Під Бахмутом під час евакуації поранених у п’ятницю, 3 березня, загинула волонтерка, військовослужбовець, бойовий медик 93-ї бригади “Холодний Яр” Яна (“Яра”) Рихліцька.

До повномасштабного вторгнення рф Яна працювала в ІТ-компанії, після 24 лютого 2022 року почала активно волонтерити, а у травні пішла служити парамедиком у Збройні Сили, де врятувала не одне життя.

Їй було 29 років.

The post “Не можу повірuти що це насnравді”: під Бaxмуmом під час евакуації nоранених загuнула 29-річна бойовuй медик Яна Рихліцька first appeared on UA-IN.

Запис “Не можу повірuти що це насnравді”: під Бaxмуmом під час евакуації nоранених загuнула 29-річна бойовuй медик Яна Рихліцька спершу з'явиться на UA-IN.

У Коломиї Івано-Франківської області водійка автомобіля Tesla на смерть збила жінку та травмувала чоловіка. Загиблою виявилась місцева волонтерка Юлія Піотровська, її чоловік-військовий у реанімації.

Про це повідомляє “Волонтерський центр “Локомотив” та місцеві ЗМІ.

За даними поліції, ДТП сталась через те, що водійка Tesla вчасно не загальмувала і автомобіль злетів зі сходової клітки, де перебували люди.

На місці трагедії загинула 38-річна волонтерка Юлія Піотровська. Її 51-річний чоловік, який є військовослужбовцем, отримав травми та перебуває у реанімації.

Без матері залишились двоє дітей.

The post Без матері залишились двоє дітей: у Коломиї Tesla на смерть збила волонтерку, її чоловік-військовий у реанімації first appeared on UA-IN.

Запис Без матері залишились двоє дітей: у Коломиї Tesla на смерть збила волонтерку, її чоловік-військовий у реанімації спершу з'явиться на UA-IN.

Собак та котів привозила до себе на підприємство, але і там було не солодко, адже окупанти гатили так, що доводилося відсиджуватися у бомбосховищі, йдеться в ТСН.

Собачку Боню Вікторія Калмикова врятувала від голодної смерті. Господарів песика убили рашисти, обстрілюючи Чернігів. «Спочатку загинув чоловік, дружина власноруч змайструвала йому труну, закопала, бо поховати було неможливо – били суцільні обстріли. І коли вона цим займалася, її теж убило під час бомбардування», – розповідає Вікторія.

В одному з вольєрів радісно вистрибує Саллі. Вона разом зі своєю мамою Лакі раніше жила в одних господарів, але ті, втікаючи від війни, з околиць Чернігова виїхали до Чехії. Лакі ж народила цуценят. Прогодувати усіх сусіди не могли, тож Вікторія забрала хвостатих до себе. Загалом, за час повномасштабого нападу, Вікторія вже врятувала зо три десятки собак та п’ятнадцять котів, підшукуючи потім їм нових господарів. Їздила зруйнованими містами і селами і часто під обстрілами.

Жінка і досі з болем згадує, як бачила покинутих людьми тварин. Вони відчайдушно намагалися вижити – самі посеред згарищ. «Біля будинку, де нічого не залишилось, собака подушив сам курей і їв їх», – розповідає жінка історію одного із псів.

А ще одного песика Вікторія зустріла на полі, він їв м’ясо загиблого коня. Кликала, але собака не підійшов, його доля для жінки невідома.

Тих, кого ж вдалося витягнути з біди – привозила до себе на підприємство. Вікторія вже багато років займається збором та переробкою металобрухту. «Наші основні покупці якраз були «Азовсталь», НМК «Ілліча» – це маріупольський завод. Їх зараз немає», – розповідає жінка.

Серед гір залізяччя доводилося непросто, бо окупанти стояли зовсім близько і постійно гатили, зокрема, у сусідню нафтобазу. Уламками боєприпасів довкола все було устелено, ніби килимом. «У нас тут обстріли були три тижні нон-стопом. Ти идеш майданчиком, а осколки навколо просто сипляться», – пригадує вона.

Інколи, каже, гахкало так, що голови не підняти. Тоді і люди, і тварини чимдуж бігли в бомбосховище. За радянщини воно належало заводу, на території якого тепер підприємство Вікторії. Всередині й зараз температура близько 9 градусів. Щоб не замерзнути, всі тулилися одне до одного. «Загалом, за весь період, до 50 людей тут пройшли. Друзі, хтось знайомий, друзі друзів. У нас тут усі собаки наші жили. Вони нас гріли, ми спали в перемішку із собаками», – розповідає жінка.

Щойно обстріли трохи стихали – Вікторія знову їхала на пошуки покинутих тварин. Одного разу знайшла Лакі. Він, наляканий та зголоднілий, до жінки вибіг із розбомбленого будинку, теперу нього нові господарі.

За порятунок своєї кішки Лілу Вікторії не надякується Інна. «Ми якраз напередодні військових дій поїхали на відпочинок, а ключі залишили батькові, який 15 км від Чернігова. Він мав підгодовувати її, ну і так трапилося, що залишилася вона саменька, батько потрапив в окупацію», – розповідає жінка.

Ключі від квартири він Вікторії зміг передати через односельчанку, яка дивом вирвалася з окупації. Навколо стріляли рашисти, але Вікторія таки дісталася до Лілу. Кицька майже три тижні прожила сама, погризла цукерки і печиво.

Утім, допомагає Вікторія не лише тваринам, а й людям, постраждалим унаслідок російської агресії. Збирає та розвозить гуманітарну допомогу. «Хочеться бути максимально корисною, для тих, хто потребує цього», каже вона.

The post Власниця підприємства в Чернігові під обстрілами забирала до бомбосховища тварин, ті ж рятували людей від холоду first appeared on UA-IN.

Запис Власниця підприємства в Чернігові під обстрілами забирала до бомбосховища тварин, ті ж рятували людей від холоду спершу з'явиться на UA-IN.

Поранену жінку знайшов син у приміщенні підпільного грального закладу, де вона підпрацьовувала. Її доправили в лікарню, проте врятувати вже не змогли.

У поліції Дніпропетровської області розповіли, що на Анжелу напав чоловік, який зайшов у приміщення з метою пограбування. ЗМІ навіть заявляли про зґвалтування жінки, але правоохоронці відповіли, що цієї інформації у них немає.

“Нам невідомо нічого про цей заклад, він був нелегальним. Там немає навіть ніякої вивіски, на дверях тільки написано “оренда”. Коли на жінку напали, вона встигла зателефонувати синові. Він приїхав на місце і вже застав її там”, – розповіли в пресслужбі.

Ким працювала Анжела в підпільному закладі, зараз з’ясовують.

Як розповіли знайомі, раніше вона торгувала на речовому ринку. Ймовірно, останнім часом через карантин справи йшли не дуже добре, тому жінка була змушена підпрацьовувати.

На фронт їздила з 2014 року
Анжела Мончинська була відомою волонтеркою на Дніпропетровщині.

“З початку 2014 року, коли в країні почалися бойові дії, Анжела однією з перших організувала на території нашого храму волонтерський центр. Тут було відкрито штаб, куди звозилися продукти, каски, одяг, тепловізори – словом, усе, що було необхідно для наших бійців. І раз на тиждень Анжела з усім цим відправлялася на фронт, відвозила все це нашим захисникам”, – розповідає ігумен Меркурій Скороход.

Мончинська об’їздила весь фронт, доставляючи бійцям все необхідне. Навіть в останній рік, коли країну накрила епідемія коронавірусу й про війну стали думати набагато менше, вона не залишала волонтерську діяльність. Раз на місяць вирушала на передову.

“Останнього разу ми поїхали туди приблизно тиждень тому, в Піски. Але вона не змогла, тому що трохи прихворіла, залишилася вдома. І ось так усе закінчилося”, – говорить ігумен.

The post У Нікополі жорстоко вбили волонтерку, перед смертю вона дзвонила синові: подробиці трагедії first appeared on UA-IN.

Запис У Нікополі жорстоко вбили волонтерку, перед смертю вона дзвонила синові: подробиці трагедії спершу з'явиться на UA-IN.