Яких лікарів слід обійти першокласникам. Батькам на замітку

1 вересня починається навчальний рік. До шкіл підуть 4,2 млн учнів, понад 400 тис. із них сядуть за парти вперше.

Майбутні першокласники мають здати аналіз крові і пройти огляд у педіатра, хірурга, травматолога, офтальмолога й стоматолога. За потреби, здають додаткові аналізи та обстежу­ються в інших спеціалістів.

— Ще не пішли в школу, а труднощі вже почалися, — каже львів’янка 34‑річна Віра Андрієва. — У сезон відпусток нереально потрапити до вузьких спеціалістів. Мені сказали, що черги до окуліста й хірурга розписані на півтора місяця. Раніше записатися не могли, бо наш сімейний лікар був у відпустці. Завчасно довідки у школу не можна зробити, має бути не давніша як за місяць.

Спершу дитину оглядає педіатр. Дає направлення до інших спеціалістів. Ті перевіряють гостроту зору, стан статевих органів, зубів, вух, горла, носа, хребта і стоп.

— Ми пройшли сім кіл пек­ла, щоб потрапити до окуліста, — говорить харків’янка 38‑річна Ліна Левчук. — Педіатр направлення не давав, бо скарг на зір не було. Я вибила у завідувача. Але прийом там розписаний до жовтня. Лікарі випихали мене з кабінету. Не хотіли оглядати, бо в дитини немає нарікань.

Лікарі у відпустках. Поліклініка залишається з одним спеціалістом. Не встигає оглянути перед школою дітей однієї вулиці, не те що мікрорайону.

Кінцевий висновок також дає педіатр. Визначає групу для занять на фізкультурі. Деякі навчальні заклади вимагають ще карту обов’язкових щеплень.

За останні три роки кількість здорових дітей зменшилася на третину, зазначають у Міністерстві охорони здоров’я.

Найчастіше виявляють хвороби травної системи. Бо школярі харчуються неправильно і незбалансовано. На другому місці — недуги органів дихання, виникають через низьку фізичну активність. На третьому — викривлення постави і захворювання очей. Діти багато часу проводять за смартфонами й комп’ютерами.

— Правильна постава дитини — турбота батьків, — говорить 65‑річна Тамара Поліщук, дитячий ортопед Інституту травматології та ортопедії Національної академії наук України. — Мають із раннього віку привчити сидіти за столом рівно, тоді й в школі проблем не буде. Важливо, щоб стіл був зручний ­— не низький і не високий. Школяр має знати: сутулим бути непристойно.

Чтайте також:  Вчені повідомили, скільки часу після одужання від коронавірусу людина залишається носієм інфекції.

Сучасні діти мало займаються спортом. Батьки виправдовуються, що не працюють басейни і спортзали. Та займатися можна і вдома. Не обов’язково навіть купувати гантелі — можна дати дві літрові пляшки з водою.

Без спортивних занять слабшає м’язовий корсет спини. З часом це виливається в остеохондроз, болі в шиї, попереку. Щоб запобігти формуванню неправильної постави, потрібно займатися на турніку, шведській стінці.

Про стопи дитини батькам треба пам’ятати, коли скуповуються перед школою. Для вулиці беріть шкіряне, а не гумове чи тканинне взуття. Не можна носити чужі туфлі, бо тип ходьби в кожної дитини свій, — додає Тамара Поліщук.

П’ята має бути зафіксованою, щоб утримати стопу в правильному положенні. До 5 років супінатори не потрібні. Підошва повинна бути еластичною, але не гнутися. Якщо стопа скована і не згинається, почнуть боліти коліна.

Дівчата мають ходити до школи на підборах не вищих 4 сантиметрів. Нога найкраще почувається, коли п’ята піднята.

Перед школою здають загальний аналіз крові. Він показує рівень гемоглобіну — основний показник при діагностиці захворювань.

Гемоглобін — компонент еритроцитів, який переносить кисень до всіх органів. Низький рівень є ознакою анемії чи проблем травлення, високий — недостатнє насичення киснем тканин чи вади серця. Сигналізує про інфекційні чи запальні захворювання. Аналіз дає загальне уявлення про стан організму.

— Не треба перегинати з перевірками. Батьки починають штучно зміцнювати імунітет дитини, — каже Алла Волоха, 61 рік, завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я України ім. Платона Шупика. — Насправді, він і так працює. Якщо дитина часто хворіє, то імунна система дозріває, формує імунну пам’ять. Розпізнає всі збудники, з якими організм зустрічається, мобілізує захист.

Дітей, у яких виявили незначні відхилення від нормальних показників, варто оздоровлювати.

— Найкраще поїхати до моря, — радить столичний педіатр 57‑річна Галина Єрмолова. — У карантин це важко, тому достатньо повторити санаторні заходи вдома. Робити обтирання водою, приймати ванни з м’ятою чи мелісою. Або запарювати голки сосни, ялиці, туї. Додавати настій у ванну.

Чтайте також:  День боротьби з раком грудей: симптоми та що робити при підозрі на хворобу.

Дітям корисне загартовування. Найдоступніша процедура — контрастний душ. Раджу починати з температури 36 градусів, кожні три-чотири дні знижувати на 2 градуси, поки не дійде до 24. Це гартує рецептори та покращує роботу органів.

Загартовування можна починати із ванночок для ніг. В одному тазику тепла вода, в іншому — прохолодна. На шкірі стопи є багато рецепторів, які щоразу реагують по-новому. Це дає поштовх для розвитку кори головного мозку і нервової системи.

— Здоров’я теперішніх школярів у критичному стані, — каже 56‑річний Борис Скачко, столичний дієтолог. — У школі їх досі перевіряють на воші, а мали б обстежувати стан шлунка.

У нас немає цілком здорових дітей. Часто непритомніють на фізкультурі, інколи помирають. Хоча таке може статися і на математиці, коли дитина нервує.

Школяр має бути правильно нагодований. Треба вибудувати систему уроків так, щоб після обіду не було важких предметів. Краще співи чи малювання. Перед контрольною дитина має з’їсти булку з варенням або бутерброд із рибою чи відбивною. Ковбаса не підходить, бо містить нітрати. Ті блокують подачу кисню у кров і може розвинутись серцева недостатність.

Перед виходом із дому, раджу батькам поплескати дитину по животу. Добре, коли звук нагадує плескання по стегну, а не надутій щоці. Коли живіт, як барабан, серцю працювати важко.

Школярам варто перевірити стан кишківника. Аналіз калу покаже, яка їжа не перетравлюється. Тоді у кишківнику заводяться шкідливі бактерії, які розмножуються і витягують соки. Організм не функціонує правильно. Це вливає на здатність засвоювати знання.

— Половина сучасних дітей мають запори, бо соромляться йти у шкільний туалет. Силою стимулюють позив, — каже Василь Рибальченко, 62 роки, столичний дитячий хірург. — Може виникнути нетримання калу, яке викличе запалення статевих органів та нирок. Або навпаки, закреп.

Тоді корисно дитині масажувати живота за годинниковою стрілкою, але не на голодний шлунок.