У Третій штурмовій бригаді відреагували на рейди ТЦК у Києві і назвали це “справедливою мобілізацією”.

Відповідний пост написав у Telegram заступник командира бригади Максим Жорін.

“Справедлива мобілізація саме так і виглядає – коли не тільки з сіл та маленьких міст забирають людей, а й з великих міст теж, де люди собі спокійно ходять на концерти та в рестіки”, – зазначив він.

Військовий розкритикував обурення такими перевірками.

“Не може бути так, що частина країни їб***шить третій рік, а інша частина живе своє життя і ще й обурюється перевірками. Станьте на облік і ходіть далі, в чому проблема. Питання, чи не соромно здоровим тіпам так верещати, вже мабуть не варто задавати”, – додав Жорін.

The post “Справедлива мобілізація”: у Третій штурмовій бригаді відреагували на рейди ТЦК first appeared on UA-IN.

Запис “Справедлива мобілізація”: у Третій штурмовій бригаді відреагували на рейди ТЦК спершу з'явиться на UA-IN.

Військові мають можливість виїхати за кордон під час відпустки, однак для цього потрібно виконати кілька умов. Наразі дозволяється перетин кордону військовослужбовцями для проведення відпустки, хоча офіційних змін до правил перетину кордону ще не внесено.

Про це пише Судово-юридична газета.

Play Video
Щоб отримати дозвіл на відпустку за кордоном, військовослужбовець має належним чином підготувати рапорт, де зазначить тип і тривалість відпустки, місце її проведення та пункт пропуску, через який планується виїзд. Також обов’язково потрібно стати на облік у військовій службі правопорядку ЗСУ.

Рішення про надання дозволу ухвалюється індивідуально в кожному випадку.

Для виїзду за кордон військовому необхідно мати такі документи:

закордонний паспорт;
військовий квиток;
відпускний квиток із зазначенням інформації про закордонну відпустку;
витяг із наказу, де буде вказано місце відпочинку і дозвіл на виїзд.

The post Військовослужбовці можуть виїхати за кордон, але є умови first appeared on UA-IN.

Запис Військовослужбовці можуть виїхати за кордон, але є умови спершу з'явиться на UA-IN.

Як йдеться у вироку суду, який винесли 24 липня, у квітні 2024 року Микита Л. ніс службу поблизу будівлі КП «Івано-Франківськводоекотехпром». Взявши із ставниці закріплений за ним автомат АК-74, він вистрілив, поранивши у передпліччя іншого військовослужбовця.

Під час судового засідання, обвинувачений пояснив, що був призваний у військо в листопаді 2021 року, але бажання служити не мав. У нього не було друзів, а з іншими військовослужбовцями часто сперечався з приводу миття посуду та інших побутових питань.

Того дня о десятій ранку він заступив у наряд, який не передбачав отримання зброї. Через нервовий зрив Микита Л. хотів вчинити самогубство і для цього без дозволу взяв зі ставниці закріплений за ним автомат та магазин з патронами. Потім зайшов за кут будівлі, присів, зняв запобіжник та деякий час тримав дуло автомата біля лоба, бо хотів вистрілити собі в голову, але передумав. Далі він пройшов 10 метрів і захотів повісити на себе автомат, тримаючи палець на спусковому гачку.

«Командування забороняло так робити, а він хотів погратись. В цей момент випадково натиснув на курок та здійснив постріл у сторону курилки, де перебувало дві або три людини. Коли почув постріл, то налякався, кинув автомат на землю, побіг до готелю, що знаходився неподалік, попросив телефон і зателефонував до поліції», – йдеться у вироку.

Свідки підтвердили суду, що обвинувачений у наряді днювального не мав права брати зброю зі ставниці та охарактеризували Микиту Л., як замкнуту людину – він ні з ким не конфліктував і не дружив.

Дослідивши всі матеріали справи, суддя Дзвенислава Гриньків визнала Микиту Л. винним у порушенні правил поводження зі зброєю і призначила йому 1,5 роки ув’язнення. На вирок можуть подати апеляцію.

The post На заході України ув’язнили військового за поранення колеги під час спроби самогубства first appeared on UA-IN.

Запис На заході України ув’язнили військового за поранення колеги під час спроби самогубства спершу з'явиться на UA-IN.

В СМТ Комишуваха Запорізької області 12 липня сталася трагічна подія – водій автомобіля збив військовослужбовця та втік з місця пригоди, залишивши постраждалого помирати на узбіччі дороги.

Про це повідомляє Нацполіція Запорізької області.

За інформацією правоохоронців, інцидент стався близько 21:35 на вулиці Богдана Хмельницького. Невідомий водій автомобіля “Toyota Hilux” темного кольору здійснив наїзд на військовослужбовця, який йшов узбіччям дороги в попутному напрямку руху.

Замість того, щоб зупинитися та надати допомогу, водій втік з місця події. Внаслідок отриманих травм військовослужбовець загинув на місці.

Поліція Запорізької області проводить активні пошукові заходи для виявлення та затримання винуватця ДТП. За попередньою інформацією, розшукуваний автомобіль має характерні механічні пошкодження, зокрема відсутній передній бампер та пошкоджене ліве бокове дзеркало.

Правоохоронці звертаються до всіх громадян з проханням про допомогу у розшуку злочинця. Якщо ви були свідком цієї події або маєте будь-яку інформацію про місцезнаходження автомобіля “Toyota Hilux” з описаними пошкодженнями, просимо повідомити за номером: +38(061)-434-19-16 або 102.

The post Водій-втікач збив військового і залишив помирати на узбіччі first appeared on UA-IN.

Запис Водій-втікач збив військового і залишив помирати на узбіччі спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомляє Новослобідська сільська рада.

Що відомо про Владислава Стешкова
Владислав був родом із села Манухівка Сумської області. Він народився 2 серпня 1998 року. У рідному селі хлопець закінчив школу, а далі пішов навчатися у Путивльський педагогічний коледж за спеціальністю “Фізична культура і спорт”. Навчальний заклад він закінчив у 2017 році.

Від початку повномасштабного вторгнення Владислав Стешков почав робити все, щоб вигнати ворога з української землі. Спершу він служив у Сумській теробороні, а потім став старшим снайпером 1 інженерно-саперного відділення інженерно -саперного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4674. Владислав брав участь у запеклих боях.

Люди, які знали Владислава кажуть, що ще живим він побачив справжнє пекло – на українській землі.

3 квітня цього року Владислав пішов на своє останнє бойове завдання, там його життя і обірвалось. Російські окупанти вдарили з артилерії по позиціях українських військових у районі населеного пункту Вербове Запорізької області. Владислав зазнав поранень несумісних із життям. Він навіки залишиться 25-річним.

У рідному селі зустріли Героя живим коридором слави на колінах та зі схиленими головами. Люди тримали українські прапори та квіти. Ніхто не міг стримати сліз, військові провели в останню путь побратима трикратним салютом. Поховали Владислава на кладовищі у Путивлі.

Материнське серце не витримало горя
Віталіна Стешкова, мама Владислава, не витримала, коли почула болючу звістку про загибель свого сина. Жінка потрапила у лікарню, там її серце і спинилось.

“Вчора всі мешканці нашої громади вмивалися гіркими сльозами, ховаючи загиблого Героя, гарного хлопця Влада Стешкова.. Найтяжче, що є у світі – це ховати власну дитину. Материнське серце не витримало цього болю і страждань. Сьогодні зранку серце Віталіни, мами Владислава, спинилося у лікарні. Тепер найрідніші люди, мама і син, разом на небесах”, – йдеться у повідомленні.

Одразу двох найрідніших людей втратив ще один син Віталіни – Артем, а також її чоловік Віктор.

“Війна вбиває не тільки снарядами, вона вбиває горем, яке несе з собою. Щирі співчуття рідним та близьким, витримки пережити таке величезне горе. Розділяємо з вами біль втрати. Вічна пам’ять Владиславу і Віталіні, вічний спокій…” – йдеться у повідомленні.

The post Мати 25-річного Героя померла на наступний день після його похорону first appeared on UA-IN.

Запис Мати 25-річного Героя померла на наступний день після його похорону спершу з'явиться на UA-IN.

У Мережі поширилося відео, на якому автор стверджує, що військовому стало зле через контузію, а медики, які прибули на місце, нібито боялися до нього підходити надавати допомогу.

За словами автора, інцидент трапився на станції метро “Політехнічний інститут” у Києві.

“Військовий з контузією, а медики просто не розуміють, що робити. Намагаємося розвʼязати ситуацію, але допомоги, схоже, не дочекаємося… Я не знаю, як залишити цю людину. А лікарі стоять і нічого не роблять. Просимо допомогти, а вони кажуть, що його бояться, бо думають, що він їх поб’є”, – каже автор відео.

Представник відділу комунікацій поліції Києва Дмитро Грищенко у коментарі Нromadske повідомив, що чоловікові медпрацівники надали допомогу, водночас від госпіталізації він відмовився.

На запитання, чи були це ті самі медики, що на поширеному відео, поліцейський відповів, що такої інформації в нього немає.

У МОЗ поки не прокоментували інформацію.

The post Військовому стало погано, а медики нібито злякалися підходити до нього – соцмережі first appeared on UA-IN.

Запис Військовому стало погано, а медики нібито злякалися підходити до нього – соцмережі спершу з'явиться на UA-IN.

Про це він говорив на YouTube-каналі військового оглядача Юрія Бутусова., пише ТСН.

За його словами, сьогодні слід вирішити мету призову на військову службу: “ми хочемо виконати план мобілізації чи ми хочемо перемогти”.

“Для того, щоб не програти, необхідно не просто провести план мобілізації – необхідні драконівські методи. Як я це бачу, це тотальна мобілізація всього чоловічого та жіночого населення із 18 років. Не обов’язково це має бути передова, це можуть бути якісь оборонні підприємства, це може бути тил, логістика. Можна в якусь іншу обгортку загорнути – резервісти тощо, але з 18 років, включаючи жінок”, – запропонував військовий.

Окрім того, на його думку, необхідно залучити до виконання бойових завдань ув’язнених.

“Йде війна 10 років, невже не навчилися робити зміни до законодавства. Скільки потрібно під час жорстокої війни, коли гинуть тисячі людей, скільки потрібно часу, щоб прийняти вольове рішення, взяти відповідальність на себе?” – задав риторичне питання Михайло Ніколов.

The post Потрібна тотальна мобілізація з 18 років, – військовий ЗСУ first appeared on UA-IN.

Запис Потрібна тотальна мобілізація з 18 років, – військовий ЗСУ спершу з'явиться на UA-IN.

Про це йдеться у сюжетры 12 каналу.

«Тут по телевізорі показують стріляють. Боже, робиться таке. Я дзвоню: Влад, що у вас там робиться? – В нас все добре. Він завжди мене заспокоював», – розповідає Тетяна Григорчук.

Лучанка Тетяна Григорчук згадує телефонні розмови зі своїм сином Владиславом, якого повномасштабна війна застала в Маріуполі. Він разом зі своїм двоюрідним братом Віталієм – служив у 36 бригаді морської піхоти. Якою б не була ситуація, каже матір, син намагався тримати її серце у спокої.

«Він мене дурив до останнього часу, але подзвонить часом, як втомлений і каже: мам, ти зібрала сумку? Яку сумку? Ну збери щоб ти мала на перший час, воду, консерви, гроші, одежу, шоб все було в тебе напоготові», – розповідає матір.

Маріуполь росіяни обстрілювали дедалі активніше. По підрозділу вдарили якраз тоді, коли військові проривалися із заводу Ілліча. Тоді Віталій – зник безвісти. 12 квітня о сьомій ранку Владислав зателефонував крайній раз, щоб повідомити ту саму новину.

«Каже, мам ми йдем в полон. Мам, ти розумієш, каже це тюрма», – пригадує матір.

Як буде далі – ніхто не знав. Та, що полон затягнеться на роки, жінка і припустити не могла.

«Не дай Боже комусь це пережити і переживати. Життя перевернулося з ніг на голову», – плаче жінка.

Згодом у родину Григорчуків надійшла трагічна звістка – після року невідомості з’явилося підтвердження смерті племінника Тетяни. Тіло Віталія повернули під час обміну загиблими із росіянами. Про те, що брата вже немає, – Владислав не знає. Він же – вже 20 місяців у полоні.

«Єдине, що мене заспокоює, єдине на що я надіюся – це те, що він просто підтверджений російською стороною, що він офіційно в полоні», – розповідає мама полоненого.

Посилює надію і лист Влада з полону. У ньому було лише кілька речень російською мовою. Написав, що сумує, любить та просить пробачення за те, що рідним доводиться за нього хвилюватися. Але не переживати – не можливо, каже Тетяна, бо там – у російській неволі – її дитина.

«Я лягаю спати, Божечко, я лягаю в тепле ліжко, а він де. Я сідаю їсти, Боже думаю, а він що? Постійно тако переживаю, що вони ті хлопці там бідують. Я не можу читати наприклад всіляких публікацій хлопців, які повернулися з полону. Я не можу читати, те що там пишуть, показуюь по телевізорах. Я просто це мені, дуже боляче і я стараюся за це просто не думати. Я себе настроїла що все буде добре», – каже лучанка.

Кожного обміну, які й так відбуваються вкрай рідко, жінка переглядає списки та світлини у пошуках свого сина. А ще дуже чекає того щасливого дзвінка. Довгі місяці очікування даються по-різному. Допомагає підтримка дочки та зайнятість на роботі.

«Мене хто зустрічає, питає: Тань, ну ти тримаєшся? Я кажу: а що мені робити? Я плакала спочатку, спочатку дуже плакала, переживала. В мене був такий стан, я ніколи не думала, не знала як це болить душа, а вона просто отут болить. Я себе не могла в руки взяти, я не могла ходити на роботу, я не могла говорити. До мене почали всі дзвонити, а мені, навіть, по телефону важко говорити, так тяжко», – розповідає Тетяна Григорчук.

13 січня Владиславу виповнилося 27 років. Уже другий рік поспіль свій День народження він зустрічає у російському полоні. І ця думка не покидає Тетяну ні на мить.

«Лягаєш – одне думаєш, встаєш – одне думаєш, йдем на роботу – про одне думаєш. На роботі про одне думаєш. Як там, що там, де він, як він там бідний», – додала мама військовополоненого.

The post Мати вже 20 місяців чекає сина з російського полону. Людоньки підтримайте молитвами за здоров’я та повернення додому first appeared on UA-IN.

Запис Мати вже 20 місяців чекає сина з російського полону. Людоньки підтримайте молитвами за здоров’я та повернення додому спершу з'явиться на UA-IN.

Як повідомили у Лановецькій міській раді, вчора, 12 січня, на колінах і з жовто-блакитними квітами в руках, Лановецька громада зустріла кортеж із тілом полеглого захисника Олега Скакуна із с.Грибова.

В останню дорогу до рідного дому проводжали Героя жителі сіл Верещаки, Лопушне та Вишгородок, сотні жителів м.Ланівці та села Грибова вже вкотре прийшли на центральну площу м.Ланівці, щоб піднести щиру молитву за душу полеглого Героя.

“Олег був, насамперед, дуже добрим християнином. Він завжди приходив в храм і був готовий каятися, ставати кращим…” – пригадує військовослужбовця о.Сергій Залецький.

Чин похорону розпочався сьогодні, 13 січня, о 10:00 год. на подвір’ї рідного дому загиблого у с. Грибова.

Вічна пам’ять Герою!

The post Олега Скакуна на колінах і попрощалися із загиблим Героєм first appeared on UA-IN.

Запис Олега Скакуна на колінах і попрощалися із загиблим Героєм спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомив міський голова Ковеля Ігор Чайка.

За інформацією військового командування, життя захисника обірвалося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час виконання бойових (спеціальних) завдань.

Дмитро – кадровий військовий. Служив за контрактом із березня 2014 року.

Його життя було безпосередньо пов’язане з Ковелем. Сім’я проживає на території військового містечка, що формально є територією Дубівської громади, але фактично – передмістям Ковеля. Дмитро вчився в училищі в Ковелі, служив у військовій частині.

Прощатися із Дмитром Павліковським у Ковелі будуть у четвер, 4 січня.

Чин похорону відбуватиметься так:
11:00 – служба у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці;
хода до центру міста після завершення богослужіння;
орієнтовно об 12:00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану (біля міської ради).
Поховають воїна на Алеї Героїв міського кладовища.

The post У ДТП під час виконання бойових завдань загинув військовий first appeared on UA-IN.

Запис У ДТП під час виконання бойових завдань загинув військовий спершу з'явиться на UA-IN.