіти, зокрема дітей з особливими освітніми потребами; удосконалення системи дошкільної освіти; забезпечення наступності й послідовності між дошкільною та загальною середньою ланками освіти; упровадження реформи «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти; розвиток всіх закладів освіти», – повідомив Міністр.

Цілі на 2021 рік:

сформувати нові підходи до забезпечення дошкільної освіти та розвитку в Україні;
удосконалити систему позашкільної освіти в умовах децентралізації;
продовжити реформу «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти;
затвердити Національну стратегію розвитку інклюзивної освіти на 2021–2031 рр.;
затвердити Стратегію розвитку професійної освіти на період до 2023 р.;
затвердити та впровадити Стратегію розвитку вищої освіти на 2021–2031 рр.;
визначити основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
забезпечити інтеграцію ЗВО та НУ з промисловістю;
затвердити Концепцію цифрової трансформації освіти і науки України;
приєднатися до процесів створення та розбудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC).
Після завершення доповіді Сергій Шкарлет зазначив, що видатки на 2021 рік, передбачені бюджетом, на 26,6 млрд грн більше, ніж у 2020 році. Загальний обсяг освітньої субвенції на 2021 рік становить 103,7 млрд грн, що на 20,1 млрд грн більше, ніж минулого року. Інші державні видатки на освіту і науку на 2021 рік – 35,8 млрд грн (на 6,5 млрд грн більше, ніж торік).

The post Результати 2020 року та цілі на 2021 рік: Шкарлет презентував звіт МОН first appeared on UA-IN.

Запис Результати 2020 року та цілі на 2021 рік: Шкарлет презентував звіт МОН спершу з'явиться на UA-IN.

Тимчасово виконуючий обов’язки міністра освіти Сергій Шкарлет заявив, що заява Міністерства цифрової трансформації про те, що досі понад 6000 шкіл не мають нормального підключення до інтернету – не правда. За його словами на сьогодні, за результатами аудиту, лише 74 школи не забезпечені засобами інтернет-зв’язку. Про це він сказав у інтерв’ю Mind.

«– Тобто заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, який 31 серпня озвучив цю інформацію ЗМІ, подає хибні дані?

– Це ви спитаєте в нього. Я ж заявляю: лише 74 школи зараз не підключено до інтернету. На початок 2020 року їх було близько 750, на початок літа – 600, у липні-серпні – 254. Тому не все так погано. А багато говорити й «розганяти зраду», можна легко. Якщо ж йдеться про понад 6000 шкіл, що не мають надшвидкісного інтернету, то й в мене його немає… У мене навіть ні планшета, ні ноутбука немає. Мені вистачає телефона», – відповів Шкарлет на питання Mind.

Натомість Олександр Шелест, заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку інфраструктури у відповідь нагадав, що 18 серпня був підписаний спільний лист від Мінцифри та МОН до керівників обласних державних адміністрацій щодо підключення шкіл до інтернету. І перед підписанням і в.о. Міністра освіти Сергій Шкарлет (чий підпис стоїть під листом), і його команда були ознайомлені з усіма цифрами, дослідженнями, розрахунками Мінцифри.

Саме у цьому листі було визначено понад 2 000 шкіл, які потребують підключення до інтернету першочергово. Джерелом фінансування підключення у цьому листі рекомендується використовувати освітні субвенції у місцевих бюджетах.

Мінцифри стверджує що у населених пунктах, де розташовані ці школи немає жодного оптичного провайдера і швидкісний інтернет не доступний як в школі, так і межах населеного пункту для місцевого населення.
Шелест пояснив таку різницю між інформацією міністерств тим, що вони по-різному визначають наявність підключення: наразі МОН отримує звітність від управлінь освіти у такому форматі що, наприклад, радоінтернет зі швидкістю до 10 Мбіт/сек за застарілою технологією CDMA, 3G або іноді навіть EDGE, фіксований інтернет xDSL вважаються наявністю підключення у школі.

«Ми наголошуємо: такі низькошвидкісні технології ніяк не можуть забезпечити повноцінну роботу з контентом для учнів та вчителів! Наразі тільки підключення школи до оптичного фіксованого інтернету може забезпечити: відеонавчання, особливо з декількох пристроїв, інтерактивне навчання, відеоконференції», – підкреслив Олександр Шелест у коментарі Mind.

Також у Мінцифри пояснюють, що для ефективного дистанційного навчання недостатньо наявності тільки мобільного інтернету 3G або 4G, бо якісна робота цих технологій тісно пов’язана з наявністю оптоволоконних мереж у населеному пункті. Адже лише за підключення базових станцій до волоконно-оптичних мереж оператори можуть забезпечити високі швидкості передачі даних. Якщо цього немає, то при збільшенні кількості абонентів, що користуються 4G одночасно, швидкість мобільного інтернету буде зменшуватись.

«Часто деякі інтернет-користувачі стверджують, що вони користуються виключно мобільним інтернетом і якість такого інтернету їх задовольняє. Дійсно, таких випадків багато і перш за все, такий зворотній зв’язок ми отримуємо від тих користувачів, які проживають в локаціях, де є покриття волоконно-оптичними мережами. Якщо в селі є покриття і мобільного і оптичного інтернету, то споживання трафіку користувачами рівномірне та збалансоване та не призводить до надмірного завантаження базових станцій мобільних операторів. Мобільний інтернет тому й називається мобільним, що його призначення – користування у русі, на вулиці – там де відсутній фіксований інтернет. Отже, вдома, на роботі, в навчальному закладі – фіксований інтернет і вайфай, на вулиці – мобільний інтернет, бажано 4G», – додав урядовець.

Також Шелест додав, що підключення до оптики школи дає можливість усім бажаючим мешканцям населеного пункту отримати швидкісний фіксований інтернет за помірною ціною. Жодна радіотехнологія такого не дозволяє. Наприклад, WiMax для користувачів зазвичай надається зі швидкість до 5 Мбіт/с, іноді для юридичних осіб (в тому числі і школам) швидкість збільшують до 30 Мбіт/с.

«Але якість роботи цієї технології значно гірша від традиційного оптичного підключення та дуже залежить від погодних умов, а підключення до неї занадто дороге – близько 100 євро. Чи можуть собі дозволити це собі мешканці невеличкого селища у віддаленому регіоні країни?!», – сказав заступник міністра цифрової трансформації.

Нагадаємо: Мінцифри разом із Міносвіти направило місцевим адміністраціям лист про необхідність термінового підключення до інтернету 2 000 шкіл коштом фінансування з освітньої субвенції.

«На сьогодні в Україні понад 6 000 шкіл не має оптичного підключення до інтернету, яке необхідно для повноцінного використання можливостей дистанційного навчання. Спільними зусиллями спільно з Міністерством освіти і науки, а також з місцевими адміністраціями ми визначили перелік з 2 000 шкіл, які потребують першочергового підключення», – підкреслив Шелест.

The post Мінцифри спростувало слова Шкарлета про доступність інтернету у школах first appeared on UA-IN.

Запис Мінцифри спростувало слова Шкарлета про доступність інтернету у школах спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство освіти та науки розглядає три можливих сценарії початку навчального року, сказав виконувач обов’язків міністра Сергій Шкарлет. Про це повідомляється на сайті Міністерства освіти і науки України.

«В.о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет у межах робочого візиту до Чернігівської області зустрівся з керівництвом обласної адміністрації, керівниками закладів загальної середньої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Під час зустрічі він розповів про три можливі сценарії початку нового навчального року», – йдеться в повідомленні пресслужби міністерства.

За словами Шкарлета, навчальний рік для більшості учнів розпочнеться традиційно: діти підуть до школи 1 вересня.

«Спільно з МОЗ ми здійснюємо моніторинг епідеміологічної ситуації у кожному регіоні та розробляємо можливі сценарії. Найближчим часом будуть впроваджені відповідні алгоритми, про що МОН надасть докладні роз’яснення. Також не виключено, що навчальний процес може відбуватись у змішаній формі», – зазначив він.

В.о. міністра повідомив, що навчальний рік в Україні розпочнеться відповідно до одного з трьох сценаріїв, а рішення про обрання сценарію, за яким відбуватиметься навчання, визначатимуть регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні.

Зокрема, перший варіант – низький рівень захворюваності, відвідування навчальних закладів дозволено у звичайному режимі; другий – високий рівень захворюваності, освітній процес забезпечується дистанційно; третій (найбільш імовірний) – середній рівень захворюваності, освітній процес забезпечується і дистанційно, і в навчальних закладах із дотриманням правил дистанціювання і гігієни.

The post Міносвіти розглядає три сценарії початку навчального року – Шкарлет first appeared on UA-IN.

Запис Міносвіти розглядає три сценарії початку навчального року – Шкарлет спершу з'явиться на UA-IN.

Про це він повідомив у інтерв’ю LB.ua.

“Я завжди кажу так: от є певна думка, дискусія, давайте подумаємо про цю ситуацію. Стосовно ЗНО по заочному навчанню. От уявіть, людина працює, має фахові навички і їй треба формально підтвердити свої знання, отримати внормовану державою корочку. Ця людина закінчила навчальний заклад років 20 тому, і хоче навчатись на заочному, за профілем, без відриву від роботи і не на бюджеті. Чому їй не дати шанс? Із забороною у майбутньому переводитися на денну форму навчання або отримувати бюджетне фінансування. І на дипломі ззаду або в додатку написати, що людина закінчила заочну форму навчання. Єдиний аргумент проти: ми видаємо один диплом. Це можна виправити. У Радянському Союзі завжди показували, що людина закінчила заочну форму, і нічого такого. Ну, яка різниця?”, – сказав в. о. міністра.

Нагадаємо, що Міністерство освіти очолив ексрегіонал.

The post “Так було в СРСР і нічого такого. Яка різниця?”: новий керівник МОН, який підтримував Януковича, зробив скандальну заяву first appeared on UA-IN.

Запис “Так було в СРСР і нічого такого. Яка різниця?”: новий керівник МОН, який підтримував Януковича, зробив скандальну заяву спершу з'явиться на UA-IN.