Меморіал Героям Небесної сотні – не просто пам’ятник, до якого один раз на рік піднесуть квіти, а потім забудуть. Це простір-генератор, який у майбутньому принесе розуміння того, за що загинули на Майдані.
“Простір, звичайно, несе й дуже емоційну складову. Ми перевіряли, як люди поводяться саме в цьому місці. Виявилось, що люди розуміють, що це за місце і для чого. воно живе, коли воно живе, пам’ять про героїв не вмирає” – розповів Лесюк.
Він зазначив: до стели з фото загиблих підходять близько половини відвідувачів меморіалу, однак 99% з тих, хто відвідує меморіал, знають яким подіям він присвячений.
“Це не є банальний пам’ятник чи цвинтар, на якому ми повинні плакати. Ми повинні жити далі. заради того й померли герої. Ми повинні будувати країну”, – зауважив співавтор проєкту.
Водночас він додав: разом із колегами-авторами проєкту засуджує такі святкування. Та й взагалі негативно засуджує російський продукт. Однак такі дії не були для нього дивиною.
“Я провів там дуже-дуже багато часу. Сотні разів робив зауваження. Ми повинні розуміти, що є суспільство – як у нас, так в Європі та світі – є однакове співвідношення людей, які робитимуть такі речі. Ми не повинні цьому дивуватися, а робити так, щоб тих людей було менше. Простір працює на це, однак він не завершений повністю, бо основною його ідеєю є міст-музей, який також би доповнював і мав більше інформації саме про це місце”, – підкреслив Андрій Лесюк.