Всі свої звички та переконання дитина бере зі своєї родини. Тому варто бути вкрай обережними і не говорити зайвого. Оскільки фрази батьків стають у майбутньому переконаннями вже дорослої людини. І ці установки часто заважають досягати успіхів у фінансовому плані. Розповідаємо, яких фраз не треба говорити своїм дітям, щоб не нашкодити їхньому фінансовому добробуту.

Які фрази батьків програмують дітей на бідність: що краще говорити
“Немає грошей”. Якщо дитина чутиме від батьків постійні нарікання на скрутне матеріальне становище, то в доросле життя вона піде з переконанням, що без великих грошей людині нічого не досягти. Натомість треба говорити: “У нас є гроші на їжу та одяг”, “Зараз ми не готові це придбати, давай наступного разу”. Треба пояснювати малюку, якщо він хоче іграшку, але немає змоги її купити, що кошти є, та поки що на інші потреби.
“Рано тобі ще про гроші думати”. Навпаки, треба змалку навчати дитину фінансової грамотності. Економісти говорять, що дитина повинна мати свої кишенькові гроші вже з шести років, щоб до підліткового віку змогла навчитися правильно розпоряджатися фінансами. Бо тоді виходить, що в дорослому житті переважна більшість людей не може ефективно розподілити свій бюджет, так як у дитинстві ніхто не навчив цьому.
“Не жили багато, нема чого й починати”. Не варто говорити таке в родинному колі, навіть жартома. Оскільки така фраза перетворюється на установку, що багаті багатіють, а бідні біднішають. Треба говорити своїй дитині, що можливості для заробляння грошей є повсюди, треба лише навчатися, працювати над собою і можна буде досягти фінансового благополуччя.
“Тут нічого твого немає, от заробиш — буде”. Така фраза вбиває у дитині самооцінку й може приректи на те, що вона в дорослому житті зводитиме кінці з кінцями. Оскільки їй не захочеться навчатися та розвиватися, щоб стати високооплачуваним спеціалістом. Дитині хотітиметься якомога скоріше влаштуватися хоч на якусь роботу, щоб були свої гроші.

The post 4 фрази, якими батьки програмують своїх дітей на бідність: що говорити натомість first appeared on UA-IN.

Запис 4 фрази, якими батьки програмують своїх дітей на бідність: що говорити натомість спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомляє Telegram-канал Одеса тепер.

Відомо, що інцидент стався в житловому масиві “Райдужний” 4 вересня. Дитині, з якою жорстоко поводилися батьки, всього 1,8 років.

Спочатку перед входом в будинок “виховною роботою” займався батько, він тримав хлопчика за руки, щось йому кричав, смикав і бив. Після того як сімейство зайшло в ліфт, прийшла черга матері, яка прямо там продовжила бити хлопчика.

Скріншот

Відео можна подивитися по посиланням, обережно воно містить сцени насильства.

У місцевих ЗМІ повідомляється, що інформація була передана службі у справах дітей Таїровської ОТГ. Представники служби вже відреагували на подію.

Крім того, вже написано заяву в поліцію за фактом жорстокого поводження з дитиною.

The post На відео потрапило “виховання” маленької дитини: тато і мама били по черзі first appeared on UA-IN.

Запис На відео потрапило “виховання” маленької дитини: тато і мама били по черзі спершу з'явиться на UA-IN.

Отче, скажіть, то хто має виростити і виховати дітей – батьки чи школа?

Виростити нормальну людину можуть лише нормальні батьки. Принцип простий – не можна дати іншим того, чим сам не володієш. Якщо людина не має 10 гривень, то не зможе їх нікому віддати. Адже перше ніж дати, треба мати. Відтак, аби виростити нормальних дітей, має бути психологічна зрілість та дорослість.

Нормальна людина – це психологічно зріла і ментально доросла, яка не застрягла десь у дитинстві, маючи тіло 40-річної особи.

На жаль, на нашому пострадянському просторі масово спостерігаємо людей, які начебто є тілесно дорослими, але поводяться як діти. Вони не зможуть виростити незрілих дітей.

Наука психологія довела, що діти виховуються тільки своїми батьками або дорослими, які їх заміняють. У житті кожної дитини значущими дорослими є тато і мама, відтак діти до 7 років усі моделі та сценарії поведінки батьків автоматично пропрацьовують і відтворюють на підсвідомості.

Батькам і й не треба нічого говорити дітям, аби навчити їх певних навичок. Їх достатньо демонструвати, а дітки самі відтворять цю модель.

Тобто, першими вчителями для дитини є мама і тато?

Так. Тільки батьки повинні виховувати і впливати на виховання дітей. При цьому – навчання починається вже з першого дня народження дитини. Від того, як відбувається контакт мами і тата з новонародженою дитиною, закладаються моделі поведінки майбутньої людини.

Великий вплив має те, як тато і мама реагують на крики і плачі дитини. Якщо відгукуються – зв’язок буде нормальним, не тривожним і не залежним. У дорослому житті людині, яка отримала батьківство, буде легко і екологічно будувати стосунки зі світом.

А якщо у перші дні батьки не відгукуються на потреби беззахисної дитини, у майбутньому спілкування тієї дорослої людини буде або залежним від світу, або контрзалежним, тобто вона буде токсично залипати в стосунки або втікати від стосунків.

Тоді правильно казати, що школа – навчає, а батьки – виховують?

Абсолютно. Виховання – це не місія школи. Школа може лише дати інформацію, навички, знання. І то не всі, бо головні засади також мають закласти батьки.

Школа дає можливість структурувати інформацію, впорядкувати її, навчити їх імплементувати. А виховувати мають тільки батьки або інші значущі дорослі.

Чому тоді часто можна почути, що коли дитина йде до школи, вихованням мають займатися там або закидають, що школа не достатньо виховує дітей?

Найімовірніше, останнє кажуть інфантильні і незрілі батьки, які не бажають брати відповідальності за виховання дітей, а хочуть перекласти все на школу, іноді на церкву.

Школа може навчити дитину соціалізації в класі, групі. Там учень може трохи навчиться будувати стосунки, бо, знову ж таки, стосунки між дітьми багато в чому залежать від того, які вони вдома між батьками. Не забуваймо, що діти все відтворюють.

Мені часто вихователі у садочках і вчителі перших класів розповідають історії, коли діти, особливо після вихідних починають відтворювати все те, що відбувалося вдома. Іноді це слухати кумедно, іноді не дуже. Наприклад, діти можуть розігрувати сцени гулянок мами і тата вдома, копіювати фрази батьків, де є лайливі слова.

Чи помічаєте в останні роки якісь зміни в розумінні батьків, що не школа має виховувати, а саме вони?

Швидше так, ніж ні. Особливо це спостерігається серед молодого покоління, наприклад тих, хто одружився кілька років тому. У них справді дещо інші погляди: вони беруть відповідальність за своє ментальне здоров’я, є більш відкритими і правильніше будують стосунки із власними дітьми.

Це навіть можна помітити на вулицях нашого міста. Більш молоді люди спілкуються на рівні з дітьми, вони уважні, не застосовують насильства, коли діти переживають емоції. А від старших частіше можна почути фрази на кшталт: «не плач, будь чемний» або «перестань плакати, ти ж хлопець».

Нещодавно бачив, як біля 5-річної дитини, яка плакала, тато встав навколішки і розпитував, що сталося і як дитина себе почуває. Це було дуже приємно бачити. А, головне, означає, що між ними якісні екологічні стосунки.

Отож, не варто соромитися таке робити і опускатися до рівня дітей. Для покращення стосунків можна і треба використовувати всі методи.

Чого ще не варто очікувати від школи?

Школа не може змусити дитину вчитися. Ні в педагогічного колектива, ні в класного керівника не має інструментів для того, щоб заставити дитину вчитися. Часто діти приходять у школу, не маючи навичок, наснаги чи потреби у знаннях. І проблеми беруть свій початок знову із сім’ї. Якщо батьки не демонстрували важливі навички, не сформували потребу, мотивацію дитини до отримання знань, не скерували для чого їй ці знання будуть потрібні, як їх можна застосувати, наскільки важливі вони стануть у майбутньому, то в дитини не буде ніякої мотивації до навчання. Дитина буде уникати шкільного процесу, робитиме будь-що, лише б не вчитися.

Батьки мають захищати дітей, але й підтримувати вчителів?

Так, має бути здоровий, зрілий баланс.

Доведено, що діти можуть бути великими маніпуляторами. Відомо багато фактів булінгу проти вчителів. Мене, як сімейного медіатора, часто долучають до конфліктних ситуацій між учнем і вчителем і реально видно, що діти також є булерами – вони вчиняють насильство до вчителів. А ми чомусь всі звикли говорити, що тільки навпаки…

Батьки повинні мати мудрість зберігати той екологічний баланс – піклуватися про дітей, їх захищати, але водночас захищати й гідність вчителя.

Якщо дитину не навчити цінувати гідність вчителя вдома, то буде біда. Наприклад, якщо батьки, сидячи за вечерею, обливають брудом вчителя, погано і зневажливо про нього відгукуються, то так само до вчителя буде ставитись дитина.

Гідність є хорошим інструментом, який допомагає дитині набути знання. Але не можна набути знання від тієї людини, яку не шанувати.

Ще кілька років тому звертатись до психолога чи психотерапевта було соромно. Як із тим тепер, хто і чому звертаються – людям потрібна реальна допомога чи вони просто шукають порад щодо поведінки в сім’ї?

У громадській організації Духовно-психологічна порадня, яку я очолюю, є групова та індивідуальна терапія, куди люди приходять за змінами в житті і потребують терапевтичного супроводу. Але також проводимо лекції, навчання для бажаючих. Як люди будуть використовувати цю інформацію у подальшому – вже інша справа.

Тому, я б сказав, що зараз актуально і рівноцінно і одне, і друге: комусь потрібен терапевтичний супровід, а комусь знання. Але охочих дуже багато.

Підсумуйте, то як виростити дитину нормальною людиною?

Відповідь проста – виростити дитину нормальною людиною можна лише тоді, коли батьки будуть плекати своє ментальне, психологічне, духовне і фізичне здоров’я. Якщо це буде присутнє, то й діти будуть ментально, психологічно, духовно і фізично здоровими.

А якщо батьки не дбають про себе, свої подружні стосунки, все це відбиватиметься на психологічному стані дітей.

Моє прохання до батьків – дбайте про себе і пам’ятайте, що заповідь: «Люби ближнього свого..» продовжується словами «… як самого себе». Не можна дати іншим того, чим сам знехтував.

The post Отець Сергій Тихон кульбака розповів, чому виховання не є місією школи. Важливі настанови отця для батьків та вчителів first appeared on UA-IN.

Запис Отець Сергій Тихон кульбака розповів, чому виховання не є місією школи. Важливі настанови отця для батьків та вчителів спершу з'явиться на UA-IN.