Велесова ніч — сучасне свято, що наслідує слов’янські язичницькі обряди низки інших святкувань, присвячуючи їх богові Велесу. Святкується цей дійство, як і американський Геловін, у ніч проти 1 листопада, а тому вважається слов’янським аналогом цього свята. Воно виникло в середовищі неоязичників, а тому не є давнім святом, як це може здатися, на перший погляд. Популяризація свята в Україні розпочалася нещодавно – в 2019 році.

Бог Велес: хто це такий
Велес первісно вважався богом земного достатку, опікуном купецтва, торгівлі, покровителем домашньої худоби та хмар (“небесної худоби”- ред.), музики, поезії. За цими функціями він близький до римського Меркурія та грецького Гермеса.

Можливо, був опікуном худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів. Цей культ був поширений переважно у північних слов’ян. Велес – антагоніст Перуна та, опісля хрещення Русі, прообраз Сатани. Не входив до пантеону Володимира на Старокиївській горі, натомість капище Велеса розміщувалося на Подолі біля торгової пристані Почайни.

Велесова ніч: езотерика та філософія
Деякі слов’янські неоязичники трактують Велесову ніч як час, коли Білобог поступається Чорнобогу і межа між світами живих і мертвих зникає. В такому разі сенс свята полягає в обдуманому подоланні своїх страхів і воно протиставляється карнавально-бешкетливому Геловіну.

Велесова ніч: обряди та ритуали

Напередодні слід прибрати у будинку та сходити до лазні, в якій для душ померлих предків залишають новий віник та відро чистої води. Будинки слід прикрашати горобиною, аби нібито відлякати злі сили. З цією ж метою під порогом розсипають сіль.

Також прикрашають оселі кабачками, гарбузами, яблуками, осінніми квітами та іншими дарами природи.
Одним з атрибутів святкування Велесової ночі є багаття, яке розпалюється на найвищій частині певної місцевості.

Вважається, що стрибки через нього є однією з традицій свята. Після заходу сонця члени родини сідають за стіл, а під час вечері заведено символічно частувати родичів, що померли, для цього для них кладуть на стіл наряддя.

Про мертвих говорять лише хороше. Існує повір’я, що душі померлих у Велесову ніч можуть матеріалізуватися; для того, щоби вони знайшли шлях до своєї домівки, на підвіконні запалюють свічки. Дехто вважає, що у цю ніч нібито “радяться” з померлими родичами, щоби ті “допомогли” розв’язати складні питання.

Серед обрядів Велесової ночі описується і ворожіння. Серед традиційних – ворожіння на попелі з печі, спалювання папірця з бажаннями, сон на подушці, під яку сховане яблуко. Серед цікавих – кидання двох каштанів у вогнище, вони не мають розкочуватися в різні боки, бо це означає швидкий кінець стосунків. Серед сучасних – у світильник, який виготовлений з гарбуза, слід покласти папірець із питанням та підпалити, а відповідь мала підказати тінь від полум’я.
Велесова ніч і Діди
Зрозуміло, що таке свято є сучасною відповіддю слов’янських неоязичників на поширення комерціалізації запозиченого з Заходу Геловіну. Проте дослідники вважають, що частина ритуалів Велесової ночі може бути частиною реальних Дідів, які святкують в деяких районах Полісся. Діви – це слов’янський народний поминальний обряд, ритуальна вечеря в пам’ять про померлих предків. Особливо шанований обряд проводиться в суботу, близьку до 26 жовтня (8 листопада), тобто дата фактично зміщена на кілька днів від сучасного святкування Геловіну.

Під час Дідів Зазвичай, люди йдуть до могил рідних, щоб вшанувати їхню пам’ять. Подається поминальна їжа, яка повинна бути гарячою (для того, щоб духи могли вдихати пару, що підіймається від їжі, приготованої на їх честь – ред.). Крім того, на столі кладуть більше ложок – для предків. Кожного померлого предка називають на ім’я. В найбільш архаїчній формі обряд зберігся в білоруській та українській культурах.

The post Український Геловін- Велесова ніч: традиції та звичаї first appeared on UA-IN.

Запис Український Геловін- Велесова ніч: традиції та звичаї спершу з'явиться на UA-IN.