“Галнафтогаз” “приватизував” місцеве самоврядування в Славському, і тепер там будуватимуть гірськолижний курорт
Мешканці не проти самого будівництва, однак невдоволені незаконним дерибаном їхньої ж землі
За даними реєстрів, чимало виділених паїв зареєстровані на пов’язаних із концерном людей
Однак компанія запевняє, що діє у правовому полі і вже у 2021 році розпочнуться роботи зі зведення курорту, який має затьмарити Буковель.
У селищі Славське на Львівщині розгорається скандал через будівництво нового гірськолижного курорту концерном “Галнафтогаз”, куди входить одна з найбільших мереж автозаправних комплексів в Україні “ОККО”.
Інформація, яку ми отримали в результаті цього розслідування, дає підстави стверджувати, що бізнес-структура, судячи з усього, де-факто “приватизувала” місцеве самоврядування, пролобіювала призначення свого голови об’єднаної територіальної громади, а першим його заступником поставила рідного брата топменеджера “ОККО”.
Як великі гроші і вплив купують владу і руйнують реформу децентралізації.
У чому суть конфлікту
Чутки про те, що “Галнафтогаз” хоче будувати другий Буковель, з’явилися ще у 2017 році. Того ж року у Славському компанія відкрила одну зі своїх заправок і зареєструвала “ОККО-Рітейл”, щоб платити податки в місцевий бюджет. Схоже, що концерн зробив це для не кращого життя людей, а щоб за рахунок впливу на місцевий бюджет обстоювати свої бізнес-інтереси. Але про це пізніше.
Того ж року на місцевих виборах територіальної громади переміг Володимир Бега. Він – власник місцевої бази відпочинку, бізнесмен і, по суті, людина “Галнафтогазу”. Цього у Славському ніхто навіть не приховує. Напередодні тих-таки виборів 2017 року за нього відкрито агітував і тодішній голова Львівської обласної адміністрації Олег Синютка. Мовляв, “не буде Беги – не буде і великого інвестора”. Невже у голови чималого регіону на той час не знайшлося інших важливих справ?
“Ресурс на тодішніх виборах справді працював на боці Біжи. Синютка відкрито, публічно і майже в ультимативній формі заявив: “Хочете фінансування – маєте підтримати нашого кандидата “.
“Але треба бути чесним: примусово людей до урн не вів ніхто. “ОККО” і мене зондувала, чи не буду я пхати палиці в колеса в будівництво їхнього курорту. Я відповів, що для мене, як для сільського голови, який 13 років прожив майже на нульовому бюджеті, будь-який інвестор за щастя. Більше на переговори зі мною не виходили, а вибори виграв Бега”, колишній глава Волосянківскої сільради Василь Білинець, який теж балотувався на посаду селищного голови Славського у 2017-му.
За його словами, Відтоді “ОККО Рітейл” перевів свої податки у Славське, річний бюджет громади збільшився мінімум на 38 млн грн. Це річна сума податків компанії. Але ось тут найцікавіше, щодо податків. Адже саме ними почали шантажувати місцеву владу. Мовляв, якщо ми не побудуємо курорт або хтось цьому заважатиме – ми підемо разом із податками.
“Галнафтогаз” призначила “смотрящего” за Славським
Інформацію про “приватизацію” “Галнафтогазом” місцевого самоврядування у Славському OBOZREVATEL підтвердив директор курорту “Захар Беркут” Роман Шийко. За його словами, нинішній глава ОТГ Володимир Бега – людина абсолютно залежна від бізнес-групи. Крім обстоювання будівництва курорту, він постійно наголошував, скільки користі, завдяки податкам ОККО, вони роблять для села.
“Своїми податками “Галнафтогаз” купив лояльність депутатів, які обиралися від своїх округів. Якщо вони не голосуватимуть в інтересах компанії, їхні округи не отримають фінансування, за рахунок чого зараз проводиться значне покращення тієї самої інфраструктури. Відповідно, у депутатів буде менше шансів переобиратися знову. Так ця схема працює у Славській селищній раді. І коли два роки тому я просив відвести в оренду землі під наш курорт, Бега відверто зізнався, що має враховувати позицію “Галнафтогазу”, – уточнив він.
А тепер про скандали. Загалом ні Шийко, ні місцеві не проти будівництва нового курорту. Проте люди незадоволені дерибаном їхньої ж землі. Адже саме за допомогою, зокрема, і податкового шантажу у 200 жителів селища Верхня Рожанка незаконно забрали 40 гектарів.
“Сільрада довго не давала ходу заявам на приватизацію, а тим часом люди “Галнафтогазу” паралельно пропонували їм гроші за відмову від землі і оформлювали її на потрібних компанії людей. Хтось погодився на таку схему, а хтось ні. Або ж, користуючись правом громадянина на безкоштовне виділення землі в розмірі 2 га для введення сільського господарства, оформлювали її на людей компанії”, – додав Шийко.
Згодом ці землі були перепродані ТОВ “Славське”, кінцевими бенефеціарами якого є Віталій Антонов (власник “Галнафтогаз. – Ред.) і Василь Даниляк, його права рука. А рідний брат Василя, Олег Даниляк, як зазначено вище – перший заступник голови ОТГ. Шийко називає його “смотрящим за всіма процесами, щоб і миша не пробігла повз інтереси “Галнафтогазу” в суспільстві”.
Зараз на ТОВ “Славське” зареєстровано 15 земельних ділянок загальною площею 20 га. Цільове призначення – для ведення особистого сільського господарства. Але це поки що. Згодом юристи компанії можуть змінити його на те, що потрібно. Для цього, щоправда, необхідне рішення селищної ради, але з огляду на те, що більшість депутатів обстоюють будівництво курорту, можна вважати, що справу зроблено.
Шийко каже, що про дерибан землі у Верхній Рожанці (село, яке входить в Славську територіальну громаду. – Ред.) дізналися цього року у січні, помітивши на кадастровій карті, що ділянки передані фізичним особам під сільське господарство. Багато з цих людей, а їх близько 25, так чи інакше пов’язані з “Галнафтогазом”. Є навіть уродженці Херсонщини, яким сільрада виділила здебільшого до 2 га землі під ведення сільського господарства. Отримати стільки землі зараз майже неможливо. Є пріоритетні списки, згідно з якими мають право пільговики, наприклад, ветерани АТО.
Наприклад, Савчук Іванні Володимирівні зі Львова дісталося 2 га землі. Вона – менеджерка однієї з компаній Віталія Антонова – керівника “Магнолія ІСТ”, яка займається будівництвом.
“Рішення сільської ради є, але публічності не було. Запитав у одного з депутатів, як же так, і зрозумів, що вони голосують, самі не розуміючи за що. Всі рішення, які виносяться на сесію, готуються апаратом селищної ради, здебільшого сформованого з колишніх працівників “Галнафтогазу”. Вони працюють там землевпорядниками, юристами. Хоча щойно створювалася ОТО, “Галнафтогаз” зазначав, що не втручатиметься в діяльність органів місцевого самоврядування і не буде заводити своїх людей – все це справи місцевої громади”, – підсумував Шийко.
Перший заступник Славського ОТГ – рідний брат топменеджера “ОККО”
Славська територіальна громада утворилася у серпні 2017 року. До її складу входять 26 депутатів. Місцеві стверджують, що інтереси “Галнафтогазу” у громаді підтримує більшість. Крім депутатів, це ще фактично весь топменеджмент в особі начальника відділу земельних відносин Володимира Голеця, начальника відділу архітектури Олександра Медведчука і, власне, першого заступника голови громади Олега Даниляка.
Згідно з офіційною декларацією, у Голеця на рахунках $54 тисячі, до обрання начальником відділу земельних відносин він працював директором ТОВ “Енерджі-ВМ”. За рішенням Антимонопольного комітету від 9 лютого 2017 року цю компанію купив “Галнафтогаз”.
Ще легше можна дізнатися інформацію про Олега Даниляк, загугливши тільки його ім’я і прізвище. Він справді рідний брат віцепрезидента “Галнафтогазу” Василя Даниляка. Раніше керував управлінням закупівель ПАТ “Концерн “Галнафтогаз” та тендерним відділом мережі “ОККО”. Крім того, згідно з його офіційною декларацією, досі володіє цінними паперами компанії.
Таке враження, що керівництву ОККО навіть ліньки було приховувати цю важливу деталь, яка практично нівелює всі обіцянки компанії не втручатися у місцеве самоврядування Славського ОТГ.
OBOZREVATEL не зміг додзвонитися до Олега Даниляка, однак поговорив із депутатами. Ті, хто представляє інтереси Верхньої Рожанки, спочатку запевняли, що не в курсі земельних скандалів. Однак у процесі розмови запевнили, що ОККО землю отримала законно, їхнє рішення проголосувати “за” ніхто не купував.
“У нас у селах проводилися громадські слухання і люди виступили за курорт. Я теж “за”, але у нас ще так ніколи не робилося, щоб усі були задоволені. Ніхто нікого не купував. Нам просто пояснили, що чекає на фініші, і у мене немає підстав не довіряти цим людям. Буде курорт, з якого повинен розвиватися весь наш край. Ось у нас “Захар Беркут”, який занепадає. Але навіть від нього живе 20% людей. А якщо буде новий курорт – залучать 80-90% місцевих”, – пояснив OBOZREVATEL депутат із села Волосянка Михайло Білень.
На уточнення, яким саме чином “Галнафтогаз” отримав 40 га землі, через що спершу близько 200 осіб вийшли на протести і перекрили трасу “Київ-Чоп”, Білень запевнив, що за ці протести їм заплатили місцеві бізнесмени.
“Ця земля була у власності територіальної громади, а не окремих людей. У кого були державні акти і є запис у господарській книзі, що це земля тієї чи іншої особи, вони їх продавали за ринковими цінами. У нас ще нічого немає, а земля вже подорожчала. Люди вигідно заробили. А що на тих землях іще робити без курорту? Кіз пасти?” – запитує він.
Великі гроші вирішують все
Незважаючи на запевнення місцевих депутатів, що “Галнафтогаз” нікого не купує у Славській громаді, джерела OBOZREVATEL свідчать про інше. Мовляв, у потенційно багатих ОТГ завжди існують підкупи місцевим або регіональним бізнесом.
“Свій голова ОТГ і депутати, які будуть лобіювати і голосувати за потрібні рішення, можуть коштувати зацікавленій особі навіть кілька мільйонів гривень. Особливо перед місцевими виборами. Через землі Славська ОТГ недешева. Кампанія в нинішні вибори коштуватиме близько 5 млн грн. Це кілька депутатів і голова громади. Все залежить, від якої саме партії балотуватимуться депутати. від умовної “Роги-копита” – це одна ціна, а ось від “Слуги народу” – зовсім інша. Кампанія в курортних містечках дуже дорога”, – пояснив співрозмовник.
Джерела OBOZREVATEL у Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розповідають, що з будівництвом курорту у Славському розгорнулася боротьба за землю між двома впливовими бізнес-групами. З одного боку це “Галнафтогаз”, а з іншого – місцевий бізнес, який намагається хоч якось захистити свої інтереси. “Ми не проти курорту, ми просимо не знищувати малий і середній бізнес, представлений місцевими”, – говорили вони на численних мітингах.
“У Славському триває бізнесово-політична боротьба. Один інвестор хоче будувати курорт, а другий інвестор виступає проти. Один бізнес бореться з іншим. Є активісти з одного боку та з іншого, які створюють картинку, підбурюючи людей до протестів. Але канатку ставити треба, бо це принесе суспільству купу грошей, вона точно буде тільки в плюс. Це ж очевидно: велика кількість робочих місць, наповнення місцевого бюджету”, – пояснив OBOZREVATEL один із депутатів ВР, який попросив не називати його імені.
Чому ОККО поклала око саме на Славське?
Потенційно гірськолижний курорт у Славському може бути значно успішніший за Буковель хоча б тому, що має дуже вигідне географічне розташування і безпосереднє залізничне сполучення зі столицею, Львовом і Ужгородом. Через Славське проходить також добротна траса Київ-Чоп. Крім того, селище розташоване на перетині трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.
Вартість за сотку землі у Славському поки в межах розумного – по $600. Однак ще 2-3 роки тому вона коштувала вдвічі дешевше. Звісно, проти ціни за сотку в тому самому Буковелі (від $10 тисяч за “жирний” шматок. – Ред.) – це крапля в морі. Але це поки що.
Бега в коментарі OBOZREVATEL заперечує всі підкупи і незаконний дерибан землі. Каже, що бізнесу виділили паї комунальної власності відповідно до чинного законодавства, а скандали влаштовують ті, хто проти розвитку курорту. Дров у вогонь, за його словами, підкидають ще й майбутні вибори до місцевих рад: 90% жителів – за курорт.
В ОККО OBOZREVATEL запевнили, що працюють у законодавчому полі України, всі процедури відбуваються прозоро, а процес придбання прав на земельні ділянки, необхідні для будівництва і функціонування гірськолижного курорту, вже на етапі завершення.
Будівництво має розпочатися у 2021-2022 роках на північному схилі гори Захар Беркут із боку села Верхня Рожанка. Згідно з проєктом, який, до речі, досі не опубліковано, комплекс включатиме до 65 км гірськолижних трас. Загальний термін реалізації проєкту становить три-п’ять років, а обсяг інвестицій – до $500 млн.