В’ячеславу всього 18 років і у нього на руках залишилися четверо молодших братів і сестер. Маму вбило снарядом 15 березня, коли вона зі старшим сином поверталася додому у Верхньоторецьке. Хлопець плаче і питає, чому загинула саме його мама.
Свою історію В’ячеслав Ялов розповів журналістам “Радіо Свобода”.
Мама В’ячеслава допомагала людям, виховувала його і ще чотирьох дітей одна. Того дня вони поверталися удвох додому. Перший снаряд впав за 10 кроків від них. Від вибуху вони відразу лягли на землю.
Другий снаряд оглушив на кілька секунд, а коли В’ячеслава обернувся, то побачив, що мама лежить на боці. Він намагався її врятувати, але вона померла у нього на руках.
“Чому вона, а не я?”- запитує хлопець. Її останні слова синові були:”Зі мною все добре”.
Поховати маму В’ячеслав так і не зміг – в місті йшли постійні обстріли. Могилу зробили у воронці від снаряда.
Наступного дня хлопець зібрав своїх молодших братів і сестер і вивіз їх на евакуаційному поїзді до Львівської області. Зараз вони у Дрогобичі, живуть у гуртожитку. У кожного є окреме ліжко і місце для навчання.
Відразу по приїзду В’ячеслав визначив всіх дітей в школу, щоб їх відвернути. Сам хлопець навчається в Бахмутському медичному коледжі на фельдшера. В майбутньому хоче стати реабілітологом.