Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час візиту до Берліна висловив сподівання на повернення українців, які знайшли прихисток у Німеччині. Ці заяви викликали не тільки хвилю емоцій, але й потік дезінформації щодо майбутнього українських чоловіків у ЄС.

ТСН.ua разом із юристами та міграційними експертами спробував розібратися у ситуації.

“Як думаєте, чи буде Німеччина “висилати” чоловіків призовного віку?” — такими повідомленнями постійно рясніють групи у Facebook, Telegram та інших соціальних мережах.

Насправді ж українські чоловіки призовного віку, як і жінки та діти, мають право на тимчасовий захист у Німеччині на гуманітарних підставах відповідно до Директиви ЄС 2001/55/EC.

В Німеччині українці перебувають під тимчасовим захистом відповідно до параграфа №24 “Про перебування іноземних громадян”. Попри наявність законних підстав, гарантованих гуманітарним правом, політичні та онлайн дискусії настільки напружили ситуацію, що чоловіки стали активніше звертатися до міграційних експертів.

Найбільша в Німеччині організація захисту прав імміграції Pro Asyl розповіла в ексклюзивному коментарі, що також отримує подібні запити. “Чоловіки призовного віку, звісно, бояться, що якщо їхнє право на перебування є лише тимчасовим (в Німеччині захист продовжено до березня 2026 року — ред.) і його не буде продовжено, а після повернення вони можуть бути покарані як ухилянти від військової служби чи навіть потрапити до в’язниці”, — пояснює експерт організації Дірк Морлок.

На його думку, саме “24 параграф” є хоча й не постійним, але надійним рішенням.

У Pro Asyl наголошують на головному висновку — “право на перебування не може бути просто так відібране, і тим більше на вимогу України”.

Але якщо говорити про інші схеми захусту, то “притулок” — менш прийнятне рішення. Наразі саме за цією схемою у Німеччині живуть, скажімо”, сирійці та афганці.

“У процедурі надання притулку спочатку є кількамісячна заборона на роботу. Також необхідно обов’язково проживати у притулку для біженців, чого не вимагається при тимчасовому захисті. Ба-більше, шанси на успіх позитивного розгляду заяви є досить низькими”, — зазначає експерт підтримки PRO ASYL Дірк Морлок.

Він також розказав про рішення від Вищого адміністративного суду федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, де було повністю відхилено заяву українського чоловіка, що відмовився від військової служби. Незважаючи на те, що це рішення не є обов’язковим для інших федеральних земель, це прецедентне право вищих судів і тому є дуже актуальним.

Існує й поточна статистика щодо надання притулку від Федерального відомства з міграції та біженців (BAMF). З 1399 рішень щодо надання притулку українцям, 768 розглядалися по суті й лише 101 рішення було позитивним, тобто 87% заяв було відхилено.

З цієї та інших наведених вище причини, чоловікам з України, які підлягають військовій службі, як правило, краще звернутися за тимчасовим захистом, який точно захистить їх до березня 2026 року.

Чи можлива депортація

Юристка Stron Legal Services Мар’яна Гавришко теж нагадала, що країни ЄС дотримується гуманітарного принципу “неповернення”, згідно з яким, не можна депортувати біженців до країни, яка перебуває у стані війни.

Але кожна країна ЄС має законні механізми для здійснення процедури депортації в певних ситуаціях, які можуть становити загрозу для національної безпеки, громадського порядку чи здоров’я, а також порушувати закони та правила перебування в країні.

Причини, які можуть призвести до депортації:

Грубе порушення закону. Мова йде про серйозні злочини або порушення, що загрожують безпеці та цілісності країни. Незаконний в’їзд. Іноземці, які в’їхали в країну незаконно можуть бути піддані депортації. Порушення правил перебування: нелегальне працевлаштування, перебування після закінчення терміну дії візи або дозволу на перебування. Адміністративні правопорушення. Наприклад: порушення правил дорожнього руху, порушення громадянином правил користування жилим приміщенням, порушення податкового законодавства, тощо.

У разі депортації іноземця він може потрапити в систему SIS (Шенгенська Інформаційна Система), яка буде обмежувати його права на в’їзд, проїзд і перебування на території країн Європейського Союзу. Це робиться з метою забезпечення безпеки та дотримання законів країн ЄС.

“Проте важливо зазначити, що для депортації іноземця мають бути вагомі причини, а рішення про це часто приймається судом. Це гарантує захист прав іноземців”, — акцентує увагу Мар’яна Гавришко.

Звісно, є й нюанс з військовозобов’язаними громадянами, які перебувають за кордоном більше трьох місяців. Вони мають стати на військовий облік у консульствах та посольствах України за кордоном. Ця процедура забезпечує збереження військового обов’язку і контроль військової готовності громадян, незалежно від їх місця перебування.“Проте важливо розуміти, що це не означає автоматичну депортацію громадян країн Європейського Союзу. Посольства та консульства мають обов’язок сприяти поверненню військовозобов’язаних шляхом інформування, але не мають права вручати повістки або здійснювати депортацію”, — звернула увагу юристка.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua зазначила, що Женевською конвенцією про статус біженців заборонено висилати біженців, які законно проживають на території країн, які ратифікувати цю конвенцію, окрім як з міркувань державної безпеки або громадського порядку. Цією же Конвенцією забезпечується право на вільне пересування біженців, нарівні з усіма громадянами.

“Отже, примусове висилання біженців є грубим порушенням норм Міжнародного гуманітарного права. А тому, мова не йде про примус та посягання на свободи українських біженців, які отримали статус захисту після 24 лютого 2022 року. Що означає, що жодна країна ЄС або інші цивілізовані країни, які дотримуються міжнародних угод, не підуть шляхом порушення прав та свобод громадян”, — каже адвокатка.

Громадяни, які отримали статус захисту в приймаючих країнах вважаються такими, що на законних підставах перебувають на територіях цих країн, а отже примусово їх висилати або скасовувати статуси захисту, немає жодних підстав, поки в Україні триває правовий режим воєнного стану.

Тож мова йде про створення програм стимулювання українців повернення додому. Тобто, це питання про добровільність, а не примус.

“Будь-які програми — це все добре. Але, ні для кого не секрет, що головними чинниками повернення українських біженців додому є повна безпека та економічний інтерес. Багато українців не повернуться додому, поки тривають обстріли по всій території країни. Інші не повертаються через відсутність житла та роботи. Є категорія українців, які встигли інтегруватися за кордоном, вивчили мову, влаштувалися на роботу, деякі вже створили свої родини. Саме таких українців вже не варто очікувати вдома, адже вони пройшли достатньо важкий шлях інтеграції та працевлаштування, а отже їх можна сміло вважати частиною того суспільства, в якому вони зараз проживають”, — вважає Марина Бекало.

Більше того, ці обставини є підставою для отримання інших видів статусів постійного проживання (резидентства) в цих країнах, а тому у разі скасування статусу захисту у разі припинення війни в України вони зможуть отримати посвідки на проживання на інших підставах.

Окремо адвокатка виділила молодь, яка виїхала за кордон під час війни.

“Діти, підлітки та молодь дуже швидко інтегрувалися, вивчили мову та бачать своє майбутнє, на жаль, не в Україні. Адже країни створили для них такі умови для навчання, які Україна досі не спроможна створити. Такі країни як Швейцарія, Австрія, Німеччина, Франція дуже орієнтовані на молодь, особливо українську”, — каже Марина Бекало.

Для них українські діти представляють демографічний та економічний інтерес, і ці країни вкладають в українську молодь достатньо ресурсів та фінансів, каже адвокатка.

“Логічно, що країни, які інвестують свої кошти в нашу молодь, просто так їх не відпустять, а будуть пропонувати привабливі умови для подальшого перебування та працевлаштування в цих країнах. Отже, ціле молоде покоління Україна можна сказати вже втратила. А тому, на мою думку, наразі варто було би задуматися над програмами збереженням тієї молоді, яка поки що залишається в Україні, поки ще не пізно”, — каже адвокатка.

“Полювання на чоловіків” й російські пропагандисти

Соціальні виплати та міграція — вже багато років дуже дискусійна тема для німецьких політиків. У часи урядової кризи та загальної поляризації заяви про необхідність нових підходів до врегулювання — не сюрприз.

Українські медіа активно поширювали заяви лідера Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца, що нещодавно розкритикував поточну систему підтримки українців, заявивши у інтерв’ю Rheinische Post: “Соціальна допомога не повинна ставати довготривалим рішенням. Ми повинні підтримувати українців у перші роки, але їхня інтеграція чи повернення в Україну має стати пріоритетом”. Насправді, крім цієї заяви він також закликав колег до дискусії про так звані “гроші громадян” (Bürgergeld). І ці розмови — і це частина дискусії про новий формат допомоги — так звану “нову базову соціальну підтримку”. Вона викликана нелегальною міграцією і бажанням впорядкувати федеральний бюджет. Звісно, є й радикальні політичні сили, які проти будь-якої підтримки мігрантів взагалі. Але їх думка не може вплинути на існуючі рішення ЄС щодо тимчасового захисту.

Також будь-які розмови про необхідність повернення біженців — що зрозуміло на тлі кровопролитної війни — стають справжньою знахідкою для російських пропагандистів. Ось один із прикладів з пропагандиського каналу в Telegram, розрахованого на російськомовну аудиторію у Німеччині: “Прем’єр-міністр Незалежної Шмигаль прошмигнув на німецьке ТБ, щоб оголосити початок великого полювання!”. Отож, будь-які TikTok-відео чи пости зі схожим емоційним забарвленням можна із впевненістю назвати потуранням пропаганді.

Можливі сценарії після 2026 року

“Що буде після 2026 року — ніхто не знає. І тому багато людей, не лише чоловіки призовного віку, але й їх сім’ї, жінки, підлітки, які живуть у Німеччині, звісно, хочуть знати, яка у них перспектива”, — із розумінням каже Дірк Морлок.

Але експерти намагаються утриматися від надання прогнозів. Тому ТСН.ua спробував сам розписати кілька сценаріїв для тих, хто вирішить залишитися у Німеччині:

Продовження тимчасового захисту

Країни ЄС можуть ухвалити рішення продовжити надання захисту через складну ситуацію в Україні. Однак це потребуватиме узгодження на рівні ЄС, що не є гарантованим, оскільки Директива про тимчасовий захист є юридично обмеженою у часі.

Перехід на національні статуси

Якщо загальноєвропейське продовження не буде ухвалене, країни ЄС можуть впровадити власні національні програми захисту або тимчасового перебування для українців. Це може створити значні відмінності між державами щодо прав біженців, доступу до роботи та соціальних послуг.

Зміна статусу на постійний або інший

У багатьох країнах тривалий час перебування (зокрема робота, інтеграція) може стати підставою для отримання дозволу на постійне проживання або інших форм захисту. Однак важливо, що час під тимчасовим захистом наразі не зараховується у вимоги до постійного статусу в деяких країнах.

The post “Початок великого полювання на чоловіків”: кому загрожує депортація з ЄС та чого чекати українцям в Німеччині first appeared on UA-IN.

Запис “Початок великого полювання на чоловіків”: кому загрожує депортація з ЄС та чого чекати українцям в Німеччині спершу з'явиться на UA-IN.

“Учора наша колега вирішила перевіритися в лікаря. Подзвонила у клініку і записалася на прийом.”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише український бізнесмен та блогер Олексій Давиденко, передає Про Львів:

“Уже сьогодні вона була на консультації у провідного українського професора, від нього одразу зайшла на аналізи та зробила МРТ. А вже до кінця робочого дня на пошту отримала всі результати.

В Україні! Під час війни! Усе це за одну добу!

У жодній із країн Європи це було б просто неможливо не те що за добу – навіть за тиждень.

Цей свіжий приклад швидкості від задуму до його реалізації вкотре нагадав мені, що Україна – це країна офігенних сервісів, офігенних швидкостей та офігенних можливостей.
У Європі на прийом до терапевта можна записатися у кращому разі через тиждень, до вузькопрофільного спеціаліста або на обстеження – у кращому разі через місяць.

Відвідування спеціаліста банку. У нас ти приходиш і одразу отримуєш консультацію, там – запис у кращому разі наступного тижня.

Купівля меблів/техніки. У нас купуєш – і доставка та підключення можливі вже наступного дня. У Європі – навіть якщо є на стоку в магазині, то лише самовивіз. У разі замовлення доставки та складання – у кращому разі через тиждень.

Аналогів таких сервісів, як “Дія” або “Київ цифровий”, у Європі майже немає, і більшість європейців навіть приблизно не уявляють, що таке можливо.

А про такі звичайні для нас інтеграції, як у “Моно” з “Дією”, – це для них зараз узагалі як у космос злітати. Для всіх подібних комунікацій у них усе ще працює голубина пошта та особистий прийом – знову ж таки, як мінімум через тиждень від дня запису.

Окрема тема – винаймання квартири або комерційного приміщення. У нас знайшов за оголошенням, того самого дня зателефонував, на наступний перегляд, якщо підходить – застава, через день підписання договору, і квартира/приміщення твоє.

У Європі це якесь суцільне пекло. Знайшов оголошення, телефону контактного, швидше за все, немає, а якщо є – то навряд чи дадуть відповідь. Пишеш мейл – чекаєш на відповідь кілька днів, знову дзвониш, знову пишеш.

Коли нарешті хтось вийшов на зв’язок і готовий надати квартиру для перегляду, то найкраще наступного тижня.

Квартира підходить. Брокеру отримати підтвердження від власника – мінімум тиждень. Ще стільки ж – на підготовку договору. Якщо з моменту перегляду і до моменту отримання ключів минув місяць, то ти щасливчик.

Підсумок. У багатьох сферах життя Європі до України – як із Парижа до Києва рачки.

І якщо п’ять років тому це бачили і з цим погоджувалися одиниці, то сьогодні вже майже кожен українець, який хоча б трохи пожив за ці місяці в Європі, твердо вам скаже – майже в усьому ми кращі, швидші і просунутіші за них.

Так, згоден. У них ах…єнні дороги, все чітко за правилами і всі рівні перед законом. Але з погляду багато чого іншого – ми на три голови крутіші.

Тому в чомусь краще вони – у чомусь ми. Зате мені вже цілком зрозуміло, що ми порівняно з ними точно не лайно, а вони точно не цукерка.

І що більше я за ці п’ять місяців спілкуюся з тими, хто там вимушено жив і живе зараз, то частіше чую одну і ту саму фразу: “У нас удома офігенно”.

The post Майже ніхто з українців не знає про те, що у більшості сферах життя в Європі до України – як до неба рачки. first appeared on UA-IN.

Запис Майже ніхто з українців не знає про те, що у більшості сферах життя в Європі до України – як до неба рачки. спершу з'явиться на UA-IN.

Так, завдання агентів Росії – виявляти та відстежувати маршрути, якими відбувається постачання зброї до України.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.

“Для визначення схем доставки та кількості зброї, яку для відбиття російського вторгнення передають захисникам України країни-партнери, російські військові аташе в країнах Європейського Союзу закритими каналами зв’язку отримали наказ активізувати вербування співробітників поліції та громадян, причетних до транспортування зброї”, – йдеться в повідомленні.

У розвідці додали, що у прикордонних з Україною регіонах спецслужби РФ намагаються використовувати представників місцевих громад та проросійських активістів. Проте, отримуючи такі пропозиції про співпрацю, європейці одразу звертаються до поліції та органів безпеки.

The post Російські спецслужби активізувалися у Східній Європі через постачання зброї до України – розвідка first appeared on UA-IN.

Запис Російські спецслужби активізувалися у Східній Європі через постачання зброї до України – розвідка спершу з'явиться на UA-IN.

На його думку, 24 лютого розпочалася світова війна, яка буде розширятися. Він впевнений, що у цій війні Росія буде розгромлена повністю.

Таку думку Юрій Фельштинський висловив у розмові з російським адвокатом та правозахисником Марком Фейгіним у неділю, 12 червня.

“Прийшла пора усім розмовляти відверто, який полягає в тому, що Росія є на сьогодні головною та єдиною загрозою в Європі. Вона є ворогом усього цивілізованого світу. І 24 лютого, що я вже неодноразово говорив, розпочалася не просто російсько-українська війна, а – світова, яка буде розширюватися, в результаті чого РФ буде розгромлена. Питання лише у часі та ціні”, – вважає історик.

The post 24 лютого почалася світова війна, яка буде розширюватися, а РФ буде в ній розгромлена – історик first appeared on UA-IN.

Запис 24 лютого почалася світова війна, яка буде розширюватися, а РФ буде в ній розгромлена – історик спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомив член наглядової ради банку Роман Сульжик.

Перенесення ЦОД українських банків за кордон стало можливим завдяки розпорядженню НБУ, яке дозволило українським банкам зберігати клієнтські дані за кордоном. Такий дозвіл діятиме до закінчення воєнного стану і ще два роки по тому.

В результаті виконаної роботи, фахівці ПриватБанку перенесли до Європи 3500 банківських серверів. Крім того, було завантажено в хмарне сховище понад 4 петабайти клієнтських даних і транзакцій. Було також перенесено понад 270 програмних додатків.

Роман Сульжик каже, що у звичайний, мирний час для такої титанічної роботи знадобилось би близько півтора року. Проте зараз, у воєнний час, фахівці ПриватБанку впоралися з цим завданням за 45 діб.

До речі, технологічні паузи та перебої у роботі банку, на які останнім часом скаржилися клієнти, були пов’язані саме з цим перенесенням обладнання та налагодженням його роботи. Фахівці ПриватБанку обіцяють, що більше перебоїв не буде.

“Ми дуже пишаємось нашою ІТ-командою, яка проробила титанічну роботу, щоб убезпечити доступ клієнтів до фінансових послуг. Для порівняння: обсяг реалізованих нами робіт для проектів такого масштабу в “нормальному” проектному ІТ-циклі зазвичай займає 1,5 роки і більше”, – зазначили у ПриватБанку.

The post ПриватБанк “переїхав“ до Європи: які зміни чекають на українських клієнтів банку first appeared on UA-IN.

Запис ПриватБанк “переїхав“ до Європи: які зміни чекають на українських клієнтів банку спершу з'явиться на UA-IN.

Після початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, багато українців були змушені виїхати до інших країн. Крім інших труднощів, українські біженці стикаються і з проблемами в пошуках знайомих ліків, які в кращому разі там носять незвичні назви, а то й зовсім заборонені до продажу.
“Телеграф” спробував розібратися у тому, які ліки використовують у країнах Заходу.
Аналгін та Баралгін
Популярне в Україні жарознижувальне та знеболювальне на Заході виробляється безліччю компаній тому носить різні назви, проте найчастіше його можна зустріти під назвою “Метамізол” (Metamizole). Втім, у багатьох країнах його дістати не так і просто, а в деяких, на кшталт Франції, США та Британії, він взагалі заборонений.

Парацетамол
Ще один популярний жарознижувальний засіб навіть в Україні має безліч назв: ацетамінофен, панадол, калпол, ефералган, рапідол, інфлуган та інші.

У Європі та США він найчастіше зустрічається під назвами Tylenol, Calpol, Panadol. Однак з урахуванням того, що у світі існує безліч компаній, які його виробляють, існує і безліч назв цих ліків.

Наприклад, у Польщі та США можна зустріти APAP, у Чехії та Словаччині – Paralen, в Угорщині – Rubophen, в Італії – Tachipirina, у Німеччині – Fensum або Enelfa. Водночас у більшості країн Європи та за її межами цей вид ліків також добре знають і під звичною для українців назвою Панадол.

Аспірин (Ацетилсаліцилова кислота)
Ще один ліки, які не потребують представлення у світі. У багатьох країнах препарат добре відомий під назвою Аспірин.

Втім, знайти його або аналоги (на зразок ібупрофену, диклофенаку або напроксену) в англомовних країнах можна також за абревіатурою NSAID (Non-steroidal anti-inflammatory drugs).

Аспірин, ібупрофен і напроксен відомі під цими іменами практично в усьому світі.

Цитрамон
Популярне на території колишнього СРСР знеболювальне можна знайти і в країнах Заходу.

У США воно зустрічається під назвою Excedrin або Goody’s Powder, у Британії воно продається під назвою Anadin Extra, у Німеччині – Dolomo, у Румунії – Antinevralgic. Однак у більшості країн східної Європи препарат зберігає звичну назву цитрамон.

Но-шпа та інші спазмолітики
Но-шпа (альтернативна назва Drotaverine) відома у багатьох країнах Східної та Центральної Європи, однак у Західній Європі її продаж заборонено.

Якщо ж у країні не продають но-шпу, можна пошукати Anisotropine, Atropine або Clidinium bromide.

The post Ліки в Європі: як українським біженцям знайти потрібний препарат first appeared on UA-IN.

Запис Ліки в Європі: як українським біженцям знайти потрібний препарат спершу з'явиться на UA-IN.

Президент України Володимир Зеленський у розмові з польським колегою Анджеєм Дудою заявив про необхідність посилення спільної безпеки та безпеки усієї Європи від загарбницьких планів Володимира Путіна.

Про це голова держави сказав у своєму відеозверненні 26 березня.

Зокрема, Зеленський також обговорив з Дудою гуманітарні питання для підтримки українців, які були вимушені покинути свої домівки через війну в країні.

“Яка ціна цієї безпеки? Це ж дуже конкретно. Це літаки для України. Це танки для нашої держави. Це протиракетна оборона. Це протикорабельна зброя. Це те, що є в наших партнерів. Що в них просто припадає пилом. Зрештою, це все для свободи не тільки в Україні – для свободи у Європі”, – сказав український президент.

Зеленський вкотре наголосив, що під ризиком нападу РФ опиняються держави Балтії, Польща, Словаччина та увесь схід Європи. “Опиняться тільки тому, що залишать десь у себе в ангарах всього лише один відсоток від усіх літаків НАТО і один відсоток усіх танків НАТО. Один відсоток! Ми не просили більше. І не просимо більше. А чекаємо вже 31 один день! Тож хто керує євроатлантичною спільнотою? Невже досі Москва через залякування?”, – зауважив Зеленський.

“Партнерам потрібно активізувати допомогу Україні. Саме ці слова: партнерам потрібно! Бо це безпека Європи. І саме про це ми домовлялися в Києві, коли троє прем’єр-міністрів східноєвропейських країн, а також пан Качинський, прибули в нашу столицю. Це в середині березня було”, – наголосив голова держави.

The post “Під ризиком вторгнення РФ – вся Східна Європа”: Зеленський закликав партнерів активізувати допомогу Україні first appeared on UA-IN.

Запис “Під ризиком вторгнення РФ – вся Східна Європа”: Зеленський закликав партнерів активізувати допомогу Україні спершу з'явиться на UA-IN.

Президент України Володимир зеленський у своєму зверненні заявив, що Україна бореться за право бути членом ЄС.

“Ви бачите наше прагнення бути з Європою. Наше прагнення, яке ми виборюємо на полі бою. І яке ви можете вибороти просто у своєму суспільстві. Власною силою, словом, тиском на політиків. Щоб Україна нарешті стала частиною ЄС. Німці, ви маєте силу!” – сказав президент.

The post Європа має силу, потужнішу за ракети – Зеленський first appeared on UA-IN.

Запис Європа має силу, потужнішу за ракети – Зеленський спершу з'явиться на UA-IN.

Стійкість України міряється духом нації. Сьогодні в країні є абсолютне розуміння ситуації, яка відбувається.

Про це 17 березня секретар РНБО Олексій Данілов сказав у прямому ефірі спільного інформаційного марафону UAразом на українських телеканалах.

“Те, що на сьогоднішній день зробив заяву президент Франції стосовно великої війни на території Європи – ми кажемо, що це може відбутися, якщо, не дай Боже, програє Україна. Тому ми закликаємо весь світ про допомогу. Допомогу нам зброєю, для того, щоб ми мали можливість захищати нашу країну, захищати Європу. Ми про це неодноразово казали”, – зазначив він.

За словами Данілова, зараз Україна платить дуже велику ціну за цю свободу і виборює свободу не тільки свою.

“Ми виборюємо сьогодні свободу всій Європі. Я думаю, що вони найближчим часом зрозуміють цю ситуацію і ті рішення, які вони будуть приймати найближчим часом по допомозі, безпосередньо військовій допомозі – вони будуть дуже швидко прийняті і виконані”, – наголосив він.

Данілов також нагадав, що тим часом деякі французькі компанії лишаються на російському ринку і продовжують заробляти там гроші.

“Це неприпустимі речі. Я вважаю, що треба називати речі своїми іменами – коли за ці гроші, які там французи заробляють, сплачують всі податки до російського бюджету, росіяни купують кулі, купують озброєння, купують снаряддя і вбивають мирних людей: дітей, жінок, літніх людей. Це просто неприпустимі речі в сучасному світі”, – резюмував він.

The post “Велика війна на території Європи може відбутися, якщо програє Україна”, – Данілов first appeared on UA-IN.

Запис “Велика війна на території Європи може відбутися, якщо програє Україна”, – Данілов спершу з'явиться на UA-IN.

У наступних загарбницьких планах президента країни-агресорки Володимира Путіна є Литва, яка є членом НАТО.

Про це повідомив секретар РНБО Олексій Данілов у прямому ефірі спільного телемарафону UA.

Далі, за його словами, можуть бути інші країни Балтії та Польща.

“Дійсно, їм загрожує небезпека з боку Російської Федерації. Я ще раз наголошую, не всі це усвідомлюють в Європі. На превеликій жаль, поведінка деяких країн, наприклад, тої самої Німеччини, вона (поведінка – ред.) дивна, з огляду на те, що відбувається в 21 столітті, в 2022 році на території Європи”, – зазначив Данілов.

Тим часом в інтерв’ю CNN Turk голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що країнам ЄС не варто провокувати Путіна, адже він може розширити свою військову діяльність, напавши на одну з країн-членів НАТО. Він закликав ізолювати Росію від міжнародної спільноти, аби запобігти можливому вторгненню Росії до інших європейських країн.

“З одного боку, ми намагаємося підтримати Україну, з іншого — ми намагаємось запобігти великій війні. Ніхто не повинен виправдовуватись перед Путіним. Тому що може розширити свою військову діяльність. Це може бути проти однієї країни НАТО або іншої. Є серйозні побоювання. Путін продовжуватиме атакувати, і нам потрібно обмежити атаки. Ми маємо ізолювати Росію від міжнародної спільноти, ми маємо підтримувати Україну”,— заявив Боррель.

The post Після України Путін хоче загарбати Литву, інші країни Балтії та Польщу – Данілов first appeared on UA-IN.

Запис Після України Путін хоче загарбати Литву, інші країни Балтії та Польщу – Данілов спершу з'явиться на UA-IN.