Український уряд часів прем’єрства Юлії Тимошенко не розрахувалося з київським держзаводом “Буревісник”, який раніше виготовляв вітчизняні апарати ШВЛ, стратегічно важливі при нинішній пандемії коронавірусу COVID-19.
Згодом завод, що знаходиться на балансі державного концерну “Укроборонпром”, збанкрутував і зараз не працює. “Буревісник” не підключений до електроенергії, там немає газу та води, зруйновані всі цехи, на яких виробляли продукцію, передають “Схеми”.
Завод був єдиним в Україні державним виробником апаратів штучної вентиляції легенів під назвою “Бриз”.
“Це був завод, який дійсно робив радіолокаційну апаратуру для підводних човнів. Крім того, він виготовляв також медичні апарати, і це теж відома історія. Він виготовляв також обчислювальну техніку. Він був такий, досить відомий, ще тоді, в Радянському Союзі”, – розповів про виробниче минуле заводу Мустафа Найєм, заступник гендиректора “Укроборонпрому”.
Після розпаду СРСР і закінчення “гонки озброєння” необхідність у специфічному обладнанні – зокрема, радіолокаційному – відпала. Завод поступово почав втрачати замовлення, накопичуючи борги перед працівниками.
Переломним для цієї ситуації міг стати 2009 рік, коли в світі почалася епідемія свинячого грипу. Тодішній уряд на чолі з Тимошенко доручив заводу виготовити кілька апаратів ШВЛ для хворих з ускладненнями від грипу.
“Буревісник” виконав замовлення, але з ним не розрахувалися. “Уряд Тимошенко переоцінив свої сили, він-то в ручному режимі змусив завод забезпечити виробництво обладнання для лікарень. До речі, ці апарати ШВЛ сьогодні і складають більшість майна медичного в лікарнях, які зараз підраховує МОЗ – що в нас є для боротьби з пандемією коронавірусу. Однак коштів уряд вже не зміг забезпечити для того, щоб розрахуватися із заводом”, – розповів голова експертної організації StateWatch Гліб Каневський.
За словами Мустафи Найєма, саме це і стало своєрідною точкою відліку великих проблем заводу.
“І це нормальна українська історія: коли продукцію виготовили, роздали по лікарнях, а гроші не повернулися. З того, що говорить завод – вони виготовили десь тисячу, тисячу з чимось. 300 забрала держава, а інші 700 вони роздали, десь продали, в лікарні”, – зазначив він.
Пізніше завод взяв кредит, але зміг розрахуватися з ним, повністю припинив виробництво обладнання, поступово перетворюючись на банкрута.
“У принципі, всі бюджетні витрати здійснювалися з центру, безпосередньо за дозволами – то усними, то офіційними – які виходили від Юлії Тимошенко. Відповідно, якщо таке велике державне замовлення не було сплачене, то можна говорити про політичну відповідальність тодішньої прем’єрки. Ті виробничі потужності й конструкторська документація, ті унікальні технології, які були на заводі, вони фактично опинилися – скажімо метафорично – під відкритим небом”, – вважає Гліб Каневський.
Журналісти зв’язалися з нинішньої головою партії “Батьківщина” і запитали, чи відчуває вона політичну відповідальність за банкрутство “Буревісника”.
Тимошенко відповіла, що це інтерв’ю не було погоджено. “Дайте мені спокій із такими питаннями”, – додала вона.