У спецпроєкті “Вибір вільних” багатодітний батько з Почаєва Василь Горевич з дружиною розповіли Суспільному про п’ятьох синів.

Мати військовослужбовців ЗСУ Уляна Горевич говорить, як сприйняла рішення синів іти воювати.

“Я не могла сприйняти того вибору, бо вони сказали батькові і мені: “Тату, ми ховатися не будемо. То наша країна і ми йдемо її захищати”. І той менший, він астматик і алергік, пішов. Він сказав: “Куди брати туди і я”. Я буду дуже щаслива, що мої діти прийдуть живі і здорові. Хоч четверо, одного згубили, додому. Всі мої хлопці на війні. А ті що ховаються, хочу їм сказати, що вони не є українці. Вони не люблять своєї країни, напевно. І не хочуть йти її захищати”.

Уляна Горевич каже, зараз Олег та Іван — ветерани війни. Їх звільнили від служби через стан здоров’я. Анатолій та Руслан продовжують захищати Україну на різних напрямках. Жінка розповіла про кітель з нагородами старшого сина.

“Це кітель мого старшого сина Руслана. Він був в АТО і зараз на повномасштабній війні. Цими нагородами його нагороджено під час АТО і зараз”.

Наприкінці січня цього року поховали Олександра. У серпні йому мало б виповнитися 50 років. Жінка зберігає останнє повідомлення від сина.

“Він написав, що в нього все добре. Я йому написала: “Ангела-хоронителя тобі і Матір Божа нехай охороняє тебе. Цілую, люблю”. Він написав: “Дякую”. Це останнє повідомлення було від нього”.

Батьки щодня навідуються на могилу сина. Сьогодні до Олександра прийшла і його старша донька Галина. Вона розповідає, наприкінці січня батько збирався у відпустку, але не встиг – помер під час несення служби.

“Найкращий тато. Він дуже хотів їхати додому. Вже взяв білети на 31 січня. Говорив, що скоро приїде. В нас були плани. Ми дещо планували вдома зробити. Поговорили і попрощалися. Кожного разу, як говорили, то він завжди казав: “Я вас люблю, діти. Цілую, обіймаю, сумую”. Завжди так. Не було такого дня, щоб він такого не говорив. Поговорили і все. Це була наша остання розмова. Ніхто не здогадувався, що може щось таке бути, що йому стане погано, чи що”.

The post “Усі мої хлопці на війні”: п’ятеро синів сім’ї захищають Україну на фронті first appeared on UA-IN.

Запис “Усі мої хлопці на війні”: п’ятеро синів сім’ї захищають Україну на фронті спершу з'явиться на UA-IN.

Старший син Дмитро, загинув у 2014 році, виходям з Іловайська. Менший Денис, загинув 20 березня на “Азовсталі”.

Тепер Галина питає себе навіщо їй тепер жити, якщо її дітей більше немає.

24 лютого Денис та його побратими були в казармі коли все почалося. Через деякий час казарма згоріла і вони перебралися на “Азовсталь”.

Денис загинув, бо не зміг полишити СПГ, яку освоїв за декілька до смерті. Мати Галина рада що син хоча б не мучився, коли помирав, бо був непритомний.

«У той момент, коли мені сказали, що мого сина немає, я думала, що це найстрашніша звістка, яка може бути. Моя дитина загинула. Потім виявилось, що це ще не найстрашніше: почали показувати відео з “Азовсталі”. Немає антибіотиків, антисептиків, обладнання… Навіть ампутації проводили без наркозу. Що ці люди терплять? І я ось думаю: а якби його врятували, припустимо, і я знала б, що він зараз помирає від зараження крові? Або від втрати крові. І, найімовірніше, помре. А я ніяк не можу допомогти, і ніхто не може. Це, напевно, ще страшніше.

Але потім я зрозуміла, що й це не так страшно. Бо коли інші військові вийшли, і їх взяли в полон, з ними немає відтоді звʼязку: ніхто не знає, хто там у якому стані, скільки їх там серед живих. Що зараз відчувають ці батьки, які не мають жодного звʼязку з дітьми? Це дуже страшно!» – розповідає пані Галина.

The post Дмитро загинув під Іловайськом, а Денис на “Азовсталі”: вбита горем мати розповіла, що втратила двох синів first appeared on UA-IN.

Запис Дмитро загинув під Іловайськом, а Денис на “Азовсталі”: вбита горем мати розповіла, що втратила двох синів спершу з'явиться на UA-IN.