Мешканець Одещини, звинувачений у зґвалтуванні та умисному вбивстві 8-річної дівчинки у селі Лощинівка, на суді не визнав своєї провини. Але зібраних слідством доказів було достатньо для винесення обвинувального вироку.

Про це повідомили в пресслужбі прокуратури Одеської області.

Цей страшний злочин було скоєно ще в серпні 2016 року.

Будучи напідпитку, чоловік зґвалтував дитину та, щоб приховати злочин, вирішив вбити дівчинку. Викруткою, яку мав при собі, він наніс декілька ударів її руків’ям по голові потерпілої, а гострою частиною завдав п’ять колотих ударів в груди.

Внаслідок отриманих травм дівчинка померла на місці.

За скоєння злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, ґвалтівника та убивцю засуджено до довічного позбавлення волі.

Свою провину обвинувачений у судовому засіданні не визнав.

The post Зґвалтував 8-річну дівчинку та убив її викруткою: суд призначив злочинцю найсуворіше покарання first appeared on UA-IN.

Запис Зґвалтував 8-річну дівчинку та убив її викруткою: суд призначив злочинцю найсуворіше покарання спершу з'явиться на UA-IN.

Як інформує “Obozrevatel”, у селі Березівка Бучанського району за п’ять місяців після зникнення знайшли тіло застреленого місцевого жителя, 47-річного батька трьох дітей Василя Авдєєва. Весь цей час його дружина Тетяна шукала і сподівалася, що він живий. На жаль, дива не сталося.

Дали притулок сім’ям та розвозили продукти

Василь Авдєєв із села Березівка Бучанського району під Києвом до початку повномасштабної війни був підприємцем, займався продажем лісу. У сім’ї 46 соток землі, де вони ведуть своє господарство. Коли російські війська вторглися в Україну, Василь залишати село категорично відмовився, хоч була така можливість. Навпаки, дав притулок у будинку ще кільком сім’ям з дітьми, щоб разом виживати. Сім’я пекла хліб, розвозила продукти в сусідні села, по сусідах. Як розповідає дружина Василя Тетяна, багато хто приїхав у села на кілька днів, ніхто не думав, що опиниться в окупації на цілий місяць.

За воротами стояли буряти

“Василю подзвонили люди, які живуть за лісом. Сказали, що у них там дві багатодітні сім’ї, діти від місяця і до 6 років. Продуктів немає, дітей годувати нічим, води теж немає. Тому чоловік зібрав що міг і 2 березня повіз їм”, – згадує події того дня Тетяна.

Після від’їзду чоловіка за пів години у ворота будинку постукали. Надворі стояв місцевий житель Вова, хворий хлопець, якого сім’я підгодовувала. Нічого не підозрюючи, одна з дочок пішла відчиняти. А за воротами стояли буряти.

“Вони націлили на неї автомат, сказали: “Це перевірка, яке твоє дівоче прізвище?” Дочка почала зачиняти ворота, тоді вони їй крикнули, що розстріляли її чоловіка. Ми всі сховалися в будинку, дивимось у вікно, а їх осіб 5-6 ходить по двору. Коли вони пішли, я кинулася за ними. Я не знала, що Василь поїхав прямою дорогою, думала, через ліс. Побігла туди, щоб його зустріти та попередити. Чекала до 12 години ночі, але він так і не приїхав”, – каже дружина.

Вже о 5 годині ранку Тетяна знайшла машину чоловіка на іншій дорозі, в ній були сліди від куль, усередині нікого не було, але не було і слідів крові. Буряти розвернули авто, у такий спосіб перегородили дорогу. На зворотному шляху вона побачила на землі речі з багажника їхньої машини – продукти, борошно були розкидані. Мабуть, тут у Василя стріляли, а машину вже потім відігнали.

Шукала чоловіка скрізь, навіть у могилах

Дружина пробувала з’ясувати у загарбників, де її чоловік. “Вони говорили, що віддамо, знаємо його. Один наш житель, він раніше в органах працював, ходив до них, питав. Потім уже сусіди, які живуть навпроти того місця, розповіли, що росіяни сховали танк біля дороги, від нас його не було видно. Коли машина чоловіка порівнялася з ним, вони відкрили вогонь. Але оскільки одна з куль влучила у вікно сусідів, то вони втекли в іншу кімнату, і що було далі – не знають”, – згадує Тетяна.

Дружина намагалася знайти сліди чоловіка. Після того, як окупантів вигнали з Київської області, Тетяна з тероборонівцями, кінологами обшукували територію.

“Для мене було важливо переконатися самій, що я оглянула все, але його немає. Ми навіть могили розкопували, щоб перевірити. Розсилали листи до Білорусі, сестра додзвонилася до Москви до омбудсмена з прав людини. Звідти навіть надіслали відповідь, що, мовляв, робимо все можливе. Я знаю, що з сусідніх сіл тоді багато забрали полонених, але протягом двох місяців усіх повернули, а мого Василя не було в жодних списках.

Він дуже часто снився мені. Наче він десь тут, поряд, але я не хотіла в це вірити. Якось уві сні він сказав мені: “Ще час не настав”. Потім я дуже нервувалася через те, що час іде і я взагалі не зможу його відшукати”, – зітхає дружина.

Цинічно розстріляли мирного мешканця

Тіло Василя 4 серпня знайшов дорожній працівник випадково. Воно було в одному з бетонних колодязів, по яких з дороги стікає вода. Хоча Тетяна каже, що всі колодязі вони тоді оглядали. Але всі ці стоки з’єднані між собою великою трубою. На думку слідчого, навесні була вода, вона затягла тіло в трубу, а тепер пішли дощі, і воно спливло.

Хоч російські загарбники і запевняли одного з мешканців цього села, що у Василя було поранення, він втратив багато крові та помер, експертиза встановила, що чоловіка було вбито пострілом у голову. Тобто окупанти цинічно розстріляли мирного жителя 2 березня, а тіло сховали в криницю під дорогою. У цьому ж селі вбили ще кілька людей, серед них і хворого Вову, з яким буряти тоді приходили до будинку Тетяни.

“Не люблю слово “тримайся”

Поховали Василя Авдєєва на Хмельниччині у селі Воробіївка. “Я родом звідти, там є будинок моїх батьків. Там жила і бабуся Василя, до якої він приїжджав щоліта. Ми з ним знайомі були з 1 класу. Кілька разів він мені казав, що якщо його не стане, то поховати його треба поряд з бабусею, там його місце. І ще він вважав, що на похорон не треба одягати чорний одяг. Ми віряни, у нас вважається, що смерті немає, просто душа переходить в інше життя. Тому, мабуть, він так і говорив”, – згадує Тетяна.

Дружина виконала всі бажання чоловіка. Поховали його поряд із його бабусею. А на похороні всі рідні були у світлому одязі та світлих хустках, як він і хотів. Тетяна дуже важко переживає втрату чоловіка. Тепер увесь будинок, господарство залишилося на ній із трьома доньками. Старша закінчує ординатуру, вона лікарка-офтальмолог, зараз живе в Києві. Середній доньці 15 років, молодшій 12.

“Я завжди думала, що я дуже сильна. А тепер опорою мені стали мої дочки, моя старша сильніша за мене. Я не люблю, коли кажуть “тримайся”. За що мені тепер триматися? Я хочу триматися за руку чоловіка, а його немає. Важко перебувати в будинку, я не знаю, коли вже мені полегшає”, – зітхає жінка.

Перед своєю останньою поїздкою Василь із Тетяною та односельцями поховали українських льотчиків. 28 лютого під селом упав наш літак, була пожежа. Люди зібрали тіла загиблих, Василь зробив труни, і їх поховали. За документами, що збереглися, зробили написи. Жінка пам’ятає, що це були Ярослав та Роман із Запоріжжя. Після деокупації за ними приїхали військові і труни забрали.

The post “5 місяців тіло лежало у колодязі, чоловік снився дружині”: звіряче вбивство батька трьох дітей шокувало Україну (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис “5 місяців тіло лежало у колодязі, чоловік снився дружині”: звіряче вбивство батька трьох дітей шокувало Україну (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.

У місті Паттукоттаї (штат Тамілнад) на півдні Індії біля будинку місцевої мешканки поліція ексгумувала труп 6-місячної дівчинки. Жінка викрала немовля у свого племінника і втопила його за порадою знахаря.

Про це повідомляє видання India Today.

Як виявилося, чоловік викрадачки нещодавно повернувся з-за кордону і важко хворів. Його дружина звернулася до одного із місцевих цілителів, який, начебто, порадив їй принести у жертву дитину, але вона повинна бути безкровною.

Тоді жінка викрала 6-місячну доньку свого племінника, віднесла до себе додому і там втопила дитину у ванній. Після цього вона поховала убиту на своєму подвір’ї.

Поліцейські ексгумували тіло дитини та направили його на розтин.

Нагадаємо, раніше в Індії спалахнули масові протести через моторошне вбивство 9-річної дівчинки: дитина була зґвалтована індуїстським священником та трьома іншими чоловіками, після чого її вбили та насильно кремували.

The post Жінка принесла в жертву 6-місячне немовля: хотіла врятувати чоловіка від хвороб first appeared on UA-IN.

Запис Жінка принесла в жертву 6-місячне немовля: хотіла врятувати чоловіка від хвороб спершу з'явиться на UA-IN.

Як інформує “BBC: Україна”, бились у супермаркеті АТБ, а потім – й поза його межами. Єрохін від завданих травм помер на місці, інший поліцейський потрапив до лікарні.

Обидва під час нападу перебували у відпустці та були у цивільному одязі. Причину конфлікту поліцейських у цивільному з групою молодих чоловіків офіційно не називають.

За повідомленнями, знайомі вони не були. У чернігівських Telegram-каналах пишуть, що поліцейські зробили зауваження шумній кампанії.

Савон наразі у нейрохірургічному відділенні обласної лікарні. У нього забійні рани обличчя та струс головного мозку. Лікарі кажуть, що стан задовільний.

У загиблого Єрохіна лишилися дружина та двоє маленьких дітей.

У каналах Telegram, які висвітлюють події у Чернігові, опубліковані кілька відеозаписів, на яких нібито побиття двох поліцейських. На відео помітні двоє чоловіків, які лежать на землі і стікають кров’ю. Група чоловіків лупцює їх ногами, знімає побиття, регоче і супроводжує це лайкою.

Дружина вбитого Вероніка Єрохіна опублікувала у Facebook допис пам’яті чоловіка, в якому називає його “найкращим татом”.

За підозрою 2 жовтня затримали шістьох людей.

Головний спеціаліст з інформполітики Чернігівської прокуратури Валерій Літовченко сказав, що чотирьом затриманим повідомили про підозру за ч.2. ст. 115 Кримінального кодексу – “умисне протиправне заподіяння смерті, вчинене за попередньою змовою групою”.

Такий злочин карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Також можливою є конфіскація майна.

У прокуратурі заявили, що чотирьом підозрюваним у вбивстві від 17 до 19 років, троє є неповнолітніми.

Ще одну людину, 32-річного чернігівця, звинувачують лише у крадіжці сумки одного з потерпілих.

Більше інформації у прокуратурі щодо злочину обіцяють оприлюднити після закінчення засідань з обрання запобіжного заходу.

Один з підозрюваних, 17-річний Дмитро Тунік вже заперечив свою причетність до побиття і вказав на трьох інших підозрюваних як на учасників злочину.

“Ілля наніс найбільше ударів. Бив у голову 7 разів, це те, що я бачив. Я був такий же свідок, як і інші люди, що були поруч. Тоді їх виходить так само треба судити за те, що вони не надавали допомогу”, – пояснив Тунік.

Туніку обрали запобіжний захід – 60 діб під вартою, судові засідання щодо інших підозрюваних ще тривають.

Під час судового засідання батько затриманого, Сергій Тунік, заявив, що на місце бійки приїжджав поліцейський патруль, втім, він поїхав нібито через агресивну реакцію одного з поліцейських-учасників бійки.

“Патрульних викликали. Коли вони приїхали, один з цих двох поліцейських (учасників бійки), почав кидатися і на них. Поліція застосувала газовий балончик. І поїхали. Чому вони всіх не забрали? Врятували б життя людей. А так, проігнорували”, – стверджує батько підозрюваного.

У патрульній поліції інформацію про виклик патруля підтвердили.

Але підтвердити чи спростувати інформацію про газовий балончик відмовилися.

“Я зараз нічого не коментую і наш підрозділ нічого не коментує, тому що слідство проводить Головне управління Нацполіції. Екіпажі викликали, екіпажі на місце приїжджали. Щодо застосування газового балончика ніякої інформації у мене немає. Ми теж все це перевіряємо. Але ні підтвердити, ні спростувати поки що нічого не можу”, – повідомив журналістам начальник патрульної поліції області Андрій Думич.

У соцмережах з’явився відеозапис з камер спостереження супермаркету, які начебто демонструють побиття одного з поліцейських у приміщенні.

Це відео не є верифікованим.

Користувачі соцмереж обурюються реакцією охорони супермаркету АТБ, який розташований біля місця злочину, та покупців, які не втручалися у конфлікт, коли бачили, як чоловіка тягнуть підлогою та завдають йому ударів прямо біля кас супермаркету.

У пресслужбі корпорації “АТБ” відповіли, що вбивство сталося неподалік будівлі супермаркету, але не в приміщенні.

У супермаркеті були “розбірки” – охорона і викликала поліцію.

У чернігівській обласній прокуратурі відмовилися коментувати деталі злочину та дії працівників супермаркету АТБ, поки триває розслідування.

The post “Звірячий злочин, діти втратили тата”: довели до загибелі поліцейського, який просто зробив зауваження (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис “Звірячий злочин, діти втратили тата”: довели до загибелі поліцейського, який просто зробив зауваження (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.

Мене звати Іван, мені 7 років. Я люблю маму з татом, але я їх дуже боюся. Вони часто б’ють мене, і я не розумію, за що.

Сьогодні вранці я прокинувся і пішов у школу. Я хороший учень, і вчителька мене любить.

Мені подобаються мої однокласники, але у мене немає друзів. Тому на перервах я зазвичай залишаюся в класі. Ніхто не хоче зі мною грати.

Я намагався подружитися з іншими дітьми, але вони мене прогнали і обізвали гидким.

Вони сміються наді мною, тому що я кожен день ношу одні і ті ж старі джинси, футболку і рвані туфлі.

Одного разу після уроків я зайшов в роздягальню і вкрав куртку, яка там вже давно висіла. Вона не була нікому потрібна. Потім я пішов додому один через снігову бурю.

Я тремтів від холоду, мені було важко йти проти вітру. Раптом мене штовхнули ззаду, я впав в сніг, і мене ткнули обличчям у замет. Потім вони сказали:

– Тебе всі ненавидять! Чмо!

Вони вдарили мене в спину і в живіт, а потім втекли і кинули мене в холодному снігу.


Я розплакався. Чи не тому, що мені було погано і боляче, а тому, що у мене не було ні одного друга, хоча мені подобаються всі однокласники.

Коли я прийшов додому, мати підбігла і схопила мене за волосся.

– Де ти шлявся? Чому ти весь брудні і мокрий? Проклята дитина! Вечеря скасовується, йди до себе в кімнату і сиди там.

Я послухався, пішов в кімнату і не виходив до ранку, хоча мені дуже хотілося їсти і було дуже холодно.

Мої оцінки ставали все гірше і гірше, а коли татові про це повідомляли, він мене сильно бив. Одного разу він так сильно побив мене, що у мене відмовив вказівний палець. З тих пір він не працює, і всі діти в класі сміялися наді мною.

Йшов час, і одного разу я відчув сильний біль в грудях.

Мамі з татом було все одно. Увечері я лежав у ліжку і мріяв про одне. Я мріяв, щоб біль минув, тому що не хотів дратувати маму з татом. Я їх дуже люблю, правда.

На наступний день в школі нам задали намалювати свою найбільшу мрію. Інші діти малювали машини, ракети і красивих ляльок. Але не я.

Чи не тому, що мені це все не подобається, а тому, що найбільше я мріяв про люблячих маму з татом. Тому я намалював сім’ю: маму, тата і сина.

Вони грали в ігри і всі були щасливі. Коли я малював, я тихо плакав. Я б дуже хотів собі маму з татом, які мене люблять.

Коли прийшла моя черга показувати класу картинку, все стали наді мною сміятися.

Я вийшов до дошки і сказав:

– Моя найбільша мрія – це сім’я.

Сміх став голосніше. Я заплакав і сказав:

– Будь ласка, не смійтеся з мене, це моя найбільша мрія! Можете мене бити, можете мене ненавидіти, але благаю, не смійтеся з мене, будь ласка!

Я хочу, щоб у мене були батьки, як у вас, які мене обіймають і сміються разом зі мною, які забирають мене після школи і раді мене бачити. Я знаю, що я негарний і слабкий, я знаю, що у мене кривий палець, але, будь ласка, не смійтеся з мене.


Вчителька спробувала витерти мені сльози. Мені здається, деякі діти мене зрозуміли, але багато хто продовжував сміятися.

Одного разу нам роздали контрольні, і я відразу побачив, що написав погано. Я знав, що мати буде дуже злитися.

Я боявся йти додому, але більше йти мені було нікуди. Я плентався додому, намагаючись прийти пізніше.

Мати прийшла в лють. Вона схопила мене і жбурнула на підлогу так, що я боляче вдарився ногою об стілець.

Тоді вона двічі вдарила мене по голові. Я лежав і не міг встати. Було дуже боляче. Але мама кинула мене лежати на підлозі.

Потім вона повернулася і веліла прибрати, інакше тато поб’є мене, коли прийде додому.

Я став благати маму нічого йому не говорити, але потім підняв очі і побачив, що він стоїть в дверях.

Коли мама розповіла йому про контрольну, він підняв мене з підлоги, струснув і вдарив в обличчя.


Далі я нічого не пам’ятаю. Я прокинувся в лікарні. Я подивився на свою руку – я не відчував свої пальці.

Я дивився у вікно і плакав.

Я бачив, як на вулиці батьки грають з дітьми в м’яч і обіймаються.

Знаєте, чому я плакав?

Я не знаю, як це – обніматися з мамою. Мої батьки мене тільки б’ють, але я все одно люблю їх. Я завжди намагався, я добре вчився, але вони все одно незадоволені.

Одного разу я розлив чай, і вони знову мене побили.

Раптом у мене знову захворіло в грудях. Я сказав мамі, але їй було все одно.

Потім мені довелося лягти в лікарню, і мене ніхто не відвідував.

Лікар сказав, що мама з татом, напевно, прийдуть на наступний день, але вони не прийшли. Я чекав і чекав, але ніхто так і не прийшов. Все одно я люблю батьків.


Два дні потому Іван помер від отриманих травм. В його руці лікарі виявили криво написаний лист.

«Дорогі мама з татом!

Мені страшно, тому що я негарний, бридкий і дурний. Вибачте, що ви не можете мене любити.

Я не хотів вас дратувати. Я тільки хотів, щоб мама мене обняла і сказала, що любить.

Тато, я тільки хотів, щоб ти зі мною грав, гуляв зі мною за руку або співав мені пісні.

Я знаю, що вам за мене соромно. Я ніколи не стану таким, як треба ».

Потім серце Івана зупинилося.

Я не знаю, правдива це історія чи ні, але в будь-якому випадку вона дуже важлива!

Всі діти заслуговують любові. Але знущання над дітьми відбуваються щомиті, щохвилини, щогодини і щодня. У всіх країнах, містах і школах.

Будинок повинен бути для дитини безпечним місцем, вільним від насильства. Дітям потрібні любов, ніжність і близькість, і іноді обійми означають набагато більше, ніж нам здається.

Будь ласка, поділіться цією історією! Давайте не забувати, що дітям потрібна наша любов і наша турбота!

The post Це Іван. Його вбив власний тато. Після цього лікар знайшов у його рyці запискy… first appeared on UA-IN.

Запис Це Іван. Його вбив власний тато. Після цього лікар знайшов у його рyці запискy… спершу з'явиться на UA-IN.

3 жовтня близько п’ятої вечора в поліцію зателефонувала харків’янка і повідомила, що виявила в лісопосадці на вулиці Миру тіло жінки.

Про це розповіли в пресслужбі поліції в Харківській області.

Під час виїзду на місце слідчо-оперативна група виявила на тілі жінки численні тілесні ушкодження, а також сліди від удушення на шиї. Загиблою виявилася 37-річна місцева жителька.

Копи вилучили речові докази, у тому числі документи та речі громадянки, серед яких були золоті прикраси.

Правоохоронцям вдалося з’ясувати, хто був вбивцею, і наступного вечора в Харкові був затриманий 36-річний чоловік.

“Затриманий проживає в цьому ж районі і був раніше неодноразово судимий за грабежі, розбійні напади і умисне вбивство”,- повідомили в поліції.

Як виявилося, чоловік познайомився з жінкою в день вбивства. Він запросив її до себе в гості, але після, злякавшись того, що його співмешканка дізнається про це і буде ревнувати, вирішив вбити нову знайому.

Чоловік запропонував гості проводити її додому і коли та погодилася, заманив її в лісопосадку. Там він почав душити жертву мотузкою, яку заздалегідь взяв з собою, а також він сильно бив жінку. Коли “знайома” перестала подавати ознаки життя, вбивця забрав її мобільний телефон і зник з місця злочину.

Слідчими відкрито кримінальне провадження за п.6 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Зловмиснику загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі. На даний час вирішується питання про повідомлення чоловікові про підозру у вчиненні злочину та обрання йому запобіжного заходу.

The post У Харкові горе-ромео задушив коханку через дружину: “Злякався ревнощів” first appeared on UA-IN.

Запис У Харкові горе-ромео задушив коханку через дружину: “Злякався ревнощів” спершу з'явиться на UA-IN.