Поради молодому вчителеві і не тільки…
Необхідно:
– любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати;
– не дискредитувати свій авторитет – він повинен бути незаперечним;
– посміхатися, особливо працюючи зі слабкими учнями;
– постійно стежити за своїм мовленням;
– бути добрим, але не добреньким; вимогливим і чесним щодо всіх учнів;
– постійно дізнаватись щось нове із книг, журналів, телебачення, Інтернету;
якнайбільше розповідати учням на уроці, не боючись, що вони не зрозуміють;
– крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні технології, не
забуваючи про досвід учителів-новаторів, ноу-хау в роботі;
– працювати під гаслом “Класна робота в зошиті учня не повинна мати помилок”;
– розвивати в собі важливу якість – вислуховувати учня до кінця, не підказуючи,
не підводячи учня до правильної відповіді підказками;
– не давати учням контрольних робіт, знаючи, що половина класу не впорається;
– не демонструвати свою любов до окремих учнів
– пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося;
– нічого не забувати, щоб діти не могли сказати: “А Марія Іванівна забула”;
– у жодному разі не висловлюватися про колег погано, не критикувати їх у
присутності учнів;
– співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скаржитися їм
принагідно на їх дітей;
– одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм;
– намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки вчитель ставить
самому собі за невміння навчити;
– не боятися брати участь у різноманітних конкурсах;
– знати, чого вчити та як найкраще вчити;
– завжди відстоювати своїх дітей, а не сварити їх привселюдно – це ваші діти, а
ви – їхня шкільна мама;
– ніколи не дозволяти дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити
батьків при дітях;
– пам’ятати, що кожний з учнів – це унікальна й неповторна особистість;
– не забувати, що учень – не “чистий аркуш паперу”, а особистість, яка має
власний життєвий досвід, свої погляди й особистий досвід у вигляді емоцій,
почуттів, переживань.
Слід навчитися:
– варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його;
– обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці, а для
цього потрібно відмінно знати методики викладання предмета;
– розв’язувати будь-яку складну ситуацію;- на уроці працювати з усіма учнями;
– працювати над мовленнєвими помилками учнів не тільки на уроці, але й поза
ним;
– детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів не тільки на уроці, але
й поза ним;
– детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів на головному, тобто
на тому, чого ви повинні навчити їх;
– використовувати картки там, де вони доречні, а не під час фронтальної роботи
із класом, де участь можуть і повинні брати усі учні;
– берегти час на уроці;
– організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: “Як швидко минув
урок!
”Важливі моменти для виконання на “автоматі”
– Починати урок завжди вчасно.
– Завжди бути готовим до уроку.
– Приходити до класу хоча б за 5 хв до дзвінка, щоб перевірити стан кабінету,
готовність дошки, учнів, відповісти на можливі запитання учнів та ін.
– Обов’язково записувати на дошці тему уроку й домашнє завдання; стежити,
щоб усі учні записали домашнє завдання до щоденників.
– Розподіляти увагу в такий спосіб, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в
полі зору весь клас, запитуючи учня, якщо він відволікається або розмірковує
про щось особисте.
– Не зневажати записами на дошці, навіть нескладними кресленнями,
малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з
дошки до зошита.
Самоосвіта
– Не боятися вчитися у своїх колег, в учнів, на семінарах і курсах, із книжок та
інших джерел.
– Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи кепські. У
такий спосіб, можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.