Йдучи з війною проти України глава РФ Володимир Путін припускав, що вже на третій день вторгнення вестиме переговори з насадженим окупантами маріонетковим українським урядом. Проте він сильно прорахувався, допустившись рокових помилок.
Вони призвели до того, що путінський режим “застряг на межі передбачуваної дилеми тиранії”, це налаштувало російську еліту проти самої себе. Такою думкою в блозі на snyder.substack.com поділився професор Єльського університету, фахівець із історії Східної Європи Тімоті Снайдер.
“Відповідальність за вторгнення Росії в Україну лежить на Путіні, і як тиран він має перекласти провину за свої невдачі. Щоб тиранія і далі функціонувала, інші люди й установи мають взяти на себе провину, уникаючи будь-яких розмов про провал. Це складно”, – зазначив він.
Американський історик підкреслив, що після місяця російської воєнної кампанії намічаються можливі вектори розбіжностей в уряді РФ. Ідея верховного лідера про зміну режиму в Україні за два дні на практиці провалилася. А випадково опублікована заява Путіна про миттєву перемогу у війні виявила величезний розрив між метою та досягненням.
“Він припускав, що Росія вестиме переговори з маріонетковим українським урядом на третій день вторгнення. Отже, не можна було очікувати ні масованих західних санкцій, ні великих втрат російських військ. Це надає значної ваги початковим помилкам Путіна. І щоб реальність відповідала путінським аксіомам, РФ тепер має використовувати свої збройні сили, нацгвардію та чеченські нерегулярні формування для знищення української держави і нації. Але цей геноцид не обов’язково має широку підтримку”, – наголосив Снайдер.
За його словами, за межами найближчого оточення Путіна все ще є велика кількість людей, які можуть чесно сказати, що вони “не брали участі в ухваленні рішення про вторгнення в Україну”.
Якщо спершу глава Кремля шукав винних у провалі війни серед генералів своєї армії, то нині він може звинуватити у труднощах в Україні хибні розвіддані. Як пояснив американський історик, це на якийсь час приховає усвідомлення того, що його початкова ідея була помилковою, адже він не став радитися з іншими.
“Путінський режим застряг на межі передбачуваної дилеми тиранії. Верховний лідер послідовно намагається перерозподілити провину за власні помилки, які поки не названі ніким у його найближчому оточенні. Військові лідери ледь помітні під час війни, що стало несподіванкою, інші важливі служби перебувають під тиском. З огляду на очевидну суперечність важко одночасно перекладати на когось провину і заперечувати невдачу”, – резюмує Снайдер.
Він додав, що у підсумку нинішня еліта РФ, певно, може спокійно погодитися з тим, що росіяни повинні страждати за помилки верховного лідера, гинучи на полі бою й наражаючись на цензуру та пропаганду вдома.
“Це дозволило б перерозподілити провину між ними самими. Чи цього достатньо для самого Путіна, незрозуміло. Питання про те, чи згодні еліти з тим, що російська політика самопокарання є правильною, і чи можуть вони об’єднатися для її реалізації, також залишається відкритим”, – підсумував історик.