Протягом останнього місяця видання The Wall Street Journal опублікувало 9 окремих журналістських розслідувань про компанію Facebook. Інформатором виявилась Френсіс Хауген, колишня менеджерка продуктів найбільшої у світі соціальної мережі, яка згодом сама викрила свою особу публічно.
Хауген переконана, що соцмережа Facebook є небезпечною для дітей, сприяє поляризації суспільства, пропагує насильство та загрожує демократичному устрою США. 6 жовтня 2021 року експрацівниця дала свідчення у Сенаті та виголосила, що компанія має “заявити про власне моральне банкрутство”.
Журналістські розслідування
Протягом своєї роботи у Facebook з 2018 року Френсіс Хауген займалась налагодженням алгоритмів боротьби з дезінформацією. Коли її відділ закрили та перевели в інший, жінка почала збирати внутрішні документи компанії, щоб довести, що Facebook – небезпечна соціальна мережа, яка може сильно зашкодити суспільству.
Всю зібрану інформацію Хауген передала журналістам The Wall Street Journal. Видання опублікувало серію з 9 викривальних матеріалів, яку назвало The Facebook Files (“Досьє Facebook”).
На основі отриманих внутрішніх даних, які компанія ніколи не надавала публічно, журналістам вдалось висвітлити низку критичних проблем, що існують в алгоритмах роботи Facebook.
Що не так з Facebook
У матеріалах журналісти знайшли безліч неоднозначних нюансів роботи алгоритмів соцмережі. Підтвердити вдалось такі ключові проблеми:
Алгоритми побудовані таким чином, щоб користувач продовжував взаємодію із платформою. У стрічці новин частіше з’являються публікації, які провокують людей, зокрема, містять хейтспіч, розпалення ненависті, суперечки користувачів з різними думками тощо.
Вага звичайного лайку допису значно менша, ніж смайликів з реакціями. Так, у стрічці скоріше з’явиться допис з кількома смайликами обурення, ніж фото з відпустки друга з одними лише лайками.
Дочірня платформа Instagram негативно впливає на підлітків, оскільки пропонує контент, не маючи жодного механізму верифікації віку користувача.
У Facebook є “білий список” користувачів, яким дозволено більше, ніж іншим. Зазвичай це політики, інфлюенсери та спортсмени. Так, якщо вони порушують правила соцмережі, то, скоріш за все, такий контент не заблокують і не видалять.
Хоча у Facebook працюють десятки тисяч модераторів, їхня переважна більшість займається моніторингом контенту англійською мовою. Так, дописи з Африки та Азії модеруються набагато менше, а інколи не перевіряються зовсім.
Соцмережа переповнена фейками, зокрема дезінформацією про вакцинацію проти COVID-19. Доведено, що у США майже 40% усіх дописів на цю тему розміщують антивакцинатори.
Наслідки для компанії
Для Facebook оприлюднення такої інформації є дуже негативним явищем. Представників соцмережі викликають у Конгрес для свідчень, а у бездіяльності щодо розв’язання проблем компанію звинувачує навіть президент США Джо Байден.
Слухання у Конгресі ще й співпали з масштабним збоєм роботи соцмережі, який тривав понад 6 годин і приніс збитки статкам Марка Цукерберга – засновник Facebook втратив понад 6,6 мільярда доларів.
Як ситуація буде розвиватись далі – поки складно передбачити. Однак зрозуміло, що відтепер іміджева історія Facebook – це не про юнака, який створив соцмережу на два мільярди людей у гуртожитку, а про чоловіка, який здобув мільярдні статки на розпалюванні ненависті.