За 2020 рік кількість людей, що потрапили в реєстр боржників через несплату комунальних послуг зросла на 50%.
Щодо українців, які не сплатили комунальні послуги, було відкрито майже 350 тисяч проваджень. Енергетичний експерт, голова комітету з питань захисту прав споживачів при НКРЕКП Марія Яковлева в ефірі Українського радіо розповіла, як не потрапити до реєстру боржників.
Як відзначила експертка, багато людей залишилися без роботи через карантин, падіння економіки та згортання бізнесу. Тому люди не мають доходів для оплати комунальних послуг.
“Якщо ми подивимось на наші рахунки, то найбільша частина рахунку за комуналку — це опалення, оскільки на сьогодні більшість людей проживає у великих містах. Водночас, якість опалення в будинках доволі низька. Тобто люди, з одного боку, не отримують якісну послугу, а з іншого боку — не мають відповідних доходів. Крім того, якщо ми подивимося на стан розрахунків людей за комуналку, то статистика останніх 7 років говорить про те, що люди розраховувались приблизно за 90%. Тобто вони намагалися постійно платити за комуналку. Але 7 років війни, падіння економіки і рік карантину зробили свою чорну роботу. Я думаю, що запаси міцності у родинах закінчилися”, – розповіла Яковлева.
На її думку, потенційна недостатність грошових коштів у родинах у вигляді боргів за комуналку та дефіцит державного бюджету свідчать про те, що ціни на енергоносії влада встановила необґрунтовано завищеними.
“Таким чином, люди і державний бюджет мають дефіцит грошей. З іншого боку, десь має бути профіцит. І ми його побачимо саме у фінансовій звітності монополістів. Ми побачимо, що постачальники енергоносіїв та видобувники такі, як НАК “Нафтогаз” і приватна компанія ДТЕК мають надприбутки. Саме на ці показники нормальна і професійна влада повинна була б давно звернути увагу і вирівняти їх, якщо вона бере на себе функцію державного регулювання. Тобто у влади є дві функції: або вона робить державне регулювання цін і тарифів, або вона створює вільний конкурентний ринок. Наразі закони про ринки природного газу та електричної енергії прийняті, але ринки не створилися за однієї причини: досі не усунуті монополії. Бо коли є монополії, створення ринків неможливе”, – зазначила вона.
Яковлева пояснила, що існує чіткий порядок того, як перевірити себе в реєстрі боржників і довести, що надані послуги були неякісними.
“У нас є чіткий порядок стосовно надання якості послуг. Переважна більшість споживачів мають індивідуальні договори з постачальниками тих чи інших послуг, де чітко прописано, які послуги і якої якості їм повинні надавати. Якщо у вас немає індивідуального договору, то у вас є договір або з керуючою компанією, або з ОСББ. Наприклад, якщо у вас температура у помешканні менше ніж 18 градусів тепла, то ви викликаєте комісію з ОСББ або з керуючої компанії. Якщо ви маєте індивідуальний договір, то ви викликаєте комісію з теплопостачальної компанії. І так ви перевіряєте, де є проблема: чи це проблема енергоносія, тобто він недостатньої якості постачає тепло у ваш будинок, чи це проблема внутрішньобудинкових мереж. Якщо у ваш будинок надходить теплоносій відповідної якості, тобто відповідної температури, до теплопостачальної компанії не може бути претензій. І це вже питання до вашого ОСББ або обслуговуючої компанії, де втрачається та температура”, – розповіла експертка.
Що відомо
Верховна рада прийняла в першому читанні закон про врегулювання захисту боржників при їх спілкуванні з колекторськими компаніями, запропонувавши встановити для колекторів вимоги поведінки.
Адвокат Сергій Делидивка розповів Суспільному, що має знати кожен українець, аби убезпечити себе від “вибивання” чужих боргів.
“Комуналка” та кредити. Експерт розповів, за що найбільше заборгували українці.