Однак в Європі водень планують добувати чистим способом – з води
Російська газовидобувна й газорозподільна монополія ВАТ «Газпром» веде переговори з європейськими партнерами про реалізацію пілотних водородних проєктів у Європі з використанням природного газу Росії – передає Інтерфакс-Росія з посиланням на повідомлення начальника департаменту перспективного розвитку «Газпрому» Костянтина Романова.
«Ми ведемо з європейськими партнерами дискусії та переговори про реалізацію пілотних водневих проєктів у Європі. Стратегія дозволяє використовувати грантову систему й механізми грантів Єврокомісії для розвитку піролізу. Ми вважаємо, що природний газ як і раніше залишиться важливим джерелом для водню і в цілому для ЄС», – переконує Романов.
Однак у Європі водень планують добувати чистим способом – шляхом електролізу води. Отриманий з води водень називають «зеленим», оскільки при його виробництві не виділяються парникові гази: при включенні постійного струму на електродах починається виділення бульбашок водню і кисню. Процес цей технічно досить простий, але дуже енергомісткий. Проте якщо використовувати для нього надлишки електроенергії, що виробляється з поновлюваних джерел – вітер і сонце, то виходить нешкідливе для клімату паливо, вироблене без викидів в атмосферу CO2.
Від іншого методу видобування водню – з природного газу (переважно з метану) – в Європі планують відмовитися, оскільки в результаті реакції взаємодії води й природнго газу виділяться водень і чадний газ (СО).
Як відомо, СО утворюється внаслідок неповного згоряння пального в автомобільних двигунах та опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива і за «сприятливих» атмосферних умов можливе підвищення його концентрації в повітрі до загрозливих значень.
Тому широке впровадження «зелених» водневих технологій допоможе країнам ЄС виконати зобов’язання, взяті на себе в рамках Паризької кліматичної угоди.
Але є й економічний інтерес. Він пов’язаний з тим, що використання такого поновлюваного джерела енергії, як водень, знижує потребу у викопних енергоносіях, найчастіше імпортованих. Наприклад, у нафті й нафтопродуктах.
Деякі раїни Європи запускають пілотні проєкти з використання водню як домішок до газу. Приміром, німецька компанія «Avacon» розпочала додавання до природного газу близько 20% водню. Експеримент має довести, що до газу, який використовують в опаленні, можна додавати не близько 10% водню, як це передбачають чинні норми, а у два рази більше. У результаті скоротиться викид CO2 (вуглекислий газ), оскільки буде спалюватися менше вуглеводневого палива.
Зазначимо, що одним із напрямків розвтку водневої енергетики в Україні є досягнення 25-відсоткової частки водню в газотранспортній системі України. До того ж, як повідомив виданню Mind президент енергетичної асоціації «Українська воднева рада» Олександр Рєпкін, Європа не розглядає Україну лише як транспортера новітнього енергоносія.
«Єврокомісія чітко зазначила, що Україну не збираються перетворювати на сировинний придаток як виробника і постачальника водню. ЄС готовий сприяти фінансово й організаційно створенню внутрішнього ринку в Україні, щоб ми також інтегрували інноваційні технології у свою економіку і промисловість», – запевняє він.
Нагадаємо, перші 17 фахівців в Івано-Франківській, Волинській та Житомирській областях пройшли атестацію по роботі з воднем. Вони вивчали питання зберігання та транспортування водню, а також вимоги при експлуатації водню в балонах