В Україні ВЛК відіграє важливу роль у процесі визначення придатності громадян до військової служби, а також у вирішенні питань, що стосуються медико-соціальної реабілітації.

Однак, попри важливість цієї процедури, рішення ВЛК можуть бути скасовані з різних причин. Це може відбуватися як через прості формальні помилки, так і внаслідок більш серйозних факторів, таких як розслідування щодо членів комісії або зміни до законодавчих актів.

Докладніше про те, що в Україні масово скасовують рішення ВЛК, повідомляє “Стіна”, посилаючись на 24 Канал.

Причини скасування рішення ВЛК
Скасування рішень ВЛК може відбуватися з низки причин, які можуть змінюватись від адміністративних недоліків до складних юридичних і корупційних ситуацій.

1. Формальні помилки в оформленні документів
Однією з основних причин, через які рішення ВЛК може бути скасовано, є формальні помилки у документації. Це може включати, наприклад, недоліки при заповненні медичних форм, коли лікар не поставив необхідний підпис або заповнив певний рядок.

Навіть якщо ця помилка не вплинула на основний діагноз або висновок, вона може бути підставою для перегляду рішення. У таких випадках комісія зобов’язана уважно стежити за правильністю оформлення всіх медичних документів, адже інакше навіть законно винесені рішення можуть бути оскаржені та скасовані.

2. Розслідування щодо членів ВЛК
Ще однією серйозною причиною для скасування рішень ВЛК можуть стати кримінальні розслідування щодо членів комісії. Наприклад, якщо з’ясовується, що деякі члени ВЛК підозрюються в корупції, такому як видача медичних довідок за хабарі, всі їх рішення можуть бути переглянуті.

Важливо зазначити, що такі розслідування можуть торкнутися як центральних, так і регіональних комісій, і це може призвести до скасування всіх постанов, які були прийняті ними, навіть якщо частина з них була законною. Це наголошує на важливості чистоти та прозорості роботи ВЛК, оскільки будь-які порушення можуть суттєво вплинути на довіру до інституту та підірвати його авторитет.

3. Зміни у нормативних актах
Іншою важливою причиною, через яку рішення ВЛК може бути скасовано, є зміни в нормативно-правових актах, що регулюють порядок визначення придатності до військової служби. Наприклад, оновлення у «Розписі хвороб» — додатки до наказу № 402, який визначає, які захворювання чи стан здоров’я вважаються перешкодою для служби в армії, можуть значно змінити критерії оцінки стану здоров’я громадян.

Якщо після таких змін з’ясовується, що діагноз чи висновок, винесений раніше, більше не відповідає новим стандартам, рішення комісії може бути переглянуте. Такі зміни в законодавстві можуть стосуватися не лише медичних показників, а й інших аспектів, пов’язаних зі службою, що також є підставою для скасування рішень.

4. Можливість подання скарг та заяв
Крім того, військовослужбовці, призовники та інші зацікавлені особи мають право подати скаргу, заяву чи пропозицію щодо роботи ВЛК. Ці звернення можуть стосуватися як помилок у процесі медичного огляду, і порушень прав громадян.

Важливо, що правила подання та розгляду таких звернень чітко регулюються законодавством України. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а також Інструкції про порядок розгляду звернень у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, кожен громадянин може звернутися зі скаргою чи пропозицією, та його запит буде розглянуто у встановлений термін.

Це надає громадянам додатковий механізм захисту своїх прав та інтересів у процесі проходження військової служби.

Таким чином, рішення ВЛК може бути скасовано з різних причин, включаючи формальні помилки, розслідування щодо корупції та зміни до законодавчих актів.

Ці обставини наголошують на важливості точності, прозорості та законності роботи ВЛК, а також надають громадянам механізми для захисту своїх прав та інтересів у процесі проходження військової служби.

The post Скасування мобілізації: чому рішення ВЛК скасовують – перелік причин first appeared on UA-IN.

Запис Скасування мобілізації: чому рішення ВЛК скасовують – перелік причин спершу з'явиться на UA-IN.

У багатьох закладах освіти в Україні запроваджують карантинні обмеження. Учнів та студентів переводять на дистанційний формат навчання, що вплине на канікули. Причина – різке зростання захворюваності на ГРВІ та грип, пише 24 канал.

Батьків та учнів при цьому турбує питання, чи не вплинуть ці карантинні обмеження на період канікул у школі. У Міністерстві освіти і науки України уточнили, що рішення про те, чи скасовувати або зміщувати дати канікул, зокрема через карантинні обмеження, ухвалюють на місцях.

“Рішення щодо структури навчального року ухвалює школа”, – нагадали у відомстві.

Загалом Міністерство освіти і науки України дозволило їм погоджувати структуру і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу та весняних канікул.

До слова, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський зазначав, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і відповідальний за його освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. Саме він ухвалює рішення щодо запровадження карантину, враховуючи епідемічну ситуацію в колективі.

“Керівники шкіл самі вибиратимуть, чи перевести учнів на дистанційне навчання, чи призупинити освітній процес в окремих класах”, – уточнив Мондриївський.

The post Скасування весняних канікул: усіх батьків вже попередили, до чого готувати дітей та чому так first appeared on UA-IN.

Запис Скасування весняних канікул: усіх батьків вже попередили, до чого готувати дітей та чому так спершу з'явиться на UA-IN.

В яких випадках так може статися, роз’яснив керівник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ Збройних Сил України Роман Горбач.

Виявляється, такі випадки мають місце, якщо повістка була вручена чоловікові, що має бронь або відстрочку від мобілізації.

Зараз, під час дії воєнного стану, усі військовозобов’язані чоловіки мають носити при собі військові документи, що засвідчують їхній статус. На тих, хто має бронь або відстрочку від мобілізації, це правило також поширюється. Вони мусять завжди мати при собі документ, який підтверджує їхнє право на відстрочку.

“І при їхньому пред’явленні вручення повістки не буде”, – каже Горбач.

Однак не всі чоловіки дотримуються цих вимог, у тому числі й ті, що мають бронь. Через це їх можуть зупинити працівники ТЦК і видати їм повістку або й відразу відвезти на проходження медкомісії.

“У такому разі, якщо повістка вже отримана, військовозобов’язаний має з’явитись за цією повісткою в обумовлений час, але обов’язково з документами, які підтверджують, що він заброньований або має право на відстрочку. У цьому випадку повістку, яка йому була видана, скасують”, – додав Горбач.

The post Українським чоловікам почали скасовувати вже видані повістки: що відбувається? first appeared on UA-IN.

Запис Українським чоловікам почали скасовувати вже видані повістки: що відбувається? спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомляє Опендатабот.

На початок жовтня за допомогою пошуковика по судовому реєстру знайдено щонайменш 314 справ щодо скасування штрафів від ТЦК. Цей період охоплює останні п’ять місяців – від моменту набуття чинності нових норм щодо порушення правил військового обліку.

Схожих справ щомісяця стає дедалі більше: якщо у червні їх було лише 10, то у вересні кількість звернень досягла 148. Від початку жовтня суди вже розглянули 34 справи.

Опендатабот вибірково проаналізував справи щодо скасування штрафів і у більшості випадків суди стають на бік позивачів та скасовують штрафи.

Три основні причини скасування штрафів від ТЦК:

недотримання працівниками ТЦК процедури накладення штрафу;
відсутність переконливих доказів вчинення порушень громадянами;
штрафи накладаються за період, коли нові норми ще не набули чинності, що є підставою для їхнього скасування.

The post Суди скасовують штрафи від ТЦК: основні причини first appeared on UA-IN.

Запис Суди скасовують штрафи від ТЦК: основні причини спершу з'явиться на UA-IN.

Цьогорічні шестикласники НУШ у 2027 році мають піти в 10 клас із новими програмами, підручниками, а деякі класи – навіть у нові приміщення. Але через те, що держстандарт старшої профільної школи, навчальні програми та плани ще не презентували, деякі громади не починали реорганізацію своєї шкільної мережі. Що каже про реформу старшої школи оновлене МОН, які типи ліцеїв можуть бути в старшій школі і які міфи заважають впроваджувати реформу, читайте далі.

МОН прогнозує, що старша школа сформується до 2030 – 40 років
Заступник очільника Міносвіти Андрій Сташків розповів, що держстандарт старшої профільної школи уже розробили. Але перш ніж його презентувати на широкий загал, планують його обговорити з експертами. Опісля готуватимуть концепцію реформи старшої школи.

Якщо реформа старшої школи має стартувати у 2027 році, то, за прогнозами заступника міністра освіти і науки Дмитра Завгороднього, до 2025 року треба визначити “правила гри”. Тобто виконати всю домашню роботу на місцях, аби чітко розуміти, який заклад і з яким статусом працюватиме, які вчителі в ньому викладатимуть, за якими профілями тощо.

На думку Андрія Сташківа, так само у 2025 році доцільно почати пілот старшої школи. Ідею також ще обговорюватимуть.

Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову,
– уточнив Сташків.

Завгородній при цьому передбачає, що навіть після 2027 року, до якого всі школи мають визначитися зі своїми новими статусами, певним закладам освіти знадобиться перехідний період. МОН планує підготувати для них альтернативні варіанти реорганізації, оскільки одного механізму, який підійде всім закладам освіти, буде недостатньо.

Нам треба врахувати чимало чинників. Передусім на реорганізацію шкільної мережі впливає демографічна ситуація, адже через 5 – 10 років учнів буде менше, ніж зараз, через скорочення населення України, яке почалося ще до повномасштабної війни. Також впливає міграція населення через війну, а це дуже важливо для планування на рівні громади, області та МОН. Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій,
– розповів Завгородній.

Тобто потреби шкільної мережі у 2030 році та у 2040 роках будуть різні, прогнозує він. Тому для кожної окремої ситуації шукатимуть винятки.

Що уже готове для реорганізації старшої школи
Наразі для реформи старшої школи готові 5 положень про ліцеї, які Кабмін затверджував із 2019 року.

Положення про науковий ліцей визначає, що:

заклад освіти провадить освітню діяльність, спрямовану на залучення та підготовку учнівської молоді до наукової й науково-технічної діяльності;
є юридичною особою та діє на підставі власних установчих документів;
може утворюватися закладом вищої освіти;
забезпечує здобуття базової середньої освіти або повної загальної середньої освіти (тобто початкової школи в його складі немає).
Для реорганізації спортивних ліцеїв у Кабміні ухвалили постанову, відповідно до якої спортивний ліцей – це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти спортивного профілю одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях.

Положення про мистецький ліцей визначає, що:

це заклад спеціалізованої мистецької освіти, який забезпечує здобуття початкової й профільної мистецької освіти одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях;
може бути музичним, художнім або хореографічним (класичного балету);
навчання в мистецькому ліцеї складається з двох компонентів: загальноосвітнього та спеціалізованого мистецького.
Відповідно до положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей:

це заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти військового профілю для осіб з 13 років одночасно зі здобуттям базової та/або профільної середньої освіти;
до складу ліцею може входити філія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти.
Положення про ліцей передбачає, що в цих закладах середньої освіти учні зможуть вчитися за профілями. І це якраз новація реформи старшої школи. Бо, приміром, мистецькі, військові чи спортивні заклади освіти працювали й раніше, але мали статус спеціалізованих шкіл, який тепер замінюється на ліцей певного виду.

У Законі України “Про освіту” мовиться про два напрями профільної середньої освіти, за якими можуть працювати ліцеї:

академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;
професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Як впроваджують реформу у Києві
У деяких громадах реорганізацію шкільної мережі почали ще у 2018 році після закріплення реформи НУШ у законі “Про освіту”. Так, у Києві впродовж двох років аналізували шкільну мережу кожного району міста. На початку 2021 року Департамент освіти і науки КМДА підготував проєкт програми “Перспективний план мережі закладів середньої освіти міста Києва до 1 вересня 2024 року”. Станом на травень 2023 року змінили типи та найменування 60 шкіл Києва (із 580). Щороку програму переглядають та змінюють, враховуючи законодавчі зміни. Зокрема, закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”. Його ухвалили у липні 2021 року, тобто після затвердження програми. Він відтермінував реформу старшої школи з 2024 року до 2027.

Що ще змінилося після ухвалення згаданого закону:

концепція НУШ передбачала: аби забезпечувати профільність, ліцей має мати мінімум 4 класи на паралелі, у кожному не менше ніж 25 учнів (ці засади закріплені й у Законі “Про повну загальну середню освіту”), а за законом 2021 року дозволяється не менше двох класів за трьома профілями, про мінімальну кількість учнів не йдеться;
початкова школа мала функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії, гімназія та ліцей як окремі юридичні особи (без початкової школи у своєму складі), натомість закон передбачає, що ліцей може бути окремою юридичною особою, у якому може бути навчання на початковому та базовому рівнях, тобто в ліцеї можуть вчитися учні з 1 по 11 (12) клас;
також закон виключив норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв у містах та громадах із населенням менше ніж 50 тисяч осіб (така норма передбачала, що старшу школу утримує потужна громада, яка дійсно зможе забезпечити заклад освіти необхідною матеріально-технічною базою, лабораторіями, за потреби – гуртожитками).

На Львівщині також впроваджують реформу старшої школи
Крім столиці, за реформу старшої школи на місцях активно взялися й інші громади. Один із першопрохідців – Червоноград на Львівщині.

За рішенням міської ради у 2018 році з 11 шкіл Червонограда одна стала ліцеєм, а решта 10 – гімназіями. Андрій Залівський, міський голова, пригадує, що на таке рішення батьки відреагували опором та критикою. Як показав досвід, найскладніше було з директорами та вчителями. Вони вважали, що зміна статусу закладу погіршить його імідж на рівні міста – школа не буде користуватися авторитетом та буде втрачати свій контингент.

Наталія Запісоцька, директорка Червоноградського ліцею, каже, що на той час школа вже мала статус гімназії, тобто не мала у своїй структурі початкової ланки. Тому створення ліцею на її базі було найменш “безболісним”. Тепер колектив намагаємося підсилювати: залучають вчителів з інших шкіл.

З 2020 року до ліцею не набирають п’яті класи, тобто поетапно виводять середню ланку. Після 1 вересня 2024 року в ліцеї будуть лише 10 та 11 (12) класи.

Цього року в ліцеї випустили 13 одинадцятих класів, які вчилися за профілями:

математика;
англійська мова;
українська мова;
хімія та біологія;
історія і правознавство.
Учні, які перейшли в 11 класи, матимуть ще один профіль – інформатику. Профілі формують за заявками батьків та за бажаннями дітей. Також впровадили два інтегровані курси: “Природничі науки” та “Історію України й світ”. Зараз у ліцеї вчиться понад 800 учнів. Частина з них приїжджає із сусідніх сіл орієнтовно за 20 кілометрів від ліцею. Шкільного автобуса немає.

Також у ліцеї чекають на завершення роботи над реформою старшої школи та чітке бачення МОН, як їм рухатися далі.

Які стереотипи гальмують реформу старшої школи
У Центрі спільних дій підготували невелику добірку популярних міфів щодо реформи старшої школи, які поширені в суспільстві.

Міф 1. Реформу освіти зараз немає сенсу продовжувати, бо після війни її згорнуть.
Насправді реформа почалася ще у 2017 році. Спочатку йшлося про зміни в початковій школі, у яку прийшла концепція НУШ із ранковими колами, інтегрованими уроками, навчанням у форматі гри, формувальним оцінюванням тощо. Тож реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому і яка закріплена законодавством.

Міф 2. Реформу проводять, щоби позакривати школи.
Це не так. Батьків та вчителів лякає й ображає формулювання “понизити ступінь школи”, хоча насправді йдеться про те, щоби кожна дитина громади здобула доступну та якісну шкільну освіту. У старшій профільній школі учні матимуть кращу освіту, щоб згодом легко вступити до бажаного університету. Саме громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно й де їх краще розташувати.

Міф 3. Реформа вигідна лише обласним центрам і столиці.
Навпаки завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітям кращу шкільну освіту та успішно конкурувати з великими містами. Один із прикладів – Славутська громада на Хмельниччині, де для старшокласників працює академічний ліцей, який має 7 профілів. Досвід Славути зараз вивчають інші регіони.

Міф 4. Влада ухвалить вигідні для себе рішення, а людей ніхто не питатиме.
Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, вчителів та дітей. Адже реформа передусім має задовольнити їхні потреби. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації й обговорення.

Експерти при цьому кажуть: деякі громади намагаються відтягнути реформу максимально до 1 вересня 2027 року. Звісно, ніхто не зобов’язує розпочати профільне навчання сьогодні, але чим раніше це почати, тим менше проблем буде в майбутньому.

The post Реформа старшої школи в Україні: чого бояться батькам, які заклади освіти вчитимуть тільки з 1 до 4 класу або з 5 до 9 класу first appeared on UA-IN.

Запис Реформа старшої школи в Україні: чого бояться батькам, які заклади освіти вчитимуть тільки з 1 до 4 класу або з 5 до 9 класу спершу з'явиться на UA-IN.

За даними сайту українського парламенту, за ухвалення проекту закону №7418 проголосували 248 народних обранців. Закон №7418 тепер має підписати президент Володимир Зеленський. Після опублікування в державних ЗМІ він набуде чинності.

Таким чином, з 1 липня 2022 року українцям за розмитнення автомобілів на іноземних номерах знову доведеться сплачувати мита, акциз та ПДВ. Щоправда, безкоштовне розмитнення, мабуть, залишиться для автомобілів деяких типів, призначених для ЗСУ.

Нагадаємо, безкоштовне розмитнення в Україні запровадили на початку квітня. Ця пільга мала полегшити українцям купівлю автомобілів під час війни, оскільки багато хто втратив транспортні засоби внаслідок злочинних дій російських окупантів. За два місяці в Україну ввезли та безкоштовно легалізували понад 160 000 євроблях на загальну суму понад 17 млрд гривень.

Кабмін був дуже незадоволений, що ці мільярди гривень не потрапили до державної скарбниці. Тому він і запропонував скасувати безкоштовне розмитнення.

The post Верховна Рада скасувала безкоштовне розмитнення євроблях в Україні first appeared on UA-IN.

Запис Верховна Рада скасувала безкоштовне розмитнення євроблях в Україні спершу з'явиться на UA-IN.

Ця інформація взята з законопроекту №7190 від 22 березня 2022 рок

Нова норма поширюється на 2021 рік (за нього ж потрібно було заплатити до 1 липня 2022 року), а також на поточний 2022 рік. Тобто, до 1 липня 2023 року. Виходить українці звільнені від його сплати на цілих два роки.

Як пояснив ТСН експерт аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Тарас Рябченко, українці фактично можуть не платити за житло, що зруйнувалося в період воєнного стану.

Крім житлової нерухомості, можна тепер не платити податок також на комерційні та інші приміщення.

Експерт вважає, що завдяки таким податковим послабленням хоч і скоротиться надходження до бюджету, але також це допоможе стимулювати повернення українського бізнесу до роботи і підтримку економіки країни саме тоді, коли цього потрібно найбільше.

Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року була підвищена ставка податку на нерухомість. Вона мала становити 97,50 грн. за 1 квадратний метр оподатковуваної бази.

The post Українців під час війни звільнили від ще одного податку: за що можна не платити first appeared on UA-IN.

Запис Українців під час війни звільнили від ще одного податку: за що можна не платити спершу з'явиться на UA-IN.

Це ті українці, які виїхали за кордон, а також люди похилого віку. Також мобільний оператор виділив 5 млн гривень на забезпечення роботи 37 геріатричних пансіонатів та територіальних центрів надання соціальної допомоги, де зараз перебуває близько 3 000 осіб похилого віку.
З початку війни Київстар забезпечив клієнтів безкоштовними послугами зв’язку, достроково виплативши понад 1 мільярд гривень податку на прибуток, та перерахувавши 20 мільйонів гривень на гуманітарну допомогу ЗСУ, лікарням та літнім людям.
На гроші, виділені компанією, волонтери закуповують необхідні продукти харчування, воду, ліки, засоби гігієни, а також сухі пайки для перебування людей похилого віку в бомбосховищах.

Серед усіх тарифів Київстар найдешевшим залишається тариф “Дзвінки для батьків” за 75 грн. Як зазначають у компанії, перейти на цей тариф можуть лише абоненти віком від 60 років та люди з інвалідністю I–III групи. За місячну плату абонентам надається 100 МБ мобільного інтернету, безлімітні дзвінки у мережі Київстар та 50 SMS по Україні.

The post Київстар скасував плату за послуги для деяких категорій абонентів до кінця війни first appeared on UA-IN.

Запис Київстар скасував плату за послуги для деяких категорій абонентів до кінця війни спершу з'явиться на UA-IN.

Відповідний законопроект №7132 щодо скасування підсумкових і вступних випробувань випускників шкіл вже розроблений і поданий на розгляд до Верховної Ради. Про це інформує у своєму Telegram-каналі Центр протидії дезінформації, посилаючись на повідомлення від міністра освіти і науки Сергія Шкарлета.

За словами очільника Міносвіти, цей законопроект став підсумком спільної праці Міносвіти, парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, а також пересічних освітян і батьків. Усі вони зійшлися на думці, що цьогоріч, через виняткові обставини, слід змінити алгоритм вступних випробувань для випускників шкіл. Водночас Сергій Шкарлет наголошує на тому, що таке втручання у процес вступу має бути одноразовим.

“Пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг в 2022 році виключно!”, – пише Шкарлет у своєму Telegram.

Міністр освіти розповідає, що таке рішення далося творцям законопроекту непросто, однак на тлі того, що сьогодні відбувається в Україні, воно є необхідним. Адже багатьом школярам разом із батьками довелось покинути рідні домівки та навчання у школах, аби втекти подалі від війни. Та й інші діти, які живуть на неокупованій території, також щодня наражаються на стрес. Війна зачепила кожну українську сім’ю.

“Наше головне завдання знизити рівень будь-яких стресів для дітей. Вони проживають непростий період сьогодні, і ми маємо докласти всіх зусиль, щоби цей період хоча б якось пом’якшити”, – наголошує міністр.

Крім того, в Міносвіти усвідомлюють, що багато українських дітей виїхали з батьками за кордон. І дехто з них очевидно пробуватиме вступати до європейських навчальних закладів. Тим більше, що в деяких країнах юним українцям обіцяють преференції при вступі до тамтешніх вишів.

Водночас, одне з головних завдань України сьогодні – не лише перемогти ворога, але й зберегти потенціал країни, молодь, яка є майбутнім нашої держави. Отже, Міносвіти пішло на такі безпрецедентні кроки ще й задля того, аби заохотити молодь повертатися в Україну і здобувати освіту у вітчизняних вишах.

“Скасування ЗНО сьогодні необхідне для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час”, – резюмує очільник Міносвіти.

The post В Україні цьогоріч не буде вступних іспитів до вишів: скасують і ЗНО, і ДПА first appeared on UA-IN.

Запис В Україні цьогоріч не буде вступних іспитів до вишів: скасують і ЗНО, і ДПА спершу з'явиться на UA-IN.

ЗНО, ДПА, єдиний вступний іспит (ЄВІ) та єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) у 2022 році скасовані.

Про це повідомив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

“Таке рішення є непростим, але необхідним. Адже наше головне завдання – знизити рівень будь-яких стресів для дітей. Вони проживають непростий період сьогодні, ми маємо докласти всіх зусиль, щоб цей період хоча б якось пом’якшити”, – цитує голову МОН Центр протидії дезінформації.

Сергій Шкарлет зазначив, що скасування ЗНО є необхідним для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час.

Більшість студентів завершатиме навчальний рік дистанційно. Тимчасово переміщені особи (школярі) мають завершити навчальний рік у тій школі, до якої належать за тимчасовим місцеперебуванням. Навчання відбувається дистанційно в Zoom.

The post ЗНО, ДПА, ЄВІ та ЄФВВ у 2022 році скасували через війну – заява Міносвіти first appeared on UA-IN.

Запис ЗНО, ДПА, ЄВІ та ЄФВВ у 2022 році скасували через війну – заява Міносвіти спершу з'явиться на UA-IN.