В інтерв’ю OBOZ.UA Юлія розповіла про заборони в американських дитсадках, домашні завдання, які кардинально відрізняються від українських, та на що йдуть батьківські кошти. Вона також пояснила, хто може працювати вчителем у США, яка його роль у житті дітей та з якими викликами доводиться боротись в українській школі.

– В Україні ви працювали в бібліотеці, та після переїзду до США влаштувались асистенкою виховательки в американському садочку та вчителькою в українській школі. Наскільки це було важко здійснити?

– Після приїзду до США я спершу працювала у своєї родички нянею. Було зручно на початку, коли нічого ще не знала, не мала водійських прав. Через пів року побачила оголошення в одній із груп у Facebook, що потрібні вчителі для літнього дитячого українськомовного табору при Українській церкві. Там я пропрацювала літо і познайомилась з директоркою школи українознавства у Брукліні “Нова Хвилька”, яка була організатором табору, пані Мирославою Роздольською. Після табору вона запропонувала мені долучитись до їхнього дружнього колективу, що складається з колишніх українських вчителів, які свого часу емігрували до США.

Роботу в садочку знайшла через оголошення в тому ж Facebook. Була вакансія асистенки виховательки, на яку мене і взяли. У США, принаймні у штаті Нью Йорк, немає поняття державний дитячий садочок. Тут вони всі приватні. Є державні програми, які надають субсидії (ваучери) для малозабезпечених сімей. Вік діток – від 1,5 до 5 років (це в нашому садку). Чула, що є садочки навіть від 3-х місяців, і це логічно, бо декрет тут дають лише до 3-х місяців.

Спочатку працювала в групі з найменшими дітками від півтора року. У садочку є дітки як із сімей вихідців з пострадянського простору, так і американські. Мова спілкування – англійська, уроки лише нею, але на прохання батьків вихователі можуть говорити російською. Перші пів року в бебі-рум були ще тим випробуванням – 16-20 дітей віком до двох років (усміхається). Щоправда, за правилами, ми працювали втрьох: вихователька і дві асистентки. Влітку мене перевели в передшкільну групу до найстарших діток. Працюю в парі з вчителькою-американкою, багато вчуся від неї, насамперед – удосконалюю свою англійську.

– Давайте почнемо з дошкільної освіти. Розкажіть для початку, який розклад і заняття в дитячому садочку?

– Наш садочок працює з 7 до 19 години з понеділка по п’ятницю. В кожній групі є дітки, які приходять на 7:00. До 9 години ранку вільний час, поки всі збираються. О 09:00 – сніданок, потім зарядка і час для навчання (circle time). Навчання в кожній групі проводиться відповідно до віку. У нашій передшкільній групі вихователька навчає діток алфавіту, рахуємо, додаємо та віднімаємо в межах десяти. Раз на тиждень є урок наук (science), на якому ми вивчаємо різні країни світу, робимо хімічні та фізичні експерименти – знайомимось з властивостями магнітів, робимо масло з молока, досліджуємо, який предмет потоне у воді, а який плаватиме, вивчаємо Сонячну систему тощо.

Після навчання, якщо погода дозволяє, йдемо на прогулянку. На задньому дворі облаштований дитячий майданчик. Потім обід і сонний час: у молодших групах із 12:00 до 15:00, у старшій з 13:00 до 15:00.

Після сонного часу – час на снек (прийом їжі). До речі, відійду від теми, слово dinner означає тут вечеря, а не як нас вчили в школі, що це обід. Про supper тут ніхто і не чув. Потім ще один урок – переважно вихователька читає книжку або робимо якийсь арт. Опісля, знову ж, якщо дозволяє погода, йдемо на вулицю, якщо ж ні – час для гри в кімнаті.

– Чи є так звані домашні завдання, як в Україні, коли батькам треба щось намалювати з дитиною, назбирати каштани, зробити аплікацію тощо? Коли ввечері діти згадують, що треба було нарвати листочків у парку чи намалювати сім’ю. Звичайно, це позитивно впливає на стосунки батьків та дітей, але якщо мама чи тато втомлені з роботи, мають багато справ, а ресурсу – ні. Чи нормально це?

– Щодо початкової школи (elementary school), яку закінчує цього року моя дочка (5 клас), домашні завдання їм задають у понеділок і перевіряють у пʼятницю. Дитина сама вирішує, чи зробити все за один день, чи розтягнути “задоволення” на весь тиждень. Вікторія робить усе в понеділок і цілий тиждень після школи має вільний час.

Домашнє завдання розраховане так, щоб дитина витрачала на нього не більше 40 хвилин на день. Решту часу дається на відвідування секцій, відпочинок та сімейний час. Якщо враховувати нашу конкретну ситуацію, то я допомагаю доньці з англійською (перший час доводилось допомагати більше, тепер вже менше, бо є значний прогрес із мовою). Декілька разів на рік є так звані проєкти, коли після прочитаної книжки чи вивченої теми потрібно виготовити власну обкладинку з прочитаної книжки, 3Д-макет з улюбленої сценки чи якийсь науковий проєкт.

Щоразу донька справляється сама, але варто сказати, що вчителі дуже допомагають і направляють кожного учня за потреби. Батьків запрошують вже на презентації цих проєктів, щоб вони мали змогу потішитися за свою дитину. І вчителі також пишаються кожним здобутком учнів, бо це насамперед їхня заслуга. Не певна, чи в кожній школі так, чи це нам пощастило зі школою.

Щодо садочка, в якому працюю, ми також задаємо домашнє завдання у старшій групі (передшкільній). І це зазвичай повторення пройденого матеріалу. Інколи можемо попросити батьків назбирати разом з дітьми осінніх листочків чи камінці для розмальовування, і батьки зазвичай радо відгукуються на такі прохання. За моїми спостереженнями, у США обоє батьків намагаються приділяти дітям однакову кількість свого часу. І розглядають проведення часу з дітьми більше як свою перевагу, а не як обовʼязок. У багатьох американських сім’ях партнери намагаються розділити відповідальність порівну у всіх аспектах життя, включно з доглядом за дітьми, домашнім господарством, роботою, фінансами та вільним часом. На мою думку, саме у взаємопідтримці ховається їхній секрет ресурсності.

– При Міністерстві освіти та науки України відкрили дитячий садок для дітей співробітників. Таким чином відбуватиметься пілотизація реформи дошкільної освіти. Чи є у вас щось подібне?

– Не чула про таке, але тут є садочки домашнього типу Family Child Care Homes або Home-Based Child Care. Це коли одна людина, зазвичай це жінка, доглядає декількох дітей у своєму будинку. Такий садочок повинен отримати спеціальну ліцензію та відповідати вимогам держави щодо догляду за дітьми.

І взагалі тут все, що стосується дітей, – під пильним контролем державних органів, інспекторів з безпеки, охорони здоров’я та освіти. У нашому садочку також увесь рік відбуваються постійні перевірки всіх можливих інстанцій.

– У мережі виникла дискусія через відео з садка у Данії, де діти радісно граються у багнюці, а скільки часу проводять на вулиці американські діти?

– У початковій школі навчання починається о 08:40 і закінчується о 15:00. Якщо погода дозволяє, діти виходять на вулицю на 20 хвилин посеред дня на ланч або після ланчу. У садочку ми гуляємо два рази по 30-60 хвилин до і після обіду, залежно від погоди. Я читала про практику гри в калюжах у Данії і сказала б, що американські батьки радше б погодились на таке, але звісно, після попередження і вжиття всіх безпекових заходів.

– Які є заборони в дитячому садку? Чи існує практика, коли батьків залучають до збору коштів? На що взагалі здають батьки та як святкують дні народження в садках?

– Робота дитячих садочків тут, зокрема в штаті Нью Йорк, регулюється кількома законами та відділами: законом про догляд за дітьми, законом про освіту, відділом охорони здоров’я та психічного здоров’я міста Нью-Йорк, відділом освіти міста Нью-Йорк. Ці закони встановлюють вимоги до персоналу, безпеки, охорони здоров’я та освіти.

Основні заборони в дитячих садочках США передбачають:

заборону на фізичну силу;
заборону на харчові продукти з горіхами (щоб не допустити алергічних реакцій, у нас на видному місці висить список заборонених продуктів, якщо такі є, для кожної дитини);
заборону на домашніх тварин, щоб не допустити можливих укусів та алергічних реакцій.
Що стосується залучення до збору коштів, у нашому садочку гроші батьки платять додатково лише за організацію подорожей чи заходів для дітей (випускних чи інших святкувань у ресторанах за бажанням). Наприклад, коли ми святкували День подяки, дорослі могли принести дітям їжу для святкового столу.

Щодо святкування днів народження в конкретно нашому садочку, то зазвичай батьки несуть піцу, торт чи кексики, також часто замовляють аніматорів, які розважають дітей у групі.

– В Україні, особливо в приватних садках, поширена практика, коли вихователі майже щодня фільмують процес виховання і навчання дітей та скидають батькам у Viber чи Telegram. Як із цим у США?

– Так, ми також маємо спеціальний додаток для комунікації з батьками. Кожного дня скидаємо фотографії та відео. Я вважаю, це чудово, що є така можливість для батьків спостерігати за своїми дітками, коли вони не поруч.

– У країнах світу набуває популярності практика відсутності іграшок під час перебування дітей у дитячому садку, щоб запобігати залежності. Що з цього приводу думаєте ви?

– Цікава ідея, але не уявляю, як би це можна було організувати на практиці, наприклад, у нашому садку. Для того щоб діти мали можливість креативити і самостійно створювати засоби для гри з інших матеріалів, потрібно створити умови. Такий спосіб можна запровадити в літніх таборах, коли діти перебувають здебільшого на вулиці. Крім того, особисто я не бачу ніякої загрози від іграшок для дітей, принаймні від тих, якими вони грають у нашому садку.

Здебільшого ми використовуємо різні конструктори, LEGO, пазли, дівчатка залюбки граються дитячою кухнею та ляльками з одягом, для хлопчиків завжди цікаві машинки та іграшкові дороги, хоча нерідко хлопчики “куховарять” для ляльок, а дівчатка ганяють на іграшкових машинах! Для мене це більше про організацію вільного часу, безпечного і цікавого, для дітей в обмеженому просторі.

– Як вирішують конфлікти в садку між дітьми? Працюють з бійками?

– Якщо конфлікт обійшовся без тілесних ушкоджень, тоді проводимо бесіду з дітьми і надалі пильніше стежимо за винуватцями. На практиці діти після сварки чи бійки одразу продовжують гратися, ніби нічого й не бувало. Якщо є якісь подряпини, укуси, синці чи інші сліди конфлікту, ми змушені повідомити батьків. Бувало і таке, що розслідування доходило до підняття записів із камер спостережень, які на кожному кроці в садочку, але це вже більше про адекватність самих батьків.

– Хвороби – окрема тема. Наприклад, європейці не вважають нежить діагнозом і приводять дітей у садок із шмарклями. Як із цим у США?

– Так, нежить – це не хвороба, але американці пішли ще далі: температура нижче 100.4 F (+38° C) не вважається високою температурою і приводом тримати дитину вдома. Нерідко батьки дають жарознижувальні препарати зранку і приводять у садок, а вже на вечір температура в дитини підвищується. Проте це зумовлено безвихідністю: часто на роботі дають лише п’ять днів лікарняного на рік, і якщо в тебе ще й не одна дитина, вписатися в ці рамки просто неможливо.

Хоча є тут одне захворювання, про існування якого я й не чула в Україні. Тут його називають pink eye (“рожеве око” дослівно). Це не наш ячмінь. Це коли око в дитини закисає і червоніє. Вважається дуже заразною хворобою, тому за перших симптомів ми дитину ізолюємо від інших і повідомляємо батьків. Лікують зазвичай очними краплями з антибіотиком.

– Яке основне завдання української школи в США?

– Основним завданням цієї та подібних шкіл у Нью-Йорку та інших штатах є навчити студентів, які у більшості вже народилися в США, говорити, читати і писати українською мовою та знати українську історію і традиції. Щосуботи проводяться шість уроків – українська мова, література, історія, географія, культура, малювання і музика. Є класи з кіндергарден (від трьох років і до випускного десятого класу).

Після уроків діє наша організація “Пласт” для охочих. Також постійно відбуваються репетиції і готуються сценарії на всі українські свята.

– Чи є в українській школі діти-переселенці? Як пройшла їхня адаптація та з якими випробуваннями довелося зіткнутися?

– В українській школі є діти, які приїхали за програмою United for Ukraine. Саме в українській школі, мені здається, вони почуваються дуже впевнено порівняно з тими, хто народився вже в США. Адже рівень їхньої української мови, знань з історії України, географії та культури не зрівняти з “американськими” українцями. Діти-біженці відвідують школу радше для спілкування та проведення часу зі “своїми”.

У них більше проблем в американських школах із англійською. Тому на уроках зі старшими класами (я вчителька на заміну, маю можливість працювати з різними віковими категоріями) пропонувала дітям гру в перекладачів: розігрували сценки, ніби приїжджає американець в Україну, і йому потрібний перекладач. Або навпаки – перекладач потрібен українцю в Америці. Учні сприймали такі ігри на ура.

– Яка основна відмінність між американською та українською системами освіти?

– Основна відмінність між американською та українською освітою – у підходах до навчання. Американська освіта орієнтована на розвиток індивідуальних здібностей та інтересів учнів, тоді як українська освіта – це більше про набір академічних знань та підготовку до екзаменів.

Також треба відзначити, що в американських школах фокус більше на активне навчання, проєктну роботу та розвиток критичного мислення. Навчають вміти саме вчитись. Українська освіта більше орієнтована на теоретичне навчання і знову ж таки на підготовку до іспитів, тестів.

Ну і про роль вчителя. Мені здається, в Україні вчитель більше як авторитет, який передає знання учням, у США він часто грає роль наставника, який допомагає учням розвивати свої здібності та інтереси. В американській школі акцент на розвиток особистості, соціальних навичок та емоційного інтелекту, а українська освіта акцентує на розвитку інтелектуальних здібностей та наборі знань.

Тому, на мою думку, випускники американської школи все ж мають більше шансів стати успішними та щасливими дорослими. Оскільки вони краще підготовлені до вимог сучасного світу, навчені бути гнучкими, адаптивними та здатними швидко навчатися і пристосовуватися до нових ситуацій.

– Яка зарплата у вчителя? Чи бракує персоналу?

– Зарплати навіть у дипломованих вчителів у американських школах вважаються невеликими. Але для них є хороші бонуси – страховка, оплачувані відпустки, лікарняні, свята. Я, на жаль, не є поки дипломованою вчителькою, не маю вчительської ліцензії, тому в ту когорту не входжу. Щоб отримати диплом вчителя, мені ще треба 2-3 роки коледжу, опісля – нострифікація мого українського диплома, а це час і кругленька сума. Хоча в майбутньому все ж розглядаю навчання з можливістю працевлаштування в американській школі. Як виявилось, мені це подобається!

В українській школі отримую 20 доларів (близько 833 грн) за годину, працевлаштована офіційно, з цієї суми ще сплачую податок. У садочку мені платять 17 доларів (близько 708 грн) на годину, починала з мінімальних 16 доларів (близько 666 грн) з яких також ще стягується податок. В українській школі вчителів вистачає, враховуючи ситуацію з напливом українців протягом двох останніх років. Щодо садочка, то в нашому постійно є вакантне місце, бо робота важка і недооцінена матеріально.

– Юлю, а як адаптувалась за два роки у США ваша дитина?

– Вікторії важко, тому що в школі в неї немає друзів. Сама школа хороша, але в ній нема нікого українськомовного чи хоча б російськомовного. Тому спочатку не знайшла друзів через мовний барʼєр, тепер, коли вже мову підтягнула трохи, вже закрилась, напевно, бо діти між собою передружилися, а вона залишилася осторонь.

Хоча мені подобається, що тут щороку класи розформовують, і з нового навчального року створюють з паралелі два нові класи, рандомно набираючи в них учнів. Кожного року інша вчителька теж. Можливо, це тільки в початковій школі так.

В академічному плані Віці подобається, вона має математичний склад розуму, тому з математики і наук проблем немає. От з англійською трохи складніше було. В школі вони багато читають і пишуть твори по прочитаному. А змусити її читати – ще те завдання, причому українською теж. В Україні Віка провчилася два з половиною роки. Ходила в ліцей, де навчалися за програмою “Інтелект України”. Те, що ми встигли пройти, мені дуже сподобалося. Хоча доводилося сидіти з нею, допомагати з домашніми завданнями, особливо з письмом. Дуже нам подобався предмет “Я пізнаю світ”. Памʼятаю, як вона в другому класі розʼяснювала мені будову молекули, таблицю Менделєєва, хімічні формули. Я була шокована, а вони те все вивчали за допомогою мультиків і багато різного візуалу. У США математика інакше викладається, якийсь зовсім інший підхід. Тут вони перший семестр приділяють гуманітарним предметам, другий – математичний.

– З якими загалом викликами довелося зіткнутися в іншій країні?

– Працюючи в українській школі “вчителькою на підміну” і класною керівницею сьомого класу, зіткнулась із проблемою зацікавити дітей вивчати Україну. Складність полягала ще в тому, що це для студентів шостий навчальний день тижня, і змусити їх щось вчити і запамʼятовувати не так просто, тому для себе ставлю за мету саме зацікавити, відкрити щось нове, деколи шокувати якимись цікавими фактами, про які вони ніколи не чули і ніде тут не почули б.

Для цього запрошуємо гостей у школу на різні урочистості, в тому числі і високопоставлених: сенаторів, політиків, директорів американських шкіл. Також, наприклад, минулого року учні нашої школи долучилися до урочистої ходи, організованої до 90-річчя памʼяті жертв Голодомору та геноциду 1932-1933 років. Величезна колона з українською символікою і колосками йшла вулицями Манхеттена, привертаючи увагу до наших проблем і викликів теперішнього часу. Це те, що повинна робити і робить українська діаспора в Нью-Йорку, бо, до речі, середньостатистичний американець іноді сумнівається, чи Україна взагалі суверенна держава!

Та основним викликом для мене є брак часу на дочку. В неї в школі дуже часто влаштовують відкриті уроки, на які запрошують батьків, і все посеред робочого дня. Я працюю порівняно далеко від школи, 30 хвилин машиною, а автобусом десь годину-півтори. До того ж, щоб відпроситися на роботі, треба знайти заміну на цей час, а персоналу, як я вже казала, не вистачає. Я була змушена побороти один із своїх страхів – сісти за кермо. Місяць тому отримала водійське посвідчення.Тепер намагаюся відвідувати найважливіші події доньки в школі.

The post Діти з температурою 38° С ходять у садок, вчителі мало заробляють, а канікул і свят більше. Інтерв’ю з українкою про освіту в США first appeared on UA-IN.

Запис Діти з температурою 38° С ходять у садок, вчителі мало заробляють, а канікул і свят більше. Інтерв’ю з українкою про освіту в США спершу з'явиться на UA-IN.

На залізничному пункті в Перемишлі у вівторок, 13 серпня, польські прикордонники виявили підроблені штампи про перетин кордону п’яти європейських країн у паспорті 25-річної громадянки України.

Про це повідомили в Бещадському відділі прикордонної служби Польщі.

У прикордонній службі заявили, що інцидент стався під час перевірки документів у пасажирів потяга, який прямував з Польщі до України.

“На реєстрацію з’явилася 25-річна громадянка України і надала два паспорти. Під час перевірки співробітник прикордонної служби помітив порушення у збереженні штампів прикордонного контролю, які, ймовірно, виставлені польськими, литовськими, латвійськими, чеськими та австрійськими службами. Детальний аналіз підтвердив підозри”, – йдеться у повідомленні.

Загалом жінка підробила 16 відміток про перетин кордону через пропускні пункти у Празі, Ризі, Вільнюсі, Відні та Медиці. Шахрайство підтвердили і прикордонні служби країн, підроблені позначки яких було виявлено в паспорті українки. Їхні системи контролю не зафіксували перетин кордону цією громадянкою України.

Дівчина своєї провини не визнала та стверджувала, що всі відмітки в її паспорті справжні. Співробітники прикордонної служби вилучили обидва паспорти українки та готують матеріали справи, щоб скерувати їх до суду. Де зараз перебуває дівчина, підозрювана в підробленні документів, наразі не повідомляється.

У прикордонній службі пояснили, що до підроблення прикордонних штампів часто вдаються іноземці, термін перебування яких у країнах ЄС закінчився. Таким чином вони намагаються легалізуватися та уникнути штрафів і депортації.

The post У Польщі судитимуть затриману на кордоні українку: в чому її звинувачують first appeared on UA-IN.

Запис У Польщі судитимуть затриману на кордоні українку: в чому її звинувачують спершу з'явиться на UA-IN.

В Італії трагічно загинула 33-річна українка Марта-Марія Огризко після того, як впала зі скелі.

Про це повідомило італійське видання Rainews.it.

Схил знаходиться біля трейлера, де вона жила зі своїм партнером. Після падіння зі скелі заввишки близько двох метрів, не маючи змоги поворухнутися, українка попросила свого партнера-росіянина про допомогу, надсилаючи йому повідомлення через Whatsapp і телефонуючи йому, але він проігнорував прохання про допомогу.

Жінку наступного ранку знайшли мертвою. На тілі жінки виявили травми внаслідок падіння, а також від отриманих раніше побоїв.

Крім того, що чоловік проігнорував прохання українки про допомогу і залишив її помирати, італійські правоохоронці з’ясували, що 41-річний росіянин Ілля Б. неодноразово нападав на Марту-Марію і погрожував їй, зокрема, ножем. Одного разу він спалив її одяг та зіштовхнув на запалене багаття, що спричинило опіки сідниць, рук та живота другого ступеня.

Крім того, росіянин не дозволяв українці спілкуватися та бачитися з членами сім’ї, яких він ненавидів через українське громадянство. В одному випадку, за словами сестри загиблої, він образив їх, назвавши “фі***ими українцями, які мають померти”. У кількох випадках жінці доводилося навіть лягати у лікарню через побиття.

Росіянина заарештували за звинуваченням у жорстокому поводженні. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 24 років.

The post Українка загинула в Італії: за знущання затримали її співмешканця-росіянина first appeared on UA-IN.

Запис Українка загинула в Італії: за знущання затримали її співмешканця-росіянина спершу з'явиться на UA-IN.

Горленко Вікторія Андріївна, у докуменах латиницею – Horlenko
17.03.1988

Резидентка Італії (має посвідку на проживання), не громадянка

У соцмережах востаннє була онлайн ввечері 17 квітня. Говорила, що збирається на побачення. Після 21.00 перестала з’являтися у мережі. Усі надіслані повідомлення та дзвінки – не прочитані та без відповіді

Попередня інформація: зустрічалася з Лоренсо (прізвище невідоме). 17.01.1987.
Відомо: працював оператором (знімали кіно), влітку 2023 року їздив на зйомки (Греція або Кіпр). Дідусь Лоренцо автор якоїсь книги про історію Італії.

Поширте будь ласка по групам

Звертатись до @natashazanuda

The post 36 українка Горленко Вікторія зникла в Італії. Пошириння всіма небайдужими, допможіть благають.. Репост first appeared on UA-IN.

Запис 36 українка Горленко Вікторія зникла в Італії. Пошириння всіма небайдужими, допможіть благають.. Репост спершу з'явиться на UA-IN.

Зміст
Жорстоке вбивство українки в Німеччині
Подробиці про родину
Вбивство українців у Німеччині – не вперше
Ще одне вбивство українки
Чому підозрюваному не повірили?
У Німеччині поліцейські розслідують жорстоку розправу над українкою. Після загибелі дівчини зникла її мати та новонароджене немовля.

Всі подробиці трагедії розповідають журналісти в ексклюзиві TSN.ua.

Play Video
Жорстоке вбивство українки в Німеччині
В Німеччині безслідно зникла родина українців. Кілька діб пошуків – і на березі річки місцевий житель знаходить тіло невідомої жінки. Слідство встановило, що загибла – 27-річна українка, вона, її мати та новонароджена донечка безвісти зникли ще 4 березня. Про це повідомили журналісти німецького видання “Більд”. Експерти вже підтвердили, що дівчину вбили. Тепер живими намагаються знайти її маленьку донечку та матір. Журналістка ТСН Наталія Фібріґ з Німеччини розповіла деталі історії.

Подробиці про родину
Відомо, що родина поїхала за кордон через повномасштабну війну в Україні. В Німеччині жінки з дитиною жили в таборі для біженців в окрузі Рейн-Неккар. Зараз на пошуки матері та доньки вбитої, а також зловмисника стали близько сотня поліцейських. Правоохоронці вважають, що в день смерті всі вони були разом. Тепер у місті шукають свідків, уже 50 повідомлень місцеві надіслали до відділку, втім, поліцейські просять й інших небайдужих, які могли щось бачити або чути, повідомляти про це. Справу розслідує спеціально створена комісія. Околиці місця злочину на березі Рейну обшукали з собаками-нюхачами, щоб знайти “можливі засоби злочину”. Нагадаємо, що в Німеччині вже неодноразово скоювали напади на українців, на жаль, з летальним кінцем.

Вбивство українців у Німеччині – не вперше
Як-от у лютому невідомі з ножами напали на баскетболістів з України. Один зі спортсменів, 17-річний Володимир Єрмаков, помер у лікарні від отриманих травм. Трапилося це в місті Обергаузен, за 40 кілометрів від Дюссельдорфа. Як з’ясувалося пізніше, ще дорогою в автобусі між підлітками розпочалася словесна перепалка, а коли вони вийшли на зупинці – зчинилася бійка. Один з нападників дістав ніж і поранив 4-х хлопців, серед яких було двоє українців. У Федерації баскетболу міста Києва у Facebook заявили, що на хлопців напали напередодні чергового матчу саме за те, що вони – українці.

“Володя і його друг Артем Козаченко виступали за молодіжну команду «ART Giants» (U-19) з Дюссельдорфа. Напередодні чергового матчу на юних баскетболістів напали з ножами на вулиці просто за те, що вони – українці! Вся команда провела ніч у лікарні поруч із нашим хлопцями. На превеликий жаль, лікарі не змогли врятувати Єрмакова, а Козаченко залишається в реанімації”.

Ще одне вбивство українки
Поліцейські оперативно розшукали й затримали нападників, ними виявилися теж підлітки – один родом із Туреччини, інший – із Сирії. А в червні 2023 року в Німеччині бойфренд застрелив 39-річну українку, яка втекла туди від війни разом із десятирічною донькою. Як повідомляє Bild, 39-річна Юлія приїхала з донькою до Німеччини навесні 2022 року. Жінка планувала збудувати нове життя, а знайшла смерть. За даними видання, Юлія мешкала зі своїм 50-річним коханим – німцем Францом. Він і став убивцею. Під час скоєння злочину рівень алкоголю в його крові становив 1,4 проміле. Обвинувачений переконував, що вбивство було випадковим. Втім, у будинку була зброя, адже Франц є мисливцем, і в нього на суді була інша версія вбивства: “Юля не могла повірити, що в мене є важка зброя, вона дуже хотіла побачити мої іграшки… Потім вона приставила пістолет до шиї і сказала: “Натискай на курок”. І раптом пролунав постріл. Випадково…”.

Чому підозрюваному не повірили?
Втім, ні суддя, ні поліція в цю версію не вірять. Поліціянти, які прибули на виклик, згадують, що під час затримання підозрюваний “мав абсолютно адекватний вигляд”. Хоча Франц і був у стані алкогольного сп’яніння, проте говорив розбірливо. Ще один офіцер додав, що обвинувачений був абсолютно холоднокровним на вигляд. Він поводився спокійно і просив закурити.

Нагадаємо, тіло 27-річної дівчини з України знайшли біля міста Гоккенгайм на березі річки. Раніше біженку в Німеччині оголосили зниклою безвісти. Матір жінки та її новонароджену дитину розшукує поліція.

The post В Німеччині вбили українку, її мати й новонароджена дитина загадково зникли first appeared on UA-IN.

Запис В Німеччині вбили українку, її мати й новонароджена дитина загадково зникли спершу з'явиться на UA-IN.

У Варшаві, що в Польщі, жорстоко зґвалтували молоду жінку. Місцеві журналісти отримали доступ до відео з камер спостереження і помітили шокувальну реакцію перехожих, які просто проходили повз, не реагуючи на злочин.

Про це пише польське видання fakt.pl.

У центрі Варшави жорстоко зґвалтували, ймовірно, українку
За даними видання, інцидент стався зранку 25 лютого в центрі Варшави. Журналісти fakt.pl стверджують, що жертвою нападника стала молода українка віком орієнтовно 20 років, яка поверталася вранці до своєї квартири. Коли вона йшла вулицею Журавія, її почав переслідувати підозрілий чоловік.

“Він, мабуть, стежив за нею раніше, тому що на камерах видно, що він довго йшов за нею”, – розповідає людина, яка бачила відеозапис з камер спостереження.

Коли жінка опинилася на рівні під’їзду, нападник витягнув ніж, схопив її ззаду і потягнув до в’їзних воріт. Потім він почав душити її та зривати з дівчини одяг. Це все тривало кілька хвилин.

Злочинець затягнув молоду жінку до сходової в сусідній будівлі і зґвалтував її там. Після цього він залишив її на сходах перед воротами і пішов геть. Дорогою він розкидав її речі, сів у трамвай і поїхав геть.

Варто зазначити, що пізніше дипломатичні джерела повідомили ТСН.ua, що постраждала жінка не є громадянкою України.

Перехожі не реагували на злочин
Польські журналісти також отримали доступ до відеозаписів, які є в розпорядженні власників будинку. На кадрах видно, як під час жорстокого зґвалтування повз них проходили люди. Однак ніхто не відреагував на те, що робив нападник.

“Є записи, на яких видно, як дві дівчини в цей час йшли поряд з тротуаром. Вони щось кричали, але це не зупинило нападника. Потім пройшла пара – хлопець з дівчиною, але вони теж пройшли повз і ніяк не відреагували”, – розповідає жінка, у якої є записи з камер відеоспостереження.

Дівчину госпіталізували в тяжкому стані
Відреагував лише охоронець, який саме йшов на роботу на ранкову зміну. Саме він виявив роздягнену дівчину на сходах і одразу ж викликав служби. За кілька хвилин на місце події приїхала поліція та швидка допомога.

Дівчину в тяжкому стані доправили до лікарні. Співробітники центральної частини міста негайно розпочали пошуки зловмисника.

Підозрюваного вже затримали
Підозрюваного чоловіка затримали всього за кілька годин після вчинення злочину. Він переховувався у своїй квартирі.

“Співробітники поліції затримали чоловіка, який може бути пов’язаний зі справою. З ним проводяться слідчі дії”, – повідомив Роберт Шумята з Центрального відділу поліції.

Чоловікові загрожує довічне ув’язнення.

The post У центрі Варшави жорстоко зґвалтували 20-річну українку та кинули оголеною на вулиці: реакція перехожих шокує first appeared on UA-IN.

Запис У центрі Варшави жорстоко зґвалтували 20-річну українку та кинули оголеною на вулиці: реакція перехожих шокує спершу з'явиться на UA-IN.

У Польщі 32-річна громадянка України, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, з’їхала на своєму автомобілі в кювет і не змогла виїхати. Інцидент стався 17 листопада,, в селі Щекаркув в Опольському повіті.

Про це пише портал inPoland.

Play Video
Люблінські поліцейські отримали інформацію про водійку, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння і намагалася втекти з місця пригоди. Також повідомляється, що пасажир авто намагався допомогти водійці виштовхати машину з кювету. Але він теж був нетверезий, тому його спроби виявилися марними.

Коли на місце події прибули поліцейські, водійка відмовилась виходити з машини. Коли один з офіцерів спробував вийняти ключ із замка запалювання, вона почала його кусати.

Правоохоронцям довелося силою заарештувати українку. Крім того, у неї примусово взяли кров, бо вона сказала поліцейському, якого вкусила, що хвора на туберкульоз.

Жінку помістили під варту.

Вона відповідатиме у суді не лише за керування автомобілем у нетверезому стані, а й за образу поліцейського, який перебував на службі, та порушення його недоторканності. Їй загрожує до 3 років позбавлення волі.

The post У Польщі українка напідпитку покусала поліцейського – подробиці first appeared on UA-IN.

Запис У Польщі українка напідпитку покусала поліцейського – подробиці спершу з'явиться на UA-IN.

Як повідомляє Yavp.pl з посиланням на Осередок моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, інцидент стався 29 вересня, коли українка зі своєю донькою вийшли на прогулянку.

Двоє чоловіків, які сиділи на зупинці громадського транспорту, почали ображати жінку та дівчинку словесно, в тому числі у вульгарній формі коментуючи їхнє походження. Не обійшлося без таких традиційних висловів, як “українська к…а” і т.п. Обох вдалося сфотографувати, завдяки чому їх вдалося пізніше розшукати. Потім приєднався ще й третій агресор. Чоловіки кричали до дівчинки, що вона погань і їй має бути соромно, що в неї матір українка. При цьому вони ще й кидали в жінку та її дитину банки з-під пива, а самій жінці погрожували вбивством.

Постраждала викликала на місце поліцію, однак там справою не дуже хотіли займатися. Лише після втручання Осередку моніторингу расистської та ксенофобської поведінки місцева поліція через кілька днів, 4 жовтня, повідомила на своєму сайті про затримання двох нападників.

Та й то, велику роль в цьому зіграли жителі Завої, які впізнали чоловіків на фото й самі надали їхні імена та адреси проживання до Осередку моніторингу расистської та ксенофобської поведінки. Там всю цю інформацію передали в поліцію разом із офіційним письмовим повідомленням про підозру у вчиненні злочину.

Щодо затриманих двох чоловіків, то це 47-річний та 59-річний місцеві жителі. До них на час слідства обрали запобіжні заходи у вигляді поліцейського нагляду та заборони наближатися до потерпілих.

The post Напад у Польщі на українку та її 5-річну дитину: їх закидали образами і банками з-під пива first appeared on UA-IN.

Запис Напад у Польщі на українку та її 5-річну дитину: їх закидали образами і банками з-під пива спершу з'явиться на UA-IN.

Внаслідок потужного зсуву ґрунту у грузинському селищі Шові загинула медійниця з України. Її тіло знайшли на місці трагедії, тривають пошуки сім’ї.

Про це повідомляє “Суспільне” з посиланням на пресслужбу МЗС.

“Українське посольство в Грузії встановило зв’язок із рідними загиблої та взаємодіє із грузинською владою задля підготовки репатріації тіла. Паралельно перевіряємо, чи не було інших українців в селищі Шові”, – йдеться у повідомленні.

“Була доброю, розумною, красивою”
Журналістка Ольга Артюшенко у своєму фейсбуці повідомила, що загиблою виявилася українська медійниця Аліна Поліковська. Дівчина наголосила, що наразі відомості про долю трьох дітей українки та її чоловіка відсутні.

“Аліна Поліковська загинула. В Грузії. Вона була там з чоловіком та трьома дітьми. Зсув. 30 років, кажуть, нічого такого там не було. Її знайшли. Їх – ще ні”, – написала колега загиблої.

За словами Артюшенко, журналістка з дітьми та чоловіком мешкали у Нідерландах. Їхня родина була прекрасною.

“Аліна була доброю, розумною, красивою – не дивно, що це зрозумів Заза і забрав її до себе до Нідерландів. Вони мали велику чудову сім’ю в Утрехті”, написала журналістка.

The post У Грузії під час зсуву ґрунту загинула українська журналістка. Доля трьох дітей та чоловіка українки наразі невідома, тривають пошуки сім’ї first appeared on UA-IN.

Запис У Грузії під час зсуву ґрунту загинула українська журналістка. Доля трьох дітей та чоловіка українки наразі невідома, тривають пошуки сім’ї спершу з'явиться на UA-IN.

У місті Ополе, Польща, пʼяні чоловік і жінка напали на 45-річну українку з трьома дітьми – 8, 10 і 13 років на автобусній зупинці “Wiosenna-Prószkowska”, коли сімʼя поверталася додому з прогулянки. Інцидент стався ще 6 липня 2023 року.

Про це повідомило місцеве видання Nowa Trybuna Opolska.

Чоловік та жінка віком 25-27 років, які були напідпитку, почули, як родина розмовляє українською мовою. Пара підійшла і почала чіплятися та ображати їх.

“Хіба ви українці”, “Путін вас роз***”, “Ви приїхали сюди за програмою “Родина 500+”, – кричали вони. Потім нападники штовхнули українку та пішли до магазину по випивку.

Після штурханини українка викликала поліцію і разом з дітьми на зупинці чекала правоохоронців. Тим часом чоловік та жінка вийшли з магазину і чоловік показав українцям середній палець, перед тим як сісти в автобус.

Крім того, він вигукнув “Слава Путіну” та “До біса Україну”.

“Мені подобається Ополе, тому що люди тут добрі та доброзичливі. Ця приязність ще більше зросла після того, як Росія вторглася в Україну. Я багато разів чула від людей слова підтримки України. Я вперше зустрівся з такою агресією, яка торкнулася моєї родини кілька днів тому”, – розповіла потерпіла Надія.

Відомо, що жінка родом із Тернополя і вже 20 років приїздить до Польщі працювати прибиральницею. Її діти приїхали до Ополе під час канікул, аби навідати матір.

Про інцидент також поінформували прокуратуру. Тепер нападників шукають правоохоронці, їм загрожує до трьох років позбавлення волі за образу за національною ознакою.

The post У Польщі на українку з трьома дітьми напали пʼяні чоловік і жінка: вигукували “Слава Путіну” first appeared on UA-IN.

Запис У Польщі на українку з трьома дітьми напали пʼяні чоловік і жінка: вигукували “Слава Путіну” спершу з'явиться на UA-IN.