«І битись серце перестало, і тіло воїна упало, щоби піднятись в вись…» – звучать рядки поезії, присвяченої йому. Юрій Роп вирушив на фронт з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Він сміливо воював на Донецькому напрямку.
Повсякчас обережний та уважний Юра в одному з нелегких боїв із ворогом не зміг вберегти власне життя. Звістка про його загибель вразила мешканців невеликого селища Козлів, де народився і проживав захисник…
Повідомлення про те, що цього сміливого військовика більше немає серед нас, кілька днів тому опублікували на фейсбук-сторінці Козлівська Селищна Рада.
– Шановна громадо! Страшна новина сколихнула селище. 16 жовтня 2022 року на Донеччині, у селі ***** поблизу Лисичанська, загинув наш односелець Роп Юрій. Козлівська селищна рада висловлює співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті героя. Невимовний смуток огортає серця. Війна забирає найкращих! Вічна пам’ять Герою! – написали там.
– Тяжка втрата для родини, серце кров’ю обливається за наших Ангелів Світла. Спочивай в Бозі, наш Воїне Юрію! Вічна пам’ять… – коментує Halina Kavka.
– Спи спокійно, синочок, наша гордість, Герою України! Поклін доземний за твій подвиг, за захист і сонечко, яке світить над моїми онуками! Слава тобі, слава всім захисникам, які віддали життя за незалежну Україну! – дякує Любов Тишковець.
– Вічна пам’ять, Царство Небесне тобі, наш дорогий Юрчику! Нехай земля буде пухом. Спочивай з Богом, мої співчуття рідним… – додає Стефанія Ващенко.
«Собою нас прикрив від супостата…»
Роп Юрій Михайлович народився у 1971 році в селищі міського типу Козлів, що є адмінцентром Козлівської селищної територіальної громади. Коли росія нагло напала на нашу Батьківщину, чоловік вступив до лав Збройних Сил України. Він успішно й наполегливо виконував свої бойові обов’язки, ніколи не відмовляв у допомозі й підтримці побратимам, стояв за них горою.
Серце захисника зупинилось 16 жовтня на Донеччині. Він трагічно загинув від рук окупантів. Без коханого чоловіка залишилась дружина, а без турботливого батька – діти. Сумує за рідненьким синочком мати. Та його вже не повернути…
– Вічна пам’ять Герою! Дай йому, Господи, спочинок у своєму Царстві, а світло вічне нехай світить над ним. Амінь. Щирі співчуття рідним. Герої не помирають, вони навіки залишаються в наших серцях! – так пише Василь Чесніковський.
Траурний кортеж із тілом полеглого військовослужбовця Юрія Ропа, який загинув, захищаючи нас усіх від російського ворога, зустріли у Козлівській громаді в обідню пору 19 жовтня. Віддати шану Герою зібрались сотні людей. Мешканці навколишніх сіл Городище, Слобідка та Дмухівці, а також односельчани загиблого вийшли на вулиці з державною символікою, лампадками та квітами.
Колона проїхалась центром Козлова до домівки Юрія.
Поминальна панахида за Героєм пройшла того ж дня о 20:00 в місцевому храмі.
Відповідно до розпорядження голови Козлівської селищної ради, 19 та 20 жовтня 2022 року оголошено Днями жалоби за Героєм Юрієм Ропом.
Поховали бійця з належними почестями 20 жовтня о 12:00 в його селищі Козлів.
Односельчанка загиблого Лідія Михаськів присвятила полеглому емоційну поезію:
«Розбите серце, сум, і біль, і жаль. Наш воїн мужній був як сталь.
Із перших днів він землю боронив, Щоб жили ми без ворогів.
Не стало воїна, синочка, тата, Собою нас прикрив від супостата.
Та вічно будем пам’ятати Героя, хлопчика, солдата.
Ступив у вічність ти Щоб зберегти людські життя.
Велика тобі шана та подяка, Уклін низенький нашому солдату».