У мережі показали фото та відео, як живуть сотні українців у бункері заводу “Азовсталь”.

Володимир Путін віддав наказ бомбити в ніч на 19 квітня захисників Маріуполя надпотужними бомбами вагою 5 тонн кожна зі стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 і Ту-96.

Діти, яких ви можете бачити на фото, вже більше місяця живуть разом з батьками під захистом захисників Маріуполя в бомбосховищах і укриттях на території заводу “Азовсталь”. Їх оберігають бійці полку “Азов”.

Укриття витримували удари бомб вагою в 500 кілограмів і в тонну.

Але 5-тонні надпотужні бомби Росії проб’ють перекриття із залізобетону і всі ці діти і їх мами загинуть.

Командир полку “Азов” звернувся до лідерів світу
“Я командир полку “Азов” Денис Прокопенко. Я звертаюся до лідерів світу. Зараз в Маріуполі, на металургійному заводі “Азовсталь”, ховаються сотні мирних жителів. Серед них – люди різного віку, жінки, діти, сім’ї захисників Маріуполя. Вони ховаються в підвалах і бункерах від “русского мира”. Єдиний доступний притулок вони знайшли поруч з українськими солдатами, які досі захищають місто від російських окупантів”, – сказав він.

“Російські окупаційні сили та їх довірені особи з “лнр/днр” знають про це, знають про мирних жителів і охоче ведуть вогонь по заводу. Вони використовують вільнопадаючі бомби, ракети, протибункерні бомби, всі види артилерії, як наземної, так і морської, для невибіркових атак”, – додає Денис.

Прокопенко просить політиків усього світу організувати “зелений коридор” для евакуації мирних жителів.

“Тому я закликаю політиків усього цивілізованого світу організувати належний “зелений коридор”, забезпечити його безпеку, негайну евакуацію та охорону мирних жителів, поранених солдатів і тіл загиблих воїнів, поховати їх з почестями”, – резюмував він.

The post Діти Маріуполя хочуть жити! У мережі показали, як вже місяць виживають люди в бункері “Азовсталь” first appeared on UA-IN.

Запис Діти Маріуполя хочуть жити! У мережі показали, як вже місяць виживають люди в бункері “Азовсталь” спершу з'явиться на UA-IN.

Сторінки щоденника розмістили в Twitter.

“Синочку, пишу на випадок, якщо проблиск зв’язку буде і повідомлення відправиться. Ми в порядку, залишився тільки газ. Кажуть, і його скоро не буде. Бомблять сильно. Світла і води немає вже другу добу. Але ми тримаємося”, – сказано в одному з повідомлень.

Жінка пише дати та час, коли відправлені повідомлення і повідомляє синові про те, що відбувається в Маріуполі.

“4 березня, 8: 20. Ми пережили ще одну ніч. Сьогодні майже не спали, бомбили нещадно. Здається, дуже близько. Дуже страшно загинути та залишити тебе одного. Але вже ранок, ми живі”, – пише жінка.

Жителі Маріуполя записували повідомлення і відправляли синові при першій же можливості. У місті дуже великі проблеми зі зв’язком.

“Я кожен день боюся, боюся завтра. Боюся спати, страх, що завтра будуть бомбити й в черзі за водою, не встигнемо сховатися”, – йдеться в повідомленні.
Жінка розповіла, що в місті мародери. Вони просто зламували все підряд і грабували магазини.

“Ми живі й наше пекло триває. Сьогодні 10 березня. Ми провели ніч у підвалі. Спасибі їм, що нас прихистили, нас 4 осіб. Вчора був вибух такої страшної сили, з літака закинули щось на пологовий будинок третьої лікарні. У нас вибило вікно на кухні та балконні двері. Ми в цей час лежали в спальні, на дивані”, – написала жінка.

Далі вони побігли до бабусі, у якої вибило від вибуху всі вікна. Всі залишилися в живі, але в повній істериці. Вони стояли на порозі того, що залишилося від квартир з речами в руках.

“Вибух був такої сили, що всі їхні вікна, і лоджія вибиті, замок вибитий, балкон вибитий. Все це летіло на них, але на щастя всі цілі”, – додала мешканка Маріуполя.

Людям довелося забути про все і метою стало одне – вижити.

“Не милися всі вже більш як два тижні. Одягнені як капусти, спимо в шапках, дублянках, п’яти светрах і шкарпетках. Говоримо мало, більше новини слухаємо, деякі грають в карти. Вчора трохи почитали з гірляндою. Час тягнеться повільно, все в напівдрімоті”.

У наступних повідомленнях жінка повідомила, що вода закінчується, а йти за нею дуже страшно через постійні обстріли. Їжі мало – одна порція на двох.

“Сподіваємося, що нам допоможуть. Вже нічого не шкода, аби вижити”, – пише жінка.

13 березня вона написала, що місто майже вже зруйноване. Крім обстрілу Градами, над містом літає літак. Він також обстрілює.

“Вчора бомба потрапила в Головпоштамт, розбила його на дві частини, а там люди в підвалах і не відомо, чи живі. Нікому їх дістати”, – повідомила мешканка Маріуполя.

17 березня вона розповіла, що місто Маріуполь знаходиться в пеклі.

“Сьогодні 17, на моєму телефоні виявилося трохи заряду. Ми ще живі, хоча вже багато разів прощалися з життям. Ми в пеклі. Нас обстрілюють градами, закидають бомбами, мінами. Не залишилося жодної цілої будівлі. Все місто горить…”

Відомо, що цій родині вдалося евакуюватися з Маріуполя 18 березня.

The post “Ми в пеклі”: житель Маріуполя опублікував щоденник батьків. Їм вдалося евакуюватися first appeared on UA-IN.

Запис “Ми в пеклі”: житель Маріуполя опублікував щоденник батьків. Їм вдалося евакуюватися спершу з'явиться на UA-IN.

44-річна Нарель розповіла, що у вересні 2017 року у неї було два інсульти, через які вона стала інвалідом і не може працювати.сві

Коли жінці скоротили допомогу по безробіттю, її тижневий дохід впав на 150 доларів.

Після оплати оренди, газу, води, Wi-Fi, рахунків за телефон і бензину у Нарель залишається всього 20 доларів на два тижні на їжу. На ці гроші вона змушена утримувати себе і свою 18-річну дочку, яка страждає на анорексію.

Через важке фінансове становище Нарель змушена красти їжу в магазинах. Адже вона не може бачити свою дочку такою худою і не годувати її.

“Я навіть не можу піти в магазин і купити все, що їй потрібно”,- скаржиться жінка.

18-річна дочка Нарель страждає на анорексію з 16 років і в даний час важить всього 36 кілограм.

Наприклад, минулого місяця 44-річна жінка вкрала в супермаркеті їжу і предмети першої необхідності. Це були банани, молоко, хліб, порошок, шампунь і кондиціонер. Магазин відпустив її з попередженням.

“Мені дуже соромно робити це, це так соромно, соромно”, – сказала вона.

Нарель не знає, як вона буде продовжувати годувати себе і свою доньку. Щоб хоч якось економити, Нарель їсть один пончик в день, або локшину, або печену квасолю.

Її молодша дочка також отримує деякі виплати, близько 50 доларів на місяць, але і цього недостатньо.

У січні Нарель подала заяву на отримання допомоги по інвалідності, яка допомогла б їй трохи більше.

З моменту інсульту вона страждає на афазію, через яку їй іноді важко говорити через неврологічне пошкодження мозку.

“Раніше я була моїм найкращим захисником, тепер я відчуваю, що мій голос забрали, а мій мозок трохи зламаний”, – поскаржилася вона.

У Нарель є ще дві дочки 26 і 24 років, але вони не в змозі допомогти їй і своїй сестрі матеріально.

Вона сказала, що її власне життя і життя трьох її дочок “назавжди змінилися” після інсульту.

Нарель сказала, що їй особливо важко, тому що вона звикла до додаткових виплат претендентам роботи до того, як вони були скорочені через COVID-19.

“Вони просто забирають всі ці гроші і знову змушують нас жити по-селянськи. Мені вдалося заощадити 4000 доларів під час COVID, і я все ще живу на них”,- додала Нарель.

До пандемії жінка ще могла утримувати себе і дочку, але тепер вони змушені виживати “як селяни”.

“Як посмів уряд надати відчуття важливості або хоч трохи поглянути на стійке життя, а потім просто забрати всі ці гроші і змусити нас знову жити, як селяни”, – каже Нарель.

The post Мати-одиначка після інсульту змушена красти їжу, щоб прогодувати доньку з анорексією: “Це так соромно” first appeared on UA-IN.

Запис Мати-одиначка після інсульту змушена красти їжу, щоб прогодувати доньку з анорексією: “Це так соромно” спершу з'явиться на UA-IN.