В Україні за 2020 рік кількість осіб, які працевлаштовані офіційно, скоротилася майже на 170 тисяч.
При цьому вакансій на великих кадрових порталах менше не стало. Бізнес поступово йде в тінь, зарплати платять у конвертах: економлять на податках, при цьому крадучи у пенсіонерів, медиків і армії.
Найбільше страждають ті українці, які погодилися на нелегальну роботу: вони ризикують втратити частину або всю майбутню пенсію, залишитися без відпусток, лікарняних. Окрім того, через тіньовий заробіток у роботодавця виникає більше спокус для незаконних дій – необґрунтованих звільнень і штрафів.
Із білою зарплатою, що перераховується на картку, оштрафувати співробітника практично неможливо (тільки якщо він сам зніме гроші і віддасть їх), а після незаконного звільнення можна через суд отримати компенсацію від роботодавця в повному розмірі недоотриманого доходу.
Вакансій стає більше, але проблема лише поглиблюється
В Україні стрімко скорочується кількість тих, хто офіційно працює. У січні 2020-го офіційно працювали 7,47 млн українців, а вже в грудні – 7,3 млн. Тільки відповідно до даних Держстату, роботи позбулися 169 тис. осіб.
Найбільше втратила промисловість – 67 тис. співробітників. Сфера охорони здоров’я, навіть незважаючи на розпал епідемії коронавірусу, скоротилася на 32,5 тис. Єдині галузі, які виросли за останній рік, – сільське господарство, будівництво і держуправління.
Де працюють українці:
Кількість працівників – 7,3 млн ( 169 тис.)
Промисловість – 1,77 млн ( 67 тис.)
Освіта – 1,33 млн ( 11 тис.)
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 821,6 тис. ( 36,4 тис.), із них охорона здоров’я – 735,1 тис. ( 35,2 тис.)
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт транспорту – 788,3 тис. ( 21,7 тис.)
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 619,8 тис. ( 15,3 тис.)
Державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – 425,1 тис. (+2,5 тис.)
Сільське господарство, лісове та рибне господарство – 405,6 тис. (+22,5 тис.), з них сільське господарство – 354,5 (+23,2 тис.)
Професійна, наукова та технічна діяльність – 199,4 тис. (-7,5 тис.)
Будівництво – 198,1 тис. (+3,6 тис.)
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 173,4 тис. (-8,9 тис.)
Фінансова та страхова діяльність – 171,3 тис. (-0,7 тис.)
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 137,1 тис. (-1,3 тис.)
IT – 101,8 тис. (-10,4 тис.)
Тимчасове розміщення та організація харчування – 66,4 тис. (-12,6 тис.)
Операції з нерухомим майном – 71,8 тис. (-4,2 тис.)
Надання інших видів послуг – 23,8 тис. (-1,4 тис.)
На сферу будівництва з бюджету України виділили рекордні понад 100 млрд грн, але в підсумку додалося лише 3,6 тис. робочих місць. Для порівняння, в сільському господарстві за цей же час їх з’явилося понад 22 тис.
Співробітники, які втратили роботу за минулий рік, могли б повністю заселити невелике місто, наприклад, Мелітополь у Запорізькій області. Правда, далеко не факт, що всі 169 тис. реально не знайшли нового джерела заробітку. Наприклад, згідно зі статистикою великого кадрового порталу, кількість вакансій із січня 2020-го по січень 2021-го зросла з 37 до майже 42 тис. Кількість безробітних при цьому, згідно з офіційними даними, збільшилася на 94,4 тис. осіб. Це пов’язано з особливостями розрахунку кількості безробітних.
За даними Держстату, в Україні неофіційно працюють 3,3 млн українців:
2 млн чоловіків;
1,3 млн жінок.
Якби всі ці українці працювали офіційно і отримували хоча б по 10 тис. грн, бюджети різних рівнів щомісяця отримували б 11,2 млрд грн. За рік це 134,4 млрд грн.
За словами голови Державної податкової служби України Олексія Любченка, на зарплати в конвертах щорічно йде близько 12 млрд доларів. Якщо вивести доходи в легальну площину, питання низьких пенсій, мізерних зарплат бюджетників можна буде вважати вирішеним.
Два кити бідності: низькі зарплати й тіньова економіка
Мінімальні зарплати офіційно отримують близько 40% українців. Насправді ж на такі гроші живе тільки частина бюджетників, а в приватному секторі знайти працівника на 6 тис. грн практично неможливо. Згідно з кадровими порталами, середня зарплата становить близько 12 тис.
Можливий вихід із ситуації – значне підвищення мінімалки. Тоді роботодавці будуть змушені платити справедливі зарплати і виводити доходи з тіні. А щоб такий крок не привів до ще більшої тінізації, потрібно вводити жорсткі перевірки і штрафувати порушників.
“Потрібні радикальні дії до тіньовиках. Це повинні бути жорстокі дії. Ми до коронавірусу втратили 500 тисяч платників ЄСВ. Із коронавірусом це вже мільйон. На мільйон менше платників. Вони пішли в тінь, як тільки скасували штрафи”, – розповідає OBOZREVATEL ексміністр соцполітики Андрій Рева.
Якщо минулі уряди, хай і не так успішно, як того хотілося б, хоча б вели розмову про детінізацію і розробляли стратегії, то прем’єр Денис Шмигаль поки дуже неохоче говорить про тіньовиків. У 2020-му він пообіцяв створити 500 тис. робочих місць, а пізніше вважав своєю заслугою працевлаштування громадян центрами зайнятості.
Поки українці безкарно йдуть в тінь, дефіцит Пенсійного фонду зростає – як на дріжджах, немає грошей на гідні зарплати бюджетникам: медикам, військовим, вчителям. А в цей же час міністр соцполітики Марина Лазебна презентує ідею, як у кілька разів підвищити пенсії: зобов’язати всіх працівників збирати самостійно – віддавати частину з офіційної зарплати на спеціальний рахунок. Скільки можна буде накопичити в країні, де левова частка працівників отримує зарплати в конвертах, а офіційна статистика фіксує армію нелегальних працівників, питання риторичне.
Кожен українець бере свою частку відповідальності, коли погоджується працювати неофіційно (або отримувати частину зарплати в конверті). Роботодавець економить на податках, у той час як співробітник позбавляється гідної пенсії, можливості отримати лікарняний, сумірний із доходом, компенсацію невикористаної відпустки в разі звільнення. Крім того, якщо зарплату платять “по білому” на карту, у роботодавця менше спокус порушувати трудовий кодекс і, наприклад, штрафувати за будь-які порушення.