У регуляторі припускають, що вплив пандемії на українську економіку буде короткостроковим, але потужним
Національний банк припускає, що карантин в Україні завершиться наприкінці червня 2020 року, а зняття обмежень відбуватиметься поступово для збереження контролю над епідеміологічною ситуацією. Відповідний прогноз опублікований в Інфляційному звіті НБУ за квітень.
За даними регулятора, перший крок послаблення обмежень почнеться з середини травня. Він передбачатиме дозвіл на таки види діяльності, як торгівля непродуктовими товарами, окремі послуги з особистого догляду, кафе/ресторани, громадський транспорт та міжміське сполучення. Однак залишатиметься заборона на проведення масових заходів (спортивні та розважальні заходи, відвідування кінотеатрів), подорожі за кордон, авіасполучення.
Другий крок виходу з карантину передбачає зняття майже всіх обмежень з кінця червня. Однак при цьому ще тривалий час можуть зберігатися обмеження на специфічні заходи – великі концерти, спортивні чемпіонати та інше. Як зазначають у регуляторі, такі залишкові обмеження не будуть мати помітного впливу на економіку, однак слугуватимуть певним бар’єром для поширення епідемії.
Згідно з прогнозом НБУ, внаслідок карантинних обмежень та глобальної кризи українська економіка скоротиться на 5% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки. Як зазначає регулятор, негативний вплив пандемії на українську економіку буде відносно короткостроковим, але досить потужним. Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення. Скорочення глобального попиту також обмежує експортні можливості країни.
У НБУ прогнозують, що багато галузей економіки перебуватимуть у кризі ще довгий час.
Зокрема, від впровадження внутрішніх карантинних обмежень найбільше втратить сектор послуг, роздрібна торгівля, транспорт. Після закінчення карантину ці сектори частково відновляться, проте ще потерпатимуть від припинення зростання доходів населення.
Туризм та пов’язані з ним авіаційні послуги повноцінно відновляться лише наступного року.
Водночас окремі експортоорієнтовані галузі, зокрема металургія, втратять насамперед від звуження зовнішнього попиту в умовах глобальної економічної кризи. Збережеться високий попит (як внутрішній, так і зовнішній) на продукцію сільського господарства, проте очікується зменшення обсягів врожаю зернових через погіршення погодних умов.
За оцінкою НБУ, запровадження карантину не матиме значного впливу на рівень безробіття в І кварталі, натомість у ІІ кварталі він зросте до 11,5–12%.
За даними регулятора, найбільше кількість нових вакансій знизилася в секторах, що сильніше постраждали від запровадження карантину: у сфері послуг, роздрібній торгівлі. Однак на тлі загального погіршення економічної ситуації й зростання невизначеності попит на робочу силу знизився також інших секторах.
Найменше кількість вакансій знизилася в сфері ІТ, оскільки ця галузь найбільш пристосована до роботи в дистанційному режимі (частка тих, хто працює дистанційно, в цій сфері зросла з 10% до 90%), а також у сільському господарстві через традиційне підвищення попиту на робочу силу в період посівної кампанії.
Згідно з опитуванням НБУ, підприємства повідомляли про різні стратегії роботи з персоналом: збереження працівників і оплати праці, скорочення кількості робочих днів на тиждень, переведення співробітників на дистанційний режим роботи, надання оплачуваних і неоплачуваних відпусток, звільнення частини персоналу тощо.