FinClub опублікував аналіз форензік-аудиту банку «Надра» від KPMG
Аудиторська компанія KPMG на замовлення Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) здійснила форензік-аудит «Надра» банку. Експерти з’ясували, що гроші з банку були виведені на компанії, пов’язані з братами Сегалями та групою «Континіум». Результати аудиту аналізує видання FinClub.
Звіт за результатами комплексного аналізу неплатоспроможного банку «Надра» досі є непублічним. В ньому досліджуються факти доведення кредитної установи до банкрутства та виведення грошей з неї. В обох установах FinClub неофіційно підтвердили наявність звіту, але відмовились його коментувати.
FinClub повідомляє, що аудитори з’ясували, що перші проблеми в установи виникли у 2008-2009 роках, коли банку завдали збиток у 4,8 млрд грн. Акціонери виводили гроші в той час, коли НБУ надавав рефінансування «Надрі».
«Станом на дату введення ТА1 (першої тимчасової адміністрації. – ред.) активи банку включали приблизно 5,2 млрд грн кредитів та непокритих акредитивів, виданих сторонам, потенційно пов’язаним із попередніми акціонерами, та інвестиційні сертифікати у сумі 1 млрд грн, випущені сторонами, потенційно пов’язаними з попередніми акціонерами. Кредити та акредитиви на суму 1,9 млрд грн були видані пов’язаним з акціонерами сторонам у період з 7 жовтня 2008 року (дата першого траншу кредиту рефінансування НБУ) до 10 лютого 2009-го (дата введення ТА1)», – йдеться у звіті.
Аудитори наголошують, що не намагалися перевірити, чи були зазначені кредити фінансовані саме коштом кредитів рефінансування НБУ. FinClub підкреслює, що НБУ мав би контролювати, як витрачаються його кошти, надані банку, щоб він міг видавати вклади фізичним особам та заспокоїти паніку у відділеннях.
Але банківський нагляд наприкінці 2000-х років був недбалим, а також міг бути фінансово замотивованим, про що пізніше багато разів говорило наступне керівництво НБУ. Тому викрадення грошей, яке могло мати місце, ніхто не зупиняв.
«Значна частина позичальників, потенційно пов’язаних із попередніми акціонерами, припинили обслуговування кредитів після введення ТА1. Інвестиційні сертифікати компаній, які були випущені потенційно пов’язаними сторонами, не були погашені протягом 2009-2015 років. Відсутність грошових потоків за цими активами суттєво погіршила фінансовий стан банку», – зазначено в документі.
ФГВФО разом зі зміненим керівництвом банку «Надра» ініціювали порушення кримінальних справ проти минулих власників – Ігоря Гіленка, братів Сегалів, групи «Континіум» Ігоря Єремеєва (її представник Сергій Лагур входив до наглядової ради банку), а також проти керівників низки компаній, пов’язаних з ними.
Аудитори дізналися, що з вкрадених сум правоохоронці зуміли повернути лише відшкодування у вигляді застави на 854 млн грн та грошову компенсацію на 403 млн грн від компаній, повязанных з Гіленком та братами Сегалями.
Шахрайські дії працівників банку «Надра» у 2005-2008 роках завдали банку збиток у 0,6 млрд грн, наприклад, через надання іпотечних кредитів на 483 млн грн. Працівники банку стали фігурантами кримінальних проваджень за фальсифікацію підписів та маніпуляції з платіжними картками на суму 88 млн грн.
Збиток ще у 17 млрд грн банк «Надра» отримав через видачу валютних кредитів фізичним особам, які не мали достатніх доходів у валюті та після 2008 року не змогли обслуговувати борг.
Банк «Надра» активно займався наданням споживчих кредитів під брендом Eurocredit через компанію «Догмат Україна», що належала тим самим колишнім власникам банку. Станом на кінець 2014 року було зафіксовано, що таких незабезпечених заставою споживчих кредитів було видано на 2,4 млрд грн. Але гроші в банк не повернулися.
Висновок аудиторів підтвердив заяву НБУ 2015 року: «Віднесення банку «Надра» до категорії неплатоспроможних стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році…».
НБУ зазначав, що останній власник Дмитро Фірташ, який сподівався врятувати установу в 2011 році та влив у капітал 3,5 млрд грн, в умовах рецесії економіки України у 2014-2015 роках не зміг достатньо капіталізувати банк.
Проте відомо, що регулятор свого часу відмовив Фірташу погоджувати план відновлення платоспроможності банку на 11 млрд грн.
Минулого тижня консорціум OCCRP повідомив про витік інформації з американського FinCEN, яка начебто свідчить, що купівля 49% акцій ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» структурами Дмитра Фірташа була профінансована коштами зі стабілізаційного кредиту НБУ, який був наданий банку «Надра» навесні 2014 року.
Видання нагадує, що угода про створення ТОВ «ЗТМК» була укладена між урядом України та структурами Дмитра Фірташа у 2013 році. У тому ж році компанії бізнесмена профінансували більшу частину цієї угоди.
FinClub зробив відповідний запит до Group DF щодо зазначеного епізоду. У групі компаній Дмитра Фірташа видання отримало роз’яснення, що згаданий кредит ТОВ «Синтез Ресурс» повністю і з процентами погасив банку у грудні 2014 року за декілька місяців до лютого 2015 року, коли «Надра» був визнаний неплатоспроможним. У Group DF також стверджують, що банк «Надра» та ТОВ «Синтез Ресурс» не були пов’язаними сторонами, а кредит був виданий на ринкових умовах.
«Інформація щодо ймовірного використання коштів рефінансування Нацбанку структурами Дмитра Фірташа для фінансування комерційних угод ніколи не фігурувала у публічних заявах або звітах НБУ. Зокрема і щодо згаданого ТОВ «ЗТМК», – йдеться у аналізі FinClub.
Тим часом джерело у Фонді повідомило FinClub, що за висновками форензік-аудиту банку «Надра» вже подані нові заяви до правоохоронних органів та відкриті нові карні справи. Отже, навіть ліквідація банку не є підставою для припинення переслідування осіб, які довели його до банкрутства.
Нагадаємо: Нацбанк 5 лютого 2015 року вдруге відніс банк «Надра» до категорії неплатоспроможних, а ФГВФО запровадив у ньому тимчасову адміністрацію. Через декілька місяців (з 4 червня) Фонд почав процедуру ліквідації. Упродовж п’яти років Фонд намагався повернути видані банком кредити та розпродавав на аукціонах його активи. Наразі завершується ліквідація банку.