Леонід Куравльов помер у Москві у віці 85 років у суботу, 30 січня. До цього зірку радянського кінематографа госпіталізували в реанімацію з підозрою на COVID-19, а після виписки з лікарні нещодавно перевели до хоспісу на реабілітацію під цілодобове спостереження.
Про смерть актора повідомляють російські ЗМІ.
Леоніду Куравльову стало погано на Різдво – 6 грудня. У нього з’явилися проблеми з диханням і рідні викликали лікарів. У лікарні медики діагностували пневмонію (запалення легенів) і провели ряд аналізів.
Лікарі також виявили в артиста ряд супутніх захворювань, що погіршували його стан. Також його довелося терміново оперувати через дисфагію – порушення складного рефлекторного ковтального акту. Тобто він не міг приймати їжу.
Нещодавно, після огляду неврологів, Куравльова вирішили перевести в хоспіс. У 85-річної зірки кіно діагностували деменцію змішаного типу, а також цереброваскулярну хворобу в патологічний стан, при якому прогресує пошкодження судин головного мозку, а нейрони поступово починають відмирати через брак кисню і поживних речовин.
У цьому хоспісі легендарний Куравльов і провів останні дні свого життя.
Ранні роки
Леонід Куравльов – відомий радянський актор театру і кіно, який народився в Москві 8 жовтня 1936 року. У школі він вчився погано. Йому важко давалися точні науки – математика, хімія і фізика, тому сестра жартома говорила, що потрібно вступати до ВДІКу, де непотрібно буде здавати нелюбимі предмети.
Він так і зробив. У 1953 році Куравльов спробував вступити до ВДІКу, але у нього не вийшло. Молодого хлопця не взяли до вузу, після чого він влаштувався на роботу в московську артіль “Оптик” (добровільне об’єднання людей для спільної роботи або іншої колективної діяльності, – ред.).
При цьому Куравльов не залишив надії стати актором. Друга спроба “штурму” ВДІКу сталася через два роки – в 1955 році. З другого разу вийшло і його зарахували в студенти. Він навчався на курсі радянського актора театру і кіно, і театрального педагога Бориса Бібікова.
У 1960 році Куравльов закінчив ВДІК. При цьому серед його однокурсників були Світлана Дружиніна і Софіко Чіаурелі – дівчата, які стали знаменитими актрисами.
Леонід Куравльов (фото: wikipedia.org)
Кар’єра в кіно
У кіно Леонід Куравльов дебютував, будучи ще студентом. У 1958 році він зіграв у фільмі Андрія Тарковського та Олександра Гордона “Сьогодні звільнення не буде…”.
Паралельно він знявся в дипломній роботі Василя Шукшина “З Лебединого повідомляють” (1960) і в пригодницькому фільмі Михайла Швейцера “Мічман Панін” (1960).
У 1964 році Куравльов отримав головну роль у фільмі Василя Шукшина “Живе такий хлопець”.
Найвідоміші фільми
За свою тривалу кар’єру Леонід Куравльов знявся в понад 100 фільмах. Серед найвідоміших його робіт можна виділити “Вій”, “Золоте теля”, “Гори, гори, моя зірка”, “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо”, “Іван Васильович змінює професію”, “Сімнадцять миттєвостей весни”, “Афоня”, “Міміно”, “Місце зустрічі змінити не можна”, “Суєта суєт”, “Ми з джазу”, “Найчарівніша і найпривабливіша”.
Цікаві факти
Під час зйомок у фільмі “Вій” сцени, де панночка (Наталя Варлей) літає в труні, актриса зірвалася з триметрової висоти і могла розбитися, але Куравльов блискавично зреагував і встиг її підхопити.
Для фільму “Сімнадцять миттєвостей весни” пробувався на роль Гітлера, але став гестапівцем Айсманом. Причому, як зізнавалася режисерка картини Тетяна Ліознова, над цією роллю Куравльову довелося чимало потрудитися, тому що актор довгий час не міг “влучити” в характер персонажа, і тоді творці стрічки, щоб допомогти, зробили героя однооким, що одразу спрацювало.
У 1941 році на маму Леоніда Куравльова Валентину Дмитрівну через помилкове донесення НКВС порушило справу за статтею “контрреволюційна діяльність”, і після суду її заслали в Мурманську область. Лише через сім років жінці дозволили виписати до себе сина.
Особисте життя
Леонід Куравльов однолюб. Зі своєю дружиною Ніною Василівною він прожив у шлюбі 52 роки. При цьому пара познайомилася ще підлітками на ковзанці. Тоді Леоніду було 16 років, а Ніні – 13.
Через 8 років вони зіграли весілля – в 1960 році, і більше ніколи не розлучалися. У 1962 році у пари народилася дочка Катерина. В юності дівчина захопилася кіно і дубляжем, але потім стала психотерапевтом.
Леонід Куравльов з дружиною Ніною (фото: 2aktera.ru)
У 1978 році з’явився на світ син Василь. Він працює в російському університеті дружби народів, і є кандидатом економічних наук.
Леонід Куравльов і його дочка Катерина у фільмі “Найчарівніша і найпривабливіша” (фото: 2aktera.ru)
Також у Куравльова є три онуки – Степан, Федір і Григорій.
Ніна Василівна була викладачем англійської мови і працювала директором школи. Вона померла у віці 72 років у 2012 році. Її поховали на Троєкуровському кладовищі.
Зникнення Леоніда Куравльова
Після смерті дружини актор почав вести самітницький спосіб життя, і практично не з’являвся на публіці. Крім того, після початку пандемії COVID-19 Куравльов перебрався з московської квартири на дачу.
При цьому він навіть не відповідав на дзвінки і це за нього робила дочка Катерина до якогось часу. Знайомі навіть стали хвилюватися за нього.
Нагадаємо, що стало відомо, де поховають Леоніда Куравльова. Його близький друг Олександр Шпагін заявив, що артист готує себе до смерті. При цьому на пам’ятнику дружини Куравльова заздалегідь було вибито його власне ім’я без дати смерті актора.
Пам’ятник дружині Куравльова на Троєкуровському кладовищі (фото: kp.ru)
Чудові ролі Леоніда Куравльова в радянських фільмах (відео: YouTube)