Після війни на Україну чекатимуть складні часи, адже суспільство може розділитися через суперечки про вклад кожного у війну.

Про це командир підрозділу CODE 9.2 Олександр Настенко сказав в інтерв’ю телеведучій 1+1 Наталії Мосейчук.

– Після війни буде повна дупа, я перепрошую. Я думаю, що такий буде у нас срач. Хто більше воював, хто більше зробив.

Я, наприклад, з дуже великою повагою ставлюся до ТРО та всіх інших підрозділів. Кожен виконує свою роль. Навіть, якщо ти сьогодні не стоїш на лінії фронту, ти завтра будеш на ній стояти, – сказав Настенко.

На його думку, країна відродиться лише після того, коли суспільство розібʼється і після цього тільки повністю об’єднається. Він також наголосив, що треба змінюватись.

The post «Буде повна дупа»: військовий розповів, що чекає на Україну після війни (ВІДЕО) first appeared on UA-IN.

Запис «Буде повна дупа»: військовий розповів, що чекає на Україну після війни (ВІДЕО) спершу з'явиться на UA-IN.

Дослідники досі продовжують розшифровувати пророцтва Ванги, які справджуються з неймовірною точністю. Про це повідомляють Fakty.

Так, згідно з її передбаченням, 2024 рік буде непростий і принесе чимало змін.

Зокрема, ясновидиця побачила ймовірну смерть російського диктатора Володимира Путіна. На нього начебто буде скоєно замах кимось з його співвітчизників.

Водночас, за її словами, для України початок 2024 року буде важкий. Та це необхідно пережити, адже далі будуть надходити лише хороші новини.

The post Треба пережити важкий початок року: пророцтво Ванги для України на 2024 рік first appeared on UA-IN.

Запис Треба пережити важкий початок року: пророцтво Ванги для України на 2024 рік спершу з'явиться на UA-IN.

Подія: Генеральний штаб Збройних Сил України оприлюднив оперативну інформацію про російське вторгнення станом на вечір 89-ї доби війни.

Деталі та коментарі: “Продовжуються заходи адміністративно-поліцейського режиму на тимчасово захоплених територіях України, — ідеться у повідомленні. — Так, на тимчасово зайнятих територіях Херсонської та Запорізької областей окупанти створили дев’ятнадцять так званих “комендатур”. На Слобожанському напрямку загарбники намагаються утримати займані рубежі, обстрілюють українські війська з метою недопущення їх подальшого просування в бік державного кордону. Намагаються покращити тактичне положення своїх підрозділів. При підтримці артилерії ворог відновив штурмові дії в районі населеного пункту Тернова, успіху не мав”.

На Слов’янському напрямку основні зусилля противник зосередив на утриманні зайнятих позицій, веденні розвідки та створенні умов для відновлення наступу, завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Богородичне та обстрілював з артилерії Гусарівку, Чепіль, Долину і Святогірськ. Загарбники застосувавали реактивні системи залпового вогню та важкі вогнеметні системи в районі населеного пункту Студенок. На Донецькому напрямку ворожі підрозділи не полишали спроб прорвати оборону українських військ з метою їх оточення та виходу на адміністративні кордони Луганської області. Основні зусилля рашисти зосереджують на Бахмутському напрямку.

А от на Лиманському напрямку ведення активних бойових дій не відзначено. Ворог здійснив артилерійські обстріли підрозділів Сил оборони та цивільних об’єктів у населеному пункті Лиман. На Сєвєродонецькому напрямку за підтримки артилерії противник вів штурмові дії, успіху не мав, зазнав втрат і відступив. На Бахмутському напрямку окупанти також намагалися вести наступ, але успіху не мали. У напрямку на Луганське російські війська провели розвідку боєм, успіху не мали та відійшли.

На Південнобузькому напрямку окупанти продовжують обстріли позицій українських військ із метою сковування їх дій. Триває інженерне обладнання оборонних рубежів в районі населеного пункту Посад Покровський. На Сіверському напрямку ворог продовжує проводити заходи з посилення ділянки українсько-російського кордону в Брянській та Курській областях. Російські окупанти не припиняють обстріли позицій Сил оборони, що розгорнуті у безпосередній близькості до державного кордону України в Сумській та Чернігівській областях.

На Волинському та Поліському напрямках визначені підрозділи збройних сил білорусі виконують завдання з прикриття українсько-білоруського кордону. Загроза завдання ракетно-бомбових ударів з території республіки білорусь залишається. У Чорноморській та Азовській операційних зонах корабельні угруповання противника продовжують виконувати завдання з ізоляції районів ведення бойових дій та завдання ракетних ударів по об’єктах інфраструктури на території України. Iз метою нарощування системи протиповітряної оборони на території північно-західної частини тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим противник розгортає два додаткових зенітних ракетних дивізіони С-400.

Як повідомив у Facebook головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, на Харківщині українські бійці звільнили аж 24 населені пункти. “Щодня, знищуючи ворога, звільняючи міста і села від окупантів, відбудовуючи інфраструктуру, військовослужбовці Збройних сил України кладуть край злочинам російської федерації проти цивільного населення та перешкоджають вчиненню нових”, — підкреслив 48-річний Залужний.

The post У 89-й день війни окупанти створили у Херсонській і Запорізькій областях 19 “комендатур” first appeared on UA-IN.

Запис У 89-й день війни окупанти створили у Херсонській і Запорізькій областях 19 “комендатур” спершу з'явиться на UA-IN.

Рашисти пацана не чіпали, ба, навит з цікавістю спостерігали за його діями, ліниво перегукуючись межи собов. Інколи кидали йому залишки їжі. Матвійко не гидував, мовчки підбирав об’їдки, поспіхом з’їдав і продовжував свою справу.

Інколи було чутно їхні ворожі голоси.

– Абдула, чьто ето он пастаянна мальчіт, блят? – спитав невидимий голос.

– Брат, да он же нємой. Ми ж їво мать… таво, нєдєлю уже как, – з вікна визирнув здоровезний бородатий збуй в камуфляжі. Хвильку помовчав і продовжив свою розповідь невідомою мовою, котра схожа була скоріш на гавкіт, ніж на засіб людської комунікації.

Смакуючи ганебні подробиці, переливаючи своє оповідання жартами, рашист розповідав ЯК вони повільно мордували батька цього хлопчини. ЯК той кілька днів вмирав від вогнепальних ран, коли орки прострілювали йому кінцівки з чіткою періодичністю.

– Врємья! – щогодини реготав хтось, далі лунав постріл в котрусь з частин тіла. І так доти, допоки татко Матвійка не стих назавше.

А далі повів про те, ЯК ґвалтували, а потім ЯК вбили матір цього пацана.

Його невидимий співрозмовник лиш підсміювався, інколи перебиваючи монолог Абдули.

Як тіки померла мама, син онімів. Окупанти його не скривдили. Можливо з жалости, а може для того, щоб все своє життє памітав про цей жах. Зрештою, десятирічний хлопчик не становив якоїсь загрози бородатим воякам з далеких гір.

Матвійко цілими днями блукав селом, але в якімсь моменті постановив собі поховати матір так, як бачив в своїй дитячій уяві. Перед його очима стояв велетенський насип з каменів, таке собі містичне древнє святилище, котре він видів в шкільних підручниках, але вже не пам’ятав його назви. Він збирав на дорозі камінці і носив, носив, носив…

Планомірна, виважена робота заспокоювала, змушувала повірити в себе, в свою корисність та приносила в деякій мірі сатисфакцію. А саме головне – позволяла ЖИТИ ДАЛІ.

Той день був напрочуд світлим. Сонечко зненацька залило все докола, ніби спонукаючи все та всіх на якийсь символічний бій з темрявою, котра безперестанку панувала тут остатні кілька тижнів.

З самого ранку всі тимчасові мешканці фільварку всілись верхи на беху і поїхали десь за село, а на призьбі залишився сидіти лише Абдула.

– Дядьку! – тихенько покликав малий, підійшов і ґестом показав, би той сі нахилив.

Орк здивовано нахилився. Зненацька Матвійко рвучко викєгнув з кєшені кривий іржавий цьвок, котрий знайшов в день смерти своєї матері і всі ці дні носив зи собов, і з усих сил встромив го в бородате горло окупанта. Той викотив очі, захрипів, з рани почала сичати кров. Бандит спробував схопити пацана, але той скривавленими рученята добив цьвок ше глибше. Окупант скотився зи сходів, а хлопчина, не озираючись, мовчки пішов батьківським садом, сумно витираючи руки об брудну одежу.

*Загарбник здох за кілька годин. Матвійко живий, лиш не говорить.

Поки що.

Чекає ПЕРЕМОГУ!

The post Історія про 10-річного Матвійка, який помстився окупанту за вбивство своїх батьків first appeared on UA-IN.

Запис Історія про 10-річного Матвійка, який помстився окупанту за вбивство своїх батьків спершу з'явиться на UA-IN.