Кому це загрожує
Порядки дня можуть масово розсилатися за останньою відомою адресою, а штрафи виписуються заочно. Надалі це може призвести до блокування рахунків ухилістів, ініціювання процесу стягнення їхнього майна, клопотання про примусове доставлення до ТЦК та обмеження у праві водіння, пише Sud.ua.
В Україні запускається механізм заочних штрафів, відкриття виконавчого провадження та подальше блокування рахунків та примусове стягнення доходів та майна. Штраф за порушення КУпАП становить від 17 до 25,5 тисяч гривень. Раніше передбачений протокол ТЦК тепер не складається, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причину неприбуття, бувши належним чином повідомлена про дату, час та місце виклику, за наявності у ТЦК підтверджувальних документів про отримання виклику.
Таким документом може бути поштове надсилання з позначкою про отримання. ТЦК може розглянути справу та винести постанову про накладення штрафу. Адміністративне стягнення за статтями 210 та 210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Штраф може накладатися неодноразово, наприклад, за кожну неявку на порядку денному.
Той, хто ухиляється, буде внесений до Єдиного реєстру боржників. Відомості про боржника вносяться до Реєстру одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Заходи примусового виконання рішень включають:
Звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної та творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб, належать боржнику з інших осіб чи боржник володіє ними разом із іншими лицами.
Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Вилучення у боржника та передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.
Заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, що належить йому на праві власності, у тому числі грошима, або встановлення обов’язку користуватись таким майном на умовах, визначених виконавцем.
Інші заходи примусового характеру, передбачені законом.
Якщо боржник не має коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на інше майно боржника, за винятком майна, на яке за законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення на кошти. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети для реалізації насамперед. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається виконавцем.
Крім фінансових штрафів, на тих, хто ухиляється від виконання обов’язків у разі мобілізації, можуть чекати та фізичні покарання. Наприклад, у разі невиконання мобілізаційних обов’язків громадянами, таких як неявка на виклик до Територіального Центру Комплектації, незгода на проходження медичного огляду або неоновлення особистих даних, керівник Центру звертається до поліції для адміністративного затримання та доставлення цього громадянина назад до Центру.