Під час війни близьким людям дедалі складніше підтримувати не лише фізичний, а й емоційний контакт.
Так, воїн 126-ої окремої бригади територіальної оборони міста Одеса на псевдо “Артист” написав вірша, який перехоплює подих. Поезію він присвятив коханій.
Ролик опублікував телеграм-канал “СтратКом ЗСУ”.
Повний текст вірша
“Ти написала мені листа
Такого, як колись твоя бабуся писала дідусеві
На папері
Здавалося б, навіщо витрачать папір, що можеш настрочити смс…
Але я не відчув би так твою любов, твою турботу й ніжний сум!
Дивлюсь на літери, і ніби ти зі мною поруч:
Ось “А” – торкається моєї шиї,
А “Б” – цілує прямо в очі,
“Л” – пестить моє серце своєю чуйністю…
А ось ця кома неначе натякає, що приїдеш – і все буде:
кохання до нестями,
гуляння під луною
і пірнання з головою у солону воду…
А потім будемо ганяти по піску з дітьми і книгу прочитаєм перед сном!
Ось бачу крапку на кінці листа…
О, ні! Ще не кінець – постскриптум: “Люблю!”
Я прочитаю ще не раз цей лист від тебе, мов молитву перед сном…
Моє життя оберігає лист, Біблія, любов.”
Зауважимо, військовослужбовець Андрій з Умані вже більше ніж рік проходить лікування в одній з лікарень Івано-Франківщини. Щоб зберегти ногу, йому нарощують 17 см кістки після осколкового поранення на Донеччині. “Якщо Бог урятував, значить, у нього на мене є плани”, – переконаний Андрій.