Останнім часом про “туман” все активніше почали говорити у ЗМІ, бо його часто помічали у фазі відновлення після COVID-19.

Як вірус потрапляє в мозок
Симптоми коронавірусу у нашому головному органі йдуть набагато далі, ніж ментальна нечіткість, пише видання Scientific American.

Вони відрізняються по всьому спектру й охоплюють головні болі, відчай, депресію, галюцинації або яскраві видіння. Не кажучи вже, про всім відомі аномалії з ароматами, смаком, інсульти та судоми.

Неврологічні симптоми знаходять у більшості хворих на ковід людей.

У дослідженні, опублікованому на порталі PubMed, зазначається: у 80% людей, які хворіли на ковід, спостерігаються неврологічні розлади. Втім, як саме вірусні частинки входять до головного мозку та обживаються у його захищеній зоні, досі інтенсивно досліджується.

На ювілейній, 50-ій зустрічі Спільноти нейронауки (Society for Neuroscience – 24 канал), деякі зі ще закритих до публікації презентацій показали, нарешті повний шлях SARS-CoV-2 до мозку – все починається з проникнення в клітини, після чого відбувається розподілення й остання фаза – порушення нервових функцій.

Втім, навіть перше – це загадка. Бо звичайні мозкові клітини не мають “якоря”, за який шип S-білка міг би “зачепитися”. Таких, які є у легенях, до прикладу.

Припущення, опубліковане у журналі Science у 2020, дає одну важливу зачіпку. Там мовиться про рецептор нейропілін-1, присутній на поверхні нервових клітин як у мозку, так і у нюховому каналі. З’єднуючись із ферментом фуріном, він “відкриває шлях” для вірусу.

Втім, чи це головний шлях і чи є інші, наразі достеменно невідомо. На зустрічі згаданої спільноти були вчені з Індії. Вони розповіли, що знаходили сліди нейропіліну-1 та фуріну у гіпокампусі – регіоні мозку, відповідальному за пам’ять та здатність вчитися.

Шлях з периферії та інші варіанти
Іншу ідею підкинув аспірант Джонатан Джойс у Політехнічному Інституті Вірджинії. Вона полягає у використанні вірусом периферичної нервової системи.

Що таке периферична нервова система
Частина нервової системи людини, представлена нервами, що з’єднують ЦНС із сенсорами, рецепторами, м’язами та залозами. А також вона об’єднує їхню взаємодію. Складається з усіх інших нервів та нейронів, що не входять до складу ЦНС (31 пара спинномозкових, 12 черепних; прямують від спинного та головного мозку).
Простіше кажучи, вона передає сигнали та моторні імпульси від м’язів, шкіри та органів до головного та спинного мозку.

Команда з Джойсом у складі інфікувала коронавірусом SARS-CoV-2 мишу і потім знайшла вірусну РНК (яка має інструкції для виробництва протеїнів і подальшої реплікації – 24), ці самі протеїни та сам вірус у кластерах периферичних нервів.

Їх раніше розглядали як потенційне місце проникнення, але “залізних” доказів не було. Від цих груп нервів розгалуження йшли у тому числі до головного мозку тварини.
Ці шляхи могли бути використані коронавірусом для вторгнення у мозок. Це також допомагає пояснити нервовий біль та поколювання, які мають деякі хворі, пояснив Джойс для SA.

Втім, далеко не всі згодні з такими висновками. Вальтер Корошец, директор Національного Інституту нервових розладів та інсультів, назвав їх “контроверсійний”. Інші вказують, що неврологічні симптоми викликані радше запаленням або протіканням гематоенцефалічного бар’єра (через що, крізь нього виливається кров – 24 канал)

Що таке гематоенцефалічний бар’єр
Це фізіологічна перешкода, що відмежовує кров від цереброспінальної рідини (що тече у спинному мозку – 24 канал) та внутрішнього середовища ЦНС заради збереження її сталості. Захист потрібен, бо концентрація речовин у крові змінна, а нервова система не може витримати різких стрибків і починає хаотично надсилати імпульси.
Або ж через інфікування та відмирання клітин слизової оболонки носа. Це також призводить до загибелі сусідніх нейронів як побічного збитку.

Вірус всередині: що далі
Інша, не менш цікава загадка, – що відбувається, коли коронавірус так або інакше потрапляє всередину головного мозку.

Професор неврології Джон Моррісон з Університету Каліфорнії та Школи медицини Девіса, описав роботу своєї групи з теми розповсюдження вірусів. Вони використовували макак-резус, включно з хворими на цукровий діабет. Їх, як і мишей, інфікували SARS-CoV-2.

Через тиждень, вчені знайшли генетичні сліди вірусу у декількох відділах кори головного мозку приматів (особливо хворих). Одночасно сталося запалення та відмирання нейронів у нюховій корі. Це частина загальної кори головного мозку, що відповідає за нюх.
На думку команди Моррісона, причина неврологічних симптомів при ковіді – це комбінація з кількох факторів:

Пряме проникнення вірусних частинок через нюхову систему;

Інфікування нейронів та їхнє відмирання;

Транспортування вірусу у різні частини головного мозку;

Одна особлива зона, де знайшли вірус у хворих на діабет макак, була енторінальна кора.

Що таке енторінальна кора
Знаходиться у скроневій частині головного мозку, належить до формації гіпокампу. Виконує роль “мосту” та “інтерфейсу” між іншими ділянками мозку та гіпокампом. Там розташовані нейрони, які контролюють положення голови, ця кора відіграє важливу роль в орієнтації у просторі та формуванні пам’яті. Саме ця кора першою страждає під час хвороби Альцгеймера.

The post “Туман” у голові після COVID-19: як вірус потрапляє у мозок та чим це загрожує first appeared on UA-IN.

Запис “Туман” у голові після COVID-19: як вірус потрапляє у мозок та чим це загрожує спершу з'явиться на UA-IN.