“На сьогоднішній день на фізіологічному рівні, я вважаю, що цей рівень повинен бути 5-5,5 тисяч гривень. Але я орієнтуюся не на фізіологічний рівень прожиткового рівня, а на соціальний чи національний, і вважаю, що він зараз повинен становити не менше, ніж 43-50 % від середньої зарплати, ц означає, що він повинен бути на рівні 6-7 тисяч гривень”, — сказала вона.

Варто зазначити, що ще у липні 2020 року в інтерв’ю, вона назвала замалою заробітну плату депутатів, щоб якісно забезпечувати їхню роботу. Депутатам нараховують в середньому 42 тисячі гривень на місяць, а після відрахування податків вони отримують 32-35 тисяч залежно від того, чи брав парламентар відпустку.

“Депутатська заробітна плата вона не тільки для депутата. Вона невелика, можна навіть сказати, що в реаліях для того, щоб забезпечити роботу народному депутату, вона замала”, — вважає Третьякова.

Також депутат бідкалась на те, що за роботу в Раді не виплачують аванси, а всю зарплату раз на місяць з 10 по 15 число.

Однак ще більшою проблемою вона назвала низькі виплати на “організацію діяльності народного депутата”, які нараховують окремо від зарплат депутатам, як фонд на оплату помічників.

“Народний депутат має мати юридичну підтримку, організаційну… має бути контроль того, що відображається у ЗМІ. Крім того, має бути особистий помічник, який буде твій розклад [формувати]…На помічників оця сума, яка надається, — 42 тисячі гривень (після відрахування податків — ред.) на чотирьох осіб. Це замало”, — сказала Третьякова.

The post 5 тис грн достатньо для виживання”: депутатка від “Слуг” Галина Третьякова потрапила у черговий скандал first appeared on UA-IN.

Запис 5 тис грн достатньо для виживання”: депутатка від “Слуг” Галина Третьякова потрапила у черговий скандал спершу з'явиться на UA-IN.

30 листопада Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів засідання, на якому був лише один пункт порядку денного – невідкладний законопроєкт №4429, який до парламенту вніс Президент. Проєкт акта, зокрема, передбачає одноразові виплати у розмірі 8 тисяч для підприємців і працівників, підприємницька та трудова діяльність яких може постраждати унаслідок запровадження карантину. Також Президент пропонує списати заборгованості зі сплати ЄСВ певним категоріям суб’єктів підприємницької діяльності.

Голова комітету Галина Третьякова наголосила на тому, що у законопроєкту є всі шанси вийти на розгляд народних депутатів у найближчі тижні, хоча такий розвиток подій і вимагає суттєвих зусиль. В цілому, на комітеті законопроєкт зустріли схвально, проте зауваження до його змісту у присутніх все ж були.

Так, перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк зазначив, що у документі містяться норми, які не дозволяють претендувати на державну допомогу певним категоріям працівників. Так, отримати допомогу не зможуть працівники, роботодавці яких сплатили за них ЄСВ не у повному обсязі, а також ті, хто працює за сумісництвом. Він закликав внести до законопроєкту відповідні зміни, які дозволять цим працівникам також отримати державну допомогу у разі запровадження локдауну.

У свою чергу, така позиція зустріла опозицію, що включення «сумісників» до переліку отримувачів матеріальної допомоги несе із собою певні ризики шахрайства. Галина Третьякова підтримала збереження нинішньої редакції законопроєкту у цьому питання, зазначивши, що матеріальна допомога має бути стимулом для працівника тиснути на роботодавця для своєчасної сплати ЄСВ. Крім того, вона додала: «Має бути залізне правило. Ти сплатив податки – держава тобі допомагає. Навіть якщо це Німеччина…, то вона допомагає лише тим, хто сплатив [податки]. І при чому… самозайняті особи в Німеччині, вони наприклад сплатили 9 тисяч євро податків на рік – отримали 5 чи 6. Навіть не стовідсотково сплачений розмір податків вони отримують. Я хочу подивитися на ФОП, який сплатив податків на рік 8 тисяч гривень. Хочу подивитися, чесно».
Іншим питанням, яке присутні активно обговорювали, була доля матеріальної допомоги для тих, хто не встигне по неї звернутися у 2020 році. Проблема полягає у тому, що ухвалення законопроєкту не тотожне запровадженню виплат, зважаючи на те, що для забезпечення функціонування цього процесу буде потрібна додаткова робота з боку Кабінету Міністрів та інших виконавчих державних органів. Голова правління ПФУ Євгеній Капінус відзначив, що цей процес може зайняти певний час, а тому дійсно частина людей може не отримати допомогу у 2020 році, через що недоотримані кошти повернуться до бюджету. У свою чергу, він назвав недоречним використання щодо цих коштів системи депонування (збереження для використання у наступному році) та закликав вже на початку 2021 року ухвалити нове регулювання у рамках нового державного бюджету.

Також варто відзначити, що у ході обговорення Михайло Цимбалюк закликав Кабінет Міністрів уважно опрацювати зауваження, які до законопроєкту висловило Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Втім, він звернув увагу не на всі зауваження в цілому, але лише на окремий пункт, який стосується повернення коштів у разі надання недостовірних відомостей. Так, законопроєкт передбачає, що у такому випадку працівники будуть повертати подвійну суму, а підприємці – одинарну. Втім, це не всі важливі зауваження, які висловило ГНЕУ. Крім вже озвучених питань, управління також звертає увагу, що законопроект передбачає скасування мораторію на проведення перевірок підприємців на час пандемії. Втім, з присутніх на засіданні комітету ніхто не приділив цьому питанню уваги.

У підсумку комітет одностайно ухвалив рішення рекомендувати внести цей законопроєкт до порядку денного 4 сесії, скоротити наполовину строки подання альтернативних законопроєктів та строки надання цього законопроєкту для розгляду депутатам до його розгляду у першому читанні.

The post Третьякова поставила під сумнів, що ФОПи платять принаймні 8000 грн податків на рік first appeared on UA-IN.

Запис Третьякова поставила під сумнів, що ФОПи платять принаймні 8000 грн податків на рік спершу з'явиться на UA-IN.