Про це інформує 24 Канал з посиланням на дані, що містить звіт Міністерства освіти і науки України. Документ оприлюднили за підсумками цьогорічної вступної кампанії.

Скільки абітурієнтів подали заяви на вступ 2024 року

Так, заяви про вступ до закладів вищої освіти у 2024 році подали понад 217 тисяч абітурієнтів.

Зарахували для навчання на перший курс при цьому 187 801 студента.

Так цьогоріч кількість студентів-першокурсників зменшилась на 80 тисяч. У 2023 році до вишів зарахували 267 тисяч вступників, уточнює Osvita.ua.

МОН хоче повернути в Україну мінімум 100 тисяч студентів До 2022 року, до початку повномасштабної війни, в Україні було 73 тисячі іноземних студентів. В основному з Індії, Північної Африки, колишніх “радянських” країн тощо. В основному це були студенти, які здобували медичну освіту – близько 68 тисяч, заявив заступник міністра освіти і науки України Михайла Винницький. І додав, що МОН поставило собі за мету найближчим часом після завершення війни повернути в Україну як мінімум 100 тисяч студентів. При цьому велика кількість із цих студентів має вчитися українською мовою.

The post Майже наполовину: кількість першокурсників в українських вишах зменшилась на 80 тисяч first appeared on UA-IN.

Запис Майже наполовину: кількість першокурсників в українських вишах зменшилась на 80 тисяч спершу з'явиться на UA-IN.

В Україні скоротять кількість державних закладів вищої освіти. Чому це рішення вважають виправданим, дослідили у ТСН Тиждень.

Нагадаємо, що Світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів на модернізацію українських закладів вищої освіти. Йдеться про скорочення кількості університетів, аби їх якість стала кращою.

Хто найслабший і кого будуть оптимізувати, покаже аудит самого Світового банку, зазначив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Головною причиною такого рішення стало те, що в Україні не збігаються бажання випускників та роботодавців. Абітурієнти вперто продовжують обирати гуманітарні науки, а компанії шикуються у чергу за дефіцитними випускниками технічних спеціальностей.

У дітей немає змоги піти і «помацати» професію. У нас немає екскурсій на підприємства, стажування для малечі, працевлаштування з 14-16 років. Відповідно, діти у нас мають якесь космічне уявлення про ринок праці. За дітей часто обирають батьки, керуючись стереотипами. У нас є велика кількість дипломованих фахівців, адже ми думаємо так: якщо дитина не отримала диплом про вищу освіту, з нею щось не гаразд, – сказала експертка з ринку праці.

Батьки також виступають проти дефіцитних і високооплачуваних робітничих спеціальностей.

За інформацією асоціації роботодавців сьогодні, стартова зарплата юриста, який щойно закінчив університет, – 6-8 тисяч гривень. Робочі або технічні професії оцінюються у 15 тисяч гривень на старті. За два роки роботи зарплата може вирости до 45 тисяч гривень. Але батьки не хочуть, щоб їхні діти працювали на заводі, бо є стереотип, що завод – це «щось страшне і брудне».

Як наслідок маємо хронічний перебір юристів та менеджерів, – підсумовують в Асоціації роботодавців.

Торік абітурієнти найбільше заяв подали на правові спеціальності. На другому місці менеджмент, далі філологія, комп’ютерні науки. Вперше за останні роки у рейтинг за кількістю поданих заяв увійшла вчительська спеціальність – «Середня освіта». А роботодавці хочуть геть іншого.

У нас шалений попит з боку роботодавців на фахівців з програмної інженерії, комп’ютерних наук і кібербезпеки. Часто студент, який випускається тільки з універу, може отримувати 2-3 тисячі доларів. Це не тільки стосується ІТ-фахівців, а й інженерів енергетики, інженерів з автоматизації, – повідомив ректор КПІ Згуровський Михайло.

Ректор університету Шевченка Бугров Володимир зазначив, що на третьокурсників біологів та хіміків відкрите полювання закордонних хедхантерів.

Хороший хімік-аналітик має зарплату 25-30 тисяч гривень зі старту, – підкреслив ректор.

На ринку праці не вистачає ІТ-фахівців, щороку їх потрібно понад 30 тисяч, а виші випускають половину. В Асоціації роботодавців рекомендують обирати для вивчення прикладну механіку, фізику чи математику. Роботодавці також шукають інженерів-технологів, металургів, хіміків, фармацевтів. У дефіциті нині й медики.

Держава забрала бюджетні місця у гуманітарних спеціальностей і віддала природничим, а студент-технар наразі має більшу стипендію ніж юрист. Але це не рятує.

Випускники сьогодні вибирають не ту професію, яка потрібна ринку праці, а ту, що легша для вступу! Батьки для себе повинні зрозуміти, що вони хочуть: диплом, папірець, чи вони хочуть кар’єрний успіх своєї дитини, – наголошують в Асоціації роботодавців.

Про ключові моменти, на які варто звернути увагу в контексті профорієнтації, стереотипи, що можуть заважати дитині обрати професію, а також про те, як допомогти учням зробити правильний, усвідомлений вибір, читайте у матеріалі Тамари Сухенко, психологині, коуча, фасилітаторки, авторки книги «Як обрати професію майбутнього».

The post В Україні скоротять кількість вишів: причини рішення first appeared on UA-IN.

Запис В Україні скоротять кількість вишів: причини рішення спершу з'явиться на UA-IN.

Зокрема, Міносвіти радять цим закладам освіти надавати перевагу змішаній формі навчання. А у разі встановлення червоного рівня епідемічної небезпеки регіону переводити студентів на дистанційку.

Також варто дотримуватися карантинних обмежень та рекомендацій щодо протиепідемічних заходів для закладів освіти та гуртожитків.

Головні нюанси роботи коледжів та вишів з 24 лютого
проведення очних лекцій у великих групах (потоках) студентів можна вважати масовим освітнім заходом, тому наповненість аудиторій має становити щонайбільше 50% місць у кожній аудиторії.

У разі переходу на очне навчання рекомендовано надавати можливість студентам, які перебувають на самоізоляції, виконувати індивідуальний навчальний план онлайн.
Додамо, що загалом адаптивний карантин продовжено до 30 квітня 2021 року.

Як працюватимуть школи з 24 лютого? Під час жовтого рівня забороняється

відвідувати школи учнями, якщо на самоізоляції через контакт з хворим на COVID-19 перебуває більш як 50% дітей та працівників закладу;
проводити в школах масові заходи (вистави, свята, концерти) за участю учнів з більш ніж одного класу та за присутності глядачів.
Натомість під час червоного рівня забороняється відвідувати школи учням старших класів. Тобто заклади освіти можуть відвідувати вихованці у садочках, учні спеціальних закладів освіти та учні 1 – 4 класів у школі.

Окрім того, заборонено через продовження карантину:

проводити масові заходи за участю понад 20 людей;
робота закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;
планові госпіталізації в лікарнях;
робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
відвідування установ соціального захисту, в яких є люди похилого віку;
перебувати у громадських будівлях слід у масках або респіраторах;
відвідування закладів дошкільної, шкільної, позашкільної та спеціалізованої освіти, якщо на самоізоляції понад 50% дітей та персоналу закладу;
кафе, бари, ресторани не можуть працювати у проміжку з 22:00 по 07:00. Однак дозволена доставка та самовиніс.

The post Як мають працювати коледжі та виші з 24 лютого: рішення МОН first appeared on UA-IN.

Запис Як мають працювати коледжі та виші з 24 лютого: рішення МОН спершу з'явиться на UA-IN.

Окрім того, якщо у цей період студенти мають практику, то вона теж має проходити онлайн. Відповідний лист МОН надіслало до керівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, повідомляє пресслужба МОН.

У Міносвіти додали, що під час впровадження дистанційного навчання варто враховувати рекомендації щодо організації поточного та семестрового контролю, а також атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій.

Також заклади освіти рекомендують запровадити гнучкий режим робочого часу і дистанційної роботи працівників в умовах продовження карантину.

До слова, уряд вводить суворіший карантин через COVID-19 на понад два місяці – з 19 грудня до 28 лютого. На цей період у вишах заборонено:

відвідувати очно заклади освіти групами у понад 20 осіб;

відвідувати заклади освіти, якщо на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим COVID-19 перебуває понад 50% студентів та персоналу закладу;

проводити в закладах освіти масові заходи (вистави, свята, концерти) за участю студентів з більш ніж однієї групи та за присутності глядачів.

Хто зі студентів має йти на самоізоляцію? Під час карантину на самоізоляцію мають йти особи, які прибувають в Україну для навчання з держави із значним поширенням коронавірусу (але це не стосується осіб, які не були в контакті з хворими на COVID-19). Самоізоляції також підлягають ті, хто прибуває з тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму (окрім осіб, які не були в контакті з хворими на COVID-19).

The post Повідомили, як в українських вишах проходитиме сесія під час локдауну first appeared on UA-IN.

Запис Повідомили, як в українських вишах проходитиме сесія під час локдауну спершу з'явиться на UA-IN.

Українські студенти визначили топ-10 найкращих вишів країни. Це стало відомо після завершення вступної кампанії 2020 року.

Цього року рекомендації на бюджетні місця отримали майже 50 тисяч абітурієнтів (79%). Минулого, 2019 року, щасливчиків було на 4% менше.

Під час цьогорічної вступної кампанії через систему ЄДЕБО зареєстрували понад 960 тисяч е-заяв. Їх подали більш як 190 тисяч вступників.

А за наданими рекомендаціями на бюджет у десятці лідерів Київський політех та Київський університет ім. Шевченка:

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – понад 4 тисячі;
Київський університет ім.Шевченка — 3,2 тисячі;
«Львівська політехніка» — 2,5 тисячі;
Львівський університет ім.Франка — 2,5;
Харківський університет ім.Каразіна — 1,3 тисячі;
Національний авіаційний університет — 1,3 тисячі;
«Харківський політехнічний інститут» — 1,2 тисячі;
Харківський університет радіоелектроніки — 1 тисяча;
Національний університет біоресурсів і природокористування України — 1 тисяча;
Чернівецький університет ім.Федьковича — майже 1 тисяча.

The post Українські студенти визначили топ-10 найкращих вишів: де найбільше хоче навчатись молодь first appeared on UA-IN.

Запис Українські студенти визначили топ-10 найкращих вишів: де найбільше хоче навчатись молодь спершу з'явиться на UA-IN.