Під час карантину суспільство нарешті звернуло увагу на проблеми у сфері освіти – науковиця.

Для формату дистанційного навчання потрібно модифікувати звичні методики.

Так вважає Олена Масалітіна, віцеголова Ради громадської організації EdCamp Ukraine, освітнього руху для професійного зростання педагогів. З Оленою Северенчук, керівницею комунікаційного офісу Малої академії наук України, спілкувалася про враження, виклики й можливості онлайн-освіти. Дискусія відбулася на книжковому фестивалі Book Space. Проходив у форматі онлайн-марафону на YouTube.

“Я дуже вірю в українське вчительство, – каже Олена Масалітіна. – Навіть попри те, яка зарплата і ставлення нашого суспільства до цієї професії сьогодні – більшість із них роблять абсолютно все, що можуть у наявних умовах. Тож передусім варто запропонувати руку допомоги й підтримки тим, хто хоче працювати і розвиватися.

Зрештою можна подякувати карантину, що через нього люди нарешті аж ось так глибоко зацікавилися тим, що відбувається в нашій освіті. Є давні проблеми, які були не один рік. Але начебто тільки зараз суспільство звернуло на них увагу. І на те, хто навчає наших дітей. І на те, чим наповнені програми. Які в нас підручники.

Чтайте також:  Українці масово кинулися в церкви, порушуючи карантинні норми.

Під час дистанційного навчання внаслідок карантину на першому місці постала проблема з персональними гаджетами. Не в кожній родині достатньо коштів для того, щоб забезпечити і батькам, і дитині не те що ноутбук, а хоч би смартфон. Не в усіх педагогів також вистачало технічного забезпечення.

Другий виклик, який було складно подолати – це нестача живого спілкування. Відповідно, зниження мотивації під час навчання. До того ж багато дітей не звикли працювати самостійно.

Проблемою став інтернет. Не всюди достатньо його швидкості та якості для підвантаження відеоуроків, їх перегляду.

Також діти не могли самостійно розібратися з новим матеріалом. Для багатьох онлайн-освіта була лише у формі пересланих завдань, які параграфи прочитати та які вправи виконати. Не всі з цим впоралися. Методики, які вчителі звикли використовувати в класі – не можуть абсолютно без змін бути перенесені у формат дистанційного навчання. Їх треба модифікувати”.

“Школярі сприймають цей карантин як якусь перерву, після якої буде щось серйозне. Але ми всі розуміємо, що з вересня якщо й буде не повна дистанційна освіта, то принаймні змішаний формат, – говорить Олена Северенчук. – Зараз гарний час для місцевих органів влади максимально мобілізувати зусилля на рівні своїх міст, об’єднаних територіальних громад. І за літо зрозуміти, в яких дітей і вчителів катастрофічна ситуація з гаджетами, де немає інтернету. Десь прикрутити гайки в бюджеті та знайти на це кошти. Ми не можемо говорити про якісну дистанційну освіту, поки не будуть закриті базові потреби”.

Чтайте також:  “Не варто змушувати дитину йти на перший урок”: міністр освіти дозволив пропускати навчання за однієї умови

Повну версію матеріалу читайте в журналі “Країна” від 23 липня.

16 подій відбулося на третьому Міжнародному книжковому фестивалі Book Space. Тривав 4-5 липня. Складався з двох безперервних восьмигодинних ефірів на YouTube-каналі Book Space Fest. Студію розташували в митцівні “Модуль” у місті Дніпро. Гості заходу брали участь у дискусіях та лекціях через відеозв’язок. Фокусна тема цьогорічного фестивалю – “Майбутнє: (анти)утопії”.