Мати-одиначка з Пакенхема стверджує, що вона “живе як селянин” після того, як були скорочені виплати особам, які шукають роботу.
44-річна Нарель розповіла, що у вересні 2017 року у неї було два інсульти, через які вона стала інвалідом і не може працювати.сві
Коли жінці скоротили допомогу по безробіттю, її тижневий дохід впав на 150 доларів.
Після оплати оренди, газу, води, Wi-Fi, рахунків за телефон і бензину у Нарель залишається всього 20 доларів на два тижні на їжу. На ці гроші вона змушена утримувати себе і свою 18-річну дочку, яка страждає на анорексію.
Через важке фінансове становище Нарель змушена красти їжу в магазинах. Адже вона не може бачити свою дочку такою худою і не годувати її.
“Я навіть не можу піти в магазин і купити все, що їй потрібно”,- скаржиться жінка.
18-річна дочка Нарель страждає на анорексію з 16 років і в даний час важить всього 36 кілограм.
Наприклад, минулого місяця 44-річна жінка вкрала в супермаркеті їжу і предмети першої необхідності. Це були банани, молоко, хліб, порошок, шампунь і кондиціонер. Магазин відпустив її з попередженням.
“Мені дуже соромно робити це, це так соромно, соромно”, – сказала вона.
Нарель не знає, як вона буде продовжувати годувати себе і свою доньку. Щоб хоч якось економити, Нарель їсть один пончик в день, або локшину, або печену квасолю.
Її молодша дочка також отримує деякі виплати, близько 50 доларів на місяць, але і цього недостатньо.
У січні Нарель подала заяву на отримання допомоги по інвалідності, яка допомогла б їй трохи більше.
З моменту інсульту вона страждає на афазію, через яку їй іноді важко говорити через неврологічне пошкодження мозку.
“Раніше я була моїм найкращим захисником, тепер я відчуваю, що мій голос забрали, а мій мозок трохи зламаний”, – поскаржилася вона.
У Нарель є ще дві дочки 26 і 24 років, але вони не в змозі допомогти їй і своїй сестрі матеріально.
Вона сказала, що її власне життя і життя трьох її дочок “назавжди змінилися” після інсульту.
Нарель сказала, що їй особливо важко, тому що вона звикла до додаткових виплат претендентам роботи до того, як вони були скорочені через COVID-19.
“Вони просто забирають всі ці гроші і знову змушують нас жити по-селянськи. Мені вдалося заощадити 4000 доларів під час COVID, і я все ще живу на них”,- додала Нарель.
До пандемії жінка ще могла утримувати себе і дочку, але тепер вони змушені виживати “як селяни”.
“Як посмів уряд надати відчуття важливості або хоч трохи поглянути на стійке життя, а потім просто забрати всі ці гроші і змусити нас знову жити, як селяни”, – каже Нарель.