Голова постійної комісії освіти і науки Львівської міської ради Вікторія Христенко в інтерв’ю виданню Твоє місто висловилася про тривалість канікул та автономність шкіл.

Я завжди відстоювала зміну літніх канікул.

Тримісячні канікули – це неправильно, це радянський рудимент.

Такі канікули залишилися тільки в Україні, росії та Білорусі, навіть країни Балтії не мають таких довгих канікул, що вже казати про Європу, Америку.

За словами освітянки, тривалі канікул – шкідливі для дітей.

За три місяці вони все забувають, засвоєний в кінці попереднього навчального року матеріал доводиться повторювати весь вересень і половину жовтня.

Діти втрачають не тільки гардскіли, а й софтскіли. Їм не вистачає командності, соціалізації, спілкування в шкільній спільноті.

Вважаю, що літні канікули мають тривати шість, максимум вісім тижнів.

На думку львівської депутатки, цього абсолютно достатньо. Решту часу діти мають перебувати в межах школи.

Я не кажу, що це має бути жорсткий навчальний процес.

Якщо починатимемо в перші тижні серпня, то це можуть бути дослідницькі експедиції, волонтерські проєкти, якесь спільнотворення.

Не обов’язково відразу сідати за підручники.

Але дитина має перебувати в навчальному процесі.

Мрію, що коли ми переможемо, то зможемо впровадити цю зміну, відмовитися від об’єктивно нікому не потрібних довгих канікул.

Було б добре вчитися приблизно до 20-х чисел червня і розпочинати навчання хоча б 10 серпня.

Христенко підкреслила, що війна тим більше накладає свій відбиток. Вочевидь, маючи на увазі рішення депутатської комісії освіти та науки Львівської міської ради про початок нового навчального року у Львові 19 серпня 2024 року. Втім Кабмін ухвалив рішення про старт навчального року 2024 – 2025 у школах країни 2 вересня.

Міністерство сказало нам: «Починайте першого вересня, все нормально».

І ми всі працюємо, є знеструмлення за графіком, можна організувати нормальний навчальний процес, харчувати дітей, у школах тепло.

Але, як я знаю, в лютому на нас чекає зовсім інша картина. Буде велика нестача електроенергії.

Освітянка пояснила, що всі школи готують їжу на електрообладнанні, бо кількадесят років тому постановою Кабміну було заборонене використання газу.

Якщо електрики не буде по шість-вісім годин, ми не зможемо забезпечити дітей гарячим харчуванням у достатній кількості.

Звісно, є «буржуйки», в когось є генератор, але плити дуже потужні, тож знадобляться дуже потужні генератори для них.

Напевно, в разі таких тривалих знеструмлень у місті працюватимуть не всі тепломережі, тож приміщення вистигатимуть. Імовірно, підемо в лютому на вимушені канікули. Але наголошую: це лише моє припущення! – заявила Христенко.

The post Шкільні канікули треба скорочувати: освітянка пояснила, чому це нагальне питання first appeared on UA-IN.

Запис Шкільні канікули треба скорочувати: освітянка пояснила, чому це нагальне питання спершу з'явиться на UA-IN.

“Через 5 днів з дати появи симптомів або отримання позитивного тесту самоізоляцію можна завершувати. Основна умова — відсутність симптомів”, — йдеться в повідомленні МОЗ в телеграмі.

У такому випадку робити ПЛР-тест для завершення самоізоляції не обов’язково.

Водночас додають у відомстві, якщо минуло менш як 5 днів, а результат ПЛР-тестування негативний, то це також є підставою для завершення самоізоляції.

Раніше обов’язкова самоізоляція тривала 10 днів. Тобто з часу появи симптомів або отримання позитивного результату тестування мало пройти 10 днів та ще три дні, протягом яких не мало бути симптомів COVID-19.

За добу 6 лютого в Україні виявили понад 23 тисячі нових підтверджених випадків COVID-19.

Міністерство охорони здоров’я раніше заявляло, що очікує збільшення кількості захворювань на коронавірус до 40-60 тисяч випадків на добу.

Гроші за вакцинацію
Від початку вакцинальної кампанії в Україні вже щеплено 15 млн людей.

Щоб заохотити людей до щеплення уряд запустив програму єПідтримка.

З грудня 2021 року люди, які пройшли повний курс вакцинації і мають додаток “Дія”, можуть отримати від держави тисячу гривень та витратити їх на передбачені програмою напрямки.

Ті, хто зробив бустерну дозу, отримають ще 500 гривень.

Програма “єПідтримка” триватиме рік – до 18 грудня 2022 року.

Кошти надаються на чотири місяці з моменту отримання, витратити їх можна як онлайн, так і офлайн – шляхом безготівкового розрахунку через термінали компаній.

Найпопулярнішими видами витрат стали книжкові магазини, кінотеатри, театри, концерти та розважальні послуги, залізничні та авіа пасажирські перевезення, спорт та ліки.

The post Самоізоляцію через ковід в Україні скоротили. Все через омікрон first appeared on UA-IN.

Запис Самоізоляцію через ковід в Україні скоротили. Все через омікрон спершу з'явиться на UA-IN.

В Україні скоротять кількість державних закладів вищої освіти. Чому це рішення вважають виправданим, дослідили у ТСН Тиждень.

Нагадаємо, що Світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів на модернізацію українських закладів вищої освіти. Йдеться про скорочення кількості університетів, аби їх якість стала кращою.

Хто найслабший і кого будуть оптимізувати, покаже аудит самого Світового банку, зазначив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Головною причиною такого рішення стало те, що в Україні не збігаються бажання випускників та роботодавців. Абітурієнти вперто продовжують обирати гуманітарні науки, а компанії шикуються у чергу за дефіцитними випускниками технічних спеціальностей.

У дітей немає змоги піти і «помацати» професію. У нас немає екскурсій на підприємства, стажування для малечі, працевлаштування з 14-16 років. Відповідно, діти у нас мають якесь космічне уявлення про ринок праці. За дітей часто обирають батьки, керуючись стереотипами. У нас є велика кількість дипломованих фахівців, адже ми думаємо так: якщо дитина не отримала диплом про вищу освіту, з нею щось не гаразд, – сказала експертка з ринку праці.

Батьки також виступають проти дефіцитних і високооплачуваних робітничих спеціальностей.

За інформацією асоціації роботодавців сьогодні, стартова зарплата юриста, який щойно закінчив університет, – 6-8 тисяч гривень. Робочі або технічні професії оцінюються у 15 тисяч гривень на старті. За два роки роботи зарплата може вирости до 45 тисяч гривень. Але батьки не хочуть, щоб їхні діти працювали на заводі, бо є стереотип, що завод – це «щось страшне і брудне».

Як наслідок маємо хронічний перебір юристів та менеджерів, – підсумовують в Асоціації роботодавців.

Торік абітурієнти найбільше заяв подали на правові спеціальності. На другому місці менеджмент, далі філологія, комп’ютерні науки. Вперше за останні роки у рейтинг за кількістю поданих заяв увійшла вчительська спеціальність – «Середня освіта». А роботодавці хочуть геть іншого.

У нас шалений попит з боку роботодавців на фахівців з програмної інженерії, комп’ютерних наук і кібербезпеки. Часто студент, який випускається тільки з універу, може отримувати 2-3 тисячі доларів. Це не тільки стосується ІТ-фахівців, а й інженерів енергетики, інженерів з автоматизації, – повідомив ректор КПІ Згуровський Михайло.

Ректор університету Шевченка Бугров Володимир зазначив, що на третьокурсників біологів та хіміків відкрите полювання закордонних хедхантерів.

Хороший хімік-аналітик має зарплату 25-30 тисяч гривень зі старту, – підкреслив ректор.

На ринку праці не вистачає ІТ-фахівців, щороку їх потрібно понад 30 тисяч, а виші випускають половину. В Асоціації роботодавців рекомендують обирати для вивчення прикладну механіку, фізику чи математику. Роботодавці також шукають інженерів-технологів, металургів, хіміків, фармацевтів. У дефіциті нині й медики.

Держава забрала бюджетні місця у гуманітарних спеціальностей і віддала природничим, а студент-технар наразі має більшу стипендію ніж юрист. Але це не рятує.

Випускники сьогодні вибирають не ту професію, яка потрібна ринку праці, а ту, що легша для вступу! Батьки для себе повинні зрозуміти, що вони хочуть: диплом, папірець, чи вони хочуть кар’єрний успіх своєї дитини, – наголошують в Асоціації роботодавців.

Про ключові моменти, на які варто звернути увагу в контексті профорієнтації, стереотипи, що можуть заважати дитині обрати професію, а також про те, як допомогти учням зробити правильний, усвідомлений вибір, читайте у матеріалі Тамари Сухенко, психологині, коуча, фасилітаторки, авторки книги «Як обрати професію майбутнього».

The post В Україні скоротять кількість вишів: причини рішення first appeared on UA-IN.

Запис В Україні скоротять кількість вишів: причини рішення спершу з'явиться на UA-IN.

Про те, до чого призведе нововведення і чи вплине ситуація на ринок праці, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Навіщо хочуть скоротити кількість вихідних?

поява відразу трьох-чотирьох неробочих днів поспіль нібито заважає адаптуватися до робочих буднів;

«Перенесення робочих днів іноді призводить до чотирьох неробочих днів поспіль, що знижує трудову мотивацію, а також негативно впливає на можливість людини адаптуватися до робочого дня, наступного за довгими вихідними», – йдеться в пояснювальній записці.

багато вихідних поспіль нібито погано впливають на ефективність праці;

«Надмірна кількість переносів робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і загалом формує негативну репутацію бізнесового потенціалу України в світі», – впевнені автори законопроєкту.

«типова радянська традиція»;

«Перенесення робочих днів – типова радянська традиція, яка досі зберігається в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії», – написано в документі.

Скільки вихідних заберуть?

Якби документ був ухвалений раніше, то в 2021 році українці відпочивали б на три дні менше. Кількість перенесення робочих днів варіюється: наприклад, Великдень і Трійцю завжди святкують у неділю, отже, вихідний переноситься на понеділок. Інші свята відзначають без прив’язки до дня тижня: це може бути як вихідний, так і будній день.

Всього в Україні є 11 офіційних святкових вихідних. І це менше, ніж у багатьох країнах світу:

Аргентина – 19;

Колумбія – 18;

Японія – 16;

Гонконг – 16;

Таїланд – 15;

Росія – 14;

Малайзія – 14;

Литва – 13;

Італія – 12;

Іспанія – 12.

Чи вплине скасування перенесення вихідних на продуктивність?

Тут питання спірне. У комітеті Верховної Ради з питань соцполітики вважають, що вплине. Водночас опитані експерти менш оптимістично ставляться до нововведення. «Я не впевнена, що це дасть економічний ефект. Я абсолютно не впевнена, що це посприяє збільшенню продуктивності. Ба більше, я навіть не думаю, що цю ідею потрібно так активно обговорювати», – розповідає HR-експертка Тетяна Пашкіна.

«У нас дуже багато інших важливіших проблем: гендерна нерівність, сірий ринок тощо», – каже вона.

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко зовсім впевнена, що на продуктивність праці таке нововведення ніяк не вплине. Мовляв, щоб збільшилася продуктивність, потрібно міняти ситуацію в економіці, структуру зайнятості.

«За три дні продуктивність праці ніяк не порушується. Людям потрібно відпочивати, повинні бути можливості кудись поїхати, зустрітися з рідними. Це не найбільше зло: два-три рази на рік перенести вихідні», – зазначила вона.

Крім того, назвати перенесення вихідних «радянською традицією» вкрай складно: робити так почали лише 2011 року і передусім через релігійні свята Великдень та Трійцю. «У Радянському Союзі взагалі не відзначали релігійні свята. А релігійні люди, які всю ніч були на всеношній, наступного дня все одно нормально працювати не будуть», – говорить вчений.

Документ також не підтримує Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Там вважають, що у вихідні дні зазвичай зростає попит, зокрема туристичних і культурних послуг, що загалом позитивно впливає як на інтереси працівників, так і економіки країни.

Саме твердження, що продовження робочого тижня допомагає поліпшити продуктивність праці, неоднозначне. Наприклад, кілька років тому експерти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) заявили: робочий тиждень необхідно скоротити до 4 днів. Низка країн досі намагається впровадити нововведення і звітує про результати: продуктивність не губиться, а настрій співробітників поліпшується.

Таке нововведення підтримує і Міжнародна організація праці. Там підрахували: тривалість робочого дня і так скорочується. Ще 100 років тому люди працювали в середньому 3 тис. годин на рік. Це виходить приблизно по 13 годин на добу (за п’яти робочих днів на тиждень). Зараз у більшості розвинених країн нормою вважається 8-годинний робочий день.

З огляду на те, що законопроєкт зареєстрували відразу 15 нардепів від монобільшості, а головний автор документа – глава профільного комітету – цілком можливо, що вже незабаром ідею скоротити кількість вихідних підтримають у парламенті.

The post В Україні хочуть скоротити кількість вихідних днів: для чого це потрібно first appeared on UA-IN.

Запис В Україні хочуть скоротити кількість вихідних днів: для чого це потрібно спершу з'явиться на UA-IN.

Коли і чому ми будемо відпочивати більше днів, ніж завжди – читайте в нашому матеріалі нижче.
Чотириденний робочий тиждень триватиме з вівторка, 11 травня, до п’ятниці, 14 травня.

Триденні вихідні – з 8 по 10 травня – пов’язані з перенесенням недільного вихідного, 9 травня, на понеділок (за законом, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого).

Коли наступний скорочений робочий тиждень?
Наступного разу скорочений-чотириденний-робочий тиждень очікує нас в середині червня: вихідний день в неділю, 20 червня, буде перенесений на понеділок, 21 червня.

Саме на 20 червня припаде святкування великого православного свята Святої Трійці.

Додамо, що згідно з постановою Кабміну в 2021 році працівники, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, відпрацьовуватимуть перенесені робочі дні в суботу, 28 серпня (за понеділок, 23 серпня) і в суботу, 23 жовтня (за п’ятницю, 15 жовтня).

Всього ж у 2021 році в Україні з 365 календарних днів робочі – всього 250.

The post Українців чекає ще один короткий робочий тиждень: коли планувати пікнік first appeared on UA-IN.

Запис Українців чекає ще один короткий робочий тиждень: коли планувати пікнік спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у парламенті 19 лютого, пише Суспільне.
“Нині в Україні практично 5 мільйонів господарств отримують допомогу від держави, серед них 3 мільйони — субсидіанти, 3,8 мільйонів отримують пільги від держави. Хоча запевнити, що субсидій вистачить на всіх, при цьому з урахування зменшення вартості газу в лютому наступного місяця загальна потреба в коштах очікується на 1,5-2 мільярди менше, ніж за січень”, — повідомив Шмигаль

Шмигаль нагадав, що уряд спростив доступ до субсидій і більшість громадян отримують їх відразу після заяв. За інформацію Міністерства соціальної політики, компенсацію за електроопалення отримують майже 572 тисячі споживачів.

The post Уряд хоче скоротити виплати субсидій за лютий. На яку суму та чому first appeared on UA-IN.

Запис Уряд хоче скоротити виплати субсидій за лютий. На яку суму та чому спершу з'явиться на UA-IN.

Про це на Пенсійному форумі заявила міністерка соціальної політики Марина Лазебна. Виступ транслювався на офіційній сторінці відомства в Facebook. Пише Obozrevatel.

“Таким показникам є пояснення: внески сплачують 13,2 млн найманих працівників, а пенсії отримують 11,2 млн пенсіонерів”, – зазначила Лазебна. За її словами, детінізація ринку праці і зарплат не відбулася, так Пенсійний фонд не наповнився засобами, щоб підвищити пенсії.
При цьому, на думку глави Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Тимура Хромаєва, розмір пенсій до 2030 року скоротиться в 1,5 раза через посилення демографічної кризи.

“Ніхто не може гарантувати, що пенсія першого рівня (чинна виплата. – Ред.) через демографію не буде зменшуватись. Тому що вона залежить від того, скільки громадян, які працюють, відраховують на пенсії, на покриття витрат пенсіонерів. А кількість пенсіонерів у нас зростає, тому пенсія першого рівня буде зменшуватися”, – заявив фінансист.

The post Пенсії в Україні можуть скоротитися в 1,5 раза first appeared on UA-IN.

Запис Пенсії в Україні можуть скоротитися в 1,5 раза спершу з'явиться на UA-IN.

Надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Про це повідомили в Управлінні Держпраці у Полтавській області.

Як визначити найбільш кваліфікованого. Критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено.

При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага надається:

сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну(невійськову)службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

The post Які працівники мають перевагу при скороченні штату first appeared on UA-IN.

Запис Які працівники мають перевагу при скороченні штату спершу з'явиться на UA-IN.

Про це він заявив у День захисника України 14 жовтня.

За словами Арахамії, кошти, які зараз витрачаються армією на «проїдання», необхідно направити на те, щоб «трохи збільшувати бюджет на розвиток і інновації».

«Нам дійсно потрібно, зокрема, хоча б вести розмови і розрахунки з приводу можливого скорочення чисельності. Ми розуміємо, що бюджет — це цифра, якої завжди не вистачає. Стаття для оборони — захищена, але завжди немає достатньо коштів, щоб переозброювати армію, купувати нові речі, нове озброєння, нові технології, займатися вивченням», — сказав він в ефірі телеканалу Україна 24.

The post Бракує грошей: Арахамія виступив за скорочення української армії first appeared on UA-IN.

Запис Бракує грошей: Арахамія виступив за скорочення української армії спершу з'явиться на UA-IN.